facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

ДО ПРОБЛЕМИ ІНСТИТУЮВАННЯ "ВАЙОЛЕНСОЛОГІЇ" В СИСТЕМІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ

Автор Доклада: 
Цюрупа М.В.

ДО ПРОБЛЕМИ ІНСТИТУЮВАННЯ "ВАЙОЛЕНСОЛОГІЇ" В СИСТЕМІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ

Цюрупа Михайло Володимирович, д-р філос. наук, проф.

Аналізуючи проблеми характеру, спрямованості та змісту освіти фахівців туристичної галузі ми виходимо з доволі широкого погляду, який включає глобалістські тенденції розвитку цивілізації, врахування характеру епохи, розширення контактів та посилення уваги до безпеки держав і громадян. В результаті з’ясовується, що ми живемо, працюємо і відпочиваємо в світі приниженому соціальним насильством і небезпеками. Так званий "мирний період" розвитку міжнародної спільноти у новому столітті і тисячолітті включає в себе оголошену війну "антитероризму з тероризмом", громадянські війни (Колумбія, Афганістані, Сьєрра-Леоне), "священні" збройні конфлікти як-то інтифада у Палестині, повстання шиїтів на півдні Іраку і т.д. і т.п.

Незважаючи на оптимістичні заяви керівництва ЦРУ у США щодо зменшення кількості конфліктів в світі у 2002-2003 рр. як наслідок боротьби з тероризмом, насправді їх кількість збільшилась!

Це так мовити "загальний фон", на якому вимальовується абстрактна необхідність осмислення всіх різновидів соціального насильства на  науково-методологічному, філософсько-світоглядному рівні.

Останні декілька століть минулого тисячоліття було визначено згідно з притаманною їм домінантою у суспільному житті: так XVIII століття було століттям фізики,  XIX – століттям електрики, а XX – епохою атома. Нове століття, яке прийшлось на злам тисячоліть, залишається для нашого покоління загадкою, бо навряд чи воно буде, як ми уявляємо сьогодні "електронно - цифровим суспільством", при всьому тому воно несе на собі відбиття вад старого – невщухаючого насильства як на глобальному, на регіональному, навіть на побутовому рівні. На нашу думку, нове, двадцять перше століття – це епоха необхідності кардинального вирішення проблем війни та миру, питань безпеки.

Є  два простих слова, але складні явища позначені ними – "війна" та "мир". Війна та мир, довоєнний чи після воєнний, тисячами років здійснювали глибокий вилив на розум, волю і світосприйняття людей. Тому такий природний потяг кожної людини так чи інакше осмислити ці явища, розкрити, пізнати природу, сутність, роль в житті прийдешніх поколінь збройної боротьби та мирного періоду. Це бажання притаманне не тільки науковцям. Однак здебільшого наші знання про природу війни і миру нагадають слова батька одного з героїв роману Л. Толстого "Війна та мир": "Люди завжди воювали, кров з жил випусти – води  в жили налий, все одно не змінити людину".

Наукова традиція розробки проблем війни і миру бере початок з творів політичних мислителів Стародавнього Сходу – Сунь Біна (Сунь Цзи), китайських авторів "Стратагем", з робіт європейських античних мислителів Геракліта, Платона, Марка Аврелія, Геродота, Рената Флавія і продовжується у класичних роботах К. Клаузевіца "Про війну", А. Тойнбі “ Війна та цивілізація “ у минулих століттях, проте в новому XXI столітті всеохоплюючої науки чи системи знань, які можна було б використати у навчальному процесі сучасних фахівців про війну, як і про мир, так і створено і навряд чи вона може бути найближчим часом створена. Річ у тім, що війна і мир, організоване збройне насильство охоплюють всі сфери життя, проникають в глибини соціуму, починаючи від могутніх економічних підвалин воєнної організації держави, пронизують собою пласти людського буття включно до мілітарного епосу, літератури, мілітарної культури і навіть до релігійних настанов воякам.

Саме тому, що питання війни і миру включені у духовну діяльність на всіх рівнях, починаючи з буденного розуміння війни як стихійного лиха, як безглуздого обопільного кровопролиття (обопільна підлість - вказував Є.- М.Ремарк) і завершуючи логічно стрункими доведеннями причинної обумовленості  та необхідності соціального розвитку через етапи збройної боротьби, періоди підготовки до них ("озброєного миру"), переживання  післявоєнного миру та нової війни, вони мають бути включені і у фахову підготовку представників туристичної галузі.

Важливим здобутком людства попередніх тисячоліть було визнання зв’язку війни та політики ( К. Клаузевіц), політики та економіки (Платон, Демокрит, Маркс), війни та культури ( Й. Гейзінга), війни та агресивної поведінки людини у натовпі ( К. Лоренц).

Наявні знання з проблем соціального збройного насильства та того, яке проходить у "мирних" формах  як-то демонстрація військової потуги, загроза силою та інші, можна поділити за рівнем проникнення у сутність соціального насильства на декілька груп: перша група – буденні знання, які формуються засобами масової інформації і подаються як небезпечна, навіть смертельна гра, або як  дійсно “чоловіча справа”; друга група знань – це мемуари, згадки, оповідання учасників збройних змагань, у яких війни подаються крізь призму особистих, суб’єктивних переживань (у пострадянському просторі більш за все відомі мемуари маршала Г. Жукова, У. Черчилля, Манштейна та інш); третя група знань – це ідеологічно викривлені знання, що сформовані системою політичної пропаганди як-то: негативний  образ ворога, поділ на чужих і своїх і т.д.; четверта група знань філософсько-світоглядного характеру про сутність, причини і джерела, економічні, політичні та екзистенційні виміри  війн. Вчені у цьому випадку звертаються до робіт Г. Гегеля, І. Канта, Ф. Ніцше, Ж.- П. Сартра.

Необхідність введення курсу "Вайоленсології" ми обґрунтовуємо у спеціальному аспекті, тобто суто для фахівців в галузі туризму.

По-перше, іноземні туристи стають  самостійним об'єктом нападу для терористичних організацій як то: “ЄТА” у Іспанії, для мусульманських радикальних об‘єднань у Єгипті та Ізраїлі, для терористичних об'єднань на Філіппінах, тому організатори туристичних потоків мають принаймні орієнтуватись у воєнно-політичній обстановці, знати особливості внутрішніх збройних конфліктів.

По-друге, на нових напрямках розвитку туристичних обмінів, яким є Африка та Азія, все більш гаряче вирує організоване збройне насильство. Так, за останні 40 років в Африці відбулось 18 повномасштабних війн, 100 військових переворотів, відмічено 11 випадків геноциду. За роки незалежності в Африці загинуло 10 млн. людей. Не набагато кращий стан у інших регіонах планети. А туристичні агенції нерідко пропонують обирати саме ці напрямки.

По-третє, від рівня безпеки, захищеності особистості подорожуючого залежить інтенсивність туристичних потоків, які помітно зменшились у США у зв'язку з відомими актами тероризму 11 вересня 2001 року, до Ізраїлю та Єгипту у зв’язку з терористичними нападами на ізраїльських туристів, на Філіппіни, де відомий курорт на острові Білі зазнав жахливих вибухів у 2002 році і т.д. Знання природи і особливостей конфліктогенних регіонів безумовно потрібні фахівцям в галузі туризму. У Сполучених Штатах безпека піднімається на рівень національних пріоритетів. Так в США на додаток до Міністерства Оборони утворено Міністерством внутрішньої безпеки (МВБ), яке функціонує з початку 2003 р., у ньому зайнято 170 тис. осіб, а річний бюджет сягає 40 млрд. дол .

Вчетверте, в сучасному світі індивідуальні права та безпека особистості складають пріоритетні цінності розвитку людства поряд із добробутом, прогресом, потрапляючи у небезпечну ситуацію турист має право розраховувати на те, що організатори подорожі мають знання, навички і способи захисту їх життєво важливих потреб. Однак для цього фахівців слід готувати на належному науково-теоретичному та організаційному рівні.

Питання про інституалізацію "вайоленсології" як науки і навчальної дисципліни про соціальне збройне насильство почалось активно обговорюватись з 80-х років XX століття ще у Радянському Союзі (сучасні російські вчені В. Серебрянников, Ю. Жданов, М. Шахов) однак воно не отримало логічного завершення. Останнім часом російські вчені звузили свій підхід до дослідження проблеми "військової конфліктології". На нашу думку це прагматичний аспект воєнно-політичного мислення, адже крім збройних конфліктів різної інтенсивності питання війни і миру вирішується у терористичних акціях та антитерористичних війнах, а у багатьох країнах Африки , Латинської Америки мільйони людей живуть в умовах "озброєного миру". Американські вчені пропонують створити так звану "полемологію" (від грецьк. "полемос" – один із видів війни за термінологією Платона), однак така наука, на наш погляд буде звернена лише до одного із різновидів збройного насильства – війн та збройних конфліктів, залишаючи поза увагою внутрішні збройні акції, заворушення.

Можливість науки про види і форми соціального збройного насильства  інституалізації вайоленсології випливає, по-перше, з наявності наукоутворюючих чинників:

  • - Об’єкта: мирні та немирні форми соціального насильства;
  • - Предмета: війни, збройні конфлікти, "озброєний мир", внутрішні конфлікти, внутрішнє безладдя викликане неспроможністю державних встановити порядок;
  • - Закономірностей: виникнення, перебігу, завершення боротьби у соціальних конфліктах;
  • - Соціальної потреби у захисті прав, здоров’я, життя людей, які мимоволі опинились у ситуації соціального насильства.

Ми пропонуємо таку логіко-структурну модель принципово нового курсу "Вайоленсології", який міг би синтезувати творчі здобутки мислителів багатотисячолітньої історії людства. Перший блок включає в себе знання соціально-філософського характеру щодо причин, природи, форм проявів соціального насильства. Другий логічний блок має містити в собі широкий спектр проблем безпеки внутрішнього та міжнародного туризму зокрема тих ризиків та небезпек на які можуть наражатися як окремі туристи, так і групи, туристичні потоки. Третій логічний змістовний блок має містити в собі знання воєнно-політичного штибу щодо конкретної ситуації в країнах перебування, можливих сценаріїв розвитку соціально-політичних ситуацій. На основі такого прогнозу можуть складатися рекомендації щодо бажаності чи небажаності відвідування певних туристських регіонів. Четвертий логічний блок має містити в собі знання конфліктологічного характеру щодо внутрішніх та зовнішніх конфліктів, способів їх вирішення та поведінки у конфліктній ситуації.

Певні знання цієї галузі у рамках "Конфліктології та теорії переговорів" ми викладаємо для студентів КУТЕП. Однак цей курс, на нашу думку, слід викладати на всіх факультетах.

П’ятий блок має складатись із специфічних курсів і предметів як-то "Безпека життєдіяльності", "Міжнародне гуманітарне право" та інші, які дозволяють людині, фахівцю в галузі туризму адекватно вести себе в ситуації пов’язаної з насильством. Сюди можна включити і предмети кафедри "Фізичної підготовки і спорту" щодо прийомів самооборони, надання першої необхідної допомоги та збереження життя як біологічної форми існування.

Таким чином, "Вайоленсологія" як можлива галузь знання і предмет викладання має актуальний характер, комплексний характер і безумовно повинен зайняти своє місце у структурі підготовки фахівців туристичної галузі.

Вп’яте, соціально-політичні кризи, революції навіть у самій демократичній формі як у Грузії , Румунії, Україні впродовж 2003-2004 рр. показали, що вони можуть проходити на тлі заворушень, масового безладдя, бездіяльності державних структур і приводити до соціального насильства у організованих чи спородничих формах. Значна природа внутрішніх конфліктів, особливостей їх перебігу безумовно потрібні сучасному фахівцю.

0
Ваша оценка: Нет
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.