facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ САМОСТІЙНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ТА ЇЇ СУЧАСНИЙ СТАН

Автор Доклада: 
Абрагам В.I

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ САМОСТІЙНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ТА ЇЇ СУЧАСНИЙ СТАН

Абрагам Валентина Іванівна, викладач
ВКНЗ "Коростишівський педагогічний коледжімені І.Я.Франка"

В статті розкриваються актуальні проблеми вищої педагогічної школи на сучасному етапі розвитку та професійної підготовки майбутніх спеціалістів через проблему формування умінь та навичок самостійної навчальної роботи студентів. 

Однією з актуальних проблем вищої школи на сучасному етапі є проблема пошуку ефективних форм і методів організації навчально-виховного процесу, їх раціонального використання у процесі професійної підготовки майбутніх спеціалістів, які повинні отримати ґрунтовну професійну підготовку, спрямовану на вирішення нових завдань, які стоять перед інформаційним суспільством, де їм знадобиться пошуковий стиль мислення, вміння створювати і вивчати нове, самостійно здобуваючи знання. Навчити студентів учитися, озброїти їх знаннями, умінням до саморозвитку в процесі подальшої освіти - одне з найважливіших завдань вищих педагогічних закладів освіти (ВПЗО).  Особливо актуальною ця проблема є для майбутніх учителів, які повинні навчати нові покоління учнів умінню самостійно вчитися.

Самостійній роботі студентів (СРС) у навчальному процесі присвячена велика кількість наукових праць, у яких розкриваються різні аспекти проблеми самостійної навчальної роботи студентів (СНРС). А.Дістервег підкреслював, що тільки ті знання й уміння являють цінність, що отримані самостійно. "Розум наповнити нічим не можна. Він повинен самостійно усе охопити і переробити". Йому належить і відоме висловлення, що визначає роль вчителя в навчальному процесі: "...поганий учитель підносить істину, гарний - учить її знаходити". Роль СНРС значна не тільки в тому, що в межах аудиторних занять неможливо дати (і засвоїти) масу знань, що постійно збільшується та змінюється, є також й інші причини:включає елемент самостійності у тому розумінні, що засвоює людина навчальний матеріал завжди сама; передбачає найбільше різноманіття форм діяльності студентів, а, отже, забезпечує високий рівень засвоєння; лише самостійна обробка матеріалу дає знання і формує переконання, хоча початок тут може бути покладено іншими заняттями; є основою майбутнього професійного удосконалення спеціаліста, формуючи відповідну мотивацію та навички самоосвіти. У сучасних нормативних документах самостійна робота студентів визначається як основний засіб оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов'язкових навчальних занять. Можна стверджувати, що наступив якісно новий етап розвитку проблеми СР у якому "... ми повинні переорієнтувати навчальний процес на формування у студентів бажання і уміння самостійно оволодівати знаннями з різних джерел інформації". Однак, в основному, методи навчання направлені на розвиток репродуктивного мислення, тоді як завдання полягає у розвитку мислення продуктивного, творчого. Що і як вчити, де знайти інформацію,  як і де її використати - усі питання регламентуються програмою та викладачами. Сьогодні самостійна пізнавальна діяльність (СПД) студента часто відіграє роль доповнення в структурі його навчальної діяльності, тому ставлення до неї значною мірою формальне. Такий підхід не дає можливості формувати майбутнього фахівця як особистість, розвивати у нього творчість пізнання і пізніше, залишившись без наставників, молодий педагог часто опиняється безпорадним у своїй професійній діяльності. У зв'язку з принциповою переорієнтацією ролі і місця студента у структурі навчальної діяльності виникає необхідність переосмислення ролі самостійної пізнавальної діяльності та організації СНРС у практиці роботи ВПЗО, а також запозичення відповідного досвіду інших країн світу.

Але слід відзначити, що у сучасній педагогіці не існує однозначного визначення поняття «самостійна робота студентів».Різнобічність термінів, найбільш поширених серед авторів дослідження проблеми, наочно демонструє, яка неоднозначність існує у тлумаченні сутності СРС, її завданнях, методах, формах і засобах. Такий стан справ не тільки несприятливо позначається на теоретичному аспекті дослідження проблеми, але і має негативний вплив на практику навчального процесу. Слід відмітити дещо інше бачення СРС у педагога А. П.Мінакова, який вважає, що: "... самостійна робота – це, перш за все, самостійна думка. Треба турбуватися про активність студентів на лекціях, при виконанні вправ, розвивати самостійне мислення, яке автоматично викличе бажання самостійно працювати. Важливо, щоб студенти навчились самостійно працювати без будь-яких вказівок з боку викладача, консультанта чи лектора". Очевидно, саме в такому аспекті, і слід розглядати цю проблему, оскільки при такому підході самостійна робота пронизує увесь навчальний процес, що є необхідною умовою її ефективності. Аналізуючи проблему сутності та змісту самостійної роботи студентів, я звернула увагу на те, що у педагогічній літературі існує багато класифікацій типів та видів її. Підходячи з різних позицій, автори цих класифікацій закладали в їхню основу різні системоутворюючі фактори. Вважаю, що найбільш відповідною до завдань вищої школи є класифікація, П.І. Підкасистого , що розмежовує самостійну навчальну роботу студентів за рівнем продуктивності самостійної діяльності студентів. Аналіз спостережень та спеціальної психолого-педагогічної літератури дозволив сформулювати вимоги до організації СНРС: побудова процесу навчання за перехідною схемою від організації навчання у школі до організації навчання у вузі, що сприяє швидшій адаптації студентів до системи навчання у вузі; забезпечення найсприятливіших можливостей для самостійної навчальної роботи, з огляду на невміння значної частини студентів самоорганізовуватися, створення умов оптимальної організації цієї роботи; створення умов для формування у студентів, крім загальних систем знань та систем знань, умінь і навичок з конкретного предмета, умінь і навичок організації самостійної пізнавальної діяльності; створення умов для оцінювання рівня своїх знань, ступеня сформованості умінь та навичок, для коригування самостійної навчальної діяльності. На мій погляд, реалізація цих вимог дозволить студенту правильно враховувати і розподіляти час, планувати і реалізовувати самостійну пізнавальну діяльність, яка служить активним засобом для осмислення навчальної і наукової інформації та застосувати одержані знань на практиці.

Отже, проблема формування умінь і навичок самостійної навчальної роботи студентів постає реальним практичним завданням, яке потребує свого вирішення, а виконання комплексу завдань, спрямованих на поліпшення процесу формування умінь і навичок СНРС, вимагає перебудови організації навчально-виховного процесу, орієнтованого на досягнення цієї мети.

6
Ваша оценка: Нет Средняя: 6 (3 голоса)
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.