facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

КЛІНІЧНИЙ СТАН ТА ОБМІН РЕЧОВИН У ЛАБОРАТОРНИХ ЩУРІВ ПРИ ВИКОРИСТАННІ ПРЕПАРАТІВ БІОМАСИ ГРИБА BL. TRISPORA ШТАМУ ТКСТ

Автор Доклада: 
Шевченко Л. В., Михальська В. М., Малюга Л. В.
Награда: 
КЛІНІЧНИЙ СТАН ТА ОБМІН РЕЧОВИН У ЛАБОРАТОРНИХ ЩУРІВ ПРИ ВИКОРИСТАННІ ПРЕПАРАТІВ БІОМАСИ ГРИБА BL. TRISPORA ШТАМУ ТКСТ

УДК 619:636.087.7

КЛІНІЧНИЙ СТАН ТА ОБМІН РЕЧОВИН У ЛАБОРАТОРНИХ ЩУРІВ ПРИ ВИКОРИСТАННІ ПРЕПАРАТІВ БІОМАСИ ГРИБА BL. TRISPORA ШТАМУ ТКСТ

Шевченко Лариса Василівна, канд. вет. наук, доцент
Михальська Віта Михайлівна, канд. вет. наук, доцент
Малюга Людмила Василівна, канд. с.-г. наук, доцент
Національний університет біоресурсів і природокористування України

 

Введення лабораторним щурам per os біомаси гриба Bl. trispora (вітатону) не впливає на клінічний стан, морфологічний склад крові, білково-вуглеводний обмін. Дезінтегрована біомаса гриба Bl. trispora спричиняє у щурів підвищення газообміну, а синтетичний β-каротин за даних умов не впливає на клінічний стан тварин. Обидва препарати пригнічують спеціалізацію імунокомпетентних клітин, знижують вміст ліпідів і ретинолу в плазмі крові та печінці щурів.
Ключові слова: біомаси гриба Bl. trispora штаму ТКСТ, лабораторні щурі, клінічний стан, обмін речовин, кров, печінка

Introduction the laboratory rats of per of os biomasi of mushroom of Bl. trispora (vitaton) does not influence on the clinical state, morphological composition of blood, albumen-carbohydrate exchange. Dezintegretion biomasa draw the increase of interchange of gases for rats, and synthetic β-carotene under the conditions does not influence on the clinical state of animals(this preparations repress specialization of immunocompetency cages, reduce maintenance of lipids and retinol in plasma of blood and liver of rats.
Keywords: biomas of mushroom of Bl. trispora, laboratory rat, clinical state, exchange of matters, blood, liver

Використання препаратів біомаси гриба Bl. trispora штаму ТКСТ для забезпечення потреби тварин β-каротином передбачає вивчення їх санітарної безпеки для організму за показниками клінічного стану, метаболічного статусу та неспецифічної резистентності. При цьому необхідною умовою є визначення біологічної доступності β-каротину з його препаратів для лабораторних тварин, а саме: нативної біомаси гриба Bl. trispora, дезінтегрованої біомаси гриба Bl. trispora шляхом ультразвукової обробки та олійного розчину синтетичного β-каротину.
Матеріали та методи: Для досягнення мети за принципом груп-аналогів з 40 клінічно здорових самок білих лабораторних щурів було сформовано контрольну і три дослідні групи по 10 голів у кожній згідно схеми, наведеної в табл. 1.


Препарати β-каротину вводили щурам дослідних груп у вигляді олійних суспензій протягом 60 днів перорально за допомогою спеціального зонда щодобово перед годівлею. Утримання і годівлю лабораторних тварин здійснювали згідно вимог директиви Європейського Союзу [9]. В комбікормі, який використовували для годівлі тварин піддослідних груп, містилося 1,76 мг/кг вітаміну А, 64,8 мг/кг каротиноїдів, в тому числі 9,1 мг/кг β-каротину.
В кінці досліду у щурів визначали показники клінічного стану, а після евтаназії з використанням ефірного наркозу відбирали проби крові та печінки для дослідження морфологічних показників, обміну речовин та вмісту каротиноїдів та вітаміну А.
Рівень безпеки β-каротину гриба Bl. trispora для лабораторних щурів оцінювали за фагоцитарною активністю нейтрофілів та фагоцитарним індексом з використанням тест-культури міцелію гриба Bl. trispora штаму ТКСТ.
Температуру тіла, частоту дихання та серцевих скорочень визначали за методом [4], кількість еритроцитів, лейкоцитів та лейкограму крові тварин - за методом [5, 7]. Вміст гемоглобіну у крові досліджували використовуючи гемоглобінціангідриновий реактив [1, 3].
Вміст глюкози в плазмі крові тварин визначали ферментативно з глюкозооксидазою, загального білку – за допомогою біуретового реактиву [8], загальних ліпідів, тригліцеридів, холестеролу – за допомогою наборів реактивів фірми “Lachema” (Чехія). Концентрацію сечовини в плазмі крові тварин визначали по реакції з диацетилмонооксимом [2].
Визначення загального вмісту та видового складу каротиноїдів і вітаміну А в пробах тканин, плазмі крові, фекаліях проводили методом мас-спектрометрії. Пробопідготовку здійснювали шляхом гідролізу зразків в атмосфері азоту з додаванням антиоксидантів, екстракцію каротиноїдів із зразків – ізопропанолом. Одержані екстракти аналізували на газорідинному хроматографі Waters (США) [6].
Статистичну обробку одержаних результатів проводили за допомогою ПК в М. Excel, використовуючи критерій вірогідності Стьюдента.
Результати досліджень: Одним з основних критеріїв оцінки санітарної безпеки та біодоступності β-каротину різних джерел для тварин є показники їх клінічного стану. Як показали результати досліджень введення лабораторним білим щурам per os олійної суспензії біомаси гриба Bl. trispora в нативному вигляді (1 дослідна група), а також після її дезінтеграції (2 дослідна група) викликало незначні зміни їх температури тіла, яка знаходилась в межах величин фізіологічної норми, тоді як введення per os олійного розчину синтетичного β-каротину (3 дослідна група) не впливало на температуру тіла порівняно з контролем. При цьому споживання комбікорму, води, рухова активність, а також стан видимих слизових оболонок, шерстного покриву та шкіри відповідали виду та віку лабораторних щурів.
Слід відмітити, що частота дихальних рухів у тварин, яким вводили біомасу гриба після дезінтеграції, була вищою у середньому на 21 дихальний рух порівняно з контролем. Вказані зміни, ймовірно, пов’язані з підвищеним використанням кисню для окислення ліпідів та інших сполук, що утворюються у процесі ультразвукової дезінтеграції біомаси гриба.
Відсутність відхилень показників клінічного стану лабораторних щурів від фізіологічної норми при введенні препаратів β-каротину узгоджується з показниками функціонального стану органів гемопоезу. Так, введення per os лабораторним тваринам різних джерел β-каротину не впливало на кількість еритроцитів, лейкоцитів та вміст гемоглобіну в крові порівняно з контролем за виключенням щурів першої дослідної групи, в яких відмічали незначну лейкопенію (табл. 2).
При цьому не було виявлено незрілих і патологічних форм еритроцитів та лейкоцитів у крові тварин дослідних груп, що підтверджує відсутність негативного впливу компонентів біомаси гриба Bl. trispora штаму ТКСТ як в нативному вигляді, так і після дезінтеграції на інтенсивність гемопоезу в організмі щурів. Не встановлено такого впливу і у випадку введення тваринам синтетичного β-каротину порівняно з контролем. При цьому відмічено зміни співвідношення окремих форм лейкоцитів крові щурів, яким вводили синтетичний β-каротин у вигляді олійного розчину. У тварин цієї групи виявлено відносну нейтропенію, яка відбулася за рахунок зменшення кількості сегментоядерних нейтрофілів у крові на 9% та збільшення кількості лімфоцитів – на 8 та моноцитів – на 2,4% порівняно з контролем.


У щурів, яким вводили нативну біомасу гриба Bl. trispora, змін лейкоформули крові не встановлено. При введенні біомаси гриба Bl. trispora після дезінтеграції у лабораторних щурів виявлено відносну лімфоцитопенію, яка виражалась зменшенням кількості лімфоцитів у крові на 10% та збільшенням кількості моноцитів на 5,6% порівняно з контролем. Такі зміни певною мірою могли бути викликані речовинами, що утворюються при ультразвуковій дезінтеграції біомаси гриба Bl. trispora, а також при виробництві синтетичного β-каротину.
Введення лабораторним тваринам нативної та дезінтегрованої біомаси гриба Bl. trispora, як джерел β-каротину, пов’язано з надходженням до їх організму ряду біологічно активних сполук, у тому числі вітамінів групи В, Е, амінокислот, вищих жирних насичених та ненасичених кислот, що визначають інтенсивність обміну речовин у тканинах та функціональний стан життєво важливих органів. Показано, що введення лабораторним щурам per os різних джерел β-каротину не змінювало інтенсивність обміну білків та вуглеводів у тканинах тварин порівняно з контролем, про що свідчить вміст загального білку і глюкози в їх плазмі крові (табл. 3).

При цьому загальний вміст ліпідів у плазмі крові щурів, яким вводили олійні суспензії біомаси гриба Bl. trispora після дезінтеграції та синтетичного β-каротину, знизився на 34 і 23% відповідно порівняно з контролем, що відбулося за рахунок зменшення вмісту тригліцеридів у плазмі крові на 31 та 54% відповідно. Це обумовлено, ймовірно, зниженням всмоктування ліпідів у тонкому кишечнику тварин внаслідок зменшення їх гідролізу під впливом вказаних добавок.
Найважливішим критерієм оцінки інтенсивності засвоєння β-каротину організмом лабораторних щурів є його вміст у тканинах.
Печінка є основним депо біологічно активних речовин в організмі тварин, у тому числі β-каротину та ретинолу. Як видно з результатів досліджень в печінці щурів, яким згодовували нативну біомасу гриба Bl. trispora, каротиноїдів не виявлено, що свідчить про те, що ці сполуки, в тому числі і β-каротин, не проникають у кров, а трансформуються в ретинол в слизовій оболонці тонкого кишечнику. Не виявлено каротиноїдів також і в печінці щурів контрольної групи, що свідчить про те, що всмоктування каротиноїдів у кишечнику не залежить від їх вмісту в кормах (табл. 4). Вміст вітаміну А в печінці лабораторних щурів, яким вводили біомасу гриба Bl. trispora після дезінтеграції, знижувався на 40% порівняно з контролем. Це узгоджується зі зниженням його рівня на 32% в плазмі крові тварин. При цьому аналогічна тенденція відмічалась і в щурів, яким вводили нативну біомасу гриба Bl. trispora.
З вище наведених результатів досліджень випливає, що β-каротин, який вводили лабораторним щурам, незначною мірою засвоювався організмом. Це підтверджено результатами аналізу вмісту та видового складу каротиноїдів фекалій лабораторних щурів дослідних та контрольної груп. Так, у фекаліях щурів, яким вводили нативну біомасу гриба Bl. trispora, встановлено збільшення вмісту β-каротину у 13 разів порівняно з контролем. Це свідчить про низьку інтенсивність засвоєння β-каротину в травному апараті щурів, що пов’язано з біологічними особливостями цього виду тварин.


Слід відмітити, що виділення β-каротину з фекаліями у щурів, яким вводили дезінтегровану біомасу гриба Bl. trispora, було вищим в 79 разів порівняно з контролем, а також значно перевищувало його виведення у тварин, що одержували нативну біомасу гриба Bl. trispora і олійний розчин синтетичного β-каротину.
Застосування щурам олійного розчину синтетичного β-каротину сприяло збільшенню його вмісту у фекаліях в 40 разів порівняно з тваринами контрольної групи.
Висновок: Таким чином, встановлено, що біомаса гриба Bl. trispora у нативному вигляді, після дезінтеграції, а також синтетичний β-каротин не викликають патологічних змін клінічного стану щурів, суттєво не змінюють процеси гемопоезу та інтенсивність обміну речовин у тканинах, а отже не викликають патологічних змін, характерних для токсичної дії. Враховуючи дані щодо інтенсивності виведення з організму щурів β-каротину у складі фекалій, можна рекомендувати як найбільш оптимальне джерело β-каротину для тварин нативну біомасу гриба Bl. trispora.

Література:
1. Ветеринарна клінічна біохімія [В.І. Левченко, В.В. Влізло, І.П. Кондрахін та ін. ]; за ред. В.І. Левченка і В.Л. Галяса. – Біла Церква, 2002. – 400 с.
2. Камышников В.С. Справочник по клинико-биохимическим исследованиям и лабораторной диагностике / Камышников В.С. – М. – МЕДпресс-информ. – 2004. – 920 с.
3. Определение естественной резистентности и обмена веществ у сельскохозяйственных животных [В.Е. Чумаченко, А.М. Высоцкий, Н.А. Сердюк, В.В. Чумаченко]. – К.: Урожай, 1990. – 136 с.
4. Практикум по клинической диагностике болезней животных / М.Ф.Васильев, Е.С. Воронин, Г.Л. Дугин [и др.]; под ред. акад. Е.С. Воронина. – М.: Колос, 2003. – 269 с.
5. Предтеченский В.Е. Руководство по лабораторным методам исследований / В.Е. Предтеченский, В.М. Боровская, Л.Т. Марголина // Госуд. изд-во биологической и медицинской литературы. – Москва-Ленинград. – 1936. – 664 с.
6. Скурихин В.Н. Методы анализа витаминов А, Е, Д и каротина в кормах, биологических объектах и продуктах животноводства: справ. изд. / В.Н. Скурихин, С.В. Шабаев – М.: Химия, 1996. – 96 с.
7. Чумаченко В.Е. Методические указания к физико-химическим, морфологическим, биохимическим и иммунологическим исследованиям крови сельскохозяйственных животных / В.Е. Чумаченко, Н.А. Судаков, В.И. Береза – К. Изд-во УСХА. – 1991. – 68 с.
8. Gornelly S. Determination of serum protein by mean of the biuret reaction / Gornelly S. // J. Biol. Chem. – 1949. – Vol. 177. – № 2. – P. 751-755.
9. Guttman Helen N. Guidelines for the well-being of rodents in Research / Helen N. Guttman. – Rh D Scientists Center for Animal Welfare. – 1990. – 105 p.

7
Ваша оценка: Нет Средняя: 7 (3 голоса)

Здравствуйте коллеги.

Здравствуйте коллеги. Проведенные вами исследования интересны, не только с научной точки зрения, но и для применения на практике.
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.