facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

СВІДОМІСТЬ І ПЕРЕХІДНА ДОБА: МЕТОДОЛОГІЯ АНАЛІЗУ

Автор Доклада: 
Павленко Л. А.
Награда: 
СВІДОМІСТЬ І ПЕРЕХІДНА ДОБА: МЕТОДОЛОГІЯ АНАЛІЗУ

СВІДОМІСТЬ І ПЕРЕХІДНА ДОБА: МЕТОДОЛОГІЯ АНАЛІЗУ

Павленко Людмила Анатоліївна
пошукач кафедри релігієзнавства
Київський національний університет ім. Т. Шевченка
 

Архаїчне суспільство оцінювало місце людини у світобудові наступним чином: по-перше, само архаїчне суспільство є цілісним, єдиним, хоча воно і складається з різних, протилежних сфер - сфери реального і сфери примарного, сфер соціального і міфічного. Ця ідея єдності, цілісності світобудови виявлялася в твердженні, що у житті головним є початковий порядок, який охоплює життя людини, життя общини, життя цілої світобудови, пов'язує, в такий спосіб, долі людини, общини, світобудови.
Відносини між людьми і богами регулювалися завдяки складним ритуалам і накладанням численних накладало покарання на цілу общину, вони були пов'язані між собою колективною відповідальністю. Навпаки, підтримування соціального порядку, тобто, миру і гармонії в общині, а також виконання норм взаємовідносин з міфічним світом поставало гарантією прихильності богів. Слід підкреслити, що ідея порядку була реалізацією прагнення архаїчного суспільства до незмінності. Початковий порядок залежав від дотримання порядку у самій общині, за чим боги уважно наглядали. Архаїчна свідомість ґрунтувалася на постулаті про колективну відповідальність цілої общини за всі вчинки, - як позитивні, так і негативні, - кожного з членів общини. Йшлося про внутрішню солідарність усієї общини. Досить жорстокими були і межі людського життя, долі людини. Не кожна людина могла пройти цей важкий шлях –від народження до старості. Людина повинна сама була позбавлятися таких вчинків, які би порушували початковий порядок і могли би зіткнути людину з таємничими міфічними силами. Община строго пильнувала за тим, щоб жоден з її членів не порушував встановленого порядку речей, подібне порушення було би порушенням життєвого устрою самої общини.
Передвизначення, в такий спосіб, прояснювало головний напрям людського існування, але обрядовість відкривала можливості, за певною мірою, впливати на долю і відкривати паралельний світ, світ реальності. Реальність передує людині, створює людину як своє інобуття, слугує джерелом усіх благ, істини та краси: самим фактом свого існування створює ґрунт для вищих моральних цінностей. Безперечно, сама ідея про вкорінення людини в чомусь нескінченно більшому, ніж вона сама, не викликає жодних заперечень.
Історія в архаїчному суспільстві сприймалася скрізь призму «вічного повернення». На думку відомого румунського релігієзнавця М.Еліаде, розгортання історії, згідно з принципом «вічного повернення», означає вихід з історичного часу, його елімінацію і активізацію хаосу. Останнє - умова всілякого нового творення. Хаос передбачає знищення існуючої соціальної ієрархії, що проявляється у перегортанні верху і низу, яке відомий російський дослідник М.Бахтін називає «карнавалізацією». Важливим є те, що саме на цьому ґрунті - карнавалізації свідомості виникають і есхатологічні, і апокаліптичні образи. Таким чином, філософія історії виникає вже у космогонічних міфах.
У архаїчному періоді історії формуються уявлення про «кінець світу». Але відкриття логіки історичного процесу як «вічного повернення» не є тільки настроєм, який миттєво охоплює певні групи людей і швидко зникає, як тільки історія постає передбаченою і детермінованою. Дослідження сутності історичного процесу у взаємозв'язку з логікою «вічного повернення» як виразу соціальної психології перехідної доби висвітлює набагато більше, ніж психологію людей на певному етапі історії. Який би напрям не обирала історія в ситуації переходу, все одно перехід можна осмислювати і співвіднести з переходом від одного циклу до іншого.
На нашу думку, такий підхід є визначальним, тому що у відношенні до цієї ознаки всі інші ознаки виступають як вторинні. Головною ознакою методології дослідження переходу є аналіз рівнів циклічного розгортання історичного процесу. Проникнення до сутності циклічного розгортання, яке співпадає з ситуацією переходу, пояснюється тим, що в перехідну добу відбувається криза ідентичності культури. І, якщо знищуються вищі рівні свідомості, то тоді активізуються нижчі (культурно-історична школа в психології). Якщо використати це положення до кризи ідентичності культури, яка супроводжує перехідні епохи, то можна стверджувати, що криза культури Нового часу призводить до активізації тих форм і процесів, що були блоковані розгортанням циклу історії, який ототожнюється з Новим часом. Іншими словами, замість логіки розгортання історії, у відповідності з ідеєю поступу, що домінує в дослідницькій літературі, історія починає сприйматися в інший спосіб. Регресивні процеси починають виходити на перший план і домінувати над усіма іншими. Це означає, що історія повертається до якогось свого минулого стану, який з давався вже подоланим, як це здавалося російському філософу М.Бердяєву, який сприймав XX століття як «нове Середньовіччя». Переживання історії як регресу слід вважати однією з ознак перехідної доби. Але водночас таке переживання виступає як свідчення зміни епох в історії.

Література:
1. Аболіна Т.Г., Етичні норми і цінності: проблеми обґрунтування / Аболіна Т.Г., Єрмоленко А.М., Кисельова О.О., Малахов В.А. - К.: Стилос, 1997. – с. 24 – 79.
2. Гегель Г. Феноменология духа. Наука об опытесознания // Гегель Г. Феноменология духа. Философияистории./ Г.Гегель. – М.: Эксмо, 2007. – с. 7 – 476.
3. Кримський С.Б.Запити філософських смислів. –/ С.Б.Кримський.- К.: Вид. ПАРАПАН, 2003. – 240 с.
4. Куртц П. Запретный плод. Этика гуманизма /П.Куртц. – [Пер. с англ.]. - М.: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2002. – 309 с.
5. КуртцП.Нравственностьестетственна / П.Курт. – [Пер. с англ.]. – Здравый смысл. - № 4 (45). – 2007. – С.8 – 11.
6. Хабермас Ю. Моральноесознание и коммуникативноедействие./ Ю.Хабермас. – СПб.: Наука, 2006. – 377 с.
7. Baumgardt D. Jenseits von Machtmoral und Masochismus.– Meisenheima.G., 1977. – 508 s.
8. Frankl V.E. Der Mensch vor der Fragenachdem Sinn. – Munchen; Zurich, 1979. – 311 s.
9. Homann U. Nihilismus und die Suchenach Sinn./ U. Homann .– Philos. Literaturanz., Meisenheim a. Glan, 1982, Bd.35, H.1. – s.73 – 85.
10. Lotz J.B. Wider den Un-Sinn: ZurSinnkriseunsererZeitalters. - Frankfurta.M., 1977. - 160 s.
11. Lowental R. Gesellschaftswandel und Kulturkrises: Zukunftsprobleme der westlichenDemokratien. – Frankfurta.M., 1979. – 300 s.
12. Muller M. Der Kompromiss, oderVomUnsinn und Sinn mtnschlichenLebens./ M. Muller . – Freiburg; Munchen, 1980. – 190 s.
13. Neuenschwander U. ZwischenGott und demNichte: Beitr. zumchristlichenExistenzverstandnis in unsererZeit. / U. Neuenschwander – Bern; Stuttgart: Haupt, 1981. – 304 s.
14. Probleme des Nihilismus: Dokumente der TriesterKonferenz 1980/ Hrag. Von Dombey H. u. Weyergraf B., - Bonn, 1981. – 127 s.
15. Rohrmoser G. Zasur: Wandel des Bewusstseins. / G. Rohrmoser – Stuttgart, 1980. – 495 s.
16. Weier W. Sinn und Teilhabe: Das Grundtems der abendlandischenGeistesentwicklung. – SalzburgerStudienzurPhilosophie./ W. Weier. – Salzburg; Munchen, 1970. – Bd. 8, s. 9 – 574.
17. Weier W. Nihilismus: Geschichte.System.Kritik /W.Weier. – Paderborn etc.: Schoningh, 1980. – 387 s.

3.66667
Ваша оценка: Нет Средняя: 3.7 (3 голоса)

Стронський Лев Миколайович

Стронський Лев Миколайович Дякую за Ваші дослідження, які провокують дискусію. Коротко про моє їх сприйняття. Відсутні: наукова постановка цілі (мети) дослідження («методологія аналізу» чого? …), до якої повинна бути прив’язана увага при аналізі наукового наповнення доповіді. Вашу доповідь важко аналізувати, оскільки вона наповнена традиційно-ментальною неоднознчністю спілкування. Так, яким слід сприймати Ваше тлумачення лексеми «початковий порядок», коли не уточнене Ваше тлумачення самого поняття «порядок». Традиційне поняття «порядок» багатогранне: в математиці – це кількість цифр в числі; в порівнянні двох величин – число, що характеризує їх відношення; в житті людини – системна структурованість суспільства, оточуючих предметів тощо. Що означає «порядок» у Вашій доповіді? (пояснень немає). Ви стверджуєте: «ідея порядку була реалізацією прагнення архаїчного суспільства до незмінності.». Ідея стабІльності «суспільного порядку» і сьогодні існує. Разом з тим, що таке «суспільний порядок»? – тлумачення в широкому контексті не розкрите, а питання, чи він повинен бути стабільним (незмінним) залишаэться вторинним і дискусійним. Спочатку слід розібратися, що таке взагалі «порядок», а вже потім визначати доцільність його збереження. Адже розвиток суспільства – це процес, зміни в часі, а значить і внутрышный порядок повинен відповідно мінятися. Ваша думка: «Початковий порядок залежав від дотримання порядку у самій общині» (по-Вашому, це приблизно так – масло залежить від його маслянисті). А що збурювало дотримання або недотримання порядку? Я повністю згоден з Вами, що в старинному суспільстві ментальна самодостатність виживання була розвинутою. Сьогодні, на жаль, деградаційні процеси глобалізації майже повныстю її знищили. Любе наукове дослідження (результати якого висвітлюються в доповіді для дискусії) повинно починатися з чіткої постановки завдання (цілі) дослідження. Всі нові поняття і терміни в дослідницькій роботі, які мають невизначеність або традиційну туманність «туманність» в тлумаченні, повинні послідовно уточнюватися авторським тлумаченням. Вкінці необхідне чітке резюме – авторські висновки по результатах дослідження. З повагою – Л.М.
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.