facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

МЕНТАЛЬНІСТЬ – БАЗОВИЙ ЧИННИК ІРРАЦІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОЇ СПІЛЬНОТИ

Автор Доклада: 
Стронський Л. М.
Награда: 
МЕНТАЛЬНІСТЬ – БАЗОВИЙ ЧИННИК ІРРАЦІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОЇ СПІЛЬНОТИ

МЕНТАЛЬНІСТЬ – БАЗОВИЙ ЧИННИК ІРРАЦІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОЇ СПІЛЬНОТИ

Стронський Лев Миколайович, канд. т. наук, с.н.с.
Національна Академія Наук України

В доповіді наведені роздуми про подальший розвиток планетарної людської спільноти (ЛС), оскільки сучасний її розвиток супроводжується ярко вираженим зростанням ентропії (втрачанням життєздатності). Глибинна сутність феномену «розвиток ЛС» розглянута через призму нових науково-аналітичних системних підходів, в основі яких лежать раціональні термодинамічні закономірності Природи – енергетичні перетворювання.
Висвітлена першопричина деградаційних процесів в довкіллі (органічною складовою якого є сама ЛС). Нею є сформована історією розвитку спільноти її ірраціональна ментальність. Дано однозначне тлумачення поняття «ментальність» як генетично програмне забезпечення «рушійної тяги» до неусвідомленої поведінки, включно з процесом формуванням самої моделі розвитку.
Розглянуто вторинний (похідний) базовий фактор стійкого зростання ентропії розвитку спільноти – модель розвитку, яка трансформувалася в ірраціональну основу через появу складової:«без обмеження приватизації ресурсів Природи та придбаних шляхом комерційних прийомів матеріальних цінностей, які є суспільним продуктом». Існуюча модель розвитку спільноти формує, в свою чергу, «ментальну тягу» (підсвідому) до технічного «надпрогресу», який вже устиг (всього за декілька століть) сформувати революційний режим енергетичної взаємодії системи «ЛС+індустріалізована економіка (ІЕ)» з довкіллям, що знищує його до рівня, несумісного з подальшим розвитком спільноти [6].
Наведена концептуальна макроструктурна модель розвитку планетарної ЛС без зростання ентропії.
Висловлена думка про необхідність і нагальність проведення масштабних дискусій, присвячених формуванні постановки наукового завдання неминучого реформування моделі розвитку спільноти (формування ментального і аналітичного її інтелекту, пошуку раціональної моделі подальшого розвитку та раціонального формату перехідного процесу). В основі наукових дискусій повинен лежати глибокий науковий аналіз деградаційних процесів в сучасному довкіллі.
Ключові слова: ментальність, модель розвитку людської спільноти, ентропія розвитку людської спільноти, взаємодія людської спільноти з довкіллям, реформування моделі розвитку людської спільноти.

The report features reflections on perspectives for the development of human community (HC) given that its current development is associated with distinctive growth of entropy (loss of viability). Interpretation of the underlying essence of “HC development” is considered from the viewpoint of new scientific and analytical integrated approaches, which rely upon rational thermodynamic regularities of Nature – continuous energetic transformations.
The work highlights the root of degradation processes observed in the environment (of which HC is the integral constituent) that is believed to be the irrational mentality formed in the course of community development. The paper provides unambiguous interpretation for the notion of “mentality”, which is defined as genetic background of the “driving compulsion” for unrealized behavior and elaboration of the development model itself.
The report considers the secondary (derivative) underlying factor causing sustained growth of community development entropy, namely, the development model, which became irrational due to emergence of its following component: “unlimited privatization of Natural resources and material items produced by society and acquired through commercial manipulations”. Existing conceptual framework of HC development, in its turn, creates “mental compulsion” (subconscious) for technological super-progress, which has already (within as little as few centuries) formed the revolutionary mode of interaction between the system of “community + industrialized economy” and the environment destroying the environment up to the extent, when the latter becomes incompatible with further community development [6].
Conceptual macrostructure for the model of global HC development without growth of entropy is provided.
The author speculates on relevance and urgent need for major discussions dedicated to outlining the scientific objective for inevitable reforming of community development model (elaboration of its mental and analytic intellectual capacity, seeking of rational model for future development and rational framework for transition process). Scientific discussions should be based on profound scientific analysis of degradation processes observed in contemporary environment.
Key words: mentality, human community development model, human community development entropy, interaction between human community and environment, reforming of human community development model.

Планетарною проблемою сучасного розвитку людської спільноти (ЛС), є глобальні деградаційні процеси в реальному довкіллі (включно з ЛС, яка є органічною його складовою), що протікають шляхом послідовного їх збурювання (за принципом доміно в широкому контексті взаємодії «людина↔довкілля») і які вже доступні для феноменального сприйняття (можна вже «мацати» через стійке зростання феноменів) [1-4]. Базові процеси деградації довкілля наступні:
духовна деградація ЛС – деградація її раціональної (природної), ментальності, яка є основоположним збурювачем ірраціонального формату моделі сучасного розвитку ЛС →
деградація економічного розвитку ЛС – стійке зростання економічної ентропії (S), яке є неминучим через енергетичну замкнутість субсистеми «індустріалізована економіка» (ІЕ) та відсутність відновлювання матеріального вихідного продукту на вхідний ресурс, які зумовлюють вичерпність ресурсів →
екологічна деградація життєвого простору планетарного довкілля – тривожне нелінійне зростання, вперш за все, глобального потепління, через збурений революційний режим енергетичної взаємодії «(ЛС+ ІЕ)↔довкілля» [6].
Сьогодні ЛС зіткнулася з необхідністю нагального вибору: «як і куди рухатися далі?», щоб не стати предметом дослідження пропавшої цивілізації згідно з розшифрованим ієрогліфом, викарбуваним на внутрішній стіні піраміди Хеопса [5] – «Людство згине через невміння використовувати сили природи і незнання реального світу». В противному випадку – «спускайтеся куме на дно і не тратьте даром сили».
Варто згадати фундаментальну аксіому досягнення мети (цілі) –
«Досягнення певної мети (цілі) можливе тільки за умови усвідомлення її сутності».
Разом з тим, ЛС сьогодні рухається «туди», не знаючи «куди» (як прийнято говорити – в «нікуди»). Надуваючи щоки від «технічного надпрогресу», ЛС ловить «чорного кота в темній кімнаті» і не усвідомлює того, що його взагалі там немає. Воно живе сьогоднішнім днем, здійснює неусвідомлюване самознищення, яке вже можна «мацати» через явно виражені феномени.
Усвідомлення глибинної сутності життя як такого є надзвичайно складним і, поки що, суперечливим (вперш за все, в історичному аспекті розвитку ЛС) [6]. Складність та суперечливість його усвідомлення пов’язані, вперш за все, з тим, що донині немає однозначної відповіді на питання – яким чином після 5-и мільярдрічного періоду еволюційного розвитку людини на планеті Земля (до пітекантропа) спонтанно (всього приблизно через 80 тисяч років) з’явився homo sapiens (?), маса сучасного мозку якого (біологічного ПК) становить близько двох кілограмів, а працююча частина (з активізованим генетично-програмним забезпеченням) становить всього ≈(4…5)%. А звідки взялися декілька сотень мовних язиків планетарної ЛС а також ярко виражені її етнічні ментальні відмінності (?). Можливо, саме це було причиною скликання світового наукового конгресу (1964 р.), присвяченого ревізії вчення Дарвіна про еволюційність розвитку живого світу на планеті Земля з прийняттям резолюції про його «недієздатність» (на той час).
Примітка: В мене склалося враження, що ЛС на планеті Земля представляє конгломерат homo sapiens різної еволюційної зрілості.
Коротко про сутність фізичної природи еволюційного і революційного режимів енергетичної взаємодії «ЛС↔довкілля» [6]
Якщо в певному регіоні системи відбулося енергетичне перетворення потенціальної енергії в кінетичну (вивільнилася теплова енергія – енергія руху елементарних частинок), тобто з‘явився «згусток» кінетичної енергії, то це зумовило зріст її локальних термодинамічних потенціалів, а у взаємодіючих системах в цілому – появу різниці потенціалів Δ (вперш за все, температурних), які стали «рушійною силою» енергетичних перетворень до відновлення енергетичної рівноваги (вирівнювання потенціалів). По суті, це зародилося життя (оскільки була порушена енергетична рівновага) з рухом (при відсутності компенсаційної негентропії) до відновлення енергетичної рівноваги. Саме таким чином в системі ЛС виникло життя нової субсистеми – ІЕ. Її започаткування (найбільш яркий процес) можна пов’язати з винайденням парової машини (1763 р.) та з використанням негентропії планетарних викопних енергоносіїв (NВе/н), на той час N вугілля. Саме з цього часу був започаткований форсажно-синтетичний успішний процес розвитку ІЕ, який після досягнення апогею трансформувався в рух до відновлення енергетичної рівноваги (саме таким є сучасний процес убуваючого розвитку ІЕ, що базується на використанні NВе/н) – в рух до «теплової смерті» (S→Smax через вичерпування NВе/н). NВе/н, по суті, є негентропією сонячної радіації (NСР), яка акумульована еволюційно в ВЕ/Н (процес фотосинтезу в рослинному світі протягом близько 5 мільярдів років).
Примітка: Процес розвитку «життя» енергонаповненої системи (в залежності від виду збурювальної функції) може бути зростаючим (що удаляється від енергетичної рівноваги) або убуваючим (що наближається до рівноваги, до вирівнювання термодинамічних потенціалів). Якщо має місце NК(τ)≥S(τ), де NК .– компенсаційна негентропія, то при NК(τ)=S(τ) результативний процес «життя» буде утримуватися на відповідному термодинамічному рівні, а при NК(τ)>S(τ) – буде зростаючим. Якщо NК(τ)<S(τ), то процес буде монотонно убувати. Для ІЕ, після досягнення апогею свого розвитку, подальший її розвиток (внаслідок вичерпування ВЕ/Н) з часом трансформувався в убуваючий процес, який при NСР(τ)=0 трансформується в режим з асимптотичним наближенням до енергетичної рівноваги (до »теплової смерті» – вирівнювання термодинамічних потенціалів). При енергетичній взаємодії двох систем вектор руху до рівноваги буде залежати від того, в якій із систем було започатковане «життя», і від часової залежності дії термодинамічного збурювача.
Безрозмірна математична модель перехідного процесу відновлення енергетичної рівноваги має вигляд безкінечного ряду убуваючих до нуля експоненціальних членів, ранжованих по зростанню абсолютної величини показника р [2,6], – 

Період послідовного убування експоненціальних членів до нуля, крім члена з показником «р1», віддзеркалює іррегулярний режим П(τ), а два перші члени « » – регулярний режим. Саме регулярний режим П(τ) характеризує еволюційний розвиток системи ІЕ у взаємодії з довкіллям, його протікання в «гармонії» з Природою. Глибинна сутність фізичної природи регулярного (еволюційного) розвитку полягає в наступному: «кожна точка довкілля, включно з субсистемою «ЛС+ІЕ», в кожний момент часу наближається (рухається) до енергетичної рівноваги (до «теплової» смерті) з постійним темпом (рр)» в контексті цілісності довкілля:

де рр – безрозмірна відносна швидкість наближення до рівноваги.
В енергетично замкнутій системі (сучасна субсистема ІЕ в планетарному довкіллі є саме такою) рух до енергетичної рівноваги (рух до теплової «смерті») є процесом стійкого зростання S (ІЕ стійко втрачає життєздатність). Доки буде надходити компенсаційна N (в сучасній ІЕ нею є NВе/н), яка є рушійною силою утримання «життя ІЕ» [1-4,6], розвиток останньої буде відповідно зберігатися. Іншими словами, в сучасній моделі розвитку ЛС, субсистема ІЕ існуватиме тільки за умови «NВе/н= S», де NВе/н – компенсаційна негентропія викопних енергоносіїв, ресурс якої сьогодні вже закінчується.
Примітка: Оскільки динаміка (зміна в часі) використання NВе/н(τ) у взаємодії «ІЕ↔довкілля», яка відіграє роль термодинамічного збурювача (збурювальної функції), є неодиничного формату (амплітуда змінюється в часі), то: в період «підйому» розвитку ІЕ амплітуда NВе/н в часі зростала, а після досягнення апогею, амплітуда NВе/н почала убувати (в міру вичерпування Ве/н). Тому, входження в регулярний режим відновлення енергетичної рівноваги в перехідному процесі поточної взаємодії «(ЛС+ІЕ)↔довкілля» (після досягнення апогею) відбувається дещо сповільнено (оскільки використання NВе/н(τ) продовжується). Сьогодні взаємодія «(ЛС+ІЕ)↔довкілля» протікає з самопідсилюванням в явно вираженому революційному (іррегулярному) режимі, який тривожно нищить довкілля.
Є ще надзвичайно серйозний ментальний аспект зростання ентропії ІЕ – неусвідомлена «тяга» до глобалізації та технічного «надпрогресу», яка формується психологічним аспектом ірраціональної сутності моделі розвитку «ЛС+ІЕ», в основі якої лежить «необмежена приватизація матеріальної Природи та об’єктів суспільного продукту».
Вирішення проблеми виживання планетарної ЛС та подальшого її розвитку пов’язане з визначенням: «як рухатися далі?» (точніше – в якому «модельному форматі?» можливий її подальший розвиток) та як найменш болісно здійснити перехідний процес. Сьогодні це завдання є позачерговим. Разом з тим, сама наукова постановка завдання (а саме з неї необхідно починати пошук вирішення проблеми виживання ЛС) є надзвичайно складною. Її складність пов’язана, на моє глибоке переконання, з відсутністю усвідомлення (вперш за все, в історично-релігійному аспекті розвитку ЛС) глибинної сутності понять «життя людини» та «розвиток ЛС на планеті Земля» в цілому. З ціллю полегшити усвідомлення сутності наведених роздумів зробимо короткий екскурс в простір аналітичного тлумачення (на моє переконання, визначального) поняття менталітет (ментальність).
Менталітет (ментальність). По своїй глибинній сутності це поняття слід віднести до первинного (основоположного) чинника збурювання деградаційних процесів в планетарному довкіллі (включно з його складовою – ЛС). Поки що немає його однозначного тлумачення: одні вважають його «виразником духовності» окремої людської спільноти, інші – «виразником направленості розумового складу» людини (тлумачення достатньо туманні).
Наведу моє глибинне однозначне його тлумачення.
Менталітет – це широкий спектр ознак підсвідомого інтелекту окремої людини, а ментальність – це те ж саме в інтегральному вимірі, тобто відноситься до певної етнічної субспільноти. Обидва ці поняття мають одну і ту ж фізичну природу – це активізоване (діюче) генетичне програмне забезпечення людського інтелекту (персонального біологічного комп’ютера-мозку – ПБК), що функціонує в підсвідомому (неусвідомленому) біолого-фізіологічному автономному режимі. Наведу приклад. Людина здійснює ходьбу без усвідомленого аналізу алгоритмічної послідовності команд для виконання мускулами відповідних дій. При необхідності можна усвідомлено (аналітично) втручатися і вносити відповідне корегування. Однак, після кожного призупинення такого усвідомленого втручання, подальше функціонування програми ПБК супроводжується автономним відновленням «підсвідомого» режиму. Найбільш вдалим аналогом поняття менталітет (ментальність) є режим функціонування програми традиційного ПК «за умовчанням». Адже ПК (його створив ПБК homo sapiens) найкраще віддзеркалює фізичну природу функціонування самого ПБК (достатньо спрощено в аспекті функціональних можливостей і достатньо вичерпно в аспекті фундаментальності його фізичної природи. Згадався афоризм, що віддзеркалює поняття менталітет: «Як ти вовка не корми, він все одно побіжить в ліс».
Деякі прояви менталітету (ментальності) в реальному світі
Ментальність (в контексті спектру функціональних можливостей генетичного програмного забезпечення) є надзвичайно багатогранною. Наведу деякі аналітичні спостереження.
1. Існує суттєва різниця в харчових раціонах азіатських (АС) та європейських (ЄС) людських спільнот. АС їдять «делікатеси» із різних комах, черв’яків тощо. ЄС не тільки гидують ними (в смаковому аспекті), але і проявляють до них алергічну реакцію (у фізіологічному аспекті). Тут ментальність проявляється сповна. Ментальність АС включає генетично-програмне забезпечення синтезу ферментів, які необхідні для травлення специфічних білків цих харчових делікатесів. У ЄС така ментальна складова генетично-програмного забезпечення відсутня (не сформована).
2. Останнім часом з’явилася інформація про існування (в азіатській та європейській спільнотах) т.з. «сонцеїдів» – людей-феноменів, які для енергетичного забезпечення свого життя використовують безпосередньо негентропію сонячної радіації (NCP), обминаючи споживання традиційного харчу та кисню (отримуваного через дихання). На моє глибоке переконання (якщо такі люди дійсно існують), їх феномен є реальний і має наукове пояснення – в ментальності таких людей сформоване специфічне генетично-програмне забезпечення (ГПЗ) здійснювати фотосинтез – пряме енергетичне перетворювання «NCP→е/е» (негентропія електроенергії утримує процеси життя). В організмі пересічної людини (з традиційним менталітетом) отримування е/е відбувається за допомогою водневих паливних елементів, які Природа «вмонтувала» в кожну клітину. При отриманні молекулярного водню (в результаті низки обмінних процесів харчового продукту) та кисню (отриманого з повітря через дихальні тракти) в них відбувається синтез води з генеруванням е/е (Nе/е виконує компенсаційну роль в утриманні процесів життя [6]).
3. Таке соціальне явище як стійке втрачання людиною імунітету (не плутати з політичною недоторканністю), а також хвороби раку (паразитичний розвиток клітин, який вийшов з-під контролю ментальної генетики), слід віднести до ментально генетичних хвороб, збурювання яких пов’язане безпосередньо з надшвидкою деградацією довкілля.
4. Соціальне явище з назвою «корупція» сьогодні вже стала пандемією генетично- ментальної хвороби – чим масштабніше з нею борються, тим більш масштабно вона проявляється. В сучасній моделі розвитку ЛС («…без обмеження матеріальної власності…») це, до певної міри, є ірраціонально-закономірним процесом адаптації людини до максимальних можливостей відчуття «кайфу» життя від матеріального збагачування в планетарному сучасному реальному світі. Відчуття кайфу життя, по суті, підмінило раціональне (природне) відчуття комфорту життя.
Значну роль ефективного психологічного підсилювача збурювання підміни понять: «комфорт життя→кайф життя від матеріального збагачування» відіграли призиви «сильних світу сього» – Леніна: «хто був нічим, той стане всім», Мічуріна: «від Природи милостині не жди, наше завдання її взяти» тощо. Сьогодні таку підміну понять (складової ментальності) стійко трамбує, вперш за все, надпотужна занудна реклама, діюча згідно англійському афоризму: «Якщо зранку до вечора переконувати, що ти ідіот, то з часом ти дійсно ним станеш». Тому, адміністративні методи боротьби з корупцією, в основі якої лежать природні закономірності, – це не більше за забаву в донкіхотство (боротьби з вітряними млинами).
5. Глобальний масштаб самознищення ЛС, що відбувається сьогодні, пов’язаний безпосередньо з існуючою моделлю розвитку ІЕ через ментально-генетичну «тягу» до влади шляхом технічного надпрогресу, негативними наслідками якого є: глобальне потепління в життєвому просторі довкілля, глобалізаційні процеси (зокрема тяга до концентрованого проживання населення в мегаполісах (яке безжалісно нищить ментальну здатність до самодостатнього життя), розшарування суспільства на «бідних» і «багатих», ментальна безконтрольність за кількістю зростання населення, розшарування на керуючих («сильних світу сього») та підлеглих («беззахисних зомбі» – в перекладі з древнєафрикансьої мови означає «живий труп») тощо.
6. Сьогодні вже стало ментальною (неусвідомленою) нормою сприймати в якості обов’язкового атрибуту зрілості етнічної спільноти її «державність» – структурованість у вигляді «керуючої» меншості та «керованої» більшості. Залишається єдина проблема – оцінка «демократичності» державної структури в цілому. Разом з тим, глибинне тлумачення сутності самого поняття «демократія» (з грец. – «народовладдя», тобто «влада народу»). Виникає питання – «над ким?», тобто «влада народу над народом?». Для чого? Парадокс!? І так і ні. Якщо занурюватися глибше, то можна тлумачити «влада народу над народом» як «влада народу над собою», тобто бути самим собою (таким, яким ти є) з ознаками: відвертість, прямолінійність (без фальшу), щирість, не лукавити. Можливо ЛС вже сформувала в ментальній поведінці настільки глибоку ірраціональність (в контексті духовної деградації), що свавільний режим розвитку буде суцільним хаосом?
В червні 2004 р. (я тоді працював консультантом депутата у ВРУ). Національний демократичний ін-т США (з філіалами в Європі та в пострадянських країнах, зокрема в Україні) проводив для депутатів ВРУ семінар на тему «Розбудова демократичного суспільства». Ведучий (із Вашингтона) відкриваючи семінар, запропонував сміливо ставити запитання. Я скористався і попросив дати тлумачення поняття «демократія», «демократичне суспільство» в контексті напрацювань його Ін-ту (з 1984 р.). Після 12-ти секундної мовчанки він (не сміливо) відповів: «це народовладдя». Я продовжив: «То хіба брежнєвська газетна конституція не краща від вашої? Адже в ВР та в уряді СРСР було багато представників народу: міністр від культури – ткачиха Фурцева, депутати – свинар Чиж, ланкова Заглада і т.д.. Через 8 с він щиро зізнався (його безпосередність мені сподобалася): «Скажу правду, що у нас таке питання ніколи не виникало. Мабуть. варто провести декілька наукових дискусійних семінарів на цю тему».
Примітка: 1. На моє переконання, «демократія» – це, вперш за все, сформована в рамках менталітету, внутрішня раціональна природа кожної людини. Глибинна сутність її «раціональності» полягає у неусвідомленій «рушійній тязі» творити посильне «добро», бути щирим, відвертим, не фальшувати, не створювати іншим дискомфорту. Згадалася бувальщина в Лондоні. На зупинці метро у вагон заходить молодий англіканець, на груді якого табличка з написом: «хочу поговорити» (я мимоволі уявив собі, як би це вигляділо в Києві).
2. Успішне функціонування державної структури ЛС апріорі пов’язане з її інтелектуальною структурованістю. Часто запитують: «якими особистостями повинні бути наповнені керівні державні структури?». Риторична ментальна відповідь: «професіоналами». З такою відповіддю я принципово не можу погодитися. Адже професіонал (кваліфікований фахівець, майстер своєї справи) набув свою кваліфікацію «вчора». В той же час, розвиток ЛС – це процес, зміна в часі pro futurum. Тому, професіонал з вчорашнім досвідом насправді буде гальмувати вдосконалювання розвиток. Моє глибоке переконання: керівні державні структури повинні бути наповнені особистостями з найбільш високим аналітичним і ментальним раціональним інтелектом.

Сьогодні формується ментальне сприйняття необхідності трансформації сучасної економічної моделі в модель т. з. «сталого розвитку» (ЕМСР) в ролі «панацеї» від економічно-екологічної деградації, зокрема глобального потепління (ідеологом ЕМСР вважають Г.Дейлі [7]). На моє глибоке переконання, ЕМСР є також безперспективним. Впровадження ЕМСР є соломоновим рішенням (дошки стругати, але струганою стороною покласти вниз) – спробою адміністративними заходами сповільнити екологічну деградацію довкілля, зокрема зростання глобального потепління (шляхом «послаблення» інтенсивності енергетичної взаємодії «ЕМСР↔довкілля». Однак, ЕМСР залишається і надалі замкнутою енергетичною субсистемою, і якій компенсаційна негентропією Ве/н є вичерпною. Г.Дейлі придумав для Ве/н навіть назву «матерія/енергія».
На рисунку показана концепція моделі упорядкованого розвитку «ЛС+ІЕ» (квазіусталеного), яка є найбільш близькою до еволюційного розвитку. Її впровадження надскладне, оскільки воно пов’язане з масштабно-радикальними заходами формування раціонального генетично-програмного забезпечення ПБК (раціонального інтелекту людини [2]).

Р Е З Ю М Е
Афоризм «Красота спасе Світ» є фундаментальним за умови, що поняття «красота» є синонімом поняття «раціональна внутрішня природа людини» – віддзеркаленням раціонального генетично-програмного забезпечення її ПБК (віддзеркаленням ментального та аналітичного раціонального інтелекту).
Боротьбу за виживання ЛС (з урахуванням її специфіку глобальності) необхідно нагально починати масштабними відкритими дискусіями (з залученням всіх ЗМІ) по формуванню наукових завдань (які повинні відбуватися під єдиною, обов’язковою для виконання, координацією ООН):
1. Формування ментального та аналітичного раціонального інтелекту ЛС.
2. Модельне реформування подальшого розвитку ЛС.
3. Формування перехідного процесу.
Варто коротко повторити базові наукові напрямки дискусій (див. [6]):
1. Глибокий науковий аналіз деградаційних процесів в довкіллі, зокрема глобального потепління (в аспекті термодинамічної сутності процесу та динаміки його розвитку) .
2. Методологія «гранично-форсажного» формування ментального та аналітичного раціонального інтелекту людини – базового чинника формування моделі упорядкованого розвитку ЛС без зростання S.
3. Усвідомлення ірраціональності сучасної моделі розвитку «ЛС+ІЕ» та пошук раціональної моделі подальшого розвитку без зростання S.
4. Формування перехідного процесу входження в регулярний режим енергетичної взаємодії «(ЛС+ІЕ)↔довкілля», першочерговими заходами якого є:
– сповільнення темпу розвитку технічного «надпрогресу» ІЕ з ціллю зниження революційності енергетичної взаємодії «ЕДЛ↔довкілля»;
– гранично можлива швидкість заміни NВе/н→NСР з превентивністю сонячно-водневої енергетики.
5. Глобальне реформування системи вищої освіти та ЗМІ, глибинна сутність якої –
а) заміна у ВУЗах: отримання енциклопедичних наукових знань на засвоєння «методології розвитку аналітичного інтелекту»;
б) заміна в усіх видах ЗМІ фіксовану подачу поточних подій на їх аналітичний коментар та повне призупинення рекламного зомбування з його заміною серіалами (розповідями) про наукові дискусії.
6. Нагальне започаткування масштабних наукових досліджень по створенню технологій відновлення вихідного економічного продукту на вхідний сировинний ресурс.
7. Продовження масштабних досліджень та започаткування впроваджень:
а) отримання е/е на основі сонячно-водневої енергетики;
б) генерування теплоти комунального призначення на базі теплового насоса нового покоління [1,11] (мотор-компресор ТНУНП з обертами гвинта >60 000 об/хв. може бути створений по європейській грантовій програмі РП7).

Р.S.
Наука (як продукт аналітичного інтелекту) виконує роль дороговказу руху ЛС pro futurum. Нехтування цією аксіомою сьогодні (коли взаємодія «ЛС↔довкілля» надконфліктна) є надвеликим ризиком.
Мені часто дорікають в тому, що я «іду не в ногу з цивілізацією». Я відповідаю: «Джордано Бруно в час інквізиції католицизму також ішов не в ногу з пануючою тоді світоглядною релігійною думкою про те, що «Сонце обертається навколо Землі». Однак, історія підтвердила «хто з ким не ішов в ногу» – папа римський був змушений публічно вибачитися (вже в наш час) за допущену релігією «таку собі помилку» (ціна такої «помилки» сьогодні буде незрівнянно вищою).
Я усвідомлюю надскладність дилеми «бути?» чи «не бути?» яка стала перед ЛС у весь ріст, оскільки ЛС, на моє переконання, є конгломератом людських спільнот різного рівня еволюційної зрілості. З урахуванням останнього, сьогодні варто ще раз вернутися до мови «есперанто» з включенням її в проблематику наукових дискусій для визначення доцільності впровадження в простір спілкування ЛС. Це дозволило би (без ураження етнічних амбіцій) суттєво спростити мовну основу спілкування при збереженні базової етнічної (ментальної) мови, добавивши єдину інтернаціональну мову, відносно просту для засвоєння..

Література:
1. Стронський Л.М. Куди рухатися далі? Із роздумів про деградацію довкілля. // Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2008.– 152 с..
2. Стронський Л.М. Пізнавай світ через системне моделювання // Київ: Вид-во «ЛОГОС», 2009.– 244 с..
3. Стронський Л.М. Енергоекологічна проблема нависла над нами як Дамоклів меч // Аналіт.-інформ. газета ЕНЕРГОінформ,– Київ: Держком України по енергозбереженні.–1998.–№5 (13).
4. Стронський Л.М. Цивілізація: куди рухатися далі? // ж. ЕЛЕКТРОпанопама,– Київ.– №1-2.– 2006.
5. Межжерин В.А. Цивилизация и ноосфера, книга 3 – Пульсирующая биосфера. // Киев,– 1998.
6. Стронський Л.М. Ентропія розвитку людської спільноти різко зростає. Чому? Куди рухатися далі? // Зб. Матеріалів IV-ої Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми конструкції та розвитку форм самоорганізації людських спільнот» (Київ-Лондон),– квітень 2011.
7. Дейлі Г. Поза зростанням. Економічна теорія сталого розвитку.: Пер. З англ.. (Ін-т сталого розвитку. – К.: Інтерсфера. 2002. – 312 с.
8. Стронський Л.М. Термодинамічна суть енергозабезпечення. Чому воно сьогодні стало проблемою виживання? // ж. ЕЛЕКТРОпанопама,– №10.– 2005.
9. Стронський Л.М. Упорядкований розвиток цивілізації – єдиний шлях продовження життя // ж. ЕЛЕКТРОпанопама,– Київ,–№12.– 2006.
10. Стронський Л.М. Сталий економічний розвиток в контексті сучасної реальності // ж. ЕЛЕКТРОпанопама,– Київ,–№6.– 2006.
11. Стронський Л.М. Раціональна енергетика. Теплонасосна установка нового покоління // ж. ЕЛЕКТРОпанопама,– Київ,–№9.– 2011.
12. Georgesku-Rougen Nicholas Тне Еntropi Law and the Economic Process (Cambridge, Мass. Harvard University Press.).– 1971
13. John B. Fenn (Yale University) ENGINES, ENERGY end ENTROPY (А thermodynamics Primer) // W.H.Freeman end Company (New York, San Francisco.–1982. Київ – вересень 2011 

7.5
Ваша оценка: Нет Средняя: 7.5 (6 голосов)

Дякую. Робота дуже цікава,

Дякую. Робота дуже цікава, але, як на мій погляд, в ній не вистачає власне філософського аналізу. Поняття "ментальність" тривалий час привертало увагу фахівців різних галузей та аналізувалося з різних онтологічних та методологічних позицій. Мені здається, о у Ваші роботі, не вистачає цього багатоманіття підходів. Крім того, на мій погляд Ви дещо радикально стверджуєте, про те, що сучасне людство не задумується про своє становище в світі. А чим, на Ваш погляд, займаються представники Римського клубу, вчені глобалісти, футурологи, екологи, соціальні екологи тощо. Крім того, зведення ментальності до суто фізичних явищ, нагадує позитивістські інтенції початку ХХст., а комплексний та міждисциплінарний характер сучасної науки вимагає нових методологічних підходів.

Стронський Лев

Стронський Лев Миколайович Аналіз критичних зауважень по доповіді Я вдячний за відгук на мою доповідь. Для аналітиків (а я, у певній мірі відношу себе саме до них) люба дискусія може бути джерелом інформації для роздумів (для n-ого переосмислювання свого світогляду), відсутність якої може створювати дискомфорт самітньості. Я радий, що Вашу увагу привертає поняття «ментальність», яке в бутті людської спільноти, на моє глибоке переконання, відіграє визначальну роль і яке в спілкуванні широко використовується. Спробую проаналізувати Ваші зауваження: 1. Про відсутність «власне філософського аналізу» я сприймаю як Ваше ментально-гіпнотичне перебування в просторі безсистемності сучасної науки (філософія для філософії, економіка для економіки, екологія для екології, і т.д. і т.п.). Для мене воно не може бути інформацією для доцільності «переосмислювання» мого світосприймання (я залишаюсь таким, яким я є). Філософію (яка повинна бути раціональною) я сприймаю не як окрему ізольовану (безсистемну) науку, а як основоположну системно-прикладну науку раціонального (природного) буття. 2. Зауваження про мій «радикалізм» відносно того «що сучасне людство не задумується про своє становище в світі» справедливе (тільки як до формату роздумів «в слух»), оскільки деградація еального довкілля сьогодні відбувається настільки радикально, що вимагає адекватної радикальної реакції – толерантна пасивність може людству обійтись надто дорого. 3. З докором «А чим, на Ваш погляд, займаються представники Римського клубу, вчені глобалісти, футурологи, екологи, соціальні екологи тощо». З одної сторони, це співзвучне з афоризмом «собаки лають (в даному випадку в доброму розумінні), а караван іде». Достатньо згадати регулярні світові форуми з екологічної проблеми (парникового уфекту), які скликають регулярно з формально добрих намірів. На жаль, («з урахуванням» позитивних вимог меншої (в кількісному відношенні) вчених, приймають толерантні «соломонові» рішення – «дошки стругати, але струганою стороною класти в низ». А чого вартий «Кіотський Протокол», який проблему виживання людства перетворив в звичайний ринковий (базарний) комерційний товар (суперпарадокс віку). По-Вашому (?): нехай людська спільнота продовжує неусвідомлене самознищення, а ми повинні до цього відноситися толерантно, спокійно – «вести себе радикально не зовсім гарно». Примітка: Згадався афоризм. Чоловік вмерає, післали за священиком. Поки він приїхав, чоловік помер. Священик, витираючи піт з чола, питає: «перд смертю потів?». Відповідь: так. Священик: це дуже добре. З другої сторони, Ваш перелік фахових угруповань вчених (представники Римського клубу, вчені глобалісти, футурологи, екологи, соціальні екологи) тільки підтверджує безсистемність сучасної науки (низку автономних взаємодіючих кусків однієї цілісної глобальної наукової проблеми: «а що ж відбувається в нашому довкіллі? і «чи правильно ми розвиваємося?»). 4. Ваш вислів «… зведення ментальності до суто фізичних явищ, нагадує позитивістські інтенції початку ХХст., а комплексний та міждисциплінарний характер сучасної науки вимагає нових методологічних підходів.» має суперечливе наповнення. Ви стверджуєте, що сучасна наука має комплексний та міждисциплінарний характер. Тоді, без Вашого тлумачення глибинної сутності цих понять, вони сприймаються як близькі до традиційного поняття-синоніму системний, тобто до такого, що дозволяє сучасну науку вважати системною. З другої сторони, Ви докорєте, що тлумачення поняття «менталітет» через «суто фізичні» явища є негативною тенденцією. Насправді, одгне другому суперечить, оскільки «системний» враховує взаємодію з усіма складовими реального довкілля, в т.ч. з реальним його фізичним наповненням – радіацією (наприклад, дію ультрафіолетової радіації або частоти зомбуючої радіації через невидимий канал – «паралельний світ» і т.д.). З повагою - Л.М.

Дякую шановний Лев

Дякую шановний Лев Миколайович за вичерпну відповідь на мої зауваження. На мій погляд, можливо я помиляюся, Ви сприйняли їх дещо особисто. Не варто! Цікава тема! Цікавий співрозмовник! Ваші аргументи, безперечно, вагомі, проте лише в в позитивістських рамках. Зокрема, міждисциплінарний, комплексний характер сучасної науки - це не моя власна фантазія. Основні тенденції сучасної науки, досить детально проаналізовані в роботі В.Стьопіна "Теоретичне знання", в розділах присвячених історії науки. Що стосується безсистемності, то якщо позитивізм, методологічні засади якого були спростовані, - це і є система, ну що ж... це право Вашого переконання. Крім того, мені здається, що Ви ототожнюєте поняття системності з різними методологічними підходами до вирішення певної проблеми. Що стосується питання про те, що "людська спільнота продовжує неусвідомлене самознищення", то, з одного боку, я мушу погодитися з Вами, адже, безглуздо заперечувати низький рівень екологічної свідомості людства загалом, і нашого суспільства, зокрема. Доки ця проблема не буде вирішеною, ми не можемо говорити про вирішення жодної екологічної проблеми. З іншого боку, зразу ж виникає питання: "А чи займаєтеся Ви вирішенням цієї проблеми самі?", "Скільки разів Ви піднімали їх у студентських аудиторіях?", "Що власне ви зробили для її вирішення?".... Що стосується мого головного зауваження, то, на жаль, у Вашому коментарі, я не знайшла відповідь на питання: "Як можна аналізувати проблему ментальності, не даючи власного розуміння даного поняття?", "Що Ви аналізуєте?", "Яким методологічним підходом користуєтеся?"... Дякую.

Дякую за продовження дискусії

Дякую за продовження дискусії (чим масштабнішими будуть дискусії, тим скоріше усвідомимо реальність, в якому ми живемо. А суперечливих дискусійних питань ой як багато! Спробую проаналізувати Ваші думки в моєму сприйнятті. Позитивізм (як поняття) пройшов свою динамічну трансформацію: 1-й позитивізм ? 2-й позитивізм ? 3-й позитивізм ? постпозитивізм. Ви ж не розкриваєте, який саме «позитивізм, методологічні засади якого були спростовані,» (ким? коли? і чому?), рамками якого Ви обмежуєте «мої вагомі аргументи». Саме неоднозначність тлумачень визначальних понять у спілкуванні людської спільноти (ЛС) і сформувала постпозитивізм (Рассел, Тарський, Поппер, Вітгенштейн та інші). Я противник присвоювати собі синтетичні умовні ознаки «хто я є» – я просто стараюся сприймати реальний світ таким, яким він є і прямолінійно ділюся з моїми думками. Не буду голослівним в «неоднозначності» тлумачень визначальних понять. Сьогодні безперервно озвучують синтетичну проблему енергозбереження. Думаю, що і Ви не зможете мені дати тлумачення глибинної сутності цієї проблеми. На сьогодні немає однозначного тлумачення самого поняття енергія. Існує 1-й фундаментальний закон термодинаміки (на моє переконання – основи всіх реальних прикладних наук), який стверджує, що енергонаповнення Природи є величиною незмінною (Сonst). То про яке ж «збереження енергії» ідеться: не виколупувати енергоносії із земної кори і проблема формально зникне. Насправді проблема буде, але в іншій її науковій постановці. Ідетьсмя про низьку ефективність використовування викопних енергоносіїв (ВЕ/Н – нафти, газу, … тощо), які є вичерпними і вже закінчуються. Потрібно всього-на-всього назвати енергетичну проблему своїм іменем – «підвищення технологічної ефективності використовування залишкових ресурсів ВЕ/Н та пошук нових невичерпних джерел. А ми співаємо пісеньки про «якесь енергозбереження». Традиційний прогноз погоди: «температура в Києві ……». Поясніть мені, що таке «температура в Києві». В загальному визначенні; температура – ступінь нагрітості тіла однородного твердого або рідкого тіла (хиба «Київ» є таким). В Києві (як і в усьому довкіллі) в якості термодинамічного збурювача, діють дві температури – конвекційна (температура атмосферного повітря) і радіаційна (температура твердих поверхнь оточення – будинків тощо). Оскільки атмосферне повітря має діатермічні властивості (прозоре для проходження електромагнітних хвиль), то між твердими поверхнями будинків і людиною відбувається (до 65%) також і радіаційний теплообмін (закон Стефана-Больцмана). Якщо під «температурою в Києві» слід розуміти температуру атмосферного повітря, то цей показник характеризує клімат в Києві неповно і неоднозначно. Температура поверхні любого тіла в діатермічному середовищі (в т.ч. тіла людини з урахуванням одягу, до якої прив’язаний кліматичний комфорт), визначається (мої дослідження) – t = Krxtr + Kkxtk + Kmxtm оС, де tr – радіаційна температура, tk – конвекційна температура, QM – мктаболычні тепловиділення, які залежать від виду діяльності людини. Таким чином, сучасна кліматологія є неоднозначною через її наукову безсистемність. Я працюю в інституті відновлюваної енергетики АН України. Аналогічно, не визначене тлумачення поняття відновлювана енергетики (?) – але це окрема тема. Що таке «бідний» і що таке «багатий», що таке «мало» і що таке «багато» і т.д. і т.п.. Бабуть через неоднозначність у спілкуванні зявився афоризм (його приписують Ейнштейну) – його питають «два волоски то мало чи багато?». Він уточнює – «якщо на голові, то мало, а якщо в борщв, то багато» Можна продовжувати довго тему невизначеності («ішов дощ і два студенти – один в плащі, другий в університет» , сонячну енергію називають альтернативною (?), ….. і т.д. і т.п.). Але не можу обійти власний досвід традиційної «толерантності» наукової очної дискусії (на зібраннях, тконференціях). Представте собі: ви слухаєте доповідь про нові результати досліджень. Толерантність вимагає – вислухати до кінця, а вже тоді задавати питання. Оскільки результати досліджень нові, то мають місце нові поняття (нові терміни). З’явився перший новий термін (без пояснень). Ви його не зрозуміли і слухаєте дальше. З’являється друге нове поняття і термін, яке сформоване на базі першого . Ви тим більше не зрозуміли. І так до кінця. А тоді вам кажуть: задавайте питання. Ви мовчите, бо не усвідомили суті доповіді. Дискусії як такої немає. Як до цього слід відноситися? А тепер пару слів про моє тлумачення «безсистемність» і «системність» (вперш за все, про науку). Наука – це засіб (інструмент) пізнавання реального Світу. Світ має багато складових (наприклад, сонячна система), які апріорі безперервно, свавільно і безумовно енергетично взаємодіють як внутрі, так і ззовні, тобто є енергообмінними динамічними субсистемами. Є ще більш вузький аспект тлумачення поняття «система» як певна структурованість об’єктів (предметів), яка є ознакою статичної (усталеної) ситуаціїї. Системна наука – це дослідження процесів (явищ, поведінки, які міняються з часом тощо ) в впевній субсистемі, тобто в одній із складових цілісної гіперсубсистеми реального Світу, яка враховує вплив взаємодії субсистем з урахуванням їх динаміки (мінливості). Прикладом цього є наведена вище математична модель визначення температура тіла в діатермічному середовищі (в нашому довкіллі). Безсистемна наука – це дослідження процесів (явищ, поведінки тощо) в певній субсистемі реального Світу без урахування впливу інших субсистем внаслідок енергетичної взаємодії. Одним із прикладів безсистемної науки є галузь теплотехніка. Дослідження проводять наступним чином. Дослідна субсистема «вирізається» з умовною просторово-об’ємною границею і ізолюється від впливу всіх оточуючих субсистем (з якими дослідна субсистема реально взаємодіє). Задають умовні граничні «умови» (термодинамічні показники) і досліджують субсистему внутрі. Результати досліджень, безусловно, не відповідають реальній ситуації. Наведаний вище приклад невизначеності «температура в Києві» – саме наслідок безсистемністі науки. А як можна вирішувати проблеми енергетики, «вирізавши» її із економіки? Тому «саме філософські дослідження»? – я сприймаю як безсистемні (вирізані від цілісної науки).А в дослідженнях розвитку людської спільноти я користуюся своїми, системними підходами. Сьогодні наука в цілому (в інтегральному вимірі) не тільки стала безсистемною, але і втратила функціонально-прикладну цінність – вона не тільки перестала бути дороговказом розвитку людської спільноти pro futurum, але і перетворилася в комерційну (паразитну) структуру, яка продає на замовлення «прапор нуки» для впровадження в життя ірраціональних, апріорі абсурдних, рішень. Сьогодні «продукт інтелекту» перетворився у звичайний ринковий (базарний) товар сучасної суперкомерціалізовної економіки. В мене є рекламка (відклеїв у вагоні метро) про «…,докторська дисертація під ключґ». Пробачте мені, але якщо Ви схвалюєте такий аспект духовного виродження суспільства (деградацію інтелекту), то, на моє глибоке переконання, подальша дискуся стане безпредметною – «pobijaniem bez patyka» (биттям без палки). З Вашою цитатю «Зокрема, міждисциплінарний, комплексний характер сучасної науки - це не моя власна фантазія.» я згодний, що це не Ваша фантазія. Це фантазія-пустодзвін сучасної реальності, яку утримує саме ментальність. А тепер головне. Ваше питання-цитата: "Як можна аналізувати проблему ментальності, не даючи власного розуміння даного поняття?" Тут Ви вже перевершили саму себе, оскільки це зауваження не тільки некоректне, але ще й просто надумане (чорне назвати білим? – якщо Ви зовсім не читали статті, тоді спочатку варто прочитати, а тоді вже ставити питання в контексті прочитаного). І ще. Ваша цитата-питання: «А чи займаєтеся Ви вирішенням цієї проблеми самі?». Ви «прекрасно» знаєте вчорашні думки про розвиток людської спільноти (від яких Ви, складається таке враження, саме ментально не здатні відірватися), живете в абстрактно минулому Світі і Вас зовсім не цікавить куди ми летимо сьогодні і чому? Можливо варто Вам познайомитися з моєю статтею «Ентропія розвитку людської спільноти різко зростає. Чому? Куди рухатися далі?« IV Міжнародної конференції. Понад 50 років своєї наукової діяльності я саме присвятив (і присвячую сьогодні) саме цій проблемі – опублікував понад 140 одноосібних наукових праць (в т.ч. дві монографії: 1. «Куди рухатися далі? Із роздумів про деградацію довкілля» (2008) і 2. «Пізнавай світ через системне моделювання» (2009). Я зупиняю подальшу дискусію з Вами, оскільки Ви застосовуєте некоректні прийоми. Бажаю успіхів – Л.М.

Дякую за вичерпну відповідь

Дякую за вичерпну відповідь на мої коментарі. Відповім коротко: Я читала Вашу статтю, досить уважно і декілька разів... Коли говорила про позитивізм, мала на увазі всі три хвилі позитивізму. Що стосується постпозитивізму, то це не різновид позитивізму, а напрям який прийшов йому на зміну. Відтак постпозитивізм досить часто називають позитивізм поста (те, що після позитивізму)... Що стосується поняття "ментальність", то, на мою думку, воно потребує глибшого осмислення. Зрозуміти вплив ментальності на розвиток людського суспільства не можливо без використання психоаналізу... Дякую за вичерпні відповіді на мої запитання. Бажаю успіхів.

Шановний Лев Миколайович

Чудова і своєчасна робота, дякую. І не зважайте на тих, хто каже, що Ви йдете «не в ногу з часом». Нажаль, принцип «загальної демократизації у всьому», по типу «не можуть же мільярди мух так жорстко оманюватися», теж накладає певний «відтінок» на ментальність. На мій погляд велику негативну роль тут відіграє і «гомоцентрична зацикленість» нашої сучасної науки на «концепції корисності»: «все во имя человека, все на благо человека». І забуваємося ми в тому, що «людина існує в цьому світі», а не «світ існує для людини». Ну не можемо ми собі елементарно просто порівняти масштаб себе, і того, що є навколо. Візьміть співвідношення «планета Земля – організм людини – атом». І ми побачимо, що кожна людина, це значно менше розміру атому в «організмі» планети Земля. І навіть, якщо уявити, що кожний з нас – це все ж таки атом, і перерахувати масу 7 млрд. людей на масу самого важкого – атома урану, то отримаємо, що у планети Земля є мозок, вагою 3 на 10 мінус 16 ступеню частки нашого головного мозку. І ми при цьому беремо в свої руки «раціональне керування тим, що навколо». Ситуація жахливіша аніж попадання неандертальця з кам’яною сокирою на атомну станцію. З повагою,
Владимир Черняк
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.