facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

РОЗВИТОК СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА З ПРІОРИТЕТНІСТЮ СПІВВІДНОШЕННЯ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ ГРОМАДЯН

Автор Доклада: 
Титаренко Л.М., Столбова І.Є.
Награда: 
РОЗВИТОК СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА З ПРІОРИТЕТНІСТЮ СПІВВІДНОШЕННЯ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ ГРОМАДЯН

УДК 321.7: 364.1

РОЗВИТОК СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА З ПРІОРИТЕТНІСТЮ СПІВВІДНОШЕННЯ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ ГРОМАДЯН

Титаренко Любов Миколаївна, канд. політ. наук, доцент
Столбова Ірина Євгенівна, аспірант 
Одеський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України

 

В статье рассматриваются аспекты, некоторые философские основы, проблемы и тенденции развития современного общества в соотношении их с обеспечением содержательной взаимосвязью общественных реформ с учетом общественно-политического мнения граждан.
Ключевые слова: Общественно - политическое мнение, социально - экономические, общественно - политические преобразования, процесс демократизации общества, государственное управление, социология общественного настроения, повышение результативности и эффективности кадрового потенциала.

 

У статті розглядаються аспекти, проблеми і тенденції розвитку сучасного суспільства по забезпеченню змістовного взаємозв’язку суспільних реформ з урахуванням суспільно - політичної думки громадян.
Ключові слова: Суспільно - політична думка, соціально – економічні, суспільно - політичні перетворення, процес демократизації суспільства, державне управління, соціологія суспільного настрою, підвищення результативності й ефективності кадрового потенціалу.

Метою статті є: висвітлення рівня довіри громадян до державних органів влади, аналіз сучасного соціально - політичного стану суспільства, як можливого орієнтиру щодо ефективного функціонування системи органів влади, що в свою чергу істотно впливає на життєдіяльність країни, добробут її громадян. 

Постановка проблеми. Зі зміною суспільно-політичного устрою, постає необхідність поліпшення сучасного стану суспільства з пріоритетністю співвідношення суспільно - політичної думки громадян щодо забезпечення захисту прав людини з відповідним подоланням кадрових деформацій в органах державної влади.

Соціологія суспільної - політичної думки від свого зародження постійно намагалася пізнати, осмислити сутність, основні засади функціонування, найхарактерніші особливості і тенденції суспільного розвитку, як соціального феномену суспільства. Так, античні філософи, зокрема Арістотель, Платон ототожнювали суспільство з державою[11]. Якісно нове розуміння категорії «суспільство» запропонувала соціологія в середині XIX — на початку XX ст. За К. Марксом, суспільство — це живий організм, сукупність відносин між людьми, що формуються та історично розвиваються у процесі спільної діяльності [11].
Сучасні соціально – економічні і політичні перетворення в Україні висувають нові вимоги щодо розвитку суспільства, щодо практичної реалізації інституційних перетворень в розбудові демократично – правової держави. Відзначимо, що аспекти і тенденції розвитку суспільства як соціологічного феномену є предметом багатьох наукових досліджень [2; 3; 4; 7]. На етапі розвитку ринкової економіки та її опанування, принципово важливе значення має процес демократизації суспільства за умов ціннісно - ідеологічної спрямованості політики держави. У зв’язку з вищезазначеним, підсилюється роль суспільної думки як соціального інституту і активно - діючого суб’єкту соціального управління. 
Соціологія суспільної думки орієнтується перш за все на регулярний вияв масової свідомості, опитування громадян щодо державних органів влади, силу суспільного настрою на виборах, референдумах тощо. Дослідження громадської думки спрямовується на відношення громадян до подій і фактів соціальної дійсності з метою використання суспільного настрою державними органами і організаціями. Загальнонаукова точка зору співпадає в тому, що вивчення суспільної думки на підставі вияву суспільного настрою дозволяє отримати інформацію про ступінь індивідуальних установок громадян щодо задоволення чи незадоволення економічними, соціально-політичними умовами, якістю життя. 
Суспільний настрій вказує на соціальні протиріччя населення у відношенні до певних заходів. Громадська думка переломлюється через велику кількість груп людей, їх соціально - економічний стан і відчуття. Суспільний настрій громадян відповідно, формується під впливом інформації урядових структур про їхню діяльність[2; 4; 7; 8].
   Центр соціальних та маркетингових досліджень «СОЦІС» спільно з Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України з вересня 2010 року розпочав проведення щомісячного загальнонаціонального моніторингового соціологічного дослідження «Україна і українці» [10]. Дослідження було проведене з 3 серпня по 16 серпня по всій території України методом особистого інтерв’ю за місцем проживання респондентів. Метод відбору респондентів – квотна вибірка (за ознаками вік та стать). Загалом було опитано 2004 респондентів у віці від 18 років і старше. Вибірка репрезентативна для України за показниками віку, статі та розміру населеного пункту. Нижче наведено результати аналізу щодо рівня довіри населення України до політиків та чиновників, до основних суспільних та державних інститутів. Рівень довіри наведено у відсотках. 
 Найбільше громадяни України серед політиків та чиновників довіряють Президенту України В.Януковичу –25,6%, лідеру Партії «Фронт Змін» А.Яценюку – 25,8% та Юлії Тимошенко, лідеру «Батьківщина» – 22,1%. З іншого боку найбільше не довіряють українці Голові Верховної Ради України В.Литвину – 77,0%, Прем’єр-міністру України М.Азарову – 74,9% та Лідеру Партії «Сильна Україна» С.Тігіпко – 73,6%.
 Серед державних та суспільних інститутів найбільше респонденти довіряють церкві – 64,9%, засобам масової інформації – 47,7% та армії України – 38,7% [11].
Вищевказані результати аналізу та реалії сьогодення підтверджують, що рейтинг влади знижується, але разом з тим ще більш песимістичніше постає усвідомлення того, що рейтинг опозиції також не зростає. Результати опитування виявили слабкість громадянського суспільства в Україні, показали, що громадянам не вистачає організаційної активності, здатності до політичної організованості. Тому скоріш за все, суспільно-політичні інститути, громадські об’єднання, як правило, виникають з ініціативи представників влади і як наслідок цього влада чиновника багато де в чому домінує над владою закону. “Третій сектор” не виконує в повній мірі свої соціально-захисні, культурні, моральні або контролюючі функції. 
Наприклад, в м.Одесі зареєстровано біля 3000 таких організацій, але 90,9% опитуваних одеситів не беруть участь в їх роботі, 86,7% ніколи не звертались до них за допомогою[7, с.12]. Соціологічні опитування мешканців м. Одеси Інститутом соціології НАН України за участю одеських соціологів Фонду «Демократичні ініціативи» показали наступні результати (див. табл.1.1.).
Табл. 1.1


Питання анкет були сконструйовані таким чином, щоб респонденти вказали на ступінь довіри населення до влади. За даними опитувань громадської думки жителів м. Одеси в кількості 250 осіб значна кількість громадян – 44 % відчували страх та тривожність в 2010р. Те ж саме відчувають громадяни в кількості 39% в нинішньому 2011 р. 17% в минулому році і 15% в нинішньому, відчувають обіду, смуток, не мають надії на покращання суспільного життя. Безвихідність і пригніченість в кількості 14% в минулому і, 11 % в нинішньому році, свідчать про низький життєвий рівень громадян.
Дослідження одеських соціологів дозволили отримати думку громадськості, згідно з якою зрозуміло, що недовіра громадян до влади, відчуженість від держави, мають об'єктивні чинники з усвідомленням очікуванням та загрози нової економічної кризи.
Отже, рівень достатку більшості населення не поліпшився, і, разом з тим, громадяни як в центрі, так і на місцях відчувають невпевненість в завтрашньому дні, що породжує відчуття соціальної несправедливості. Суспільство розрізнене, населення не довіряє ні органам центральної влади, ні місцевому самоврядуванню, так як в більшості рівень доходів громадян не задовольняє їх життєві потреби[1, c. 17].
Директор інституту демографії та соціальних досліджень Е. Лібанова акцентує увагу на тому, що "в Україні бідною може бути людина з доволі високим освітнім рівнем і людина, яка працює". За її словами, це відбувається через низьку заробітну плату. "Все це було успадковано від Радянського Союзу, тоді робоча сила була недооцінена і штучно стримувалась її ціна, але тоді, в той же час, штучно стримувались ціни на інші товари та послуги". Е. Лібанова також наголосила, що "коли ми почали вибудовувати ринкову економіку, перше, що ми зробили – це відпустили ціни, а ціна на робочу силу майже не змінилась". За її твердженням, в Україні людина вважається бідною, якщо у неї дохід менше ніж 75% середнього по країні доходу, або якщо в неї дохід є меншим за прожитковий мінімум [10, c.12].
Безумовно, що громадська думка уособлює складову суспільного настрою і містить елементи ідеологічного характеру. Окреслюючи вищеозначені проблеми суспільно-політичного розвитку, необхідно відзначити, що підняти зарплати можна шляхом підвищення продуктивності праці.
Економічні, політичні, ідеологічні та соціальні відносини виявляються по-різному, визначаючи соціальну якість кожної людини, зміст і характер її практичної діяльності. Саме в процесі діяльності людина, з одного боку, інтегрує соціальні відносини навколишнього середовища, з іншого — виробляє своє особливе ставлення до суспільно-політичної дійсності. Соціальні відносини є тривкою системою зв'язків індивідів, що склалася в процесі їх взаємодії в конкретному соціальному середовищі. Соціальні відносини особистості виявляються в її поведінці і соціально-трудовій діяльності. Якщо розвивається економіка, якщо вона зростає, то безперечно зростають і доходи громадян і заробітні плати. Все це сприяє проектуванню нових типів мислення, життєстверджуючих ціннісних установок, що безумовно відіграє важливу роль для більш прогресивного розвитку сучасного суспільства.
Висновки та перспективи подальших досліджень. Нагадаємо, що Конституція України проголосила права та свободи людини, які можуть бути реалізовані лише за умов її повноцінного соціального забезпечення. Як виявилось, громадяни України, в основному, не диференціюють владу в державі на Президента, Верховну Раду та місцеві органи. Вся державна влада сприймається в цілому як “вони”, що керуються власними інтересами і протиставляється особистісному “ми” і “я”. Очевидно, що права людини, культурно-побутові умови життя, рівень достатку мають безпосередній вплив на формування самопочуття, психологічної свідомості суспільного настрою і моральної культури громадян.
Відповідно, з урахуванням ступеню розвитку ринкових відносин, необхідно активізувати соціальний діалог, підвищити оплати праці бюджетних працівників і стратегії корпоративного управління соціальної спрямованості. З метою створення ефективної системи соціального захисту бажано вжити таких заходів:
- створити додаткові робочі місця для працездатного населення, що дозволить забезпечити збільшення доходів як до фондів державного бюджету, так і до фондів соціального забезпечення;
- забезпечити стабільне, безперебійне фінансування програм соціального захисту населення відповідно до затверджених показників бюджетів усіх рівнів, бюджетів фондів державного соціального забезпечення;
- забезпечити стійкість та надійність інституту соціального страхування;
- враховувати науково - розроблені пропозиції щодо реформування соціальної сфери та політики доходів, спрямованих на забезпечення пріоритетності соціального розвитку та ін.
Таким чином, соціологічні дослідження, відображаючи соціально-психологічний стан українського суспільства, обумовлюють необхідність урахування суспільних настроїв, суспільно - політичної думки громадян. За умов економічного падіння та постійних ризиків, які призвели до погіршення не лише матеріального життя громадян, а й до їх духовного та морального виснаження, держава повинна виробити таку політику, яка б ефективно враховувала громадську думку, зважаючи на нагальні потреби населення, дозволила б застосовувати такі форми та методи соціального захисту, які б захищали людей, особливо малозабезпечені верстви та створювали умови не лише для їх існування, а й для особистісної самореалізації.

Література:
1. Базова захищеність населення України: (за матеріалами вибіркового соціально-демографічного обстеження). - К.: Держкомстат України. - 2010. - 35 с.
2. Бульбенюк С. Деякі аспекти розгляду соціопсихологічної природи феномену політичної влади/ С. Бульбенюк // Освіта регіону: політологія, психологія, коммунікації. - 2009. - № 1. - С. 119-123.
3. Борецька Н.П. Соціальний захист населення в умовах ринкової трансформації економіки. // Україна: аспекти праці - 2002. №4 - 23 с.
4. Волинський Г. Про соціальну диференціацію населення / Г. Волинський // Економіка України. - 2008. - № 2. С.36
5. Єрмоловська О.Ю. Соціальний захист як фактор стабілізації життєвого рівня населення в умовах трансформації економіки. // Соціальний захист населення. - 2008. №7. - С.14-18.
6. Пилипчук В. Влада і духовність в умовах становлення суверенної української держави / В. Пилипчук // Освіта регіону: політологія, психологія, комунікації. - 2010. - № 2. - С. 48-52.
7. Л. Титаренко Становлення, розвиток та перспективи соціально-орієнтованої держави в Україні //Державне управління та місцеве самоврядування: Зб.наук. пр. – Дніпропетровськ: ДРІДУ НАДУ, 2009.-Вип.1 (1).-С. 101-109.
8. Шаповалова А. Глобальне громадянське суспільство як чинник формування української самоврядності/ А. Шаповалова // Освіта регіону: політологія, психологія, коммунікації. - 2009. - № 1. - С. 57-60.
9. wikipedia.org. ua. // Концепція Державної цільової програми реформування державного управління та державної служби на 2011 – 2015 роки.
10. www.socis.kiev. ua. // Центр соціальних та маркетингових досліджень «СОЦИС».
11. uk. wikipedia.org. wiki // litopys.org.ua // Філософська думка в Україні.

3.75
Ваша оценка: Нет Средняя: 3.8 (4 голоса)

відповідальність

Шановна Любов Миколаївна! Дякую за цікавий матеріал. Щодо ефективного функціонування системи органів влади, що в свою чергу істотно впливає на життєдіяльність країни, добробут її громадян головним є:1. на сучасному етапі дуже важлива політична відповідальність з боку влади; 2. роз'єднанність політиків та чиновників призводить до розсіювання відповідальності.

Мене особисто вразили

Мене особисто вразили результати моніторингу масових настроїв в Одеській області, бо це є відзеркаленням настрою більшості українців взагалі в загалом на сьогодняшній день. Залишила б тільки одну колонку: 2010 або 2011:)

"Відзначимо, що аспекти і

"Відзначимо, що аспекти і тенденції розвитку суспільства як соціологічного феномену є предметом багатьох наукових досліджень [2; 3; 4; 7]" - Исследования общества не ограничиваются работами, на которые авторы ссылаются, это поле исследования социологии как науки с момента ее возникновения. Приведенные результаты исследований не связаны с темой и не подвергнуты вторичному анализу в соответствии с заявленной целью статьи. Выводы также не несут новой и актуальной информации.
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.