facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip
Перевод страницы
 

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ТРЕНІНГ ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЙ ЗДІЙСНЕННЯ ВИБОРУ У СТАРШОКЛАСНИКІВ

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ТРЕНІНГ ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЙ ЗДІЙСНЕННЯ ВИБОРУ У СТАРШОКЛАСНИКІВ
Drab Yaroslav, кандидат психологических наук

Участник первенства: Национальное первенство по научной аналитике - "Украина";

Описані тренінгові заняття, що сприяють розвитку особистої відповідальності та усвідомленості учнів старших класів, формують орієнтацію на самовіддачу та особистісний ріст.

Ключові слова: старшокласники, психологічна надійність.

Described trainings that promote personal responsibility and awareness of high school students form the orientation of the dedication and personal growth.

Keywords: high school, psychological reliability.

В процесі життя людина, що засвоює соціальний досвід, надалі перетворює його у власні цінності, установки, орієнтації. Активність особистості в процесі взаємодії з середовищем означає,що будь-який вплив людини на середовище реалізується, по-перше,через їїзовнішню предметну діяльність і, по-друге, вимагає прийняття певного рішення, тому охоплює процеси визначення мети та побудови стратегічної програми діяльності. Вміння приймати рішення в ситуації невизначеності, здійснювати усвідомлений вибір – необхідні умови становлення особистості. Розвиток здатності до саморегуляції власної активності, поступове перетворення в суб’єкта діяльності іповедінки, що дозволяють дитині довільно підпорядковувати свої безпосередні спонукання свідомо поставленим цілям та намірам – це і є головним фактором у формуванні особистості.

Становлення особистості якраз і проявляється в виборах, які вона здійснює щодо найважливіших сторін її життя. Здійснюючи вибори, людина самовизначається, отримує орієнтири та цілі, спрямовані у майбутнє, вона – активний діяч та перетворювач буття. Досліджуючи вибір у світлі проблем розвитку особистості, ми можемо відзначити особливе місце старшого шкільного віку, який традиційно представляється часом прийняття рішень про себе, власну особистість та свій життєвий шлях. У старшому шкільному віці вибір розглядається як потреба у формуванні певної смислової системи, визначення себе у світі, свого майбутнього та втілення поставлених цілей.

На даному етапі формування особистості відбувається готовність до самовизначення в основних сферах життєдіяльності, насамперед, у професійній сфері і в особистому житті. Швидке закінчення школи пов’язане з необхідністю, так чи інакше, вирішувати проблему свого майбутнього, будувати індивідуальну життєву стратегію. Стратегії здійснення вибору, які використовує людина на своєму життєвому шляху, впливають на її самореалізацію. Керуючись ефективними стратегіями здійснення вибору, людина найбільш повно здійснює особистісне та професійне самовизначення.

Важливою передумовою самореалізації є своєчасне формування стратегій здійснення вибору, вміння усвідомлено ставити цілі щодо самоствердження, самовдосконалення, тобто визначати перспективи того, до чого людина рухається, чого домагається. Чим раніше людина стає «автором» власного життя (в процесі прояву активності, обумовленою здатністю здійснювати особистісні вибори на основі пізнання себе), тим більш ефективно вона здійснює реалізацію своїх можливостей. У зв’язку з цим, актуальною є проблема формування ефективних стратегій здійснення вибору.

Необхідними умовами формування стратегій здійснення вибору є активність особистості, усвідомлене прагнення зайняти певну позицію, високий рівень сформованості «Я-концепції», самодетермінація, довгострокове планування, засноване на свідомому ставленні до особистісного досвіду та об’єктивної дійсності, відповідальність, розвинена система особистісних смислів. Поняття стратегії означає здатність до самостійної побудови свого життя, до принципового, осмисленого її регулювання відповідно вибраним напрямкам.

Одним з найефективніших методів формування стратегій здійснення вибору у старшокласників є психолого-педагогічний тренінг заснований на ідеях саморозвитку, та самореалізації, який впроваджується в ході освітнього процесу.

Завдання подібного тренінгу – допомогти маленькій людині визначати свої реальні та потенційні можливості і реалізовувати власні потенції. Навчити ставити проблему, формулювати гіпотези, шукати шляхи їх вирішення. Навчити старшокласника самостійно розширювати межі власних знань, умінь, досвіду. Для здійснення вільного вибору необхідно навчити людину розбиратися в суті проблеми, формувати ефективні стратегії прийняття рішень.

Психолого-педагогічний тренінг спрямований на те, щоб краще пізнати себе і повірити в свої можливості, на розкриття особистісних особливостей, на усвідомлення власних емоцій і почуттів, на формування навичок спілкування.

Спільною метою соціально-психологічного тренінгу є підвищення компетентності в спілкуванні, придбання відповідних знань, умінь, розвиток ідентичності, Я-концепції, вирішення проблем щодо прийняття рішень.

В рамках психолого-педагогічного тренінгу створюють умови для придбання учнями практичного досвіду. Учням надається можливість розвинути вміння приймати рішення, оцінки ситуації, відпрацювання форм поведінки. У тренінгу передбачено само- і взаємонавчання, в результаті чого у юнаків та дівчат відбудеться придбання і закріплення елементів нової поведінкової моделі стереотипів сприйняття тощо. Крім цього, достатньо уваги слід приділити підвищенню впевненості в собі, своїх силах, вивченню себе, що в свою чергу призведе до попередження емоційної напруженості та активізації особистісної позиції. У побудові психолого-педагогічного тренінгу слід виходити з принципу поступового та поетапного розуміння кожним учасником себе, своїх ресурсів, можливостей і відпрацьовування стратегій поведінки.

Метою психолого-педагогічного тренінгу є створення оптимальних умов для формування ефективних стратегій здійснення вибору, розвиток особистісних якостей учнів старших класів, таких, як усвідомленість, відповідальність, вміння ставити цілі і приймати рішення.

Завданнями тренінгу були:

  • · Збагачення смислового поля слухачів поняттями «свобода вибору», «усвідомленість», «відповідальність», «уміння ставити цілі», аналіз і синтез старшокласниками лінгвістичної інформації;
  • · Активізація процесів самопізнання і самоактуалізації учасників;
  • · Розвиток здатності старшокласників актуалізувати свої внутрішні ресурси, здатність керувати своєю долею на основі особистої відповідальності, вміння виділяти пріоритети при плануванні своїх життєвих і професійних цілей;
  • · Забезпечення можливості відчути, що означає бути відповідальною людиною і нести відповідальність за свої вчинки, вміти планувати, ставити цілі і приймати рішення.

Програма психолого-педагогічного тренінгу формування стратегій здійснення вибору складалася з трьох модулів.

Перший модуль був присвячений розширенню і поглибленню уявлень про себе та оточуючих людей. Другий – розвитку змістових складових саморегуляції психічної стійкості та самооцінки (потреба в активності, здатність брати на себе відповідальність, мотив досягнення, цілепокладання, спрямованість на справу та результат, адекватна самооцінка, впевненість у собі). Третій – усвідомленню і закріпленню змін, що відбулися під час проходження психологічного тренінгу.

Перший модуль «Пізнай себе та інших» складався з трьох занять об’єднаних єдиною метою – розширити та поглибити уявлення учасників тренінгу про самих себе, виявити та усвідомити відмінності та схожі з іншими членами групи риси та якості, зрозуміти багатогранність проявів особистості. На перших двох заняттях було проведено вправу «Малюнок мого Я», результати якої було обговорено на другому занятті. Третє заняття було присвячене проведенню вправи «Психогеометричний тест». На дошці було продемонстровано плакат із зображенням п’яти геометричних фігур: квадрата, трикутника, кола, прямокутника, зиґзаґа. Кожний член групи розташовує ці фігури за ступенем їх переваги. Спочатку ставить ту фігуру, яка подобається найбільше, потім – дещо менше, за нею – ще менше і т.д. Потім тренер утворює групи з учасників тренінгу яким найбільше сподобалися однакові фігури. Після цього кожній підгрупі пропонується за 15 хвилин скласти список якостей особистості, особливостей поведінки, які є спільними для членів цієї підгрупи. Потім представник підгрупи зачитує список. Після заслуховування усіх виступаючих, тренер ознайомлює учасників тренінгу з характеристиками особистості на основі вибору певної геометричної фігури. У 95% випадків характеристики, які визначають учасники тренінгу відповідають тим, які діагностуються за допомогою зазначеної методики. Завданнями для самовдосконалення і саморефлексії є визначення своїх позитивних та негативних якостей, з’ясування, яку ще фігуру можна було б обрати, а яку – ні, і чому тощо.

Найбільший за обсягом матеріалу та кількістю тренінгових занять другий модуль «Шляхи вдосконалення стратегій здійснення вибору» складався з трьох смислових блоків:

  • - п’яти занять з розвитку відповідальності за власне життя та розвитку мотивації досягнення;
  • - трьох занять з розвитку цільової перспективи;
  • - п’яти занять з розвитку спрямованості на професійну діяльність.

Перший блок занять був присвячений розвитку почуття відповідальності за власні дії як частину загальної справи, усвідомлення власної ролі у досягненні спільної мети, розвитку мотивації досягнення.

На першому занятті учасники коротко були поінформовані про зміст подальшого тренінгу. Було проведене тестування: всім учасникам роздано картки з темою досягнення і перелік вісімнадцяти тверджень («Він вважає, що впорається з цим» і так далі); потім кожен по черзі обрав те твердження, яке, на його думку, відповідало зображенню на картці; після цього кожному учасникові було у жартівливій формі поставлено «діагноз». Учасників тренінгу було поінформовано про дві категорії людей: з високою і низькою мотивацією досягнення, про тих, хто буває щасливий і про тих, хто не буває щасливий ніколи.

Потім проводилися кілька вправ. Для першої з них викликався доброволець якому в руки давався невеликий текст і повідомлялося, що протягом трьох хвилин необхідно з цим текстом виконувати якісь дії. Добровольцю давалося 30 секунд на прийняття рішення: хто буде формулювати мету – він сам чи ведучий. Після прийняття рішення доброволець сідав на своє місце. У другій вправі добровольцеві пропонувалося однозначно самому поставити перед собою мету, і після того, як він визначався, йому пропонували або виконати задумане, або полічити всі коми в тексті. За досягнення мети доброволець нагороджувався оплесками. У третій вправі черговий доброволець вибирав або протягом 3 хвилин вголос читати прозаїчний текст, або з готового набору слів (близько 20-ти) скласти фразу з 6-8 слів і двічі її музично проспівати. У четвертій вправі добровольцеві повідомлялося про наявність дев’яти завдань зі зростаючим ступенем важкості (завдання на логічне мислення): перше – найлегше, а дев’яте – найважче і пропонувалося вибрати номер завдання і виконати його. Після виконання вправ проводилося обговорення під час якого учасникам пояснювалася відповідність вправ категоріям мотивації досягнення.

У другій частині першого заняття учасники тренінгу здобували досвід мислення, поведінки і емоційного реагування, що відповідає мотиву досягнення. Учасники тренінгу складали розповіді з яскраво вираженою темою досягнення. Вони отримували список категорій мотивації досягнення,
які необхідно використовувати в розповіді: потреба досягнення успіху інструментальна діяльність, направлена на досягнення мети, чекання успіху, похвала як результат високого досягнення і позитивний емоційний стан, пов’язаний з роботою, досягненням, успіхом в здійсненні поставленої мети. Пояснювалося значення кожної категорії і видавалися картки на тему досягнення. Після нетривалої підготовки (5 хв.) кожен розповідав свою розповідь, яка аналізувалася в процесі подальшого групового обговорення.

На другому занятті розглядалися переваги середніх за труднощами цілей, та переваги ситуацій, що передбачають особисту відповідальність за успіх справи. Спочатку учасникам тренінгу пропонувалося по черзі обрати
і розв’язати одне з дев’яти завдань на логічне мислення різного ступеню складності (1-4 рівня дуже легкі, 5-6 середні, а 7-9 фактично не вирішувані). Потім одного з учасників тренінгу – добровольця просили вийти, а тим, хто залишився, пропонувалося колективно вирішити завдання (не дуже важке, але таке, що потребувало зосередженості). Через 3 хвилини група повідомляла своє рішення. Доброволець повертався і розв’язував те саме завдання. Після цього кожен по черзі розповідав про свої відчуття під час розв’язання завдання. Для іншої вправи запрошувалося два добровольці. Кожному видавався уривок тексту, при цьому один з добровольців визначав мету самостійно і досягав її, а інший виконував завдання поставлене ведучим (перерахувати всі букви). Після цього кожен учасник тренінгу оцінював те, що відчували добровольці у фразах Шмальта, причому першого – у фразах мотивації досягнення, а другого – у фразах мотивації уникнення. Після виконання вправ кожен з учасників групи аналізував конкретні приклади зі своєї професійної діяльності за допомогою системи категорій, використовуваних при діагностиці мотивації досягнення. Заняття закінчувалося невеликою лекцією, в якій аналізувалися вже використані та нові категорії, що відображають спрямованість на мету: потреба в досягненні мети, очікування успіху, очікування невдачі, позитивний емоційний стан, невдала інструментальна діяльність, успішна інструментальна діяльність, підтримка ззовні, перешкода в навколишньому оточенні і перешкода в собі тощо.

Третє заняття було присвячене усвідомленню кожним учасником співвідношення мотиву досягнення зі своїм ідеалом, своїми основними духовними цінностями й особистісному прийняттю мотиву. Після короткого вступного слова про те, що мотив досягнення ніяким чином не може перешкодити людині в її прагненні до ідеалу, відповідності духовним цінностям, кожен учасник по черзі розповідав про свій ідеал і про те, як на його думку мотив досягнення може допомогти йому в наближенні до ідеалу, формулював п’ять своїх найголовніших цінностей і співвідносив їх з мотивом досягнення. Після чого проводилися вправи на практичне використання учасниками тренінгу знань, отриманих в процесі навчання, у тренінгових ситуаціях. Кожному з учасників тренінгу виділялося до 10 хвилин для того щоб придумати собі яку-небудь мету, яку можна було б досягти «тут і зараз», оголосити про неї спробувати реалізувати. Те, що відбувалося учасники групи аналізували і обговорювали з використанням чотирьох категорій мотивації досягнення: самостійна постановка мети, прагнення досягти цієї мети, відсутність прагнення сподобатися і перевага середніх за складністю завдань.

На четвертому занятті обговорювався твір «Чому я не все роблю своєчасно?», який учасники тренінгу виконували в якості домашнього завдання. Його метою було зорієнтувати учасників тренінгу на самооцінку діяльності, без якої складно розвивати мотивацію досягнення. За бажанням автори отримували зворотній зв’язок від інших членів групи.
Після обговорення було створено дві підгрупи, яким було необхідно скласти список можливих причин «відкладання роботи на потім». Загальний список записували на дошці. До списку увійшли: робота нецікава, незначуща, значна за обсягом, одноманітна, складна, незвична; викликає острах за невдачу; невміння організувати свою діяльність тощо. Потім кожен учасник складав список відкладених справ за місяць, визначав причини та ретельно їх аналізував з вказанням причин, що заважали активній поведінці; звертаючи особливу увагу на можливе прагнення уникнути невдач; давав відповіді на запитання: «Чи завжди повинен бути тільки успіх? Що трапиться в разі недосягнення запланованого успіху? Що ви відчуваєте в разі невдачі? У чому позитивні моменти неуспіху?» Кожен вербалізував побоювання і страхи, що гальмують його активність.

П’яте заняття було спрямоване на розвиток мотивації досягнення за допомогою аналізу учасниками тренінгу своїх дій та вчинків за останній час і визначення, чим вони керувалися, коли приймали рішення. Дії (вчинки) заносилися учасником до таблиці з такими назвами стовпчиків: «Я хочу», «Я повинен» чи «Я роблю, щоб досягти». Заповнена таблиця піддавалася аналізу за такими критеріями: «Яка із зазначених позицій домінує у вашій поведінці? Про що це свідчить?» Після цього учасники тренінгу по парно, сидячи обличчям один до одного по-черзі промовляли три фрази, починаючи кожну словами «я повинен». Не надаючи зворотного зв’язку, партнер, у свою чергу, промовляв три фрази, починаючи словами «я повинен». Потім кожен повертався до своїх фраз і замінював у них слова «я повинен» на «я хочу», не змінюючи іншу частину фрази. І знову фрази промовляються вголос один одному. Вправа закінчувалася груповим обговоренням змін, що відбулися у самопочутті та сприйманні ситуацій.

Далі відбувалася аналогічна робота з парами фраз, які починалися зі слів «я не можу» та «я не хочу», «мені потрібно» та «я хочу», «я боюсь, що...» та «я хотів би». Після вправ з кожною парою фраз відбувалося групове обговорення.

Три вправи другого смислового блоку модулю були спрямовані на розвиток цільової перспективи та розвиток особистісної саморегуляції психічної стійкості, оскільки саме мета спрямовує поведінку та діяльність особистості, визначає величину зусиль, що витрачається при цьому.
На занятті обговорювали функції цілей, різні підходи до розуміння їх сутності та впливу на психіку людини. Учасникам тренінгу давали інструкцію: «Встаньте, поставте ноги на ширину плечей, руки витягніть уперед паралельно до підлоги. Потім максимально, наскільки ви можете, поверніться всім корпусом назад і зафіксуйте на стіні відмітку, яку вам вдалося побачити при повороті. Поверніться у вихідне положення. Заплющить очі та уявіть, що наступного разу ви зможете повернути свій корпус далі та зафіксувати відмітку далі. А потім, розплющивши очі, спробуйте це здійснити. Порівняйте зафіксовані місця на стіні у першому та другому випадку. Зробіть висновок про реальну силу впливу чітко поставленої перед собою мети».

У подальшому всі члени групи повинні були зручно сісти, розслабитися і подумати про те, чого кожний хоче досягти у цьому житті, професії, що мати, чим займатися, осягнути свої цілі та плани. Все, що спадало на думку, пропонувалося записати у зошиті. Після визначення цілей, необхідно було врівноважити виразність різних цільових перспектив: якщо домінувала дальня (у більшості учасників тренінгу), то потрібно було сформулювати та вказати цілі на п’ять років і на найближчий рік, якщо ближня – то навпаки. На найближчий рік пропонувалося обрати п’ять найбільш значущих і реальних цілей, таких, які можна досягти та перевірити їх виконання. Після цього необхідно було визначити конкретний термін виконання. Тренер підписував річні плани з домовленістю, що через півроку їх перебіг буде перевірено.

Потім кожен член групи згадував три випадки досягнення успіху, якими він особливо пишається, які пов’язані з дуже приємними відчуттями і фіксував їх у зошиті. Обирав найвагоміший і протягом 10 хвилин зображував його на малюнку. Малюнок міг бути розгорнутим, схематичним тощо, головним було втілити своє досягнення в зображенні. Потім на тому ж аркуші паперу було необхідно вказати ті якості особистості та можливості, завдяки яким було одержано це досягнення. Після завершення роботи малюнки прикріплювалися до стіни, і учасники обходили «галерею». Кожний, хто хотів, міг розказати про свої досягнення. Після цього членам групи пропонували додати до списку своїх товаришів якості, які вони відзначили у цій людині для себе.

Закінчувався цей блок модулю вправою «Я в майбутньому». Учасникам тренінгу пропонували уявити себе через п’ять років і відповісти на запитання: «Де вони знаходиться? У що одягнені? Як виглядають? Чим займаються? Що відбувається довкола?» Необхідно було описати себе в майбутньому десятьма прикметниками.

Останній блок другого модулю був присвячений розвитку спрямованості на справу. Однією з його цілей було усвідомлення своєї позиції у взаємодії. Тренер ділив групу на пари так, щоб в одній парі було представлене сполучення як різних , так і однакових спрямованостей (на себе, на взаємодію, на справу). У парі, не розмовляючи, тримаючись одночасно за одну ручку або олівець, необхідно було намалювати будь-який сюжетний малюнок. Потім члени різних пар за бажанням мінялися місцями, і знову малювали. Після цього відбувалося обговорення процесу і результату малювання, особливостей взаємодії у різних парах. Аналізувалися такі особливості: чи вдався малюнок, хто перший почав малювати, які відчуття були у першому і другому варіанті. Відбувався самоаналіз власної позиції у процесі вирішення завдання. Робилися висновки: якщо в обох учасників переважала сильна спрямованість тільки на себе, завдання найчастіше залишалося не вирішеним і було неможливо зрозуміти, що зображено на малюнку. В іншому випадку була відсутня цілісність малюнку: два зображення існували кожне саме по собі. Тобто, результату не було досягнуто. Якщо ж у пару потрапляли обидва учасники зі спрямованістю на взаємодію, то спостерігалася певна затримка перед початком, кожний очікував дій іншого і не брав на себе відповідальність. Учасникам тренінгу давали завдання усвідомити власну позицію та її вплив на поведінку і діяльність. Потім учасники ще раз об’єднувалися у пари та виконували завдання. Після цього отримані результати ще раз аналізувалися.

Наступні завдання були пов’язані зі спрямованістю на справу, усвідомленням її важливості для успішної професійної діяльності. Під час аналізу перебігу вправ акцент робився на необхідності орієнтації на досягнення результату, оскільки саме результат є критерієм успішності діяльності старшокласника.

Третій модуль «Усвідомлена трансформація» складався з одного заняття спрямованого на усвідомлення та закріплення змін на етапі реалізації програми, і занять присвячених усвідомленню і закріпленню змін, що відбулися на заключному етапі. Вправа «Старий забутий магазин» сприяла усвідомленню та закріпленню тих змін, що відбуваються з особистістю. Учасникам тренінгу давали інструкцію: «Сядьте якомога зручніше, закрийте очі та розслабтесь. Уявіть, що ви йдете вниз міською вулицею пізно вночі. Що ви чуєте, відчуваєте, бачите? Ось ви помічаєте маленьку бічну вулицю, на якій знаходиться старий покинутий магазин.
Вікна в ньому брудні, але якщо заглянути в них, то можна побачити якийсь предмет. Ретельно його роздивіться. Відійдіть від покинутого магазину і повертайтесь назад у місто.

Опишіть предмет, який ви виявили за вікном покинутого магазину.
Потім уявіть себе цим предметом, описуючи його від першої особи. Як ви почуваєте себе? Чому ви залишені в магазині? На що схоже ваше існування як цього предмету? Через декілька хвилин «станьте собою» і ще раз роздивіться предмет у вікні. Чи бачите ви щось нове у ньому? Хочете щось йому сказати? Можете взяти його з собою».

Два останні заняття були спрямовані на усвідомлення та закріплення тих змін особистості, що відбулися:

  • - вправа «Прощальний лист». Кожен член групи писав прощальний лист самому собі, тому, яким він був раніше. За бажанням листи читалися.
  • - вправа «Я – очима групи». Кожен складав список членів своєї групи і обдумував та записував, за що він цінує кожного. Потім по черзі, учасники виходили перед аудиторією і говорили кожному, за що його цінують.

Кожен складав список «Мої цінності».

На останньому занятті група розділялася на дві підгрупи і робила колаж на тему «Підсумки нашої роботи». Допоміжні матеріали: старі журнали, ножиці, клей. Колажі прикріплювалися до стіни, робилася коротка анотація і обговорення.

Кожне з тренінгових занять розпочиналося з розминки метою якої було зняття емоційного напруження, формування установки на взаєморозуміння.
Ми використовували такі вправи як:

  • - «Загальна увага» – всім учасникам гри пропонується виконати просте завдання. Будь-якими засобами, не застосовуючи фізичний вплив і місцеві катастрофи привернути до себе увагу оточуючих. Складність завдання полягає у тому, що всі привертають до себе увагу одночасно. На закінчення підраховується хто привернув увагу більшої кількості учасників гри;
  • - «Карлики і велетні» – всі стоять у колі. По команді: «Велетні» – всі стоять, а по команді: «Карлики» – присідають. Ведучий намагається заплутати учасників, присідаючи на команду «Велетні»;
  • - «Сигнал» – всі в колі, достатньо близько і тримаються ззаду за руки. Хтось, легко стискуючи руку, посилає сигнал у вигляді послідовності швидких або більш тривалих стискань. Сигнал передаєть по колу, поки не повернеться до автора.
  • - «Моя хвилина (на перевірку працездатності) – учасники сідають вільно, розслабляються, заплющують очі і по сигналу ведучого одночасно починають відраховувати хвилину, тобто рахують до 60. По команді «Закінчили» кожен називає число. Якщо рахування закінчилося на числах 57-63, то це свідчення високої поточної працездатності.

Принцип роботи на тренінгу: «навчання через досвід». Спочатку учасникам дається можливість діяти і отримувати якийсь практичний досвід, а потім пропонують самим цей досвід осмислити і самим зробити узагальнені висновки. Реалізація психолого-педагогічного тренінгу з формування стратегій здійснення вибору дозволила зафіксувати зміни, що відбулися з учнями після формуючого експерименту.

Старшокласники, які пройшли тренінгові заняття, стали більш усвідомлено ставитися до вибору, розуміючи, що вибір залежить від їх особистої відповідальності. Після проведених тренінгових занять старшокласники усвідомили, що володіють достатньою свободою вибору, аби побудувати своє життя у відповідності зі своїми цілями і уявленнями про її сенс. У них з’явилася впевненість у тому, що у них є в житті можливість вибору і готовність прийняти на себе відповідальність за поступ власного життя. Старшокласники стали краще розуміти свої потреби і почуття, добре відчувати і рефлексувати їх.

0
Ваша оценка: Нет Средняя: 6.8 (9 голосов)
Комментарии: 18

Форня-Стекайлов Юлиана

Уважаемый др. Ярослав Драб! Спасибо за представленный тренинг и за обоснование важности ваших научно-практических работ! Мне было бы интересно ознакомится с результатами анализа валидности и эффективности данного тренинга, а также сравнение с похожими моделями и тренингами, которые исследовали и внедрили в практическую деятельность другие российские или иностранные ученные! С уважением, Юлиана Ф.!

Ярослав Драб

Не исключено, что публикации по этой теме будут продолжаться, будет больше представлено эмпирики и сравнения. Спасибо!

Саносян Хачатур

Спасибо за доклад. Постараемся воспользоваться Вашим опытом

Ярослав Драб

Благодарю за позитивную оценку.

Панфилова Альвина Павловна

23.06.2015 - 16:40 - Альвина Панфилова. Уважаемый коллега Драб Ярослав. С огромной радостью прочитала ваш материал. Я ярый пропагандист интерактивных технологий и когда увидела, что вы пишите о проведённом вами тренинге, очень обрадовалась. Не скрою, что в нашем проекте многие упоминают об интерактивных технологиях, но об их практическом применении в образовательном и воспитательном процессах пишут весьма немногие. Тренинг для старшеклассников, несомненно, не только актуален, но и востребован, так как он помогает и заняться самоанализом и послушать, что думают о тебе другие, и развить уверенность в себе, и попытаться с помощью упражнений переосмыслить свои действия, поступки и собственную личность. Особенно важно обращать внимание на те цели, которые ребята ставят и на то, как они видят возможности их достижения. Всё это помогает социализироваться и правильно выбрать профессию. Особенно мне было интересно прочитать про тестированию с помощью психогеометрии. Как известно, Сьюзен Деллингер-США, автор классификации, а также Алексеев А. и Громова Л., авторы книги "Психогеометрия для менеджеров". Издание: Ленинградское общество "Знание", 1991 г., где я рецензент этой книги , не публикуют специальный тест для диагностики потенциала, кроме чисто игрового (пословицы и комментарии с названием животных, на которые может быть похож тот или иной человек), скорее говорящего о стратегиях взаимодействия, нежели о психогеометрическом типе (треугольник-акула, квадрат-лиса, круг-медвежонок, зигзаг-черепаха или прямоугольник - это не фигура, а психическое состояние). Если вы проводили тестирование только с помощью выбора фигуры (чисто визуально), то такой тест не валиден. У С. Деллингер знание о типе человека базируется на анализе вербальных и невербальных сигналов в ходе длительного наблюдения и на анализе генетически заданных характеристик, например, интеллекта и т.д. Хотелось бы спросить, каким образом вы делали итоги по этому материалу? Почему в статье нет ссылок на источники информации? Хотелось бы знать - какой литературой вы пользовались. Знаю, что на Украине много прекрасных специалистов по интерактивным технологиям, со многими из них я училась в 80-е годы во всесоюзной школе деловых игр, проводимой М.М. Бирштейн и Р.Ф Жуковым. Буду благодарна за ответ. С уважением и пожеланиями дальнейших успехов Альвина Павловна

Ярослав Драб

Спасибо за содержательный комментарий. Возможно, тема тренингов учащихся старших классов будет продолжена в следующих публикациях, где будет подана более обширная эмпирика. По поводу литературы, наиболее важные источники: 1. Божович, Л. И. Личность и её формирование в детском возрасте. СПб.: Питер, 2008. 2. Дубровина, И. В. Формирование личности в переходный период: от подросткового к юношескому возрасту. М.: Педагогика, 1987. 3. Маралов, В. Г. Основы самопознания и саморазвития М: «AKADEMA», 2004. 4. Цукерман, Г. А. Психология саморазвития. СПб.: Речь, 2004. 5. Казакова, Е. И. Педагогическое сопровождение. Опыт межпредметного сотрудничества. СПб., 1995. 6. Хрящева, Н. Ю. Психогимнастика в тренингеэ СПб.: «Речь», Институт тренинга, 2001. - 256 с. 7. Трошихина, Е. Г., Алиева, М. А., Травникова, Н. Г., Германовна, Гришанович, Т. В., Лобанова, Л. В. Тренинг развития жизненных целей. Я сам строю свою жизнь. М.: Изд-во Речь. - 2007. - 216 с.

Лохвицкая Любовь Васильевна

Дякую шановному колезі Ярославу Драб із України за наукову ретельність у викладі матеріалу. Стаття логічно структурована і висвітлює етапність проведеної роботи. Бажаю подальших успіхів у вивченні піднятої актуальної для сьогодення теми. З повагою, Л.Лохвицька.

Ярослав Драб

Дякую Вам за високу оцінку представленої роботи. Щиро та взаємно бажаю подальших наукових досягнень у Вашій роботі!

Москалюк Виктория Юрьевна

Здравствуйте. Практическая ценность представленной в статье информации видится очевидной. Хочется пожелать вам научных и творческих успехов!

Ярослав Драб

Спасибо за высокую оценку работы. Проблема формирования эффективных стратегий осуществления выбора для старшеклассников актуальна - это их (и наше) будущее.

Погонцева Дарья Викторовна

Возник тот же вопрос, что у коллег: какова продолжительность тренинга и какова динамика?

Ярослав Драб

Нами был апробирован психолого-педагогический тренинг в объеме 72 часа (36 занятий по 2 часа). В тренинге принимали участие учащиеся 10 - х классов (20 человек). Формирующее воздействие в форме тренинговых занятий способствует развитию личной ответственности и осознанности учащихся старших классов, формирует ориентацию на самоотдачу и личностный рост, стремление к осуществлению своего потенциала и к достижению результативности приложенных усилий, что позволяет нам сделать вывод о эффективности трениговых занятий.

Крупенко Ольга

Содержимое тренинга представлено очень полно и понятно. Скажите, пожалуйста сколько старшеклассников участвовали в тренинге, какова его длительность и на сколько сильно отличаются результаты пред- и послетестирования? С уважением О. Крупенко.

Ярослав Драб

Спасибо за Ваш интерес. Нами был апробирован психолого-педагогический тренинг в объеме 72 часа (36 занятий по 2 часа). В тренинге принимали участие учащиеся 10-х классов (20 человек). Статистически значимые изменения были зафиксированы после проведения занятий (старшеклассники осознали себя обладающими достаточной свободой выбора, чтобы построить свою жизнь в соответствии со своими целями и представлениями о ее смысле).

Шамаева Любовь

Уважаемый, Драб Александр! Благодарю Вас за представленную статью, на мой взгляд, очень ценный практический материал по работе с подростками. Желаю Вам успехов в работе и положительных изменений у Ваших подопечных. С уважением, Любовь Шамаева

Ярослав Драб

Спасибо за проявленный интерес к статье и позитивную оценку работы. Желаю и Вам максимальных научных и творческих свершений!

Долгова Валентина Ивановна

Уважаемый г-н Драб Александр! Благодарю Вас за убедительность рассуждений и оригинальность мышления! Композиция работы, логика изложения, анализ цитируемой литературы, ссылки на ученых соответствуют всем требованиям. Принципы организации занятий, модулей и тренингов, которые Вами представлены, заслуживают практического использования. Желаю Вам долгого и мощного участия во всех проектах GISAP. C уважением, проф. В.И. Долгова.

Ярослав Драб

Спасибо за комментарий и оценку работы. Действительно, занятия со школьниками должны быть не только теоретическими, а прежде всего, практически направленными и доступными для изучения и внедрения.
Комментарии: 18

Форня-Стекайлов Юлиана

Уважаемый др. Ярослав Драб! Спасибо за представленный тренинг и за обоснование важности ваших научно-практических работ! Мне было бы интересно ознакомится с результатами анализа валидности и эффективности данного тренинга, а также сравнение с похожими моделями и тренингами, которые исследовали и внедрили в практическую деятельность другие российские или иностранные ученные! С уважением, Юлиана Ф.!

Ярослав Драб

Не исключено, что публикации по этой теме будут продолжаться, будет больше представлено эмпирики и сравнения. Спасибо!

Саносян Хачатур

Спасибо за доклад. Постараемся воспользоваться Вашим опытом

Ярослав Драб

Благодарю за позитивную оценку.

Панфилова Альвина Павловна

23.06.2015 - 16:40 - Альвина Панфилова. Уважаемый коллега Драб Ярослав. С огромной радостью прочитала ваш материал. Я ярый пропагандист интерактивных технологий и когда увидела, что вы пишите о проведённом вами тренинге, очень обрадовалась. Не скрою, что в нашем проекте многие упоминают об интерактивных технологиях, но об их практическом применении в образовательном и воспитательном процессах пишут весьма немногие. Тренинг для старшеклассников, несомненно, не только актуален, но и востребован, так как он помогает и заняться самоанализом и послушать, что думают о тебе другие, и развить уверенность в себе, и попытаться с помощью упражнений переосмыслить свои действия, поступки и собственную личность. Особенно важно обращать внимание на те цели, которые ребята ставят и на то, как они видят возможности их достижения. Всё это помогает социализироваться и правильно выбрать профессию. Особенно мне было интересно прочитать про тестированию с помощью психогеометрии. Как известно, Сьюзен Деллингер-США, автор классификации, а также Алексеев А. и Громова Л., авторы книги "Психогеометрия для менеджеров". Издание: Ленинградское общество "Знание", 1991 г., где я рецензент этой книги , не публикуют специальный тест для диагностики потенциала, кроме чисто игрового (пословицы и комментарии с названием животных, на которые может быть похож тот или иной человек), скорее говорящего о стратегиях взаимодействия, нежели о психогеометрическом типе (треугольник-акула, квадрат-лиса, круг-медвежонок, зигзаг-черепаха или прямоугольник - это не фигура, а психическое состояние). Если вы проводили тестирование только с помощью выбора фигуры (чисто визуально), то такой тест не валиден. У С. Деллингер знание о типе человека базируется на анализе вербальных и невербальных сигналов в ходе длительного наблюдения и на анализе генетически заданных характеристик, например, интеллекта и т.д. Хотелось бы спросить, каким образом вы делали итоги по этому материалу? Почему в статье нет ссылок на источники информации? Хотелось бы знать - какой литературой вы пользовались. Знаю, что на Украине много прекрасных специалистов по интерактивным технологиям, со многими из них я училась в 80-е годы во всесоюзной школе деловых игр, проводимой М.М. Бирштейн и Р.Ф Жуковым. Буду благодарна за ответ. С уважением и пожеланиями дальнейших успехов Альвина Павловна

Ярослав Драб

Спасибо за содержательный комментарий. Возможно, тема тренингов учащихся старших классов будет продолжена в следующих публикациях, где будет подана более обширная эмпирика. По поводу литературы, наиболее важные источники: 1. Божович, Л. И. Личность и её формирование в детском возрасте. СПб.: Питер, 2008. 2. Дубровина, И. В. Формирование личности в переходный период: от подросткового к юношескому возрасту. М.: Педагогика, 1987. 3. Маралов, В. Г. Основы самопознания и саморазвития М: «AKADEMA», 2004. 4. Цукерман, Г. А. Психология саморазвития. СПб.: Речь, 2004. 5. Казакова, Е. И. Педагогическое сопровождение. Опыт межпредметного сотрудничества. СПб., 1995. 6. Хрящева, Н. Ю. Психогимнастика в тренингеэ СПб.: «Речь», Институт тренинга, 2001. - 256 с. 7. Трошихина, Е. Г., Алиева, М. А., Травникова, Н. Г., Германовна, Гришанович, Т. В., Лобанова, Л. В. Тренинг развития жизненных целей. Я сам строю свою жизнь. М.: Изд-во Речь. - 2007. - 216 с.

Лохвицкая Любовь Васильевна

Дякую шановному колезі Ярославу Драб із України за наукову ретельність у викладі матеріалу. Стаття логічно структурована і висвітлює етапність проведеної роботи. Бажаю подальших успіхів у вивченні піднятої актуальної для сьогодення теми. З повагою, Л.Лохвицька.

Ярослав Драб

Дякую Вам за високу оцінку представленої роботи. Щиро та взаємно бажаю подальших наукових досягнень у Вашій роботі!

Москалюк Виктория Юрьевна

Здравствуйте. Практическая ценность представленной в статье информации видится очевидной. Хочется пожелать вам научных и творческих успехов!

Ярослав Драб

Спасибо за высокую оценку работы. Проблема формирования эффективных стратегий осуществления выбора для старшеклассников актуальна - это их (и наше) будущее.

Погонцева Дарья Викторовна

Возник тот же вопрос, что у коллег: какова продолжительность тренинга и какова динамика?

Ярослав Драб

Нами был апробирован психолого-педагогический тренинг в объеме 72 часа (36 занятий по 2 часа). В тренинге принимали участие учащиеся 10 - х классов (20 человек). Формирующее воздействие в форме тренинговых занятий способствует развитию личной ответственности и осознанности учащихся старших классов, формирует ориентацию на самоотдачу и личностный рост, стремление к осуществлению своего потенциала и к достижению результативности приложенных усилий, что позволяет нам сделать вывод о эффективности трениговых занятий.

Крупенко Ольга

Содержимое тренинга представлено очень полно и понятно. Скажите, пожалуйста сколько старшеклассников участвовали в тренинге, какова его длительность и на сколько сильно отличаются результаты пред- и послетестирования? С уважением О. Крупенко.

Ярослав Драб

Спасибо за Ваш интерес. Нами был апробирован психолого-педагогический тренинг в объеме 72 часа (36 занятий по 2 часа). В тренинге принимали участие учащиеся 10-х классов (20 человек). Статистически значимые изменения были зафиксированы после проведения занятий (старшеклассники осознали себя обладающими достаточной свободой выбора, чтобы построить свою жизнь в соответствии со своими целями и представлениями о ее смысле).

Шамаева Любовь

Уважаемый, Драб Александр! Благодарю Вас за представленную статью, на мой взгляд, очень ценный практический материал по работе с подростками. Желаю Вам успехов в работе и положительных изменений у Ваших подопечных. С уважением, Любовь Шамаева

Ярослав Драб

Спасибо за проявленный интерес к статье и позитивную оценку работы. Желаю и Вам максимальных научных и творческих свершений!

Долгова Валентина Ивановна

Уважаемый г-н Драб Александр! Благодарю Вас за убедительность рассуждений и оригинальность мышления! Композиция работы, логика изложения, анализ цитируемой литературы, ссылки на ученых соответствуют всем требованиям. Принципы организации занятий, модулей и тренингов, которые Вами представлены, заслуживают практического использования. Желаю Вам долгого и мощного участия во всех проектах GISAP. C уважением, проф. В.И. Долгова.

Ярослав Драб

Спасибо за комментарий и оценку работы. Действительно, занятия со школьниками должны быть не только теоретическими, а прежде всего, практически направленными и доступными для изучения и внедрения.
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.