facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

ПОНЯТТЯ КОНФЛІКТОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ, ЯКІ В МАЙБУТНЬОМУ ПРАЦЮВАТИМУТЬ З ЛЮДЬМИ

Автор Доклада: 
Філь С. С.
Награда: 
ПОНЯТТЯ КОНФЛІКТОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ, ЯКІ В МАЙБУТНЬОМУ ПРАЦЮВАТИМУТЬ З ЛЮДЬМИ

ПОНЯТТЯ КОНФЛІКТОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ, ЯКІ В МАЙБУТНЬОМУ ПРАЦЮВАТИМУТЬ З ЛЮДЬМИ

Філь Світлана Сергіївна, аспірант
Національний університет «Києво-Могилянська академія»


У статті розглянуто визначення та зміст поняття конфліктологічної компетентності студентів — майбутніх фахівців соціономічних професій, що працюватимуть з людьми.
Ключові слова: конфліктологічна компетентність, зміст конфліктологічної компетентності, професійна компетентність, фахівці соціономічних професій, компоненти конфліктологічної компетентності.

The paper highlights the term and the content of conflict resolution competence of students – future socionomic professionals.
Keywords: conflict resolution competence, content of the conflict competence, professional competence, socionomic professionals, conflict resolution competence components.

Студенти вищих навчальних закладів, які навчаються на спеціальностях, що передбачають у майбутньому роботу з людьми (за Є. Клімовим, т. зв. «соціономічні» професії, в яких присутнє постійне спілкування в ході професійної діяльності [1]), потребують спеціальної підготовки. Робота з людьми час від часу пов’язана з вирішенням певних поточних конфліктних ситуацій, а також — у випадку таких професій, як психологи, педагоги, соціальні працівники, менеджери, юристи, — зі сприянням вирішенню конфліктних ситуацій у житті клієнтів цих фахівців. Отже, у ході фахової підготовки та формування професійної компетентності окрему увагу слід приділяти формуванню компетентності у вирішенні конфліктів, або конфліктологічної компетентності, що є важливою складовою формування загальнопрофесійної компетентності майбутніх фахівців.

Поняття конфліктологічної компетентності є предметом уваги та вивчення цілої низки дослідників: зокрема, зміст понять «компетентність» та «конфліктологічна компетентність» розглядали А. Я. Анцупов, Є. М. Богданов, В. Г. Зазикін, У. Мастенбрук, Н. В. Самсонова, Л. М. Цой, А. І. Шипілов, Л. А. Петровська [2; 3; 4; 5; 6; 7], педагогічні умови формування конфліктологічної компетентності — С. В. Баникіна, В. І. Журавльов [8; 9], специфіку понять «конфліктна компетентність» та «конфліктологічна компетентність» — О.Є.Єфімова, Б. І. Хасан [10; 11], характеристики фахівця, що займається безпосереднім вирішенням конфліктів (посередника) — А. М. Гірник [12]. Тому важливо конкретизувати поняття й зміст конфліктологічної компетентності студентів — майбутніх фахівців соціономічних професій.

Дотепер в Україні здійснено низку наукових розвідок щодо поняття конфліктологічної компетентності — бачимо зосередження уваги дослідників на вивченні педагогічних умов формування конфліктологічної компетентності: формування конфліктологічної компетентності вчителя загальноосвітнього навчального закладу (Лукашенко А. О., 2006), формування конфліктологічної компетентності соціального педагога в умовах магістратури (Козич І. В., 2008); а також вивчення педагогічних умов запобігання і розв’язання конфліктів у навчально-виховному середовищі вищого навчального закладу (Антонов Г. В., 2006). На теренах сусідньої держави Росії питання конфліктологічної компетентності досліджували у таких сферах: формування конфліктологічної компетентності спеціаліста митної служби (Івченко Д. В., 2000); формування конфліктологічної компетентності студентів університету, що здобувають додаткову кваліфікацію «викладач» (Куклева Н. В., 2006); розвиток конфліктологічної компетентності керівників (Денисов О. І., 2001); виховання конфліктологічної компетентності старшокласників (Кузина А. А., 2007).

Досліджуючи визначення поняття «конфліктологічна компетентність» та його зміст, виявляємо різні бачення щодо місця і значення такої компетентності в житті людини загалом та в професійній діяльності зокрема, а саме: конфліктологічну компетентність розглядають як складову соціально-психологічної компетентності [2; 4; 5; 6]; як складову загальної комунікативної компетентності [7]; як окремий вид професійної компетентності, що має зв’язки з іншими видами компетентностей, зокрема, із соціально-перцептивною, ауто-психологічною, із адміністративно-правовою (або професійно-керівною), із психолого-педагогічною; конфліктологічна компетентність співвідноситься із соціальною компетентністю, складаючись із перцептивної, комунікативної міжособистісної і управлінської компетентності [3]. На наш погляд, конфліктологічна компетентність, або компетентність у вирішенні конфліктів, є важливою складовою формування професійної компетентності майбутніх фахівців і, відповідно до запропонованої В. В. Ягуповим та В. І. Свистун структури професійної компетентності фахівця (загальнолюдська, загальнонаукова, загальнопрофесійна, фахова, функціональна та особистісна компетентності), належить саме до загальнолюдської компетентності — поряд із загальнокультурною, моральною, політичною, соціальною, інформаційною, комунікативною, етичною, екологічною та валеологічною [13]. При цьому, володіти конфліктологічною компетентністю необхідно, насамперед, фахівцям соціономічних професій, які передбачають роботу з людьми і постійне спілкування в ході професійної діяльності.

Водночас, широкий спектр складових самого змісту поняття «конфліктологічна компетентність» також відображає різноманітні бачення сучасних дослідників. Зокрема, на думку різних авторів, конфліктологічна компетентність охоплює:

  • - уміння ефективно використовувати технології запобігання конфлікту та подолання його. Конфліктологічна компетентність дає змогу знайти закономірності виникнення та розвитку конфлікту, щоб ліквідувати його або сприяти його конструктивному розв’язанню; навчитися критично аналізувати власні можливості і перспективи; оволодіти технологіями запобігання конфліктам, прогнозування й конструктивного розв’язання конфліктів, які передбачають знання прийомів аналізу ситуації [14];
  • - уміння орієнтуватися у соціальних ситуаціях; уміння правильно визначати особистісні особливості й емоційні стани інших людей; уміння обирати адекватні способи поводження з ними і реалізовувати їх у процесі взаємодії; розуміння природи протиріч і конфліктів між людьми; формування конструктивного ставлення до конфліктів; наявність вміння безконфліктного спілкування у складних ситуаціях, вміння оцінювати і пояснювати проблемні ситуації, що виникають; наявність навичок керування конфліктними явищами; вміння розвивати конструктивний початок конфлікту, який виникає; вміння передбачати можливі наслідки конфліктів; вміння конструктивно регулювати протиріччя і конфлікти; наявність навичок усунення негативних наслідків конфліктів [15];
  • - здатність індивіда ефективно взаємодіяти із оточенням у системі міжособистісних стосунків; розуміння природи протиріч і конфліктів між людьми; формування конструктивного ставлення до конфліктів, володіння навичками неконфліктного спілкування у важких ситуаціях; вміння оцінювати і пояснювати проблемні ситуації, що виникли; наявність навичок керування конфліктними явищами; вміння розвивати конструктивний початок конфліктів, що виникають; вміння передбачати можливі наслідки конфліктів; уміння конструктивно регулювати протиріччя і конфлікти; наявність навичок усунення негативних наслідків конфліктів [2; 4; 5; 6; 7; 16];
  • - здатність людини (або групи): переводити деструктивні процеси в конфлікті в конструктивне русло; розвиватися самостійно, підсилюючи свій інтелектуальний і емоційно-психологічний потенціал у конфлікті; створювати умови для виходу ситуації на якісно новий рівень розвитку; виробляти нові норми взаємодії у конфліктах, які поки відсутні в суспільстві [6];
  • - конфліктостійкість як основу конфліктологічної компетентності; включає діяльнісний і особистісний компоненти, що сприяє розширенню просторово-часових меж сприйняття конфліктної проблеми, тобто вихід за межі ситуації [17];
  • - «засвоєння позиції партнерства на фоні володіння й іншими стратегіями поведінки» [7, с. 41];
  • - здатність спеціаліста конструктивно усвідомити всі основні цінності, які взаємодіють у конфлікті, а також елементи конфлікту як цілісного об’єкту, знати всі необхідні умови, закономірності переходу одного етапу конфліктної ситуації у іншій; водночас, конфліктологічна компетентність охоплює вміння спрогнозувати майбутню конфліктну ситуацію, конструктивно змінити ситуацію конфлікту і скористатися конфліктом для досягнення своєї мети, з урахуванням інтересів іншої сторони [18];
  • - гностичний, просторовий, конструктивний (регулятивний), комунікативний, нормативний та рефлексивно-статусний компоненти (автори підкреслюють провідну роль гностичного компоненту, тобто знання про суттєві характеристики конфлікту, які є основою для попередження дій конфліктуючих осіб, формування вмінь керувати конфліктом та виступати у ролі третьої особи) [3].

Підсумовуючи вищевикладене, бачимо, що поняття конфліктологічної компетентності передбачає, перш за все, здатність фахівця розуміти й аналізувати, а також прогнозувати можливі конфліктні ситуації, спираючись на систему відповідних знань. Водночас, конфліктологічна компетентність передбачає наявність значимої практичної складової, тобто умінь і навичок роботи у полі конфліктних явищ чи ситуацій, а саме прикладне застосування конфліктологічних, психологічних і педагогічних знань щодо стратегій поводження із конфліктами та у конфліктах, що в реальному житті й професійній діяльності дає змогу фахівцеві якнайкраще вирішити конфліктну ситуацію, врахувавши інтереси всіх задіяних сторін та реалізуючи при цьому стратегію співпраці. Компетентність майбутнього фахівця у вирішенні конфліктів є вагомою запорукою його ефективної й результативної діяльності, особливо якщо його робота пов’язана з безпосереднім спілкуванням з людьми.

Література:
1.Климов Е. А. Психология профессионального самоопределения. — Ростов н/Д. : Феникс, 1996. — 512 с.
2.Анцупов А. Я. Конфликтология: Учебник для вузов / А. Я. Анцупов, А. И. Шипилов. — М. : ЮНИТИ, 1999. — 551 с.
3.Богданов Е. Н. Психология личности в конфликте : Учебное пособие / Е. Н. Богданов, В. Г. Зазыкин. — [2-е изд.]. — СПб. : Питер, 2004. — 224 с.
4.Мастенбрук У. Управление конфликтными ситуациями и развитие организации: Пер. с англ. — М. : ИНФРА–М, 1996. — 256 с.
5.Самсонова Н. В. Конфликтологическая компетентность специалиста / Н. В. Самсонова // Вуз-ХХI и культура. — Казань, 2000. — С. 37—40.
6.Цой Л. Н. Практическая конфликтология. Книга первая / Л. Н. Цой. — М. : 2001. — 233 с.
7.Петровская Л. А. О понятийной схеме социально–психологического анализа конфликта / Л. А. Петровская // Теоретические и методологические проблемы социальной психологии. — М.,1977. — С.131—142.
8.Баныкина С. В. Конфликтологическая компетентность педагога / С. В. Баныкина. — Астрахань, 1997. — 169 с.
9.Журавлев В.И. Основы педагогической конфликтологии. Учебник. — М. : Российское педагогическое агентство, 1995. — 184 с.
10.Ефимова Е. Е. Формирование конфликтной компетентности будущего учителя : автореф. дис. … канд. пед. наук / Е.Е. Ефимова. — Волгоград, 2001. — 189 с.
11.Хасан Б. И. Психотехника конфликта и конфликтная компетентность / Б. И. Хасан. — Красноярск, 1996. — 99 с.
12.Гірник А. М. Основи конфліктології : навч. посіб. / А. М. Гірник. — К. : Києво-Могилянська академія, 2010. — 222 с.
13.Ягупов В. В. Компетентнісний підхід до підготовки фахівців у системі вищої освіти / В. В. Ягупов, В. І. Свистун // Наукові записки Національного університету «Києво-Могилянська академія». Педагогічні, психологічні науки та соціальна робота. — К. : КМ Академія, 2007. — Т. 71. — С. 3—8.
14.Дзюба Т. Конфліктологічна компетентність директора школи / Т. Дзюба // Шлях освіти. — 2004. — №1. — С. 29—34.
15.Ивченко Д. В. Формирование конфликтологической компетентности специалиста таможенной службы: дис. … канд. пед. наук : 13.00.08 / Ивченко Дмитрий Владимирович. — Калининград, 2000. — 167 с.
16.Гришина Н. В. Психология конфликта. 2-е изд. — СПб. : Питер, 2008. — 544 с.
17.Кашапов М. М. Теория и практика решения конфликтных ситуаций / Ин-т «Открытое общество», Междунар. Акад. Психол. Наук, Яросл. регион.отд –ние РПО. — М. ; Ярославль : Ремдер, 2003. — 182 с.
18.Козич І. В. Формування конфліктологічної компетентності соціального педагога в умовах магістратури : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.05 / Козич Ірина Володимирівна. — Запоріжжя, 2008. — 254 с. 

5
Ваша оценка: Нет Средняя: 5 (4 голоса)

про структуру конфліктологічної компетентності

Шановна пані Світлано! Дякую за цікаву та змістовну статтю. В мене виникло два запитання: 1) які, на Вашу думку, найсуттєвіші відмінності конфліктологічної компетентності від соціальної компетентності (чи є потреба відокремлювати одне від одного?); 2) якою Ви бачите власну структуру конфліктологічної компетентності, тобто що із переліченого Вами у статті Ви візьмете до дисертації? З повагою - О.Жосан, канд. пед. наук, м. Кіровоград
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.