facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ЕТАЛОНА ЗНАНЬ ТА УМІНЬ СТУДЕНТІВ

Автор Доклада: 
Романенко Ю.А.
Награда: 
МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ЕТАЛОНА ЗНАНЬ ТА УМІНЬ СТУДЕНТІВ

УДК 378.1

МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ЕТАЛОНА ЗНАНЬ ТА УМІНЬ СТУДЕНТІВ

Романенко Юлія Анатоліївна, д-р. пед. наук, проф.
Донецький інститут соціальної освіти


Автор обґрунтовує розроблену методику формування еталона знань та умінь студентів як елемента моніторингу вищої освіти за аспектами (державні вимоги до рівня підготовки, критерії оцінювання навчальних досягнень студентів, навчальний матеріал), напрямами (предметно-змістовий, процесуальний, діяльнісний) та визначає основні принципи формування еталона (системність, відповідність, структурованість змісту, критеріально-інтеграційний, мотиваційний, інваріантний).
Ключові слова: еталон, критерії, норми, оцінка, методика, моніторинг.

The author proves the developed technique of standard of knowledge’s formation and students’ abilities as the element of higher education’s monitoring by the aspects (the state requirements to the level of preparation, criteria of estimation of students’ educational achievements, teaching material), by directions (detailed-substantial, remedial, active) and defines main principles of standard’s formation (systemacy, conformity, structural properties maintenance, criterion-integrated, motivational, invariant).
Keywords: standard, criteria, rates, estimation, methodology, monitoring.

Фахівці різних країн наголошують на необхідності певних еталонів у різних сферах знань, умінь, навичок, проте, як їх розробити і за якими критеріями оцінювати їх здійснення не визначається.

Під час дослідження виявилося, що вітчизняні науковці протягом багатьох років намагаються визначити конкретні критерії, які б дозволяли об’єктивно оцінювати рівень знань і умінь як учнів, так і студентів. У педагогічній теорії і практиці існують різні погляди на дану проблему, які з часом еволюційно змінюються. Наприклад, А. Алексюк відмічає, що критерії оцінки знань – це “обрана величина”, що є “вимірювачем якості того чи іншого процесу або об’єкта” [1, с. 218]. В. Ягупов підкреслює, “критерії практично визначають зміст і перебіг навчально-пізнавальної діяльності студентів та безпосередньо встановлюють її результативність” [2, c. 411]. Автор зазначає основні вимоги до оцінки, це: індивідуальність, систематичність, достатня кількість даних про оцінки, тематична спрямованість, об’єктивність, умотивованість оцінок, єдність вимог з боку контролюючих, оптимальність, всебічність, дієвість та гуманність [2, c. 412].

Джеррі Ван Зантвоорт визначає, що оцінка за визначеним критерієм відображає досягнення особистості, динаміку її розвитку і спонукає викладача до вивчення певних факторів, які сприяють цим досягненням. Дослідник акцентує увагу на такому виді оцінки, як порівняння з еталоном, що є найбільш простим способом оцінювання якості знань та умінь студентів. Але автор застерігає, що ним не можна дуже захоплюватися, оскільки це може призвести до помилки, якщо “дуже поверхово його застосовувати” [3, с. 175, 176].

У сучасній педагогіці прихильником застосування еталонів є Ш. Амонашвілі, який відмічає, що еталон оцінки – це “зразок окремих дій, операцій, їхніх результатів, зразок самої навчально-пізнавальної діяльності та її кінцевого результату” [4, с. 146]. Він розглядає еталон як мету і орієнтир діяльності і зазначає, що дуже важливо навчити учнів “способам співвіднесення своїх знань, умінь із цим еталоном” [4, с. 147], і це допомагає дитині самій коригувати свою навчально-пізнавальну діяльність [4, с. 149].

Отже, еталони (зразки, ідеали, стандарти) є основою (підставою) для оцінювання рівня знань та умінь.

Під час дослідження ми дотримувалися принципу, щоб оцінна діяльність педагога здійснювалася ним в інтересах соціально-психологічного розвитку особистості. Оцінка має бути адекватною, справедливою й об’єктивною. Але вважаємо, що абсолютна об’єктивність педагогічної оцінки не завжди доцільна, насамперед, з погляду забезпечення індивідуального підходу в навчанні. За педагогічною оцінкою залишається провідна роль у керуванні психічними процесами розвитку студентів, оскільки властива їй суб’єктивність психологічно виправдана й індивідуально спрямована.

У процесі дослідження ми намагалися з’яcувати, що ховається за середнім балом, відсотком успішності і відсотком студентів? Який ступінь об'єктивності й вірогідності цих показників, і за яких умов можна робити на їхній основі висновки про результати навчання?

Ми вважаємо, що ці труднощі пов’язані з: нечітким визначенням показників та критеріїв оцінювання різних видів діяльності студентів; незначною об’єктивністю та технологічністю традиційних форм контролю; утрудненням конвертувати результати досягнень студентів, що виміряні традиційними формами контролю, у 100-бальну шкалу оцінювання.

У процесі дослідження ми поставили завдання з’ясувати і проаналізувати, як складалася система оцінювання результатів навчання студентів. Про актуальність і значимість цієї проблеми говорять такі факти, що викладачі, керівники навчальних закладів і навіть вчені при проведенні спеціальних наукових досліджень через брак інших показників “показник успішності навчання” використовують як кількість студентів, що встигають на “добре” і “відмінно”, чи враховують і спираються на “середній бал”, обчислений за формулою математичного передбачення з урахуванням того, що всі експериментальні і контрольні групи були майже рівні за успішністю, спираючись на показники, формальні за своїм походженням і сутністю.

Таке становище не завжди правомірне, тому що за тими самими оцінками (балами) при однаковому відсотку успішності (навіть при 100%) може ховатися різний ступінь навченості студентів як наслідок різних рівнів вимог викладача. Ми розглядаємо рівень засвоєння студентами знань і умінь який відбиває й ефективність керування навчально-пізнавальною діяльністю студентів з боку педагога і ефективність його навчально-виховної діяльності.
Традиційне поняття “знання, уміння і навички студентів” на сьогодні ні викладачу, що організує навчально-виховний процес, ні керівнику, що оцінює ефективність цієї діяльності, не дає змоги оцінити фактичний рівень навченості, ступінь фактичного досягнення поставлених цілей і завдань.

Таким, чином виникла необхідність виділення еталонів навчального матеріалу для засвоєння всіма студентами (без поділу на сильних, слабких і середніх). Ми визначаємо три аспекти (державні вимоги до рівня підготовки студентів, критерії оцінювання навчальних досягнень студентів, навчальний матеріал), що відсікають, уточнюють, конкретизують знання та уміння, якими студент має володіти з будь-якої теми за стандартами, навчальною програмою, підручниками з дисципліни.

Ми вважаємо, що державні вимоги до рівня підготовки студентів – це норми, які має виконати студент. Наприклад, студент: називає …; складає …; збирає ….; характеризує …; ілюструє…; пояснює …; визначає …; аналізує … Обсяг засвоєння навчального матеріалу за вказаними нормами регламентується навчальним матеріалом підручників, посібників.

Критерії оцінювання навчальних досягнень дозволяють викладачу визначити рівень навчальних досягнень кожного студента і співставити з еталоном засвоєння знань з будь-якої теми. Еталон, за нашою методикою, формується викладачем до кожної теми, і студент має бути ознайомлений із цим еталоном. Під час дослідження ми використовували еталони, розроблені за визначеною схемою, як основу (підставу) для оцінювання рівня знань та умінь студентів із дисциплін.

Особливість розробленої нами меодики формування еталона полягає в тім, що в еталон увійшли критерії та норми, що враховують усі рівні знань студентів. Це дозволяє порівнювати як студентам (самоаналіз, самооцінка), так і викладачу одержані знання з еталоном засвоєння знань та умінь. Такий підхід мотивує студентів до вивчення всієї теми з наближенням до еталона і тим самим підвищує рівень навчальних досягнень студентів з будь-якої теми. Це припущення було підтверджено й експериментально.

Далі ми сформулювали основні принципи формування еталона знань та умінь студентів: системності – еталон формується у системі навчання будь-якої галузі знань; структурованості змісту – виокремлення теоретичного та фактичного матеріалу за змістом стандартів навчальних програм та підручників із курсу; критеріально-інтеграційний – визначення знань та умінь за всіма рівнями навчальних досягнень студентів (незадовільний, задовільний, добрий, відмінний), та за всіма вимогами до підготовки студентів з будь-якої дисципліни, теми та їх інтеграція через змістовий компонент навчання; мотиваційний – узгодження мети навчання, завдань уроку та усвідомлення потреби пізнавальної діяльності суб’єктами навчального процесу; відповідності – зміст еталона, відповідний змісту навчальних програм з курсу, стандарту та матеріалу підручника; інваріантний – схема еталона засвоєння знань та умінь студентів із кожної теми курсу інваріантна їх предметним сферам.

Під час створення еталона засвоєння знань студентами використовували три основні напрями у визначенні еталона: а) предметно-змістовий, який несе інформаційну функцію навчання (еталон є відповідність знань змісту освіти – науковість, глибина, міцність, узагальнення, систематичність, систематизація тощо); б) процесуальний (як студент засвоїть ці знання – лекції, практичні роботи, тести, розрахункові задачі тощо); в) діяльнісний (оцінює процесуальну сторону – характер застосування отриманих знань, умінь і навичок; оволодіння засобами навчальної діяльності, що забезпечує ефективне засвоєння знань; усвідомлення важливості цих засобів дозволяє контролювати, коригувати й оцінювати свою діяльність студентам).

Визначені групи знань та вмінь студентів з теми формують змістове наповнення результату досягнення студентами цілей навчання, а значить, визначивши засвоєння кожної групи знань та умінь, можна встановити ступінь фактичного досягнення поставлених цілей і завдань. Ми вважаємо, що це можна зробити підбором контролювальних завдань, які вимірюють визначені викладачем знання та уміння. Зрозуміло, що одним завданням не можна виміряти, на якому рівні засвоєння володіє студент цими знаннями і вміннями. Тому під час дослідження ми розробляли декілька завдань для перевірки однієї групи засвоєння знань, а сума правильних відповідей студентів на ці завдання і була результатом засвоєння знань та умінь. А значить, відсоток правильних відповідей всіх студентів групи на ці завдання і є ступінь фактичного досягнення поставлених цілей навчання. Для визначення ступеня фактичного досягнення цілей навчання ми пропонуємо шкалу: (0-29%) – критичний ступінь; (30-49%) – низький ступінь; (50-79%) – допустимий ступінь; (80-100%) – оптимальний ступінь.

Критерієм оцінювання результатів навчання (використовуючи тестовий контроль) ми вважаємо кількість правильних відповідей. Всі інші показники закладені у вимірнику під час конструювання науково обґрунтованого тесту (трудність завдання, диференціація, уміння застосовувати знання у звичайній ситуації та незвичній; творчі завдання; уміння аналізувати, оцінювати, синтезувати тощо).

Викладач може використовувати контрольні запитання, завдання, тести, задачі тощо. Однак найбільш технологічним є використання тестів. Для оцінки якості навчання на рівнях дізнавання, розуміння і застосування найбільш застосовані об’єктивні стандартизовані тести. Вони мають правильну відповідь, оцінка якої не залежить від суб’єктивних факторів, і придатні для великого набору знань. Недоліком цих тестів є можливість вгадування відповіді й обмеженість відповіді учня. Але вони ефективні, конкретні й легко оцінюються.

Для контролю вищих рівнів пізнання (аналіз, синтез, оцінювання) використовуються тести з розгорнутими відповідями. Їх переваги в тому, що вони простіші за технологією складання, практично відсутня імовірність угадування відповіді. Вони дають студентам свободу при відповіді на запитання. До недоліків цих тестів належить те, що їхнє застосування вимагає розробки спеціальної технології оцінювання. Але для перевірки цього рівня знань доречно використовувати ситуаційні тести, коли для розв’язання проблеми перед студентом постає декілька завдань як теоретичного, так і практичного характеру. У таких тестах дуже вдало комбінуються і аналіз, і синтез, і оцінювання.

Отже, в процесі дослідження нами було розроблено методику формування еталона знань та умінь студентів за аспектами (державні вимоги до рівня підготовки студентів, критерії оцінювання навчальних досягнень студентів, навчальний матеріал), напрямами у визначенні еталона (предметно-змістовий, процесуальний, діяльнісний) та визначено основні принципи формування еталона (системність, відповідність, структурованість змісту, критеріально-інтеграційний, мотиваційний, інваріантний).

Література:

  • 1. Педагогіка [Текст] / За ред. А.М. Алексюка. – К.: Вища школа, 1986. – 543 с.
  • 2. Ягупов В.В. Педагогіка [Текст]: навчальний посібник / В.В. Ягупов. – К.: Либідь, 2002. – 560 с.
  • 3. Jerre Van Zantvoort The Learning Educational Organization and Lifelong Learning. – Fontys University of Professional Education, The Netherlands. 2000. – P. 164-177.
  • 4. Амонашвілі Ш.О. Школа життя [Текст] / Ш.О. Амонашвілі / [пер. з російської]. – Хмельницький: Подільський культурно-просвітительський центр ім. М.К. Реріха, 2002. – 172 с. 
4.66667
Ваша оценка: Нет Средняя: 4.7 (6 голосов)

Про підручникознавчий аспект еталону

Шановна Юліє Анатоліївно! Ваш матеріал цікавий, на актуальну тему. Яким Ви бачите підручникознавчий аспект еталону знань та вмінь студента? Як Ви вважаєте, в якому напрямі (напрямах) еталону доречно було б ввести підручникознавчий аспект? З повагою - О.Жосан, Кіровоградський обласний інститут післядипломної пед. освіти ім. В.Сухомлинського

Дуже цікавий і практичний піхід!

Шановна Юлія Анатоліївна! Повністю підтримую всіх колег які вже висловили своє ставлення до Вашого матеріалу - він носить актуальний і практичний характер! Перехід вищої школи на засади Болонської конвенціїв Україні відбувається шляхом "проб и ошибок". Нажаль, поки що дуже мало практичних розробок і, головне, дієвих рекомендацій щодо організації новчального процесу, взагалі, та вимірювання знань студентів, зокрема. Так, тестова форма оцінювання передбачена відповідними нормативно-правовими актами з вищої освіти, але чомусь не достатньо обгрунтовані умови та порядок її застосування. Ваша методика заслуговує на відповідну увагу і подальший розвиток на відповідних регулятивних рівнях вищої освіти. Чи є у Вас інші розробки з питань оцювання знань студентів доступні для ознайомлення? Цікаво було б ознайомитися з ними як викладачеві вузу. Дякую за цікаву інформацію.

Ваша доповідь заслуговує на

Ваша доповідь заслуговує на широке обговорення і, безперечно, на практичне застосування, оскільки розроблена Вами методика впливатиме, як на точність результатів оцінювання, так і на мотивацію студентів, тобто вирішує водночас дві актуальні проблеми.
Татьяна Бирюкова

МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ЕТАЛОНА ЗНАНЬ ТА УМІНЬ СТУДЕНТІВ

Шановна Юліє Анатоліївно, дозвольте подякувати Вам за цінну і змістовну доповідь.
Л.О.Базиль
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.