facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АДАПТАЦІЙНОЇ ПОВЕДІНКИ ШАХТАРІВ, ЩО СТРАЖДАЮТЬ НА ХРОНІЧНИЙ БОЛЬОВИЙ СИНДРОМ

Автор Доклада: 
Лосієвська О. Г., Мечетний А. Ю.
Награда: 
СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АДАПТАЦІЙНОЇ ПОВЕДІНКИ ШАХТАРІВ, ЩО СТРАЖДАЮТЬ НА ХРОНІЧНИЙ БОЛЬОВИЙ СИНДРОМ

УДК 159.92

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АДАПТАЦІЙНОЇ ПОВЕДІНКИ ШАХТАРІВ, ЩО СТРАЖДАЮТЬ НА ХРОНІЧНИЙ БОЛЬОВИЙ СИНДРОМ

Лосієвська Ольга Геннадіївна, канд. психол. наук, доцент
Мечетний Антон Юрійович, здобувач
Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля


Розглянуто адаптаційну поведінку шахтарів як процес взаємодії суб’єкта та соціального середовища. Теоретично визначені соціально-психологічні особливості поведінки шахтарів, що страждають на хронічний больовий синдром, визначено комплекс психокорекційних технік щодо саморегуляції психічних станів шахтарів.
Ключові слова: адаптаційна поведінка шахтарів, саморегуляції психічних станів, хронічний больовий синдром.

The current study is dedicated to adaptational behavior of coal miners as the process of interaction between the individuals and the social environment. The authors have investigated the theory of socio-psychological aspects of behavior of coal miners who suffer from chronic pain syndrome and have aggregated a system of psychocorrectional methods to aid the coal miners in self-dependent regulation of their psychological condition.
Key words: adaptational behavior of coal miners, self-dependent regulation of psychological conditions, chronic pain syndrome.

 Адаптація до навколишнього середовища є одним з основних аспектів життя сучасної людини. Головною метою цього процесу є збереження або покращення якості життя в умовах нестабільності навколишнього світу. Зовнішньою формою прояву адаптаційних заходів є адаптаційна поведінка, яка дозволяє робити висновки про те, наскільки успішно вони проходять у кожному конкретному випадку. Адаптаційна поведінка - процес взаємодії суб’єкта та соціального середовища, в ході якого узгоджуються взаємні вимоги та очікування і реалізуються певні ланки психологічної та соціальної адаптації. Дослідження соціально-психологічних умов формування адаптаційної поведінки є актуальним у зв’язку з малою численністю робіт з даної теми.

Донбаський регіон є одним з найбільших центрів вугільної промисловості Европи і основним в Україні. Значна частина населення регіону задіяна на роботах по видобутку кам'яного вугілля. Професія шахтаря вугільних шахт пов'язана з важкою фізичною працею, високою небезпекою на робочому місці, постійним психологічним стресом, низькою соціальною захищеністю. Постійні стреси в роботі та побуті призводять до виснаження психологічних адаптаційних можливостей, які виявляються у вигляді гострих та посттравматичних стресових порушень. Гостра симптоматика часто переходить у хронічну, а остання провокує неврозоподібні та психотоподібні розлади (О.С.Тіганов). Особи, що знаходяться під впливом тривалого страждання на фізичному рівні, більш схильні до адаптаційних порушень.

Робота у змушеної позі, в умовах високої вологості, різких перепадів температур, дії крізними потоками повітря, вібрації часто призводить до виникнення хронічних больових синдромів (ХБС). Особливе місце займають больові синдроми попереково-крижової локалізації (від 58% до 84% дорослої популяції), серед них 17% страждають на хронічний біль (Г.А. Іванічев, Ф.А. Хабіров, M.W. Devereaux|).

Група хворих, страждаючих на ХБС, характеризується несприятливим прогнозом щодо одужання, на неї доводиться до 80% усіх витрат охорони здоров'я, відведенних на лікування болів у спині.

Хронічні болі впливають на всі аспекти життя. Вони призводять до порушень соціально – психологічної адаптації, знижують якість життя, обмежують фізичне функціонування, здатність виконувати щоденні рутинні дії, обмежують професійну працездатність.

На думку Ю. О .Александровського, важливою особливістю екстремальних умов являється те, що їх вплив викликає у людини яскраво виражені емоційні реакції, які впливають на перебіг усіх психічних процесів і результативність діяльності. Так вплив екстремальної професійної діяльності призводить до таких явищ, як зниження критичності мислення, порушення координації і точності рухів, зниження уваги, сприйняття, памяті, а також призводять до таких дезадаптивних явищ тривога, депресія, іпохондрія, конверсійні розлади, алкоголізм та ін. Хронічні пролонговані стресові стани призводять до розвитку невротичних та соматоформних порушень. Постійні фінансові витрати на, високе фармакологічне навантаження на пацієнта, частий розвиток ятрогенних ускладнень терапії (хронічний панкреатит, виразкова хвороба шлунку і дванадцятипалої кишки та ін.) посилюють масштаби проблеми. На тлі депресивних, іпохондричних і невротичних станів виникають деструктивні соціальні феномени -кризи, що провокують погіршення взаємин у сім'ї та колективі. Так, S. Tyrer наводить статистичні дані про наявність психічних розладів депресивного характеру у половини хворих, страждаючих на хронічний біль.

Нерідко хворі на ХБС шахтарі не звертаються за медичною допомогою, побоюючись переводу на легку працю, яка призводить до зниження заробітної плати. Соціальні умови шахтарських поселень часто є такими, що не дозволяють основній частині працездатного населення влаштовуватися на роботу в інших сферах із збереженням рівня доходів, зіставного з шахтарським. Страх втрати основного місця роботи соціальних пільг і виплат, конкуренція на ринку праці примушує шахтарів утримуватися від вчасного звернення по медичну допомогу, сподіваючись на спонтанне одужання. Водночас, зрив процесів адаптації, на тлі хронічного больового синдрому, призводить до порушення регуляції соціальної поведінки на рівні особистості, впливає на її соціальні установки, психологічні особливості, цінності, потреби та мотиви. Порушуються форми активності індивіда в суспільстві і соціальних групах, направлених на підтримку і розвиток цього суспільства, і самої особистості.

У прагненні до відходу від постійних больових відчуттів, на тлі інтенсивної фізичної праці, частина хворих епізодично або систематично вживають алкогольні напої та наркотичні речовини. Це призводить до каскаду соціальних і медичних проблем, таких як алкогольна та наркотична залежність з комплексом захворювань органів і систем організму; підвищенню поширеності венеричних захворювань, гепатиту С і D, ВІЧ\СНІД; погіршенню криміногенної обстановки; зниженню культурно-освітнього рівня популяції.

За останні роки, ці негативні тенденції набули загрозливого масштабу, що потребує уваги суспільства, зокрема установ психологічної підтримки. Без професійної психологічної допомоги, шахтарі, що страждають на ХБС, змушені залишатися сам на сам з усією сукупністю проблем, пов'язаних з дезадаптаційними явищами. Це призводить до гострої необхідності створення соціально-психологічних засобів корекції адаптаційної поведінки зазначеного контингенту.

Методологічну та теоретичну основу дослідження становлять загальні положення про системний підхід до вивчення особистості Б.Г. Анан’єва, Б.Ф. Ломова, Г.С. Костюка; концепції особистості Ф. Перлза, До. Роджерса, К.Г. Юнга, Е. Фромма, Е.Г. Лічко; положення про спадкові механізми психіки С.Д. Максименко та про роль стресових чинників в зміні особистості Г. Селье, Ю.О. Александровського, Л.Ю. Шестопалової; результати вивчення ролі емоційно-вольової сфери у формуванні особистості Г.С. Костюка, О.М. Леонтьева, П.В. Симонова, О.Я. Чебикина; положення загальної психодіагностики Р. Айзенка, Л.Ф. Бурлачука, Н.Ю. Максимової; концепція картини тіла П. Шильдера; положення про методологію соціально-психологічного дослідження В.А. Ядова; концепції професійного здоров’я В.М. Бехтерева, Н.А. Вітке, В.А. Пономаренко, А.Г. Маклакова.

В процесі теоретичного і емпіричного вивчення проблеми, використані загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: теоретичний напрямок: аналіз вітчизняних і зарубіжних наукових джерел; систематизація і інтерпретація отриманих результатів; емпіричний напрямок: діагностичні методи (бесіда, спостереження, анкетування, тестування, соматичне, неврологічне обстеження, аналіз медичної документації), тест Люшера, тест Спілбергера-Ханіна, шкала депресії Бека, шкала депресії Занга, опитувальник болю Макгилл, шкала болю BPI.

Кризи — явище закономірне й необхідне для росту особистості. Основне питання в тому, щоб зуміти вийти із кризи достойно й більше зрілим, сильним, чим раніше. Хоча психологічні кризи бувають різного типу, деякі моменти виходу із кризи загальні. Для подолання кризи можна використати психотехніки - спеціальні психологічні прийоми, що мають різні теоретичні джерела. Найбільш ефективний гештальт-терапевтичний комплекс психотехничних засобів. Він сприяє певному напрямку змін у ході психічних процесів, як би допомагає вирватися з порочного кола [1;4].

Перший процес, що при всій хворобливості вимагає посилення - це усвідомлення свого актуального стану. У кризі цей не завжди добре розвитий рівень значно страждає. Суть руху до розвитку усвідомлення - це виховання в собі установки «пасивного» спостерігача свого потоку свідомості. Є група вправ, що сприяють цьому. Існують три великих зрізи усвідомлення: те, що людина сприймає (чує, бачить, відчуває), почуває (приємно, неприємно, гірко, кривдно, боляче, лоскотно тощо), думає (її думки). Треба постаратися не втручатися в хід свідомості, а тільки словесно фіксувати що відбувається.

Кожна властивість людини й стан можуть бути позначені крапкою на шкалі із крайніми полюсами: сильний - слабкий, боязкий - сміливий тощо. Звичайно приємне й прийнятне для нас ми усвідомлюємо краще, ніж те, що нам неприємно знати про себе. Криза часто робить сприйняття себе однобоким, тому важливо усвідомлювати свої протилежності. Тому робляться вправи на звертання.

Третім важливим моментом для виникнення ситуації виходу із кризи є інтеграція різних сфер усвідомлення. Тут ефективні вправи, коли та сама ситуація послідовно описується мовою відчуттів, емоцій і, нарешті, думок.

Криза завжди пов'язана з емоційною напругою, що може приводити до дезорганізації поводження й тонкого узгодження психічних процесів, то вміння регулювати його - розслаблюватися й мобілізуватися - завжди дуже корисно. М'язове розслаблення сприяє зняттю психічної напруги, тому в аутотренінгу варто застосовувати вправи на розслаблення.

Для саморегуляції психічних станів можна використати цілий комплекс інших методів:

  • - Переключення уваги. Полягає у тому, що самостійно можна раптово спрямувати свою увагу з об’єкту думки, який хвилює, на інший об’єкт, якого в даній ситуації навіть немає, але він може викликати позитивні переживання.
  • - Самопідбадьорювання - це звернення до самого себе для того, щоб зміцнити віру в себе, вмовити не хвилюватися, повірити в успіх і інше.
  • - Самопереконання - це вміння переконати себе у здатності регулювати свої настрої, почуття, вчинки, це дискусія із самим собою, регулювання емоцій.
  • - Самонаказ - це наказ собі діяти у певних екстремальних ситуаціях. Так, за самонаказом потрібно вставати вранці, коли цього робити не хочеться, дотримуватись режиму дня, дисципліни, доводити розпочату справу до кінця.
  • - Самонавіювання - побудовано на тих самих механізмах, що й самопідбадьорювання.
  • - Способи та методи релаксації. Релаксація - розрядка організму від втоми. Для цього може бути: 1) сон, якщо людина зможе заснути в ситуації напруження; 2) аутотренінг, коли людина ніби оволодіває функціями свого організму (серцебиття, дихання, теплові відчуття тощо). Цей психотерапевтичний метод поєднує в собі елементи самонавіювання та саморегуляції. Він допомагає управляти своїми емоціями, відновляти сили і працездатність, знімати нервові напруження [3].

Аутотренінг — це концентроване саморозслаблення і са­монавіювання. Це система навчання прийомів саморозслаблення м'язів (м'язова релаксація), психічного заспокоєння, занурювання в дрімотний стан, які супроводжуються само­навіюванням. Аутогенне тренування широко застосовують у медицині, спорті, на виробництві, в самовихованні. Воно є одним із механізмів саморегуляції особистості. Аутотренінг дозволяє вирішити широке коло завдань, які входять до програми саморегуляції особистості. До них належать регу­ляція функціонального стану організму, регуляція різних психічних станів, мобілізація фізіологічних і психічних резервів особистості, емоційно-вольова підготовка людини до відповідної діяльності, зняття нервово-емоційного напружен­ня, розвиток пізнавальних процесів — уваги, пам'яті, мис­лення, зміна мотивації і самооцінки особистості, тощо. Аутотренінг можна застосовувати як в групах так і індивідуально. Групове аутогенне тренування ефективніше за рахунок механізмів взаємоіндукції, міжособистісного впливу [2].

Однак необхідно дуже обережно підходити до комплектування груп, оскільки негативне ставлення до аутотренінгу хоча б однієї людини в групі може призвести до зниження ефективності заняття. Індивідуальне тренування розширює можливості цього за­ходу, оскільки дозволяє використовувати різні прийоми впл­иву з урахуванням конкретної особистості.

Розглядаючи тренінг у рамках діяльності з розвитку особистості, фахівцями представляються різноманітні форми групової психологічної роботи, що граничать із навчанням, терапією й корекцією. Насамперед це використання активних групових методів практичної психології для роботи з людьми з метою рішення завдань щодо розвитку й удосконалення якостей, необхідних для поліпшення їхнього соціального буття й професійної діяльності. Особливо чітко цю позицію сформулював С.І. Макшанов, який визначає тренінг як багатофункціональний метод навмисних змін психологічних феноменів людини, групи й організації. Центральною категорією тут виступає категорія зміни. Тренінговий вплив направляється на досягнення позитивних змін учасників, підвищення ступеня їх "конгруентності" із собою й навколишнім середовищем [2].

Психологічний вплив у тренінгу виступає як система психотехнічних дій, що надають психотехнічні засоби. Традиційно психологічний тренінг застосовують для розвитку навичок самопізнання, саморозуміння, рефлексії, зміни відносин до себе та інших, вироблення навичок саморегуляції, розвитку емоційної гнучкості, для поліпшення соціальної адаптації учасників, поглиблення досвіду психологічної інтерпретації поводження інших людей. Тренінг виступає як високо ефективний інструмент розвитку й досягнення змін.

Література:
1.Василюк Ф.Е. Проблема критической ситуации / Ф.Е. Василюк // Психология єкстремльніх ситуацій: Хрестоматия. Мн.: Харвест, 2002. – С.39-54.
2.Марищук В.Л., Евдокимов В.И. Поведение и саморегуляция человека в условиях стресса. – СПб.: Изд. дом «Сентябрь», 2001. – 260 с.
3.Токман Г.О. Досвід використання реабілітаційних програм у шахтарів / Г.О. Токман //Український медичний альманах. – Луганськ, 2003. – Том 6. - №3. – С.159 – 161.
4.Юрченко В.М. Емоційні стани людини як психологічна проблема / В.М. Юрченко //Збірник наукових праць Інституту психології ім.. Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д.Максименка. Т. ІХ, ч. 1.Київ, 2007. – С.444-453. 

8
Ваша оценка: Нет Средняя: 8 (4 голоса)

Актуальная тема для нашего

Актуальная тема для нашего региона. У меня муж шахтер более 20 лет подземного стажа. С описанными проблемами мы сталкиваемся в повседневной жизни.

Психотерапевтический эффект

Адаптивность можно рассматривать как показатель уровня приспособления человека к внешней среде и социальному окружению, что в целом переживается личностью как удовлетворенность или неудовлетворенность собой и своей жизнью. Дезадаптация затрагивает все уровни личности, от биологического до социального, и может проявляться как в невротических реакциях или в агрессивно-протестном поведении, так и в капитулятивно-депрессивной форме - в виде психосоматических заболеваний. Соременная медицина относит к числу психосоматических около 80% всех заболеваний. Древневосточная медицина исходит в своем учении из следующего: духовное здоровье есть основа здорового тела; в основе здорового тела лежит равновесие духа, что, в сочетании со здоровьем тела, надо ценить и охранять превыше всего. Активное содействие человеку в достижении гармонии психического и телесного здоровья является основной задачей психотерапии. На заболевание организма психика человека реагирует по-разному. Наихудший вариант, особенно в случае серьезного заболевания, - это психологическая капитуляция перед ним. Хорошо известно, что здороавя психика способна влиять благотворно на функции заболевшего организма. Психическая стойкость человека, сила его духа, самовнушения и воли могут стать надежной опорой в преодолении болезни тела.

Используются ли в терапии

Используются ли в терапии хронической боли у шахтеров какие либо лекарственные средства или физиотерапевтические процедуры? Есть ли наблюдения сравнительной эффективности психологических тренингов и медикаментозных средств?

Спасибо за вопрос

Уважаемая Ирина Петровна! Мы исходим из медицинских результатов, что лечащий врач не может большинству пациентов назначить еффективный обезболевающий препарат, четкой закономерности в обезболевании не выявленно. Мы предположили, что существует психологическая состовляющая, активизируя которую, мы сможем оптимизировать процессы адаптации. Вы спрашиваете о сравнительных данных, мы в процессе работы и над этим вопросом, выводов пока нет. Спасибо.

Про адаптаційну поведінку шахтарів

Шановні автори статті! Для мене було відкриттям, що шахтарі страждають на хронічний больовий синдром. А в чому це виражається? Було б цікаво дізнатися, спеціалісти яких фахів також переживають подібні синдроми. Чи є у вас розробки тренінгів для коригування адаптаційної поведінки педагогічних працівників, практичних психологів, що працюють у школі, соціальних педагогів тощо. Вони також переживають певні синдроми. Крім того, в мене є питання щодо форматування статті. Ви подаєте в багатьох випадках два варіанти терміна або дієслова (наприклад, "в умовах високої вологості |вогкості|, опитувальник |опитувач|, займають |позичають|"). Це викликано технічними проблемами чи зроблено свідомо? Якщо свідомо - то з якою метою?

Спасибо за вопрос

Уважаемый Александр Эдуардович! Спасибо за вопрос и замечание. ХБС - это болевой синдром, который в течение определенного периода времени приносит дискомфорт пациенту. Хроническая боль является конечным результатом целого ряда физиологических, психологических и социальных процессов. Пациент с хроническим болевым синдромом часто перестает обращать на боль внимание, начинает воспринимать ее как нечто должное и неизбежное и продолжает заниматься своей нормальной повседневной деятельностью. Во многих случаях пациенты с хроническим болевым синдромом наоборот становятся чрезмерно подчиненными и зависимыми: они требуют к себе большего внимания, чувствуют себя серьезно больными, начинают больше отдыхать и снимают с себя ответственность за выполнение некоторых обязанностей. Это препятствует процессу выздоровления и затягивает его. Хронический болевой синдром (ХБС) характеризуется: 1)внимание постоянно сосредоточено на боли, 2) постоянные жалобы на боль, 3) пациент драматизирует свои болевые ощущения и всем своим видом демонстрирует, что болен, 4) употребление большого количества самых разных лекарственных средств, 5) семейные отношения пациента меняются в худшую сторону. Психологическое сопровождение таких пациентов необходимо. Теперь о технических недороботках сайта. С помощью администрации сайта устранены все технические отклонения. Спасибо.

Адаптаційна поведінка шахтарів

Проблема, яка затронута аторами статті, є дійсно актуальною саме в донбасському регіоні, де багато шахт, як діючих, так і закритих на сьогоднішій день. Дана проблема охоплює в першу чергу чоловіків, які працюють на шахтах, але опосердковано може торкатися й їх близьких, які є созалежними від тяжкого психофізичного стану шахтаря. Цікавим є проведення теоретичного аспекту даної проблеми, заслуговує на увагу використаний психодіагностичний матеріал і представлені засоби психологічної регуляції емоційних станів чоловіків. Хотілось би більше даних про кореляцію між емоційним станом чоловіків (рівнем їх депресії. тривоги) та рівнем больових відчуттів. Можливо цікавим було б проведення аналізу рівнем адаптації та сімейним станом шахтарів. Взагалі, проблема дуже актуальна і мало досліджувана. Як ви вважаєте, чи потрібне створення реабілітаційних центрів для шахтарів з хронічним больовим синдромом, і якщо так, які основні напрямки реабілітаційної роботи?

Литвинова Ольга

ответ на вопрос

Уважаемая Ольга Владимировна! Спасибо за комментарий и вопросы. Проблема создания реабилитационных центров для шахтеров с ХБС пока не стоит, а создание реабилитационных центров с психологическим сопровождением шахтеров с профессиональними заболеваниями, это очень актуальный вопрос. Теперь о направлениях реабилитационной работы нашей категории пациентов: психологическая реабилитация помогает сформироать реабилитанту саногенное мышление и активные устремления к полному выздоровлению, преодолению страхов, стрессорных и других явлений. Адаптация, реадаптация, реституция создают условия для полноценного психологического возвращени к жизни, которая изменилась в следствии ХБС. При этом обязательно обновление социальных связей реабилитанта, здесь велика роль семьи, социального окружения. Реабилитант в ходе восстановления может расчитывть на взаимную поддержку, понимание, взаимопомощь, сочуствие.
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.