facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

ВИКОРИСТАННЯ МЕРЕЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ МЕТОДИСТІВ ОБЛАСНИХ ІНСТИТУТІВ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ЯК ОДИН ІЗ ШЛЯХІВ МОДЕРНІЗАЦІЇ СИСТЕМИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ

Автор Доклада: 
Веліховська А. Б.
Награда: 
ВИКОРИСТАННЯ МЕРЕЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ МЕТОДИСТІВ ОБЛАСНИХ ІНСТИТУТІВ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ЯК ОДИН ІЗ ШЛЯХІВ МОДЕРНІЗАЦІЇ СИСТЕМИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ

УДК 371.14

ВИКОРИСТАННЯ МЕРЕЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ МЕТОДИСТІВ ОБЛАСНИХ ІНСТИТУТІВ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ЯК ОДИН ІЗ ШЛЯХІВ МОДЕРНІЗАЦІЇ СИСТЕМИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ

Веліховська Алла Борисівна, завідувач науково-методичної лабораторії,
Миколаївський обласний інституту післядипломної педагогічної освіти


У статті розглянуто проблема вдосконалення професійної діяльності методистів обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти, класифіковано функції діяльності методистів, які потребують першочергового застосування засобів мережних технологій та визначено шляхи формування мережної культури методистів.
Ключові слова: методисти ОІППО, система професійної діяльності методистів, засоби мережних технологій, мережна культура.

The article deals with the problem of improving the trainers professional activity in Regional Institutes of Postgraduate Pedagogical Education, classifying the activity functions of methodists, that require primary use of network technologies facilities and defining the ways of methodists network culture formation.
Keywords: methodists of RIPPE , system methodists professional activity, network technologies facilities, network culture.

Проблема підвищення кваліфікації педагогічних працівників в умовах модернізації системи освіти є найбільш гострою: які б перетворення не відбувалися у сучасних навчальних закладах, всі вони перш за все пов’язані з особливостями самого педагога. Зміни освітніх парадигм, що фіксують перехід від масово-репродуктивних до індивідуально-творчих форм і методів викладання, обумовлюють необхідність підготовки фахівців із сформованою мотивацією до професійної самоосвіти, здатних до саморозвитку і повноцінної самореалізації. На перший план виходить визнання найважливішої ролі в освіті особистості педагогічного працівника з високим рівнем професіоналізму, яскраво вираженою індивідуальністю та відповідальністю.

Нині мережні технології виступають не тільки засобом ефективного функціонування системи освіти, а й імперативом установлення нового порядку одержання знання і функціонування інституціональних структур у віртуальному середовищі. Застосування будь-якої нової технології у будь-якої галузі продуктивної діяльності людини варто розглядати як соціальні зміни у професійній діяльності кожної категорії освітян. Так, використання засобів МТ у професійній діяльності методистів доцільно досліджувати як соціальний процес, який зумовлює зміни у діяльності ОІППО.

Теоретико-практичні аспекти щодо використання освітніх технологій як інноваційного напряму розвитку системи освіти були й залишаються предметом дослідження багатьох учених. Вагомим підґрунтям, що визначили особливості системи функціонування післядипломної педагогічної освіти (ППО) в європейському вимірі стали наукові праці В.Ю. Бикова, Л.М. Ващенко, С.М. Ніколаєнка, В.В. Олійника, Л.П. Пуховської, Є.Р. Чернишової, А.І. Чміля та ін. Концептуальні положення застосування сучасних систем професійної діяльності керівних і педагогічних кадрів висвітлено в працях М. І. Бурди, Н. М. Бібік, М. С. Вашуленка, М. В. Головка, В. В. Дивака, М. Б. Євтуха, Г.В. Єльникової, І.Л.Лікарчука, І.А.Зязюна, Н.І. Клокар, В.Г. Кременя, В.М. Мадзігона, В.І. Маслова, Н Г. Ничкало, С.М. Ніколаєнка, Л.А. Онищук, О.В. Сухомлинської, Д. В. Табачника, М.Д. Ярмаченка та ін. Проблеми підвищення ефективності функціонування освітніх систем засобами інформаційних технологій досліджували В. П. Беспалько, В. Ю. Биков, А. П. Єршов, Г. А. Кручинина, М. П. Лапчик, А. Е. Марон, Е. І. Машбиц, І. В. Роберт, В. В. Рубцова, Н. Ф. Тализіна, O. K. Тихомирова, М. В. Швецкий, D. M. Adams, J.L. Lambrech та ін.

Провідним напрямом діяльності системи ППО є розробка нових моделей і форм підвищення кваліфікації і перепідготовки фахівців для системи освіти. Враховуючи діяльнісну основу нових вимог до навчання в школі, до оцінювання результатів педагогічної діяльності, заснованої на компетентнісному підході, акцент у реалізації освітніх програм в системі ППО переноситься на освоєння нового змісту освіти, оцінку якості педагогічної діяльності, поєднання різноманітних очно-заочних форм роботи з використанням дистанційних, зокрема мережних засобів навчання дорослих [1, 6, 8].

Основними завданнями процесу підвищення кваліфікації педагогічних працівників є оновлення та розширення професійних знань із найбільш актуальних напрямів удосконалення та розвитку системи освіти, соціального управління, стимулювання творчого зростання, формування професійних, педагогічних, управлінських умінь, сприяння у визначенні змісту самоосвіти педагога. Основними компонентами системи підвищення кваліфікації педагогічних кадрів є: цілі функціонування (відповідно до соціального замовлення та вимог суспільства); зміст програм підвищення кваліфікації; організаційні форми і методи підвищення кваліфікації; професорсько-викладацький склад (лектори, методисти); умови, що забезпечують якісне функціонування системи (аудиторії, навчальні кабінети, лабораторії, бібліотеки, комп’ютерні лабораторії тощо); педагогічні працівники, які формують та вдосконалюють професійні компетентності, підвищують свою професійну кваліфікацію, або отримують нову спеціалізацію [8, 10, 13].

Забезпечення парадигми випереджального розвитку обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти (ОІППО) вимагає адекватного розвитку його кадрового складу, зокрема вдосконалення системи професійної діяльності методистів засобами мережних технологій (МТ), за умови їхньої власної готовності використовувати ці засоби, здатності інтегрувати їх із професійним досвідом і вимогами даного етапу розвитку суспільства. Це потребує врахування особливостей різних аспектів професійної діяльності методистів, високого рівня інформаційного, науково-методичного і технологічного забезпечення процесу реалізації професійних функцій, що є важливою організаційно-методичною умовою вдосконалення системи професійної діяльності методистів.

Професійна діяльності методистів – це свідома активність, яку методист реалізує системою дій, спрямованих на досягнення поставленої мети. Планування і регуляція його дій, передбачення результатів діяльності, прагнення вдосконалити професійну діяльність характеризується цілями, мотивами й засобами. Діяльність методиста є складним, самостійним явищем, розуміння якого неможливе без дослідження його технологічних «коренів», традицій і сучасних досягнень психолого-педагогічної науки. Виходячи з відомої теорії О.М. Леонтьєва, діяльність складається з окремих дій, а дії – з окремих операцій (прийомів). Ця теорія описує діяльність (мотиви, мету, принципи і методи), дії характеризує методика, а операції (прийоми) – технологія [4, 9].

Предметність діяльності є основною характеристикою професійної діяльності методиста. Водночас, методист є суб'єктом науково-методичної діяльності, який володіє високим рівнем професійної здатності та специфічними рисами, що забезпечують ефективний науково-методичний супровід діяльності педагогічних працівників, зокрема: творчим мисленням і здатністю до винахідництва; наявністю суспільно значущих ціннісних орієнтирів; здатністю прогнозувати результати власної професійної діяльності [5, 15, 16]. Науково-методична діяльність методистів – це сукупність особливих типів інформаційних процесів, реалізацію яких спрямовано на забезпечення шляхів досягнення поставленої мети науково-методичного процесу (НМП). Вихідним пунктом такої діяльності є постановка мети, що охоплює соціальні, економічні, організаційно-технологічні та інші аспекти продуктивної діяльності суб’єктів НМП [17].

Методист обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (ОІППО), як професійна особистість, формується в процесі діяльності та самоосвіти, оскільки курсова підготовка не завжди співпадає з його призначенням на посаду. Нами класифіковано основні принципи професійної діяльності методиста які пов’язані: з цілями та функціями (синергетичність, емерджментність, мультиплікаційність, цілеспрямованість, альтернативність); зі структурою діяльності (структурність та ієрархічність); взаємодією і взаємозалежністю зі зовнішнім середовищем (адаптивність, надійність, інтерактивність, інтегративність, еквіфінальність, спадковість, розвиток, порядок, самоорганізація) [10, 11].

Мета професійної діяльності методиста – результат, заради якого він або ОІППО займається своєю роботою. Професійна мета містить чотири складові: проблему (або завдання), над вирішенням якої працює методист (ОІППО); засоби і методи, які він використовує для вирішення проблеми; результат, якого він досягає (або планує досягти); групу педагогічних працівників для якої результат професійної діяльності методиста має значення, і завдяки якому дана група може вирішити свої власні проблеми та завдання.

Професійна діяльність методиста ОІППО здійснюється за такими напрямами: аналітика; організація підвищення кваліфікації педагогічних кадрів; узагальнення і поширення передового педагогічного досвіду; організація практичної, консультативної допомоги у навчально-методичній роботі; самоосвіта [4].

Науково-методична діяльність, як поєднання педагогічної, управлінської, аналітичної та інноваційних складових, є змістом професії методиста. Вона включає: розробку концептуальних напрямів розвитку освітніх галузей; підвищення професійної компетентності педагогічних працівників; моніторинг та експертизу освітніх процесів у регіоні; організацію науково-методичних заходів для педагогічних працівників; аналіз та оцінку стану викладання предметів шкільного компоненту; апробацію нових програм, підручників, програмних педагогічних засобів; роботу з обдарованими учнями; популяризацію передового педагогічного досвіду; розробку рекомендацій для вчителів.

Нами було класифіковано завдання професійної діяльності методиста, а саме: підвищення кваліфікації та рівня творчої майстерності педагогів; розробку та інформування педагогів про нові методики, технології, організацію та діагностику навчально-виховного процесу; сприяння створенню програмного та наукового забезпечення; контроль за виконанням Держстандарту в ЗНЗ області; створення єдиного освітнього інформаційного (ЄОС) середовища в загальноосвітніх навчальних закладах та установах освіти області. Створення ЄОС, в свою чергу, детермінує вирішення ряду наступних завдань, як: розробку нормативно-правової бази дистанційного (мережного) навчання; створення освітнього контенту; запровадження мережних технологій у професійну діяльність вчителів; організація діяльності вчителів у мережі; запровадження мережних форм підвищення кваліфікації педагогів.

Отже, методист ОІППО, повинен бути висококваліфікованим фахівцем із конкретного навчального предмета або напряму діяльності, вміти спланувати та ефективно організувати науково-методичну роботу з педагогічними кадрами, спрямовану на підвищення їхньої фахової компетентності та забезпечення особистісного професійного розвитку. Методист повинен не тільки задовольнити актуальні потреби педагогів і управлінців у реалізації їх професійної діяльності, а також, сприяти їх розвитку.

Положення про сутність професійної діяльності методиста як науково-методичної діяльності у єдності її типів (дослідницького, експериментального, корекційного) є фундаментом моделі професійної діяльності фахівця ОІППО [16, 17]. Названі типи діяльності визначають розвиток інноваційних процесів, забезпечують їх перехід у режим функціонування та організують упровадження інновацій у практику. Специфіка професії методиста зумовлює поступове професійне становлення методиста у процесі набуття професійного досвіду та розвитку його компетентності у безперервній післядипломній освіти, що, власне, і є «соціально-професійним підвищенням кваліфікації».

Сучасне розуміння сутностей професійної діяльності методиста як взаємодії науково-методичної, педагогічної, управлінської та інноваційної складових виходить далеко за межі суто організаційної методичної роботи і сягає науково-методичного, дослідницького та творчого рівнів, що дає право визначити у моделі діяльності методиста організаційну, комунікативну, рефлексивну, проективну і конструктивну функції [5, 8, 12]. Інтеграція названих функцій обумовлює спрямованість професійної діяльності методиста на професійний розвиток педагога в системі післядипломної педагогічної освіти. Роль лідера у професійному розвитку педагогічного працівника стає основною професійною роллю методиста. Дана роль має чітку соціально-педагогічну спрямованість і включає наступні напрями: постачальний ресурсів; програмний менеджер; фасілітатор; ініціатор змін; наставник; консультант.

Професійна діяльність методиста має системний характер, який проявляється в єдності цілей, мотивів, дій і результатів [5]. Педагогічної діяльності методиста реалізуються через професійні дії, які є сукупністю цілей і змісту професійної діяльності. Первинне завдання, в якому проявляється професійна дія, – пізнавальне. З часом воно трансформується у завдання проектування і, вже потім, завдання перетворення. Отже, процес реалізації професіональної дії методиста зводиться до вирішення безлічі завдань різних видів складності, класі і видів. Причому, професійні завдання в більшості випадків, не піддаються алгоритмізації і часто вимагають нестандартного евристичного рішення, яке включає: дослідження, аналіз, прогнозування, експеримент, контроль, рефлексію і висновок. Кожен новий крок методиста стає для нього джерелом нової інформації, яка з часом перетворюється на знання, і лише потім трансформується в досвід.

Професійна діяльність методистів має багатофункціональний характер і передбачає урізноманітнення видів і типів поточної й оперативної інформації. Її науково-методична складова завжди пов’язана з інформацією, зокрема: сприйняттям, опрацюванням, зберіганням, як природної так і штучної інформації. Трансформація інформаційної діяльності методиста в науково-методичну діяльність відбувається в ту мить, коли від здійснює ефективний науково-методичний супровід професійної діяльності суб’єктів НМП на різних рівнях (рівень особистого сприйняття інформації, міжособистісний рівень, фаховий рівень тощо). Будь-який аспект дослідження професійної діяльності методистів розглядається за умов наявності інформаційної складової, що є наступною організаційно-методичною умовою вдосконалення системи професійної діяльності методистів засобами МТ.

Безперервна освіта методистів у галузі використання мережних технологій у власній професійній діяльності передбачає не тільки підвищення кваліфікації або перепідготовку, а й стимулювання постійної самоосвіти. Найбільш актуальною проблемою є організація й управління самоосвітою як провідною формою безперервної освіти в умовах сучасності, пошук індивідуальних шляхів її реалізації.

Удосконалення системи професійної діяльності методистів вимагає здійснення впливу на усі його складові: змістову (поглиблення науково-методичних, психологічних та професійних знань), методичну (підвищення рівня методичної підготовленості методистів для якісного проведення всіх видів заходів із професійної підготовки, формування навичок управління колективною та індивідуальною навчальною діяльністю), комунікативну (через удосконалення умінь налагоджувати педагогічно доцільні стосунки з вчителями та урахування їх індивідуальних здібностей та організаційну (через проведення керівництвом ЗНЗ відповідних організаційних заходів щодо планування вчителями своєї роботи та розробки особистісної траєкторії професійного розвитку) [2, 10, 13].

Сучасні дослідження виділяють дві фази професійного розвитку педагогічного працівника: підвищення соціально-професійної кваліфікації та соціально-професійне вдосконалення, які характеризуються домінуючими властивостями професійної особистості (підвищення рівня професійної кваліфікації та компетентності, формування та реалізація планів позитивного соціально-професійного розвитку) і домінуючими компонентами професійної спрямованості (орієнтаційним, когнітивним, мотиваційним, емоційним, оцінно-вольовим, дієво-практичним) [12, 14, 16]. У процесі професійної діяльності методиста, яка ґрунтується на безперервній освіті та самоосвіті, мають розвиватися всі компоненти досвіду, набутого педагогічними працівниками: якості особистості (спрямованість, культура, комунікативність, пізнавальні, естетичні та організаційні якості), компоненти функціональної діяльності (знання та вміння), здатність до творчості.

Основними критеріями ефективності вдосконалення системи професійної діяльності методистів на основі компетентнісного підходу є реалізація методистом у практичній діяльності одержаних або удосконалених умінь і навичок, творчий характер і конкретні результати науково-методичної роботи.

Форми, засоби і методи використання мережних технологій (МТ) у професійній діяльності методистів є відносно новою областю знань. Визначення загальноосвітньої, світоглядної, психолого-педагогічної і технологічної компоненти готовності методистів до використання засобів МТ, із урахуванням ознак інваріантості видів і способів професійної діяльності та інформаційної взаємодії, сприяло визначенню двох аспектів формування їх мережної культури (МК): загальноосвітнього і професійного. Розвиток МК у цих напрямах орієнтовано на інтеграцію, багаторівневість і профілізацію процесів науково-методичної діяльності (НМД); соціальні, професійні й особистісні запити педагогів; на зміст навчально-методичного та інформаційно-професійного контенту для педагогічних працівників області.

Результати аналізу використання засобів МТ у професійній діяльності методистів свідчать, що форми, засоби і методи використання МТ є відносно новою областю знань. Визначення загальноосвітньої, світоглядної, психолого-педагогічної і технологічної компоненти готовності методистів до використання засобів МТ, із урахуванням ознак інваріантості видів і способів професійної діяльності та інформаційної взаємодії, сприяло визначенню двох аспектів формування їх мережної культури (МК): загальноосвітнього і професійного. Розвиток МК у цих напрямах орієнтовано на інтеграцію, багаторівневість і профілізацію процесів науково-методичної діяльності (НМД); соціальні, професійні й особистісні запити педагогів; на зміст навчально-методичного та інформаційно-професійного контенту для педагогічних працівників області.

За цих умов доцільним, на наш погляд, є включення в програму підвищення кваліфікації методистів спецкурсу «Використання мережних технологій у професійній діяльності методистів». Опанування змісту такого спецкурсу спрямовано на здобуття знань і навичок щодо застосування засобів МТ у професійній діяльності методистів, зокрема на формування високого рівня їхньої МК й ефективного використання сервісів мережі Інтернет.

Удосконалення особистості методиста, як педагогічного працівника, процес системний. Найбільш яскраво ця системність виявляється сьогодні, і вона обумовлена переходом на новий ступень розвитку цивілізації, а саме виникненням мережних технологій. Від методиста потрібно, зокрема, не тільки високий рівень загальної освіти і професійної підготовки, але і, як відзначають суспільствознавці, високий морально-етичний рівень. Остання вимога стає актуальною у зв'язку зі збільшенням творчих аспектів у трудовій діяльності людини і посиленням значущості самоконтролю і самодисципліни педагогічного працівника.

Література:
1.Батишев С.Я. Професійна педагогіка. – М.: Професійна освіта, 1997. – 512с;
2.Бондар О.А., Кравчина О.Є., Оліфіра Л.М. Інформаційна культура як складова професіоналізму методичного працівника
3.Веліховська А.Б. Використання мережевих технологій у професійній діяльності методистів закладів післядипломної педагогічної освіти//Перспективи впровадження інформаційних і комунікаційних технологій у навчально-вихований процес. Матеріали науково-практичної конференції. /під ред. Томчук М.І, Білик О.О../ - Вінниця: Вінницький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 20.11 – 04.12.2009. – 244с.;
4.Веліховська А.Б. Використання мережних технологій у професійній діяльності методистів із природничо-математичних дисциплін закладів післядипломної педагогічної освіти. Матеріали міжнародної науково-методичної конференції «Сучасний стан природничо-математичної та технологічної освіти: тенденції, перспективи»/Наук.ред. Юзбашева Г.С. – Херсон: Айлант. – 2010. Випуск 13 – 56-60с.
5.Веліховська А., Забродська Л. Застосування мережних технологій у діяльності методиста освітньої системи регіону. - Миколаїв: Вересень, 2010, № 1 – 2 (50 – 51). – 128 с.;
6.Єльникова Г. В. Адаптивне управління: сутність, характеристика, моніторингові системи: Монографія / [Г. В. Єльникова, Т.А. Борова, О. М. Касьянова, Г. А.Полякова та ін.] /За заг. ред. Г. В. Єльникової. – Чернівці : Технодрук, 2009. – 572с.;
7.Змєйов С. І. Андрагогіка: основи теорії та технології навчання дорослих / С. Змєйов. – М: 2003;
8.Клокар Н.І. Регіональне управління системою післядипломної педагогічної освіти як наукова проблема // Наук.-метод. посібник "Післядипломна педагогічна освіта України: сучасність і перспективи розвитку" / За заг. ред. В.В. Олійника, Л.І. Даниленко. – К.: Міленіум, 2005. – С. 39 – 46.;
9.Концепція розвитку освіти дорослих / [розробник Л. С. Сігаєва]. – Київ: ЕКМО.;
10.Кремень В.Г. Трансформація особистості в освітньому просторі сучасної цивілізації / В.Г. Кремень // Педагогіка і психологія. — 2008. — № 2. — С. 5-14. — укp.;
11.Ленгранд П. Сфери перманентної самоосвіти. Переклад І. Войнар та Я. Кубін, Варшава, 1995. ;
12.Мазіна Н. Мережна модель як інноваційна форма підвищення кваліфікації педагогічних кадрів в Україні [Електронний ресурс] 
13.Медведева О.В. Создание новых моделей повышения уровня профессиональной компетентности педагогов на муниципальном уровне. Методист № 10, 2009 - М.: Изд. Дом «Методист», 2009;
14.Менякіна М.С., Тюрікова О.Д. Мережеві сервіси як засіб неперервної освіти педагога [Електронний ресурс]
15.Набока Л. Професіографічні характеристики особистості методиста // Управління освітою. 2010. – № 3. – С. 10-12. 134;
16.Набока Л. Я. Розвиток професійної компетентності методичних працівників у системі післядипломної освіти [Електронний ресурс]
17.Професійний розвиток педагогічних працівників: практична андрагогіка: науково-методичний посібник / за заг. ред. В.І.Пуцова, Л.Я.Набоки. - К., 2007. - С. 228.;
18.Професійно-педагогічна освіта: сучасні концептуальні моделі та тенденції розвитку: [монографія] / [авт. кол.: О.А. Дубасенюк, О. Є. Антонова, С. С. Вітвицька та ін. ; за заг. ред. О.А. Дубасенюк]; Житомир. \ держ. ун-т ім. Івана Франка.- [Вид. 2-ге, допов] – Житомир : ЖДУ ім. .І. Франка, 2008.- 395с. 

6.14286
Ваша оценка: Нет Средняя: 6.1 (7 голосов)

ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ МЕТОДИСТІВ

Цікавий і корисний матеріал. Використовуватиму в своїй роботі. Як можна ознайомитися з програмою спецкурсу? О.Жосан, канд. пед. наук, Кіровоградський ОІППО ім. В.Сухомлинського.

Шановний Олександре

Шановний Олександре Едуардовичу, дякую за оцінку доповіді. Програма і матеріали спецкурсу розміщено на сайті МОІППО (www.moippo.mk.ua), портал "Математика. МиколаВікі", розділ "Корисні ресурси". Також до матеріалів можна перейти за посиланням: https://docs.google.com/viewer?a=v&pid=explorer&chrome=true&srcid=0B3Eue...
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.