facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

ПРОБЛЕМА КАР’ЄРИ ЖІНОК В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ

Автор Доклада: 
Біскуп В. С., Качмар М. В.
Награда: 
ПРОБЛЕМА КАР’ЄРИ ЖІНОК В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ

УДК 316.477:316.6

ПРОБЛЕМА КАР’ЄРИ ЖІНОК В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ

Біскуп Віталій Степанович, аспірант
Львівська академія друкарства
Качмар Марія Володимирівна, студент
Тернопільський національний економічний університет

 

У статті висвітлюються теоретико-методологічні аспекти поняття «кар’єра», обґрунтовуються проблеми реалізації кар’єри жінок, наводиться перелік бар’єрів кар’єрного просування жінок в Україні. 
Ключові слова: кар’єра, гендер, бар’єри кар’єрного просування, кар’єрна компетентність. 

The article explores the theoretical and methodological aspects of the concept of career, proves the problems of women career and provides a list of barriers to career advancement of women in Ukraine.
Keywords: career, gender, career barriers, career competence.

Дискусії з приводу соціального статусу, суспільного становища жінки були актуальними впродовж всього періоду розвитку людства, коливались від вкрай негативних до поетично вишуканих оспівувань. Проте варто зауважити, що на сьогоднішній день становище жінки і надалі залишається темою для обговорень як в науковому, так і в побутовому житті. В Україні жіночий образ переважно зберігається як міфопоетичний: вона – Єва, що прилучила людство до гріхопадіння, амазонка – жінка-войовниця і навіть відьма – володарка магічних знань. Тенденція бачити в жінці політика, підприємця чи активну будівницю власної кар‘єри не набула широкого розповсюдження. Адже в суспільному розумінні процеси, які пов’язані з кар’єрними просуваннями, у більшій мірі асоціюються з представниками чоловічої статі. Тому актуальною темою для науковців різних напрямків є дослідження умов та чинників формування кар’єрних шляхів жінок, визначення бар’єрів та перешкод, які постають в процесі їх сходження до вершин професійної, життєвої, особистісної самореалізації.

Етимологічно поняття «кар’єра» походить від латинського слова «carrus» – що означає «віз», з італійської «кар’єра» перекладається як «біг, життєва дорога», з французької – «успішне просування у сфері суспільної, службової чи наукової діяльності».

Аналіз літературних джерел дає підставу трактувати поняття «кар’єра» у вузькому та широкому значенні. У першому випадку, аналізуючи кар’єру з позицій ефективності професійної діяльності, А. К. Маркова розуміє кар’єру як професійне просування, професійне зростання, як етапи сходження людини до професіоналізму, перехід від одних рівнів, етапів, ступенів професіоналізму до інших, як процес професіоналізації (від вибору професії до оволодіння нею, згодом закріплення професійних позицій, оволодіння майстерністю, творчістю тощо). Результатом кар’єри в широкому розумінні є високий професіоналізм людини, досягнення професійного статусу. У більш вузькому ракурсі кар’єра розуміється як посадове просування. У даному випадку на передній план виступає не тільки оволодіння рівнями і ступенями професіоналізму, але й досягнення певного соціального статусу в професійній діяльності, зайняття певної посади [1, c. 123-127].

Є.О. Могільовкін дотримується розуміння кар’єри з позицій психолого-акмеологічного підходу і розглядає кар’єрне просування не тільки (і не стільки) як просування щаблями організаційної ієрархії, а як процес реалізації людиною себе, своїх можливостей в умовах професійної діяльності, досягнення особистістю свого «акме» [2, c. 35].

Загалом, як зазначають науковці, в кар’єрі перетинаються особистісні та суспільні інтереси. Критеріями вдалої кар’єри є задоволеність життєвою ситуацією (суб’єктивний критерій) і соціальний успіх (об’єктивний критерій). Тобто об’єктивна, зовнішня сторона кар’єри – це послідовність професійних позицій, які займаються індивідом, а суб’єктивна, внутрішня сторона – це те, як людина сприймає свою кар’єру, який її образ професійного життя і власної ролі в ньому [3, c. 195-196].

У нашому розумінні кар’єра постає не просто як пересування особистості у соціальному та професійному просторі, послідовна зміна статусно-рольових позицій у ньому, а як процес накопичення та використання найоптимальнішим чином культурного, освітнього, професійного капіталів з метою особистісної самореалізації та досягнення соціально-психологічного консенсусу між внутрішніми потребами та уподобаннями і мінливими вимогами зовнішнього середовища.

Проведений теоретичний та методологічний аналіз змістового наповнення поняття «кар’єра» дає підстави стверджувати, що кар’єра є поліфункціональним соціально-психологічним феноменом без будь-яких гендерних чи інших навантажень. Шанси на реалізацію успішної кар’єри мають бути доступними в рівній мірі як чоловікам, так і жінкам. Проте реальність така, що жіноча кар’єра, можливості для її розгортання, вільної реалізації, вимагають більш детального дослідження.

На сьогоднішній день в Україні жінці важко прийняти рішення стосовно своєї кар’єри через низку причин, які постають у вигляді різноманітних бар’єрів, подолання яких складає для багатьох з них суттєві складнощі. Проаналізувавши наукову літературу, нами було виокремлено та обґрунтовано низку таких бар’єрів: культурно-історичні, політико-правові, індивідуально-психологічні та соціально-демографічні.

Культурно-історичний бар’єр проявляється у заздалегідь визначеній ролі жінки в суспільстві. У випадку, якщо мова ведеться про жінку, то одразу спрацьовує стереотип: берегиня домашнього вогнища, мати, продовжувачка роду. Проте у сьогоднішньому світі жінку вже давно не влаштовує суто домашня роль. Вона претендує – і небезпідставно – на значно активнішу позицію. Жінки демонструють, що їм цілком під силу займатися будь-яким видом бізнесової, економічної, державної, законотворчої діяльності. Хоча в суспільстві розповсюджена думка, що кар’єра і сімейне щастя несумісні, але жодних серйозних підстав вона не має, оскільки це є різні форми реалізації особистісного потенціалу людини, які вона цілком може поєднувати.

Політико-правові бар’єри полягають у формальному дотриманні законодавчих норм, їх, швидше, декларативній фіксації. Українське законодавство гарантує жінкам та чоловікам рівні права при прийомі на роботу, можливості для службового зростання. Часто заперечують, що дискримінація жінок на ринку праці є проблемою для України. Так, знайти місце праці, і навіть за фахом, в нашій державі сьогодні можна. Однак чи вдається жінкам сягати найвищих висот у кар’єрі?  Отже, тема жіночої самореалізації та можливостей, які для цього надає сучасне українське суспільство, залишається проблемною.

Психологічний бар’єр проявляється, з однієї сторони, в упередженості чоловіків, які не бажають працювати із жінкою-керівником чи як з  рівноправним партнером. Роботодавці довіряють і сприймають серйозніше чоловіків при прийомі на роботу чи при вирішенні певного робочого питання, ніж жінок, керуючись при цьому стереотипами, що чоловіки більш активні, логічні, мужні, незалежні, прогресивні, реалістичні тощо, а жінки більш емоційні, вразливі, м’які, непостійні, що робота для жінки – це завжди щось другорядне. Тому в сучасній Україні накопичується проблема економічної та політичної нерівності, оскільки жінки переважно працюють в таких галузях, як освіта, медицина, соціальна сфера, культура, де заробітна плата є значно нижчою, ніж в інших секторах економіки.

Інша сторона означеного бар’єру – сумніви жінки у своїх здібностях поєднувати роботу і сім’ю, будувати особисте життя, в недооцінці своїх можливостей, у недостатній інформації про механізми кар’єрного зростання. Важливою є проблема страху перед майбутніми здобутками, можливістю бути більш успішною, ніж чоловік. Успіх викликає у жінки тривогу, асоціюється з небажаними наслідками: втратою жіночності, більшими витратами часу на роботу, зменшенням шансів побудувати особисте життя. Окрім цього, жінка відчуває вину перед дітьми, чоловіком, яка виливається у рольовий конфлікт «сім’я чи робота». З огляду на зазначені обставини жінка підсвідомо намагається відмовитись від професійної кар’єри, тим більше, що культурні традиції не схвалюють жінок, які досягнули більшого успіху в порівнянні із їх чоловіками [4, с. 133].

Соціально-демографічний бар’єр професійної самореалізації жінки пов'язаний із проблемами віку. Досить часто роботодавці обмежують коло потенційних кандидатів молодими фахівцями, оскільки у них немає досвіду. Разом з тим представники старшого покоління, які його мають, володіють відповідними знаннями і, головне, бажають працювати, також виявляються заручниками свого віку. Розпочинаючи пошук роботи, жінки наштовхуються на психологічну стіну. Дізнаючись про її зрілий вік, роботодавець прагне уникнути подальшої співпраці. У результаті у цілої вікової групи жінок складається спільна думка: середньостатистичній людині, старшій 45-50 років, працевлаштуватися практично неможливо. Жінку у цьому віці традиційно сприймають як певний тягар, працівниця, яка обтяжена особистими і сімейними проблемами, погано адаптується до нових вимог часу, який вимагає прогресивних навичків – майстерного володіння комп'ютером, компетентності в сучасних технологіях, знання іноземних мов, уміння працювати на межі можливостей, ризикувати, конкурувати тощо. Статистика останнього десятиріччя показує, що цілеспрямовані жінки після сорока років тільки розпочинають свою кар'єру. І це має своє закономірне пояснення: створена сім'я, підростають діти, і у жінки з'являється можливість самореалізуватися, застосовуючи накопичений з роками професійний та соціальний досвід і бажання навчитися. Усупереч цьому існує проблема із працевлаштуванням і перед молодим поколінням. Роботодавці вважають, що жінка у віці 20-28 років характеризується відсутністю стійкої життєвої позиції, ще не вироблений професійний стиль, немає потрібних напрацьованих контактів в тих чи інших професійних сферах.

Означені бар’єри кар’єрного просування жінок є не вердиктом, а викликом сучасній представниці інформаційної доби. Обстоюючи конструктивістську парадигму, пропонується підхід, за якого на основі кар’єрної компетентності стає можлива дієва участь кожної жінки у конструюванні успішної кар’єри. Під кар’єрною компетентністю розуміється інтегральна характеристика суб’єкта кар’єри, яка визначає його здатність вирішувати типові та нестандартні професійні та позапрофесійні завдання, які виникають у реальних виробничих, життєвих, комунікативних ситуаціях. Названа компетентність – багатовимірне утворення, яке складається з окремих компетенцій, втілюваних в індивідуально-особистісних, соціально-комунікативних та професійних особливостях і навичках, важливих для досягнення успіху в реалізації кар’єрної програми [5, с.86]. Розвиток та набуття означеної компетентності є вільним вибором тих жінок, які орієнтовані як на активне освоєння та опанування професійних, виробничих, ділових аспектів соціального життя, так і спрямовані на гармонізацію приватного, сімейного життя. Вочевидь, особистість, незалежно від статевих чи інших ознак, покликана гідно прожити своє життя, зреалізуватись у ньому як у сімейній сфері, так і досягти вершин свого «акме» у всій множині соціальних відносин. Перспектива наступних досліджень вбачається у розробці програм розвитку кар’єрної компетентності жінок різних вікових, соціальних, освітніх груп з метою їх інтеграції у висококонкурентне середовище.

Література:
1.Маркова А.К. Психология профессионализма. // Маркова А.К. – М.: 1996 – 190 c.
2.Могилевкин Е.А. Карьерный рост: диагностика, технологии, тренинги. Монография. // Могилевкин Е.А. – СПб.: Речь, 2007. – 339 c.
3.Почебут Л.Г., Чикер В.А. Организационная социальная психология: Учебное пособие. // Почебут Л.Г., Чикер В.А. – СПб.: Изд-тво «Речь», 2002. – 298 c.
4.Москаленко О.В. Акмеология профессиональной карьеры личности: Учебное пособие / Под общ. Ред. А.А.Деркача. // Москаленко О.В. – М.: Изд-во РАГС, 2007. – 352с.
5.Біскуп В. Декомпозиційна структура інтегральної кар’єрної компетентності та її складові / Біскуп В. // Психологія і суспільство. – 2010. – №4. – С. 82 – 91.  

4.875
Ваша оценка: Нет Средняя: 4.9 (8 голосов)

До статті "Проблеми кар'єри жінок у сучасній Україні"

Шановні автори статті! Ви торкнулися важливої, актуальної, але дуже суперечливої проблеми. Як ви вважаете, чи не потрібно, враховуючі національні традиції, дотримуватися певного балансу між сучасними тенденціями прагнення гендерної рівності та описаним вами як бар'єр культурно-історичним чинником (а я б додав би сюди ще й релігійний)? Гадаю, що джерельна база вашого дослідження є недостатньо повною. До того ж вона містить в основному роботи іноземних учених. Можу рекомендувати використати на наступних етапах дослідження такі джерела: 1. Акмеологія як наука системи людинознавства : навч.-метод. посіб. / [уклад. О. М. Гавалешко, В. В. Пасніченко, Т. А. Кривко]. – Чернівці : Рута, 2004. – 86 с. 2. Заброцький М. М. Основи вікової психології : [навч. посіб.] / М. М. Заброцький. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2002. – 112 с. 3. Панок В. Г. Психологія життєвого шляху особистості : [монографія] / В. Г. Панок, Г. В. Рудь. – К. : Ніка-Центр, 2006. – 280 с. 4. Політика рівності: гендерний аспект проблеми зайнятості жінок (Україна, Британія) http://ua.textreferat.com/referat-8557.html 5. Зозуля І. Гендерні проблеми жінок у сільському господарстві України / І.Зозуля [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/Portal/Chem_Biol/Vldau/APK/2010_2/files%5C10ziiao... . 6. Зборовська О. П. Жінка в суспільному житті України: старі проблеми і нові тенденції / О. П. Зборовська, Т. Г. Прохоренко // Вісник міжнародного слов’янського університету. – 2003. – Т. 6. – № 1. – С. 6-8. 7. Коновалов Д. Ю. Гендер : нация и глобализация в украинском политикуме / Д. Ю. Коновалов // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. – 2003. – № 587. Філософські проблеми науки та культури. – С. 65-68. 8. Що вибрати: сім’ю чи кар’єру? [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://lady.tochka.net/ua/11413-chto-vybrat-semyu-ili-kareru/. 9. Жінка-начальник - дар небес чи прокляття? [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://buket.ck.ua/index.php?name=Pages&op=page&pid=631. 10. Кар’єра і жінка в Україні і світі : матеріали круглого столу [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://lutsk.cure.org.ua/dbm.php/archive/2005-03-01_112. 11. Жінка і кар'єра: психологія праці в чоловічому колективі [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://refs.co.ua/64808-ZHenshina_i_kar_era_psihologiya_raboty_v_muzhsko.... 12. Кар’єра в житті жінки: як стати самодостатньою // Жіночий консорціум України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://wcu-network.org.ua/ua/possessing-equal-rights/article/1170/. Бажаю вам успіхів у науково-дослідній роботі!
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.