facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ ЯК УМОВА СТАНОВЛЕННЯ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ-СХОДОЗНАВЦІВ

Автор Доклада: 
Федина В.С.
Награда: 
АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ ЯК УМОВА СТАНОВЛЕННЯ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ-СХОДОЗНАВЦІВ

УДК 378.048.011.3-052:930.85 (5)

АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ ЯК УМОВА СТАНОВЛЕННЯ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ-СХОДОЗНАВЦІВ

Федина Володимира Степанівна, канд. пед. наук
Львівський національний університет ім. І. Франка


В статті розглядається змістовий аспект здійснення профорієнтаційної роботи в контексті підготовки майбутніх фахівців-сходознавців.
Ключові слова: профорієнтаційна робота, фахівці-сходознавці, абітурієнти, навчальний процес, професійний розвиток.


The article concerns with the contents aspect of the realisation of the professional work in the sense of the future oriental specialists’preparation.
Key words: professional work, oriental specialists, entering persons, educational process, professional development.


В умовах ринкової економіки, коли право на працю реалізується не через соціальні гарантії, а через особисту ініціативу, проблема зайнятості молоді набуває особливої гостроти. Ефективним шляхом її вирішення є опанування професією, яка б постійно мала попит на ринку праці. Прийняттям виваженого рішення треба дати відповідь на виклики, які генерує уже доволі жорстко конкурентний національний ринок праці, що, до того ж, прискорено інтегрується в загальносвітовий. Підготовка молодої людини до праці і вибору професії повинна бути відповідальною ланкою в плануванні її життєвого шляху. Ще у III віці до н.е. китайський філософ Гуан Ци казав, що якщо плануєш на один рік, тоді сій зерно. Плануєш на десять років - саджай дерева. Якщо ж плануєш на все життя, тоді навчай і наставляй людей!.
Метою нашої статті є аналіз змістового аспекту профорієнтаційної роботи в контексті підготовки майбутніх фахівців-сходознавців.
Психологи О. Ящишин та С. Карпіловськна досліджували умови, при яких ефект профорієнтаційної роботи зі старшокласниками є дієвішим. Деякі питання формування професійної компетентності щодо фахівців-сходознавців висвітлено у працях Е. Косміної, Н.Шаматової. Особливості вдосконалення професійної підготовки студентів, адаптації молодого фахівця до професійної діяльності вивчали А. Вербицький, М. Євтух, А. Капська, Н. Кузьміна, О. Мороз, В. Сластьоніна.
Сучасне профорієнтування – це перш за все виховання молодої людини як суб'єкта вибору професії і суб'єкта праці, який володіє активністю і самостійністю в поведінці і діяльності, здатністю до ініціативного планування свого майбутнього, а також створення умов, які сприяють розвитку внутрішніх засобів активного професійного самовизначення: самопізнання, самооцінювання і саморозвитку [6, с. 152]. Ми погоджуємося з думкою науковців, що ефект профорієнтаційної роботи зі старшокласниками підвищується за умови врахування вікових особливостей учнів; конструювання пізнавального профорієнтаційного матеріалу на основі принципів системності, послідовності й наступності; застосування активних методів навчання та виховання в профорієнтаційній роботі.
В старшому шкільному віці учні, вибираючи свій життєвий шлях, не йдуть прямо по лінії своїх безпосередніх інтересів, а прагнуть вирішити проблему вибору, зважуючи усі фактори і, головним чином, з огляду на свої здібності. Вони розглядають вибір професії як свого роду висновок з аналізу потреб і наявних схильностей і здібностей, із зіставлення цих своїх особливостей з вимогами, які виставляє до людини професія. Учні в процесі профорієнтаційної роботи в школі засвоюють певну систему знань про світ професійної праці, про потреби суспільства в кваліфікованих кадрах, починають усвідомлювати свої інтереси, нахили та інші важливі для майбутньої професійної діяльності психологічні якості.
Кожен, хто викладає предмети, які стосуються Сходу, пише про Схід або досліджує проблеми Сходу, − хай то буде антрополог, соціолог, історик чи філолог, − є фахівцем-сходознавцем [8, с. 12]. На сучасному етапі підготовка фахівця-сходознавця здійснюється у філологічній, культурологій, історичній, економічній та дипломатичній сферах.
Можна сказати, що підготовка майбутніх фахівців-сходознавців у сферах філології, історії, культури народів Сходу здійснюється на високому науковому рівні. На філологічному факультеті Львівського державного університету (1967 рік) [1, с. 4; 7, с.127-129] майбутні фахівці мають змогу оволодівати історією перської літератури, історією Ірану, іранським країнознавством, іранською філологією, персо-мусульманською культурою, арабо-мусульманською культурою, загальним ісламознавством, що дає змогу сформувати систему професійних знань, умінь з сходознавства. Окрім підготовки фахівців у сферах філології, історії, етнографії, культури їх спектр розширювався згідно з практичними потребами. Відбувається підготовка фахівців-сходознавців комерційного й політичного спрямування, оскільки налагоджуються економічні й політичні контакти між Україною та Сходом. Вихід України на міжнародний економічний ринок зумовив відкриття у Київському університеті [9, с. 8] при кафедрі тюркології таких спеціальностей як: “індонезійська мова”, “грузинська мова”, “узбецька мова”.
На сучасному етапі в Україні підготовка фахівців-сходознавців здійснюється не лише в класичних університетах, але й в педагогічних. Як засвідчують факти, у Луганському державному педагогічному університеті ім. Т. Шевченка [4] на кафедрі практики мовлення готують філологів-сходознавців з таких східних мов як іврит, японська, арабська, китайська, турецька мови. На сучасному етапі в Україні спостерігається організація класичного підходу до навчального процесу, що сприяє формуванню системи професійних знань у майбутніх фахівців-сходознавців.
У Львівському національному університеті ім. Івана Франка [5, с. 13-16] окрім класичної, сучасної перської мови, перського наукового мовлення, перського ділового мовлення викладається перська мова Індії, таджицька мова, суспільно-політична лексика перської мови, перська лексикологія та лексикографія, методика викладання перської мови, історія суфізму, методологія перських філологічних студій, перська фразеологія, практична стилістика перської мови, вступ в історію Ірану, Середньої Азії, Афганістану, Північної Індії. Класичний підхід до підготовки майбутніх фахівців-сходознавців є наявний і в національному університеті “Львівська Політехніка” на факультеті іноземних мов, де готують філологів японської мови. Така підготовка забезпечує практичне володіння японською мовою, передбачає розвиток навичок та вмінь перекладу з японської мови, сприяє поглибленню знань з японської літератури та історії.
Як ми бачимо з вище наведених фактів, кваліфікована підготовка майбутніх фахівців-сходознавців здійснюється у вищих навчальних, а от в середніх навчальних закладах, окрім гімназії східних мов в Києві та гімназії при Львівському університеті (де вивчаються перська та японська мови, одна з яких факультативно), про фахову підготовку говорити поки що не доцільно.
Тому у випадку підготовки фахівців-сходознавців необхідно звертатися до профорієнтаційної роботи власне у вищому навчальному закладі, яка розкриває широкі можливості для використання пізнавальної діяльності абітурієнтів, що здійснюється в таких видах профорієнтаційних заходів як: зустріч зі спеціалістом, профорієнтаційна екскурсія, самостійне дослідження професії. Колективні форми пізнавальної діяльності майбутніх студентів у системі профорієнтації стимулюють їх активність, творчість, сприяють позитивному ставленню до профорієнтаційних занять, активізують їх інтелектуальну сферу, підвищують ефективність засвоєння профорієнтаційного матеріалу та його інтеріоризацію.
Орієнтація на вступ до вузу формується значно раніше, ніж дозріває вибір конкретної спеціальності. Рівень соціальних потреб старшокласника і вибір тої чи їншої спеціальності залежить від об'єктивних умов: матеріальне, соціальне становище сім'ї і рівень освіти батьків. Багато залежить від соціальної престижності професії, яка знаходиться в зворотньому відношені до її масовості.
Сьогоднішнім абітурієнтам, завтрашнім студентам, а згодом і фахівцям-сходознавцям варто показати можливості їхнього працевлаштування. Наприклад, для місії ЦРУ Центральне Агенство Розвідки шукає інструкторів арабської, китайської, японської та перської та турецької мов. Надається можливість працювати у Вашингтоні. А от велика компанія Aerotek в Лос-Анджелесі шукає двомовного адміністратора (японсько/англійська мови), який повинен мати навики писання та всестороннє розуміння англійської, японської мови та граматики. Перекладами документів з англійської на арабську мову і навпаки скористаються у Західній Вірджинії, Вісконсні, Вайомінгу.
Також можна навести відомості про випускників-китаїстів Краматорського економіко-гуманітарного інституту [3]: Стрельников Олександр працює перекладачем транспортної компанії в Пекіні; Бояркіна Ганна – офіс-менеджер китайської корпорації «SSS» в Києві; Добровольська Олена – викладач кафедри іноземних мов Хефейського політехнічного університету у КНР. Що стосується працевлаштування на території України, то Гетьман Ганна – референт-перекладач, ТОВ «Пуянг-керамет» в Донецьку; Плехнов Кирило – перекладач, ТОВ «КРАВЗ» в Кременчуку; Сватовська Ірина – перекладач в компанії «You Need» в Києві. Такі дані дадуть змогу абітурієнтам побачити практичну значущість своєї майбутньої професії.
Як засвідчують факти, на студентів східної філології щорічно не має жодного державного замовлення. В Україні, наприклад, японські лінгвісти потрібні лише на державних посадах тільки в університетах або у посольстві Японії. Жодної державної фірми про співробітництво з країною Сходу не зафіксовано. Як видно з вищенаведених фактів простіше шукати роботу через приватні фірми.
Для того, щоб досягнути відповідного результату і належним чином працевлаштуватися, майбутніх фахівців-сходознаців необхідно ознайомлювати їх з можливостями отримати відповідні гранти, стипедії ще у процесі навчання для власного вдосконалення та подальшого розвитку.
Наприклад, міжнародна організація World Link Education пропонує програми з вивчення японської та китайської мов. Програма розрахована на студентів з будь-яким рівнем володіння японською чи китайською мовами. Основний курс може комбінуватися з культурною програмою (чайною церемонією, японською каліграфією, кімоно і т.д), спортивною програмою (карате, дзюдо).
Пропонуються стипендія для навчання та здобуття ступеня магістра в Азіатсько-Тихоокеанському університеті Ріцумейкан (Японія), а також стипендіальна програма для молодих викладачів і науковців.
Для того, щоб навчальний процес був цікавим, захопливим студентам-сходознавцям необхідно продемонстувати шляхи власної реалізації. Для цього їх слід ознайомлювати з конференціями, семінарими, симпозіумами, що відбуваються на території України. Наприклад, в Києві відбувся у рамках проекту «Філологічні та культорологічні студії країн Далекого Сходу: явища, тенденції, перспективи» семінар на тему «Культурна спадщина Далекого Сходу і Заходу: контакти, взаємопроникнення, взаємозбагачення»; Київський університет «Східний світ» разом з Інститутом сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України щорічно проводить Всеукраїнську студентську конференцію «Україна та Схід у 21 столітті: людина, мова, суспільство»; Інститут філології Київського Національного університету організував міжнародну конференцію «Удосконалення методики викладання японської мови та літератури в контексті входження України в Болонський процес»; у Дніпропетровському національному університеті відбулася перша міжрегіональна наукова конференція «Проблеми вивчення і викладання східних мов і літератур»; восени в Києві планується проведення другої міжнародної наукової конференції «Китай, Корея, Японія: методологія та практика інтерпретації культур».
Ми погоджуємося з думкою науковця Е. І. Головахи [2, с. 34], і вважаємо, що професійна орієнтація має знайомити абітурієнтів з конкретними прийомами вдалих і невдалих життєвих шляхів, пов’язаних з вибором тієї чи іншої професії; демонструвати пряму залежність майбутніх професійних і життєвих досягнень від їх готовності до самовіддачі в праці і самостійності в реалізації життєвих цілей, а також не повинна обмежуватись професійною сферою, але завжди зосереджується на життєвих цілях молоді.

Література:
1. Божко О. Засновано УАСА / О. Божко // Літературна Україна 13 липня. – 1989. – С.4−7.
2. Головаха С.И. Жизненая перспектива и социальное самоопредиление молодежи – К., 1988. – 147 с.
3. Краматорський економіко-гуманітарний інститут [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.osvita.com.ua/ua/universities/214/
4. Луганський національний педагогічний університет ім. Т.Шевченка [Електронний ресурс]. – Режим доступу: htpp://www.lnpu.edu.ua
5. Львівський державний університет ім. І. Франка: каталог-довідник.– Львів, 1998. – 23 с.
6. Павлютенков Е. М. Профорієнтація учнів. - К., 1983. – 223 с.
7. Полотнюк Я. Сходознавство у Львівському університеті / Я. Полотнюк // Східний світ. – 1993. – №2. – С. 124−132.
8. Саїд Е. Орієнталізм / Е.Саїд ; [пер. з англ. В. Шовкун].− К.: Видавництво Соломії Павличко “Основи”, 2001. − 511 с.
9. Черніков І.Ф. З історії становлення і розвитку тюркології в Україні до сер. 30 – х років XX ст. / І.Ф. Черніков // Східний світ. – 2003. – № 4. – С. 5−20.

5
Ваша оценка: Нет Средняя: 5 (6 голосов)

Согласен и солидарен с

Согласен и солидарен с автором статьи, в которой затрагиваются сложные вопросы профессиональной ориентации молодежи, будь то школьная скамья или бакалавриат высшего учебного заведения, готовящий специалистов общего профиля. Сложность вопроса заключается с одной стороны, в ответственности субьекта выбирающего свой жизненный путь и с другой стороны, в ответственности педагога-рекомендатора, дабы как советовал Гуан Ци, правильно «Учить и наставлять». Проблема созвучна с аналогичными проблемами, возникающими как на Украине так и в Грузии в процессе интенсивного перехода на новые рельсы в образовании, связяанные с неминуемой евроинтеграцией наших стран, требованиями Болонского процесса. Мы в начале пути. Желаю авторам успещного, плодотворного продвижения вперед. Чхаидзе З.А.

ПРО СТАТТЮ "АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ..."

Дякую за цікаву статтю. Яким Ви бачите підручникознавчий аспект профорієнтаційної роботи? Зокрема, в підручниках (посібниках) з яких предметів і для яких класів доречно підсилити профорієнтаційний компонент саме з даної спеціальності? З повагою - О.Жосан, канд. пед. наук, м. Кіровоград. Ел. адреса: sasha1@host.kr.ua
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.