facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

СТВОРЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ЯК УМОВА ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Автор Доклада: 
Покроєва Л.Д.
Награда: 
СТВОРЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ЯК УМОВА ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

СТВОРЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ЯК УМОВА ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Покроєва Любов Денисівна, канд. пед. наук, доцент, ректор
Харківська академія неперервної освіти


У статті розглядаються шляхи модернізації системи післядипломної педагогічної освіти в Україні на основі вітчизняного досвіду та зарубіжної практики.
Ключові слова: модернізація, професіоналізм, інноваційна діяльність, неперервна освіта.

In the article the ways of modernisation of the system of postdiploma pedagogical education in Ukraine are examined on the basis of home experience and foreign practice.
Keywords: modernisation, professionalism, innovative activity, continuous education.

Аналіз якості освіти на сучасному етапі розвитку суспільства дозволяє викрити суттєві недоліки в навчанні школярів та їх підготовки до самостійного життя. Перш за все, це невміння критично мислити, самостійно приймати рішення, розв’язувати конфлікти; недостатній рівень володіння інформаційно-комунікаційними технологіями, слабка економічна і правова грамотність, низький рівень загальнокультурної підготовки. Серед актуальних завдань освіти – формування у випускників шкіл мотивів для подальшого навчання, безперервної освіти протягом життя; прагнення до ефективної трудової діяльності, побудови кар’єри; здатності до соціальної адаптації в суспільстві, прояву активної життєвої позиції; налаштування на пошук сенсу життя через самоусвідомлення та самореалізацію, і, що на сьогодні є головним, – на успішність молодої людини в житті. Зазначене обумовлює необхідність суттєвих змін у змісті шкільної освіти, формах і методах навчання і виховання.
Разом з тим неменшої уваги потребує становлення сучасного вчителя як суб’єкта інноваційних процесів, спрямованих на підвищення якості навчання та виховання школярів. На порядок денний серед основних завдань вийшли підготовка та становлення сучасного педагога, наділеного такими професійними компетентностями, що забезпечують високий рівень та результативність педагогічної діяльності.
Особливі вимоги у світовій педагогіці приділяються післядипломній освіті, яка вважається найбільш гнучкою складовою процесу фахового зростання людини. Система післядипломної освіти, порівняно з базовою професійною, має певні переваги, а саме: вона є менш інерційною і здатна реагувати на швидкі соціально-економічні зміни; має безпосередній двосторонній зв’язок з практикою. Також слід враховувати, що заклади післядипломної освіти навчають дорослих людей, які вже мають відповідну вищу освіту, досвід практичної діяльності за фахом. Так, Г.Н.Протасова визначає, післядипломну педагогічну освіту як «систему навчання та розвитку фахівців з вищою освітою…., що відбувається у спеціалізованих навчальних закладах та засобами самоосвіти та керується державними стандартами до фаху певних рівнів кваліфікації відповідно до вимог суспільно-економічного та науково-технічного прогресу».
У наукових дослідженнях В.В.Олійника А.М.Зубка,, Н.І.Клокар, В.І Маслова, В.І. Пуцова, М.І.Романенка, Т.М.Сорочан, та інших розглядаються різні шляхи модернізації системи післядипломної педагогічної освіти, що дозволило останнім часом значно розвинути вітчизняну андрагогіку.
Неперервність і варіативність освіти потребує діагностичної основи науково-методичної роботи закладів післядипломної освіти, врахування особливостей запровадження нових навчальних програм, підручників. Серед багатьох завдань пріоритетним вбачається посилення зорієнтованості на запити конкретних навчальних закладів і самих педагогічних працівників на оволодіння та втілення інновацій.
Ініціювання новаторства, його наукову та організаційну підтримку, розробку операційно-технологічного інструментарію актуалізації передових ідей та впровадження досвіду новаторів у широку педагогічну практику слід вважати основною змістовною формою участі післядипломної освіти у практичному проведення реформ галузі. Саме через організацію інноваційної діяльності педагогів післядипломна освіта може вийти на реалізацію усього комплексу завдань свого нового функціонального призначення. Але для цього форми діяльності мають набути системного вигляду – необхідно спеціально навчати педагогів новаторству і механізмам упровадження результатів новаторської роботи в освітню практику.
Для регіональних закладів післядипломної освіти формування системи інноваційної діяльності в регіоні пов’язане із системною організацією науково-дослідної роботи. Йдеться передусім про створення ефективних механізмів наукового керівництва експериментальною роботою педагогів, встановлення тісної співпраці з вищими навчальними закладами та науково-дослідними інститутами, про активну участь в загальнодержавних та міжнародних освітніх дослідницьких проектах.
Що ж стосується власне змісту післядипломної освіти, то тут вирішальне значення має швидкий перехід від навчання педагогічним методикам до навчання педагогічним технологіям. Особлива увага має бути звернена на розробку педагогічних технологій, які поєднують технологізацію навчального процесу з можливостями творчої роботи педагога та особистісної орієнтації навчально-виховного процесу. Такі зміни у змісті післядипломної освіти чітко вписуються в загальну модель її функціонування, що носить інноваційний характер.
Науково-методичне забезпечення інноваційної державної освітньої політики є основним призначенням сучасних закладів післядипломної освіти. З цієї позиції вони мають виконувати не тільки традиційні функції (освітню, інформаційну, консультативну), а й нові (дослідницьку, проектувальну, експертну). Важливими в цьому контексті постають питання розвитку потреб вчителя щодо професійного вдосконалення, вибору доцільної організації моделі цього процесу, спрямованого на визначення та реалізацію власної освітньої та життєвої траєкторії.
В Україні вже сформовано прогностичну модель розвитку післядипломної педагогічної освіти, що ґрунтується на сучасних освітніх технологіях, світових стандартах, принципі «освіта упродовж усього життя». Нарощений кадровий потенціал науково-педагогічних працівників для системи післядипломної педагогічної освіти за останні 10 років свідчить, що вона є самодостатньою і потребує збереження й зміцнення.
Наукові дослідження та освітня практика довели, що з метою підготовки молоді до життя в інформаційному суспільстві необхідно зорієнтувати, перш за все, педагогічних працівників, на інноваційний розвиток і адаптацію до процесів інформатизації.
Виходячи з цього, визначено декілька напрямів модернізації післядипломної освіти. Основний напрям пов’язаний зі створенням засобами післядипломної освіти такого соціально-освітнього простору, в якому зможе професійно вдосконалюватися кожна людина сучасного інформаційного суспільства. Заклади післядипломної педагогічної освіти здійснюють свою діяльність на нових концептуальних засадах, де пріоритет віддається інформаційній компетентності суб’єктів освітньої діяльності. Практична реалізація цього напряму полягає у впровадженні дистанційних форм навчання та інформатизації всієї освіти, в тому числі, післядипломної. Дистанційне навчання – це перспективна форма підвищення кваліфікації, що сьогодні вже запроваджується в багатьох закладах післядипломної педагогічної освіти.
Разом з тим, актуальною проблемою залишається недостатня якість володіння педагогів ІКТ, що пов’язано з недостатнім їх доступом до комп’ютерної техніки, зокрема, до роботи в мережі Інтернет, як у навчальних закладах так і вдома. Найефективнішим шляхом до розв’язання цієї проблеми може стати лише забезпечення кожного учителя персональним комп’ютером або створення їм умов у кожному навчальному закладі для вільного доступу для роботи в Інтернет.
Другий напрям витікає з потреби неперервності освіти протягом життя людини. Адже дослідження та пошук у формуванні компетентного педагога з урахуванням надбань сучасної науки андрагогіки привели до актуалізації ідеї неперервності постдипломної педагогічної освіти.
Очевидно, що практика організації періодичних, 1 раз на 5 років, курсів підвищення кваліфікації сьогодні вже не є ефективною. Тому діяльність закладів післядипломної освіти необхідно якомога швидше переорієнтовувати на пролонговану в часі кредитно-модульну форму навчання та актуалізацію самоосвіти педагогів. Необхідно вводити оцінювання успішності навчання педагогів у системі післядипломної освіти, що піднесе не тільки значення навчання, а й стимулюватиме педагога на оновлення та підвищення рівня своїх знань.
Крім підвищення кваліфікації і перепідготовки педагогічних кадрів традиційно обласні інститути (академії) післядипломної педагогічної освіти виконують функцію обласних методичних центрів, забезпечують організаційно-методичний супровід діяльності дошкільних, загальноосвітніх і позашкільних закладів, а саме: надання методичної допомоги в організації навчально-виховного процесу відповідно до державних стандартів, навчальних програм; аналіз і моніторинг результативності навчально-виховної роботи; змістовий та організаційний супровід учнівських та професійних заходів (олімпіад, турнірів, конкурсів, виставок, семінарів, конференцій тощо), координація діяльності районних методичних служб. Треба зазначити, що вкрай актуальним є розробка нового положення про всеукраїнські учнівські олімпіади і турніри, яке приймалося ще у 1998 році та за своїми організаційними підходами є застарілим.
Враховуючи особливості навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів, де є зовсім незначна кількість годин на вивчення предметів, а також наявність значної кількості малочисельних шкіл, сьогодні постала гостра необхідність у прискоренні додаткової підготовки вчителів, що викладають у школах по декілька навчальних дисциплін. Таку перепідготовку здатні здійснювати заклади післядипломної педагогічної освіти, надаючи педагогам другу освіту із спеціалізацією. Для цього є і відповідні кадри, і належне навчально-методичне забезпечення, і практичний досвід.
Разом з тим, доводиться констатувати, що на сучасному етапі в Україні проблемами залишається недосконалість правового поля післядипломної освіти і дієвих стимулів неперервного професійного та особистісного зростання.
Вже декілька років йдеться про необхідність Закону України «Про освіту дорослих», але далі розробок просунутися не вдалося. Поки що залишається невизначеним порядок акредитації або атестації закладів післядипломної освіти.
Сьогодні є актуальною також проблема державного стимулювання професійного зростання фахівців, мотивації для набуття ними високого рівня кваліфікації. Потрібні правові механізми, що гарантують людині подальше просування по службі за умов підвищення фахового рівня, як це практикується в інших країнах.
Суттєвих змін потребують нормативні документи, що регулюють процедури підвищення кваліфікації, у першу чергу, можливість здобувати освіту впродовж усього життя за індивідуальними навчальними планами, пролонгованими або стиснутими в часі, різноманітними за формами і методами навчання, зручними для кожної людини та роботодавців.
Для ефективної навчальної роботи закладам післядипломної освіти бракує положень про запровадження кредитно-модульної системи підвищення кваліфікації фахівців, про організацію дистанційної освіти, про заохочення інноваційної діяльності педагогів тощо.
Висновки. Отже, на часі дня – створення інноваційної системи післядипломної педагогічної освіти з урахуванням світового досвіду та нових освітніх стандартів загальної середньої освіти; перш за все – запровадження щорічного підвищення кваліфікації педагогічних працівників за кредитно-модульною формою навчання; створення умов для побудови власної освітньої траєкторії кожним педагогом через можливість вибору змісту і форм підвищення кваліфікації; формування їх професійної та інформаційної компетентностей.
Крім того, це дозволить розв’язати проблему формування у педагогів стійкої мотивації до постійної самоосвіти протягом усього періоду педагогічної діяльності, тим самим реалізувати ідею неперервної освіти.

Література:

  • 1. Зубко А.М. Теоретико-методичні засади підвищення кваліфікації педагогів у системі післядипломної освіти: Монографія. – Херсон: РІПО, 2010. – 167 с.
  • 2. Маслов В.И. Теория и методика организации непрерывного повышения квалификации руководителей школ: Учеб. пособие. – К..: МНО УССР, 1990. – 259 с.
  • 3. Олійник В.В. Безперервна освіта // Світло. – 2000. – № 3 (17). – С. 11-15.
  • 4. Олійник В.В. Методичні та організаційні засади реформування післядипломної освіти України // Управління якістю професійної освіти: Зб. наук. праць. – Донецьк: ТОВ «Лебедь», 2001. – С. 23-26.
  • 5. Протасова Н.Г. Післядипломна освіта педагогів: зміст, структура, тенденції розвитку.– К., 1998. – 176 с.
  • 6. Пуцов В.И., С.В. Крисюк, А. І. Воловиченко та ін. Організаційно-педагогічні основи методичної роботи: Навч. посібник. – К.: УІПКККО, 1995. – 180 с.
  • 7. Романенко М. І. Методологія та зміст сучасної післядипломної педагогічної освіти / Михайло Ілліч Романенко // Післядипломна освіта в Україні. – 2007. – № 1. – С. 35-37.
  • 8. Сорочан Т.М. Післядипломна освіта як педагогічна система // Освіта на Луганщині. – 1998. – № 3. – С. 13-16.
  • 9. Сорочан Т.М. Последипломное педагогическое образование ХХІ века – ответ на вызов времени // Материалы Международной научно-практической конференции "Образование – ХХІ век: непрерывное образование – основа социализации личности" / Под. ред. Н.А. Провоторовой, П.А. Бабкина. – Воронеж, 2004. – С. 98–102.
     
6.8
Ваша оценка: Нет Средняя: 6.8 (5 голосов)

Коментар

Дякую за високу оцінку ролі післядиплоної педагогічної освіти в сучасному світі. Дуже користний матеріал. Не можна не погодитися із тим, що надзвичайно важливим залишається нормативно-правове забезпечення діяльності ОІППО, розвиток іхньої мережної інфраструктури, інформатизація закладів. З повагою, Веліховська А.Б. Миколаївський ОІППО.

ПРО СТАТТЮ "СТВОРЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ..."

Дякую за цікаву й змістовну статтю з надзвичайно важливої й актуальної теми. Знаю, що Ви вже провели апробацію окремих компонентів нової моделі. Як можна ознайомитися з результатами цієї роботи, висновками та рекомендаціями? З повагою - О.Жосан, канд. пед. наук, Кіровоградський ОІППО ім. В.Сухомлинського
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.