facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

УТОЧНЕННЯ І КОНКРЕТИЗАЦІЯ ДЕФІНІЦІЙ ПОНЯТЬ: «ВИЩА ТЕХНІЧНА ОСВІТА» ТА «ВИЩА ПОЛІТЕХНІЧНА ОСВІТА»

Автор Доклада: 
Бєлоглазова Ю.О.
Награда: 
УТОЧНЕННЯ І КОНКРЕТИЗАЦІЯ ДЕФІНІЦІЙ ПОНЯТЬ: «ВИЩА ТЕХНІЧНА ОСВІТА» ТА «ВИЩА ПОЛІТЕХНІЧНА ОСВІТА»

УДК 378.1

УТОЧНЕННЯ І КОНКРЕТИЗАЦІЯ ДЕФІНІЦІЙ ПОНЯТЬ: «ВИЩА ТЕХНІЧНА ОСВІТА» ТА «ВИЩА ПОЛІТЕХНІЧНА ОСВІТА»

Бєлоглазова Юлія Олександрівна, аспірант
Національна академія педагогічних наук України


Дана стаття розглядає такі поняття як «вища технічна освіта» та «вища політехнічна освіта», зосереджує увагу на тлумаченні цих понять та дає короткий історичний опис цих напрямків освіти.
Ключові слова: освіта, технічна освіта, політехнічна освіта, система освіти, політехнізм, школа, технікум, інститут.

This article describes the terms "higher technical education" and "higher polytechnic education". It emphasizes the differences and gives a brief historical insight in these educational branches.
Key words: education, technical education, polytechnic education, education system, politehnizm, school, college, institute.

Основна задача будь якої освіти – це створити та забезпечити умови для становлення людини як конкурентоспроможного фахівця на ринку праці. Фахівець це людина обізнана, культурно розвинена із творчим критичним мисленням, тобто політехнічно освічена.
У великому тлумачному словнику сучасної української мови «освіта» зазначається як процес і результат засвоєння знань, вироблення навичок та вмінь, що забезпечує певний рівень потреб і здібностей людини і його підготовку до того або іншого виду діяльності. Розрізняють загальну й спеціальну освіту. Загальна освіта забезпечує кожній людині такі знання, уміння і навики, які необхідні їй для всебічного розвитку і є базовими для отримання надалі спеціальної освіти, що має своєю метою підготовку до професійної діяльності. За рівнем і обсягом змісту як загальна, так і спеціальна освіта може бути початковою, середньою або вищою. Невід'ємною частиною загальної освіти є політехнічна освіта [3].
Сучасна модель освіти, зокрема професійної, передбачає підготувати людину, яка здатна, хоче творити та сприймати зміни. Це пов'язано з динамікою розвитку нашого суспільства, зміною технологій, інформації, знань, обставин життя.
Розрізняють такі види освіти: політехнічна, вища технічна, технічна (допоміжна та системна), професійна, професійно-технічна.
Освіта політехнічна (від гр. poly — багато і techne — мистецтво, майстерність, вправність) — один із видів освіти, завданнями якого є ознайомлення з різноманітними галузями виробництва, пізнання сутності багатьох технологічних процесів, оволодіння певними вміннями та навичками обслуговування найпростіших технологічних процесів [6].
Політехнічна освіта в школі, була однією з найважливіших складових комуністичного виховання; передбачала ознайомлення учнів у теорії і на практиці з основними науковими принципами виробництва й особливостями громадських і виробничих відносин, ефективне трудове виховання, формування трудових умінь і навичок, професійну орієнтацію учнів, сприяє свідомому вибору трудового шляху, створює основу, фундамент подальшої професійної підготовки.
Поряд з політехнічною освітою існує освіта професійна та професійно-технична.
Професійна освіта — освіта, спрямована на оволодіння знаннями, вміннями і навичками, необхідними для виконання завдань професійної діяльності.
Існує декілька визначень «професійно-технічної освіти». Наприклад: професійно-технічна освіта — освіта, яка забезпечує здобуття громадянами певної професії відповідно до їх покликання, інтересів та здібностей, соціальну підготовку до участі у продуктивній праці [6].
Згідно зі словником педагогічних термінів, професійно-технічна освіта — це система підготовки кваліфікованих робочих кадрів для галузей народного господарства в професійно-технічних закладах освіти, тобто здобуття громадянами професій відповідно до їх здібностей, інтересів [8]
Згідно Закоку України від 10 лютого 1998 p. “Про професійно-технічну освіту”, він забезпечує здобуття громадянами професії відповідно до їх покликань, інтересів, здібностей, а також допрофесійну підготовку, перепідготовку, підвищення їх кваліфікації. Правові, організаційні та фінансові засади її функціонування і розвитку.
Професійно-технічна освіта громадян здійснюється на базі повної загальної середньої освіти або базової загальної середньої освіти з наданням можливості здобувати повну загальну середню освіту [5].
До професійно-технічних навчальних закладів належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійно-технічної освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання [5].
Система ж вищої технічної освіти на теренах України має інше історичне коріння. За більш ніж 250-річний вік вона увібрала в себе традиції кращих Європейських інженерних шкіл. Провідні політехнічні інституції Східної і Центральної Європи – Львівська, Варшавська, Московська, Харківська, Київська, Єкатеринославська, Санкт-Петербурзька – беруть свій початок від принципів освіти більш давніх західноєвропейських шкіл, зокрема славетної "Еколь Політекнік", заснованої в Парижі в 1794 році, а також від Аахенського, Віденського, Магдебурзького технічних університетів.
Треба чітко відмежовувати поняття «технічна освіта» та «політехнічна освіта».
Згідно Велької Рідянської енциклопедії, технічна освіта – підготовка інженерів і техніків для промисловості, будівництва, транспорту, зв'язку, сільського та лісового господарства. (Підготовка кваліфікованих робітників для народного господарства здійснюється в системі професійно-технічної освіти.) Під терміном «технічна освіта» розуміється також сукупність науково-теоретичних і практичних знань і навичок. Поряд зі спеціальним існує допоміжна і загальна технічна освіта.
Допоміжна технічна освіта має на меті дати студентам вузів і учням середніх спеціальних навчальних закладів технічні знання і навички, необхідні для вивчення та використання машин, механізмів, апаратів, автоматизованих засобів управління, які застосовуються в багатьох сферах науки, освіти, культури. До допоміжної технічної освіти відносяться технічні та технологічні дисципліни, які вивчаються на геологічних, хімічних, фізичних, біологічних та ін факультетах університетів, на агрономічних і зооветеринарних факультетах с.-г. вузів, в медичних, педагогічних та інших інститутах і середніх спеціальних навчальних закладах.
Система спеціальної технічної освіти в СРСР включала такі галузі: геологічне, гірниче, енергетичне, металургійне, машинобудівне, приладобудівне, радіоелектронне, лісоінженерне, хіміко-технологічне, технологічне (в області виробництва продовольчих продуктів і товарів широкого вжитку, а також побутового обслуговування), будівельне, геодезичне, гідрометеорологічне, транспортну та ін [2].
Технічна освіта, а саме: професійно-технічна, спеціальна технічна, вища інженерна та післядипломна, – в умовах нашої країни розглядалися як різні етапи підготовки і тривалий час розвивалися відокремлено. Але вони поєднуються спільною суспільною затребуваністю, що, до речі, перебуває в руслі документів Болонського процесу.
Тому цілісне вдосконалення технічної освіти забезпечило б безперервність навчального процесу за більшістю напрямів підготовки, їх взаємоузгодженість [7].
Вища технічна освіта є продуктом суспільної практики, являє собою спеціально організовану систему діяльності, мета якої полягає в тому, щоб забезпечити успішне вирішення комплексу соціально важливих завдань підготовки висококваліфікованих спеціалістів, здатних жити і працювати в суспільстві, продукувати матеріальні та духовні цінності, реалізовувати власний психологічний та духовний потенціал, активно взаємодіяти в різних умовах повсякденного життя й професійної діяльності. Вища технічна освіта, як різновид суспільної практики, організує свою діяльність у той спосіб, який відповідає визначеним вимогам, інтересам, потребам і який спрямовується на їх реалізацію в конкретних умовах. Звідси набувають актуальності питання, що пов’язані з основними функціями вищої технічної освіти та умовами оптимізації її виховної діяльності [1].
Фахівці з вищою технічною освітою готуються в політехнічних та індустріальних інститутах, на технічних факультетах деяких університетів, а також у вищих технічних військово-навчальних закладах.
Метою політехнічної освіти є ознайомлення учнів з основами виробництва та зростання регіонального досвіду за допомогою мережі політехнічних закладів освіти по всій країні. Політехнічна освіта є більш орієнтованою на практику, підготовку професіоналів, що вимагають великої майстерності і знань. Знання наукових основ найважливіших процесів провідних галузей виробництва та основ матеріалознавства, ознайомлення з будовою і правилами експлуатації найпоширеніших засобів виробництва, початкові екологічні, економічні, управлінські та професіографічні знання – все це є теоретичними складовими політехнічної освіти.
Практичну частину політехнічної освіти складають такі вміння, як: обчислювально-вимірювальні; управління технічними засобами та їх обслуговування; проектно-конструкторські; комунікативно-управлінські; профорієнтаційні [4].
Багато аспектів політехнічної освіти залишаються гостро дискусійними: уточнюються її предмет, структура, термінологія. Багато чинників впливають на формування наукової картини тлумачення. Еволюція політехнічної освіти зумовлена об’єктивними потребами, впливом різних зовнішніх чинників, необхідністю подолання суперечностей між соціальними вимогами до професійної технічної діяльності й фактичним рівнем кваліфікації педагогів, між темпами старіння інформації, зростанням її обсягу та можливостями її оновлення й освоєння.
Система освіти кожної країни у своїй еволюції спирається на власну історію, традиції, рівень соціально-економічного розвитку, інститути соціально-політичної системи. Ефективно розв’язати проблеми політехнічної підготовки сучасних педагогів неможливо без комплексного вивчення, аналізу й узагальнення попереднього досвіду, оскільки новизна сучасної ситуації полягає у необхідності узгодження політичних, економічних, національних, загальноцивілізаційних та багатьох інших чинників [9].
Ідея політехнічної освіти знайшла свій розвиток, підтримку та відображення у працях таких діячів – засновників політехнізму першої третини ХХ століття: П.П.Блонський, В.П.Затонский, А.Г.Калашников, Н.К.Крупська, А.В.Луначарський, М.М.Пістрак, Г.М.Руденко, М.О.Скрипник, С.Х.Чавдаров та ін. Проблеми політехнічної освіти та політехнічної підготовки у загальноосвітній школі, умови її функціонування, питання політехнічної підготовки вчителів у другій половині ХХ століття досліджували П.Р.Атутов, Н.М.Буринська, Ю.К.Васильєв, А.В.Вихрущ, П.O.Генкель, С.Г.Гореславський, В.І.Гусєв, Й.М.Гушулей, В.О.Дедух, С.П.Дем’янчук, Т.М.Десятов, Д.А.Епштейн, І.Д.Звєрев В.Г.Зубов, В.П.Курок, В.М.Кухарський, В.С.Ледньов, В.М.Мадзігон, В.А.Нечипорук, М.С.Ніколаєв, Н.Г.Ничкало, М.У.Піскунов, Б.Ф.Райський, О.М.Русько, Д.Л.Сергієнко, М.М.Скаткін, П.І.Ставський, Б.В.Струганець, В.О.Сухомлинський, Д.О.Тхоржевський, В.Б.Харламенко, М.Г.Хітарян, С.М.Шабалов, С.Г.Шаповаленко, Ю.В.Шаров, О.О.Шибанов та ін.
Ідея Політехнічної освіти вперше була запропонована К. Марксом. Поєднння політехнічної освіті з продуктивною працею в епоху соціалізму вважалося єдиним засобом для формування всебічно розвинених людей. Але в умовах капіталізму політехнічна освіта не отримує розвитку. В. І. Ленін розглядав школу, яка надає політехнічну освіту, як один з засобів створення безкласового суспільства, засіб підготовки молодого покоління до побудови нового життя. У роботах Леніна висловлювалася думка, що політехнічна освіта є одним з головних принципів, які визначають мету, зміст і форми шкільного навчання. Його ідеї про політехнічну освіту отримали розвиток у роботах Н. К. Крупської, А. В. Луначарського, М. І. Калініна. Крупська особливо підкреслювала, що політехнізм повинен пронизувати всі навчальні дисципліни, що вивчаються в школі, що він вимагає взаємної ув'язки цих дисциплін, ув'язки їх з практичною діяльністю і особливо з навчанням праці.
Політехнічна освіта в поєднанні з розумовим і фізичним вихованням вперше почала здійснюватися в радянській загальноосвітній школі. Ознайомлення з науковими основами виробництва і виробничих відносин здійснюється також на факультативних заняттях, у різних технічних гуртках у школі та позашкільних установах. Формування в учнів готовності до праці, виховання працьовитості, професійна орієнтація забезпечуються всією системою навчальної та позанавчальної роботи школи [2].
Виходячи з вищезгаданого, можемо зробити висновок, що розвиток технічної та політехнічної освіти зазнавав перешкод на своєму шляху до становлення, але згодом зайняла гідний щабель в історії розвитку освіти в Україні.  

Література:

  • 1. Бутенко. В.Г. Роль вищої технічної освіти у формуванні громадянських цінностей майбутніх фахівців«Педагогічна наука: історія, теорія, практика, тенденції розвитку» / е-журнал / Випуск №2, - 2010
  • 2. Великий радянська енциклопедія, режим доступу: http://bse.sci-lib.com/.
  • 3. [3]. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел.–К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – 1728с
  • 4. Дідух В. Політехнічна освіта в процесі трудового навчання ТП в закладах освіти №4, 1997.
  • 5. Закон України про освіту, режим доступу: http://www.office-metodist.com.ua/data/13549/
  • 6. Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка у запитаннях і відповідях: Навч. посіб. - К.: Знання, 2006. - 311 с.
  • 7. Освітній портал, режим доступу: http://www.osvita.org.ua/bologna/vprov/articles/03.html
  • 8. Словник педагогічних термінів, режим доступу: http://pidruchniki.com.ua/pedagogika/slovnik_pedagogichnih_terminiv
  • 9. Терентьєва Наталія Олександрівна. Розвиток політехнічної освіти у вищих педагогічних навчальних закладах України (ХХ століття) : Дис... канд. наук: 13.00.01 - 2007.
7.45455
Ваша оценка: Нет Средняя: 7.5 (11 голосов)

Уточнення і конкретизація дефініцій...

Шановна Юліє Олександрівно! Ви торкнулися понять, які дійсно до кінця не визначені і потребують дослідження. Але Ваші їх тлумачення ще не достатньо повні й точні, оскільки джерельну базу дослідження слід розширити. Перш за все потрібно вивчити текст Закону про вищу освіту, який Ви чомусь не використовували. Там є важливий і необхідний матеріал. Крім того, не можна пов'язувати, наприклад, політехнічну освіту лише з надбаннями радянської педагогіки. Вагомий внесок у її розвиток внесли ще на початку ХХ ст. американські вчені Д.Дьюї та В.Кілпатрик. Відома потужна європейська педагогічна школа (Г.Кершенштейнер, В.Лай та ін.). Не можна також не враховувати ідеї відомих українських педагогів в еміграції Г.Ващенка та Г.Васьковича. Дисертації сучасних учених (Н.Калініченко, А.Вихрущ, В.Рак, В.Кухарський, С.Мазуренко та ін.) також містять інформацію, яка має допогти повніше й точніше визначити зазначені поняття. Бажаю успіхів у Вашій науково-дослідній роботі.

Дуже Вам вдячна за ваш

Дуже Вам вдячна за Ваш коментар и обовязково дотримаюсь Виших порад.
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.