facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

МОНІТОРИНГ ЯКОСТІ ШКІЛЬНИХ ПІДРУЧНИКІВ ЯК СКЛАДОВА МОНІТОРИНГУ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Автор Доклада: 
Жосан О.Е.
Награда: 
МОНІТОРИНГ ЯКОСТІ ШКІЛЬНИХ ПІДРУЧНИКІВ ЯК СКЛАДОВА МОНІТОРИНГУ ЯКОСТІ ОСВІТИ

УДК 37.022:001.891.3

МОНІТОРИНГ ЯКОСТІ ШКІЛЬНИХ ПІДРУЧНИКІВ ЯК СКЛАДОВА МОНІТОРИНГУ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Жосан Олександр Едуардович, канд. пед. наук
Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
ім. В. Сухомлинського


Аналізується здійснення моніторингу якості шкільних підручників у системі моніторингу якості освіти у контексті сучасних тенденцій розвитку національної системи освіти.
Ключові слова: навчальна література, шкільний підручник, система експертизи навчальної літератури, моніторинг якості освіти, моніторинг якості шкільних підручників, загальна середня освіта.

Author analyzes monitoring the quality of school textbooks in the system for monitoring the quality of education in the context of current trends in national education system.
Keywords: educational materials, textbooks, textbooks examination system, monitoring the quality of education, monitoring the quality of textbooks, general secondary education.

Значення освітньої галузі в соціально-економічній структурі суспільства визначає її вплив на всі процеси, і перш за все, на формування суспільної думки та ставлення громадян до соціальних перетворень. Це завдання актуалізується процесами трансформації й модернізації інтелектуального світу особистості, сучасних потужних технологій, коли все більшого значення набуває саморозвиток людини, вивільнення її сутнісних сил та інтелектуального потенціалу для творчості й самореалізації. У зв’язку з цим актуальним стає провадження моніторингу як інструменту відстеження та контролю за якістю освіти [4, с. 7–9]. Актуальність цієї проблеми зумовлена її високим соціальним значенням у сучасних умовах, демократизацією всіх сфер суспільного життя, необхідністю надання підвищеної уваги питанням контролю та управління якістю освітньої системи у зв’язку з переходом нашої країни на новий рівень розвитку й незадовільністю їх розв’язання через відсутність наукової бази відповідного спрямування. Це призводить до виникнення суперечності між поставленими цілями і завданнями освітньої політики та умовами їх реалізації. Тому першочерговим стає завдання вимірювання досягнутого системою освіти стану, доцільного визначення й оцінювання відповідних характеристик, властивостей, набутих об’єктом, й порівняння їх із заданими параметрами розвитку [3]. Це стосується і засобів навчання, передусім – навчальної літератури.
Метою статті є визначення сутності моніторингу шкільних підручників як складової моніторингу якості освіти та виокремлення особливостей реалізації цього процесу.
Реформування національної системи освіти передбачає забезпечення рівного доступу до якісної освіти, зокрема й стосовно користування шкільною навчальною літературою. Тому ця проблема перестала бути лише психолого-педагогічною й перейшла в розряд освітніх, політичних, управлінських, оскільки її намагаються вирішити фахівці різних галузей наукового знання, урядовці, політики та державні службовці системи управління освітою. Отже, запровадження моніторингу навчальної літератури у системі моніторингу якості освіти повинно розглядатися як важлива освітня, психолого-педагогічна та управлінська проблема [2].
Моніторинг навчальної літератури – цілісна, науково обґрунтована система спостереження, оцінювання, вимірювання та визначення якості об'єкта дослідження на основі комплексного аналізу суспільної думки учасників опитування про її наявність та рівень. Організаційні та науково-методичні заходи щодо моніторингових досліджень здійснюють Міністерство освіти і науки України, Інститут інноваційних технологій і змісту освіти спільно з республіканським (Автономної Республіки Крим), обласними, Київським і Севастопольським міськими інститутами післядипломної педагогічної освіти.
Моніторинг навчальної літератури здійснюється згідно з наказом Міністерства освіти і науки, який видається до початку навчального року й у якому визначаються: графік проведення дослідження в областях (кількість підручників, що будуть аналізуватися в кожній області, призначення, автори, рік видання, наклад); відповідальні особи за організацію та проведення моніторингового дослідження на регіональному та державному рівнях; строки проведення моніторингу та підготовки статистично-аналітичних матеріалів за його результатами. Проведення досліджень вноситься до планів роботи інститутів післядипломної педагогічної освіти. Перелік навчальної літератури, що планується до моніторингових досліджень, формується Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти, який, крім того, організовує та проводить відповідні семінари й тренінги, розробляє необхідні методичні рекомендації та матеріали [5]. Інструментарій для проведення моніторингових досліджень кілька років тому був апробований в загальноосвітніх навчальних закладах й інститутах післядипломної педагогічної освіти м. Києва та Київської області [6].
Після завершення моніторингових досліджень Інститут інноваційних технологій і змісту освіти на підставі одержаних звітів готує статистично-аналітичні матеріали й передає їх авторам та видавництвам для доопрацювання тих навчальних книг, які за результатами моніторингу потребують удосконалення. Доопрацьовані підручники й посібники розглядаються відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки. Комісія готує науково обґрунтовані висновки щодо можливостей надання їм грифа "Затверджено Міністерством освіти і науки України" або підтвердження раніше наданого грифа "Рекомендовано Міністерством освіти і науки України". Рішення про це приймається на колегії та затверджується наказом Міністерства [5].
Моніторинг якості шкільних підручників і посібників є складовою системи експертизи навчальної літератури, що існує в Україні (рис. 1).

Рис. 1. Моніторинг якості шкільних підручників і посібників у системі експертизи навчальної літератури

Моніторингові дослідження якості навчальної літератури для кожного класу проводяться на другому році її апробації. До участі в дослідженнях залучаються вчителі з різним педагогічним стажем, учні та батьки учнів. Кількість навчальних закладів, у яких проводяться моніторингові дослідження, залежить від обсягу й структури вибірки учасників опитування, що визначається з урахуванням загальної кількості об'єктів дослідження.
Моніторингові дослідження передбачають:
широкомасштабне вивчення думки учасників опитування різних груп щодо відповідності науково-методичного рівня навчального видання критеріям якості шляхом кваліметричного вимірювання з урахуванням основних наукових принципів, понять та елементів математичної статистики;
проведення аналітично-дослідної роботи з вироблення технології та процедур незалежного оцінювання якості навчальної літератури;
аналітичне опрацювання результатів дослідження та підготовку узагальненого звіту, що містить наукове обґрунтування емпіричних даних, ілюстративну частину, висновки й рекомендації, які підлягають упровадженню в науково-методичну діяльність щодо видання навчальної літератури;
визначення основних шляхів забезпечення якості навчальної літератури, механізмів підвищення впливу об'єкта вивчення на загальноосвітній навчально-виховний процес;
запровадження в українському суспільстві культури критичного оцінювання навчального видання та його навчально-методичного забезпечення шляхом формування стійких практичних навичок об'єктивної, системної оцінки предмета дослідження [5].
Моніторингове дослідження здійснюється методом анкетування вчителів, учнів і батьків учнів [2; 6]. Точність отриманих результатів анкетування залежать від об’єктивності та відвертості відповідей респондентів, чіткої організації й оперативності процедури збору, оброблення та відправлення інформації. Відповідальним за проведення дослідження в кожній області є представник обласного (міського) управління освіти і науки або інституту післядипломної педагогічної освіти – обласний координатор моніторингового дослідження.
Координатору доцільно провести вступний інструктаж учителів-респондентів, звернувши їхню увагу на правила заповнення анкет: кожен із показників (параметрів), що характеризує якість підручника, потрібно оцінити за 11-ти бальною шкалою (від 0 до 10). Бал «0» ставиться, якщо вчитель вважає, що у підручнику взагалі відсутній показник якості. Бал «1» ставиться, якщо в підручнику наявні лише окремі елементи відповідного параметра, тобто ступінь його реалізації в межах основних структурних одиниць навчального предмета (темах) мінімальний. Бал «10» ставиться, якщо даний показник якості, на думку респондента, послідовно, систематично, повно реалізується в навчальному матеріалі підручника. Бали 2-9 ставляться залежно від повноти реалізації показників якості підручника (це визначається суб’єктивно кожним учителем). На три запитання, уміщених у другій частині анкети, учитель відповідає «так» або «ні». Конкретні зауваження та побажання до параметрів навчальної книги фіксуються у відкритій частині анкети [1].
Анкета для учнів та батьків учнів складається з двох частин. У першій частині респонденти обох груп відповідають на запитання «так», «ні», «частково», у другій (відкритій) частині учні й батьки учнів у вільній формі висловлюють свої побажання щодо поліпшення якості навчальної книги.
В анкетуванні щодо якості кожного підручника беруть участь 50 учителів (15, що проживають у сільської місцевості, та 35 - що проживають у містах). Кожен учитель залучає до опитування по 5 учнів (з різним рівнем успішності) і 5 батьків учнів. Тобто в анкетуванні щодо кожного підручника в області повинно взяти участь 50 учителів, 250 учнів і 250 батьків учнів. Інформація збирається в інститутах післядипломної педагогічної освіти. Обласні координатори моніторингового дослідження аналізують і узагальнюють анкети для вчителів, учнів і батьків учнів, заповнюють відповідні таблиці узагальнення результатів опитування, готують інформаційну довідку про результати моніторингового дослідження в області [1].
Останнім часом учені прийшли до висновку про необхідність проведення у рамках моніторингу навчальної літератури також і усного опитування. Таке опитування доцільно проводити у формі групового інтерв'ю (метод фокус-груп), оскільки індивідуальні бесіди вимагають значно більших витрат часу і можуть бути замінені письмовим опитуванням. Робота фокус-груп у програмі моніторингу має доповнювати проведене анкетування. Цей процес ґрунтується на деяких чинниках. По-перше, групова зустріч після проведення анкетування дозволяє організувати зворотний зв'язок за результатами письмового опитування: ознайомити учасників з усередненими результатами й уточнити конкретний зміст виявлених проблем. По-друге, групова дискусія дає можливість організувати спільний пошук шляхів підвищення якості підручникотворчого процесу. Основною умовою такого методу є сформованість зацікавленості респондентів в об’єктивності результатів дослідження. В організації моніторингової системи якості навчальної літератури доцільно керуватися принципами безперервності; науковості та системності; гуманістичної спрямованості; діагностико-прогностичності; цілісності; наступності [3].
Особливостями моніторингового забезпечення управління якістю навчальної літератури можна визначити: 1) об’єктивність; 2) валідність; 3) гнучкість, 4) надійність; 5) мобільність; 6) гуманістичну спрямованість.
Моніторинг якості підручників є органічною складовою моніторингу якості освіти – системи, орієнтованої не на відтворення, а на розвиток. Зважаючи на це, слід всебічно досліджувати основні засади його впровадження в теоретико-методологічному й практичному аспектах з метою виявлення позитиву та можливих недоліків цього процесу. Першочерговими завданнями є налагодження наукового, аналітичного і прогностичного супроводу моніторингу, подолання фрагментарності статистики, підготовка всебічної інформації з опорою на соціологічні дослідження з урахуванням змін в освітніх потребах різних верств населення і регіонів, динаміку соціокультурних орієнтацій учасників навчально-виховного процесу, мобільність світоглядних очікувань і установок відповідно до загальної соціокультурної динаміки у країні і світі.

Література:
1. Інструктивно-методичні рекомендації щодо проведення моніторингового дослідження якості підручників для 9–го класу, 2009 року видання : додаток до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 22.02.2011 р. № 169 «Про проведення моніторингу якості підручників для 9-го класу загальноосвітніх навчальних закладів» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://mon.gov.ua/.
2. Лукіна Т. О. Якість українських підручників для середніх загальноосвітніх шкіл: проблеми оцінювання і результати моніторингу : [метод. посіб.] / Т. О. Лукіна. – К. : Академія, 2004. – 200 с.
3. Максимчук Н. Ю. Моніторинг якості освіти як предмет наукового дослідження в державному управлінні [Електронний ресурс] / Н.Ю.Максимчук – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/tppd/2008-3/R_5/08mnyddu.pdf.
4. Овчарук О. В. Розвиток компетентнісного підходу: стратегічні орієнтири міжнародної спільноти / О. В. Овчарук // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи : колективна монографія / [Бібік Н. М., Ващенко Л. С., Локшина О. І., та ін.] ; заг. ред. О. В. Овчарук. – К. : КІС, 2004. – С. 6–15.
5. Положення про апробацію та моніторингові дослідження навчальної літератури для загальноосвітніх навчальних закладів : наказ Міністерства освіти і науки України від 08.05.2008 р. № 401 [Електронний ресурс].– Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0711-08.
6. Сердюк Н. Моніторинг як складова процесу оцінювання якості новоствореної навчальної літератури / Наталія Сердюк // Управління освітою. Моніторинг в освіті. – 2007. – № 12. – С. 13–14.
7. Ситник Д. В. Моніторингові дослідження якості шкільних підручників природничо-математичної освіти / Д.В.Ситник. // Проблеми сучасного підручника : зб. наук. пр. / Ін-т педагогіки АПН України ; [редкол.: В. М. Мадзігон (голов. ред.), Н. М. Бібік, М. І. Бурда та ін.]. – Київ : Пед. думка, 2009. – Вип. 9. – С. 405–411.
 

6.7
Ваша оценка: Нет Средняя: 6.7 (20 голосов)

Олександр Едуардович,

Олександр Едуардович, позвольте поблагодарить Вас не только за Ваш целостный доклад, но и за конструктивную критику докладов на данной конференции.Наверное, это должны все-таки сделать организаторы конференции или модераторы, но я должна признаться, что порой было интереснее читать Ваши комментарии к некоторым статьям, чем сами статьи.Дальнейших Вам исследовательских изысканий! С уважением, Давыдова Анна Владимировна.

Желаю успехов!

Приношу свои извинения, Анна Владимировна, за возможно допущенные мною перегибы. Но я писал свои замечания и рекомендации, не выходя за рамки научной этики и не вторгался в функции организаторов конференции или модераторов. Что касается Ваших комментариев, необходимо отметить, кроме глубокого теоретического понимания предмета обсуждения, ещё и некоторую эмоциональность речи, чего так не хватает нашей науке. Успехов Вам и удачной защиты диссертации! С уважением - А.Жосан

Олександр Едуардович,

Олександр Едуардович, наверное Вы меня не так поняли. Я как раз выражала Вам свою благодарность за Вашу конструктивную критику и сделала акцент на том, что это сделать (выразить Вам благодарность) должны организаторы конференции (модераторы).Надеюсь, они это и сделают. Никаких перегибов я не имела в виду.Ваша критика была в меру и по делу. Хочу подчеркнуть также Ваш патриотический дух, который проявлялся в Ваших комментариях к докладам ("а Вы читали работы украинских ученых?").С уважением, Давыдова Анна Владимировна.

Проблеми реформування системи освіти

Уважаемый Александр Эдуардович! Ваш доклад , посвященный проблемам реформирования в системе образования, действует как активный метод обучения для педагогических работников. В виде интерактивной подачи информации Вы охватываете новую аудиторию, которая подвергается преобразованиям и предстает уже в изменненном (активно самостоятельно мыслящем) виде. Такого рода методическая информация помогает управлять формированием мышления педагогических работников, активизировать их мыслительную деятелность и совершенствовать профессионализм.

Актуальний науковий матеріал

Шановний Олександр Едуардович! Дякую Вам за представлений матеріал. Ваша доповідь наштовхнула мене ознайомитися з положеннями наказу Міністерства освіти і науки України від 22.02. 2011 р. №169. Викладачі як виші так і середньої школи, які безпосередньо беруть участь у навчальному процесі, не можуть у повному обсязі вивчати нормативну базу Міністерства. При ознайомленні з цим наказом в мене виникли до Вас наступні питання: 1. за якими крітеріями Ви б проводили відбір вчителів щодо участі у дослідженні (окрім педагогічного стажу)? 2. за якими крітеріями (окрім вікової групи та освіти) Ви б складали вібірку батьків? Дякую.

Про критерії

Шановна Ольга Геннадіївна! Дякую за увагу до моєї роботи. Конкретних вимог до порядку відбору респондентів моніторингу підручників, крім як за місцевістю проживання, Міністерство не установило. Наші обласні координатори користуються загальними правилами відбору (наскільки це можливо): вчителів – рівну кількість за кожною кваліфікаційною категорією; учнів – рівну кількість за кожним рівнем навчальних досягнень (4 рівні, 12-бальна шкала успішності); батьків – рівну кількість за рівнем освіченості. Стосовно ж інших видів експертизи навчальної літератури, у яких беруть участь учителі (незалежна експертиза та апробація), такі вимоги є: вчитель повинен мати вищу кваліфікаційну категорію та звання «вчитель-методист»; до учнів і батьків визначені вимоги стосовно апробації: вони залучаються до цього процесу всі (повністю весь колектив класу, у якому даний учитель проводить апробацію даного підручника). Крім того, Міністерством зазначено, що апробація має проводитися протягом двох років одним учителем [Про проведення Всеукраїнського конкурсу рукописів підручників для учнів 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів : наказ міністерства освіти і науки України від 09.09.2009 р. № 836; Положення про апробацію та моніторингові дослідження навчальної літератури для загальноосвітніх навчальних закладів : додаток до наказу Міністерства освіти і науки України від 08.05.2008 р. № 401]. В рамках свого дослідження (2006-2008) я розробив та апробував у нашій області систему підготовки вчителів до апробації навчальної літератури, яка містить, зокрема, критерії оцінювання готовності вчителя до цього виду діяльності за 4 рівнями, з якими можна ознайомитися на сайті нашого інституту: www.koippo.kr.ua на сторінці кафедри педагогіки і психології та у рубриці «На допомогу вчителю» (розділ «Апробація шкільної навчальної літератури»), де виставлено кілька моїх статей та навчально-методичний посібник. Якщо у Вас, Ольга Геннадіївна, є матеріали щодо психологічного забезпечення експертизи навчальної літератури або психологічних вимог до сучасного підручника, радий буду з ними ознайомитися. Моя ел. адреса: sasha1@host.kr.ua

Якість освіти в значній мірі

Якість освіти в значній мірі залежить від якості навчальної літератури. Як вчитель-практик, щиро вдячна Вам за можливість отримати вміння об'єктивно оцінювати навчальні посібники та обирати найкращі для використання в навчально-виховному процесі. З нетерпінням чекаю на Ваші нові напрацювання в напрямку вітчизняного підручникотворення. З повагою С.Данилейко, м.Херсон.

Запрошую на конференцію

Шановна пані Світлано! Дякую за добрі слова. Пам'ятаю Вашу чудову доповідь на Всеукраїнській конференції в нашому інституті два роки тому "Стан і перспективи апробації шкільної навчальної літератури". Запрошую Вас до участі в обласній науково-методичній конференції «Ідеї В.О.Сухомлинського про науку, майстерність і мистецтво управління в практиці сучасного освітнього менеджменту» 22 вересня 2011 р.

Конференція

Дякую за чудову пропозицію! Обов'язково скористаюсь нагодою.

МОНІТОРИНГ ЯКОСТІ ШКІЛЬНИХ ПІДРУЧНИКІВ

Це науково виважений і добре систематизований матеріал. Знаю автора по публікаціях з проблем апробації навчальної літератури. Колись, роки 2 тому, готувався до обл. семінару, і мені Ваші статті і посібники дуже допомогли. Дякую. Наскільки я зрозумів, Ви продовжуєте досліджувати навчальну літературу. Моніторинг - це новий напрямок чи окреме питання в вашому дослідженні? Із задоволенням познайомлюсь з новими статтями. м. Вінниця В.Петренко.

Це - частина нового дослідження

Шановний п. Володимире! Дякую за увагу до моєї роботи. Моніторинг - це частина зовсім нового дослідження, яке я розпочав минулого року. Тему визначено так: "Становлення та розвиток вітчизняного підручникознавства". В мене є вже 7 статей з цієї проблеми, які я у серпні виставлю на сайті нашого інституту www.koippo.kr.ua на сторінці кафедри педагогіки і психології. Буду вдячний за відгуки і рекомендації.

конференція

п. Олександре, дякую за корисну інформація та прошу вислати інформаційного листа про науково-методичну конференцію «Ідеї В.О.Сухомлинського про науку, майстерність і мистецтво управління в практиці сучасного освітнього менеджменту» 22 вересня 2011 р. за адресую: vshuliar@mail.ru З повагою Шуляр Василь Іванович, Миколаївський ІППО
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.