facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

КОГНІТИВНІ ПЕРЕДУМОВИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ ДО ОВОЛОДІННЯ ІНОЗЕМНИМИ МОВАМИ

Автор Доклада: 
Чиханцова О.А.

КОГНІТИВНІ ПЕРЕДУМОВИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ ДО ОВОЛОДІННЯ ІНОЗЕМНИМИ МОВАМИ

Чиханцова Олена Анатоліївна, аспірант
Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»


У статті розглядаються когнітивні передумови та їх значення під час оволодіння іноземними мовами. На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури з’ясовано сутність когнітивної готовності старшокласників до оволодіння іноземними мовами та виявлено когнітивні фактори психологічної готовності до оволодіння іноземними мовами.
Ключові слова: психологічна готовність, іноземна мова, когнітивний підхід, когнітивні фактори, мовна особистість, розумовий розвиток.


The article examines the cognitive prerequisites and their importance in the mastery of foreign languages. Based on the analysis of psychological and pedagogical literature clarified the nature of cognitive readiness of high school students to master a foreign language and cognitive factors identified and psychological preparedness for mastering foreign languages.
Keywords: psychological readiness, foreign language, cognitive approach, cognitive factors, language personality, mental development.

Мовна освіта ХХІ ст. має на меті формування мовної особистості, а отже, декларує такі пріоритети навчання іноземної мови у загальноосвітніх навчальних закладах, як заохочення самостійності в навчанні, самопізнанні і саморозвитку; реалізацію діяльнісного підходу до мовленнєвого розвитку учнів; посилення практичної спрямованості навчання іноземної мови. Одним з основних джерел здобуття інформації для сучасного школяра залишається навчальний текст, у процесі роботи з яким учень оволодіває не тільки предметним знанням про об’єкти та явища навколишньої дійсності, а й засвоює операційні знання про способи здобуття інформації та прагматичні знання про можливості її застосування. Дослідження психологічної готовності старшокласників до оволодіння іноземними мовами передбачає характеристику її когнітивних передумов, які можуть бути використані учнями старших класів для вирішення різних учбових та життєавих завдань.
Когнітивна функція виражає підготовку до усних висловлювань і формування письмового тексту, творчу діяльність та ін. У ній мова себе проявляє як важливий засіб пізнання світу. Вона не стільки виявляється в актах комунікації, а скільки є їх наслідком.
Проблемою когнітивного підходу у навчанні іноземної мови займалися багато науковців. Сучасні модифікації комунікативного підходу до навчання іноземних мов одержали найбільш послідовне теоретичне обґрунтування в лінгводидактичній комунікативно-когнітивній парадигмі. У теперішній час відбувається подальша теоретична розробка і практична реалізація когнітивно-комунікативно підходу до навчання іноземної мови в моделях навчання різних видів мовленнєвої діяльності: читання, аудіювання, писемного мовлення, усного мовлення. У процесі становлення перебуває й система часткових методичних принципів комунікативного підходу, так само як і трактування в рамках підходу загальнодидактичних та лінгводидактичних принципів.
Інтерес до когнітивно-комунікативного навчання іноземних мов поступово зростає. Проблема навчання іноземних мов розглядається не як навчання власне лінгвістичних знань, а як трансляція знань про світ. Розглядаючи когнітивний аспект оволодіння іноземної мовою, О. Леонтьєв підкреслює, що опановуючи іноземну мову, ми одночасно засвоюємо властивий відповідному народу образ світу, те чи інше бачення світу через призму національної культури, одним із важливіших компонентів якої є мова. На думку О. Леонтьєва, основне завдання оволодіння іноземною мовою в когнітивному аспекті полягає в тому, щоб навчитися здійснювати орієнтування так, як це робить носій мови.
«Когнітивний» (від лат. cognitio – знання, пізнання) підхід формально пов’язується з опублікованою в 1967 році У. Найсером програмною роботою «Когнітивна психологія». У своїй роботі У. Найсер запропонував провести аналіз розумової діяльності за допомогою експериментальних методик психології та фізіології, з метою обґрунтування необхідності врахування специфіки психічних процесів для підвищення ефективності інтелектуальної роботи людини.
Когнітивний підхід в своїх роботах розвиває С. Шатілов. Він запропонував комунікативно-когнітивну та культурно-країнознавчу концепцію викладання іноземних мов. Комунікативний компонент цієї концепції автор розглядає через технології навчання, які повинні забезпечувати інтерактивне, особистісно-мотиваційне спілкування учнів старших класів на уроці з іноземної мови. Когнітивний компонент передбачає усвідомлене засвоєння старшокласниками культурно-країнознавчих відомостей та мовного матеріалу. На думку С. Шатілова та його послідовників, когнітивно-комунікативне навчання іноземних мов дає змогу найбільш повно реалізувати освітньо-виховний потенціал предмета. Основними мотивами когнітивної діяльності є бажання знати, продукувати нові ідеї, отримувати нові знання, інтелектуальні вміння та навички, прагнення підвищити рівень інтелекта та його продуктивність, розвивати інтелектуальні здібності, навчитися різним способам кодування, декодування, обробки та інтерпретації інформації [1].
Варто також зазначити, що когнітивний підхід до навчання заснований не тільки на когнітивній психології, він також базується на принципі свідомості у викладанні й на теорії соціоконструктивізму, згідно з якою учень є активним учасником процесу навчання, а не об’єктом навчальної діяльності вчителя.
Когнітивна готовність учнів старших класів до спілкування іноземною мовою характеризує ступінь підготовленості особистості до спілкування іноземною мовою, тобто це їх досвід (сукупність знань, навичок та умінь) з іноземної мови.
Когнітивна готовність до спілкування іноземною мовою повинна оцінюватись за знаннями: граматичних структур, словникового запасу, правил синтаксису тієї чи іншої мови, мовних форм, що використовуються у спілкуванні тією чи іншою мовою.
Важливою передумовою у вивченні іноземної мови є здібності. Серед психологічних досліджень є багато робіт, котрі присвячуються проблемі здібностей (Ананьев Б.Г., Кузмьмінв Н.В., Платонов К.К., Рубінштейн С.Л.). Суть здібностей до оволодіння іноземними мовами ми розглядаємо, спираючись на погляди Б.М. Теплова, який вважав, що цю психічну якість особистості можна визначити за допомогою трьох ознак: 1) здібносьі як інодивідуально-психологічна особливість, яка відрізняє одну людину від іншої; 2) здібності, котрі мають відношення до навчальної діяльності; 3) здібності, що не утотожнюються до тих знань, умінь та навичок, які вже виробилися у людини [2].
Н.В. Дружинін вказує на існування в педагогічній психології великої кількості досліджень, присвячених виявленню відносин між інтелектом та шкільною успішністю [3].
Успішність опанування іноземної мови в когнітивній функції сприяє формуванню мовного чуття; задоволення власне пізнавальних мотивів при вивченні іноземної мови формує стійку мотивацію постійної роботи з ним; використання іноземної мови для здобуття певної інформації (читання журналів та газет мовою оригіналу, тлумачних словників, і тому подібне) робить дану мову незамінною в пізнавальній діяльності учня, в той же час сама іноземна мова підсилює загальну пізнавальну діяльність старшокласників, а отже, підвищується і мотивація вивчення мови [4].
Тлумачення мовної особистості як сукупності пізнавальних, мотиваційних та емоційних особливостей людини, що слугують ґрунтом її індивідуальності, вираженої в мові, роблять можливим виокремлення структурних компонентів мовної особистості. Одним із компонентів мовної особистості є когнітивний. Когнітивний компонент представлений мовною здатністю як психофізіологічною передумовою оволодіння мовою, що забезпечується фізичним субстратом мовленнєвої діяльності – мозком; мовними здібностями як індивідуально-специфічними особливостями людини, що створюють потенційні можливості для ефективного оволодіння іноземною мовою як в усному, так і письмовому плані; мовними знаннями як сукупністю власне лінгвістичних (фонологічних, лексичних, граматичних, прагматичних) та енциклопедичних знань – загальною системою упорядкованих та ієрархізованих одиниць про світ; мовними стратегіями як індивідуально своєрідними способами сприймання та породження інформації, що охоплюють навички (підсвідомі автоматизовані операції з мовою), вміння (евристичні усвідомлені дії у різних мовленнєвих контекстах); мовною компетентністю як сукупністю знань та ефективних стратегій для використання іноземної мови; мовною картиною світу як сукупністю знань про світ, виражених у мові та підпорядкованих етнічним уявленням носіїв конкретного національно-культурного середовища.
У межах когнітивного компонента провідного значення набуває створення умов для розвитку мовних здібностей особистості, формування предметного фонду її мовленнєво-мисленнєвої діяльності – сукупності лінгвістичних та енциклопедичних знань, розвитку мовних стратегій і відповідної компетенції. Зосередження пильної уваги на необхідності розвитку мовних здібностей як провідного чинника самореалізації особистості в усіх сферах її життєдіяльності поступово трансформуватиметься у своєрідну мовну картину світу особистості, що виражає її національну приналежність та культурну ідентичність.
Мовна особистість – це будь-яка людина, що послуговується мовою не лише як сукупністю лінгвістичних правил, а, передусім, як засобом вираження національно-культурного простору. Розвиток мовної особистості ґрунтується на всебічному охопленні усіх її структурних компонентів (когнітивного, емоційного, мотиваційного), що перебувають під впливом соціальних чинників. Ґрунтовне вивчення мовної особистості як предмета комплексного психологічного дослідження уможливлює значний поступ у вирішенні актуальних проблем – психолінгвістики (феномен білінгвізму та його психологічні механізми), соціальної психології (проблеми комунікації і спілкування), етнічної психології (проблеми етнічної свідомості, національного характеру, національно-культурного простору, формування міжетнічної толерантності), педагогічної і вікової психології [5].
Отже, можна зробити висновки, що розумовий розвиток та рівень засвоених знань є важливою, хоч і не єдиною умовою, що обумовлює продуктивність учбової діяльності та виділяти їх в якості когнітивних факторів психологічної готовності старшокласників до оволодіння іноземними мовами. При цьому розумовий розвиток та рівень засвоених знань можуть гарантувати високі результати засвоєння іноземної мови разом з конструктивним відношенням до вивчення іноземних мов, оптимальним рівнем мовтивації та ін.
Підсумовуючи, можна сказати, що когнітивними передумовами психологічної готовності до оволодіння іноземними мовами є психофізіологічна передумова оволодіння мовою, що забезпечується фізичним субстратом мовленнєвої діяльності – мозком та мовними здібностями як індивідуально-специфічними особливостями людини, мовними та енциклопедичними знаннями, а також вміннями та навичками.

Література:
1. http://confesp.fl.kpi.ua/node/994
2. Теплов Б.М. Способности и одаренность // Избранные труды. – М.: педагогика, 1985. - Т.1. – С. 154-205.
3. Дружинин Н.В. Когнитивные способности. Структура. Диагностика. Развитие. – СПб.: Питер, 2001. – 412 с.
4. Мотивационные аспекты профессионально – ориентированного обучения ИНСТРАННОМУ ЯЗЫКУ в ВУЗе. Межвузовский сб. науч. тр. – М.: «Просвещение», 2003. – 185с.
5. Засєкіна Л. В. Структурно-функціональна організація інтелекту: Монографія. – Острог: Вид-во нац. ун-ту „Острозька академія”, 2005. – 370 с.
6. Зонтова С.Є. Когнітивний підхід до навчання іншомовної лексики / С.Є. Зонтова // Проблеми сучасної педагогічної освіти: Зб. наук. праць. – Ялта: РВВ КГУ, 2005. – Вип. 8, ч. 2. – С. 89–93.
7. Солсо Р. Когнитивная психология / Р. Солсо. – Питер, 2006. – 588 с.

6.875
Ваша оценка: Нет Средняя: 6.9 (8 голосов)

Цікавий і корисний матеріал з надзвичайно актуальної проблеми

Шановна Олено Анатоліївно! Це - цікавий і дуже корисний матеріал з надзвичайно актуальної проблеми. Про важливість психологічного забезпечення навчально-виховного процесу писали ще Г.Ващенко, В.Сухомлинський, Г.Костюк, І.Ткаченко та ін. На жаль, результати наукових досліджень, подібних Вашому, у нас упроваджуються надто повільно. Якими Ви бачите шляхи удосконалення психологічного супроводу викладання іноземних мов та інших предметів у загальноосвітній школі? З повагою - О.Жосан, м. Кіровоград

Когнитивная психология

Олена Анатоліївна! Вопросы когнитивной психологии современны и требуют дальнейшего изучения. Скажите нам пожалуйста, чем отличаются когнитивные предпосылки психологической готовности старшеклассников и студентов первых курсов различных ВУЗов в вашей стране или в России, к овладению иностранными языками? Просим ВАС, если это возможно, дать нам ответ на русском языке, так как мы не очень хорошо понимаем украинский язык! Заранее ВАМ благодарны! Форня Ю., Ецко К.
С уважением, Юлиана Васильевна!

Ответ

Благодарю за отзыв и вопрос, уважаемая Юлиана Васильевна! Большинство общеобразовательных школ Украины обеспечивают общеобразовательный уровень подготовки по иностранному языку (Уровень В1), и отвечают уровню, предложенного Советом Европы для европейских школ. Этот уровень допускает достижение функциональной грамотности во владении иностранным языком, формирования иноязычной коммуникативной компетенции как интерактивной цели обучения, которая включает языковую, социокультурную, стратегическую и учебную компетенции, так и предусматривает воспитание и развитие школьников средствами иностранного языка. Достижение этого уровня является необходимой предпосылкой для практического использования иностранного языка в самых распространенных ситуациях межличностного и межкультурного общения с носителями этого языка. А также является обязательным условием для продолжения образования в ВУЗе. Этот уровень не является профильным, но и не закрывает возможность для учеников последующего образования в ВУЗе. Специфика изучения иностранных языков в ВУЗе заключается в том, что с первого курса стеденты разных высших учебных заведений изучают деловой иностранный язык (в зависимости от специальности). Когнитивный компонент психологической готовности студентов-первокурсников к профессиональному общению иностранным языком является низким, поскольку в школе ученики получают общеобразовательный уровень подготовки по иностранному языку. Результаты исследования показали, что когнитивный компонент не сформирован в среднем почти у каждого пятого первокурсника. Да, значительно высший уровень когнитивной готовности к деловому общению иностранным языком у студентов тех специальностей, с которых они могут работать в иностранных организациях, фирмах или трудоустраиваться за рубежом. Нами установлено, что на отмеченный компонент влияет мотивация студентов к изучению иностранного языка: цель, психологические установки относительно изучения языка, профессиональные намерения, планирование будущей жизнедеятельности. Такое предположение подтвердили, проведенные нами беседы и анкетирования некоторых профессиональных групп студентов. С уважением, Елена Чиханцова.

Оволодіння іноземними мовами

Когнітивна психологія стверджує, що індивіди - це не просто машини, що механічно реагують на внутрішні чинники або зовнішні події, розуму людини доступне щось більше, ніж інформація. Підхід в основному полягає в прагненні зрозуміти, яким чином людина розшифровує інформацію про дійсність і організовує її, щоб ухвалити рішення або вирішувати нагальні проблеми. В даному випадку психологічна готовність старшокласників до оволодіння іноземними мовами повинна складатися не тільки з нормального розвитку когнітивних процесів, але й з наявності мотиваційної, емоційної складової цього процесу. Молода людина повинна усвідомити, що знання іноземної мови - це прилучення до культури, традицій країіни, з одного боку, та особисте надбання, яке буде грати велику роль як в професійному, так і в особистісному зростанні.

Литвинова Ольга

Відповідь

Шановна Ольго Володимирівно! Дякую за обговорення доповіді. Психологічна готовність особистості до оволодіння іноземними мовами, становлячи собою єдність певних морально-психологічних якостей особистості, включає в себе найрізноманітніші компоненти, які тісно пов’язані між собою і доповнюють один одного. У структурі психологічної готовності до оволодіння іноземним мовами ми виділяємо такі компоненти: - мотиваційний; - когнітивний; - пізнавальний; - емоційно-вольовий; Данну доповідь ми присвятили одному із компонентів - когнітивному компоненту психологічної готовності старшокласників до оволодіння іноземними мовами.

науковий аналіз проблеми

Стаття торкається актуальних питань психологічної готовності старшокласників до оволодіння іноземними мовами. В роботі представлено теоретичний аналіз проблеми. Центральними психічними процесами юнацького віку є розвиток свідомості та самосвідомості. Завдяки розвитку свідомості у старшокласників формується цілеспрямоване регулювання їх відношення до навколишнього середовища та до своєї діяльності. Найважливішим новотвором цього періоду є розвиток самоосвіти, тобто самопізнання, а суть його – установка стосовно самого себе. Вона включає пізнавальний елемент (відкриття свого «Я»), понятійний елемент (уявлення про свою індивідуальність, якості та сутність) і оціночно-вольовий елемент (самооцінка, самоповага). Розвиток рефлексії, тобто самопізнання у вигляді міркувань над власними переживаннями, відчуттями та думками спричиняє критичну переоцінку раніше сформованих цінностей і сенсу життя – можливо, їхня зміна та подальший розвиток. Самоставлення будучи ядром «Я-концепції» особистості, відбиває актуальний значеннєвий стан самосвідомості, глибинний вектор особистісної самореалізації. Визначені в роботі когнітивні фактори психологічної готовності до оволодіння іноземними мовами допоможуть визначити найбільш прості шляхи для реалізації намічених цілей у майутньому, але коли визначається негативне самоставлення (у контексті оволодіння іноземними мовами) у юнаків, це стимулює теж до дієвої особистісної позиції у майбутньому.

Відпоідь

Дякую за відгук, шановна Ольго Генадіївно, та, разом з тим, допомогу у розумінні проблеми і за небайдуже ставлення. Нами у данній роботі розглядається всього лише один із компонентів психологічної готовності до оволодіння діяльністю. Звичайно, ми розуміємо складність та багатогранність досліджуваного феномену та факторів, що прямо чи опосередковано вливають на формування та розвиток психологічної готовності. В цілому, у нашому дослідженні розглядається взаємозв’язок всіх компонентів готовності (мотиваційний, когнітивний, емоційно-оціночний, поведінковий) і, безумовно, не у відриві від особистісних параметрів досліджуваних –життєвих цілей, цінностей, потреб, мотивації, самооцінки, самоставлення, рівня домагать, оцінки можливостей досягнення поставлених цілей та перешкоджаючих факторів. З повагою, Чиханцова О.А.
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.