facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

ВМІСТ МІДІ ТА ЦИНКУ В ТКАНИНАХ ТА ПОСЛІДІ КУРЧАТ-БРОЙЛЕРІВ ПРИ ВИКОРИСТАННІ ЇХ ХЕЛАТНИХ СПОЛУК ІЗ НЕЗАМІННИМИ АМІНОКИСЛОТАМИ

Автор Доклада: 
Захаренко М. О., Михальська В. М., Малюга Л. В.
Награда: 
ВМІСТ МІДІ ТА ЦИНКУ В ТКАНИНАХ ТА ПОСЛІДІ КУРЧАТ-БРОЙЛЕРІВ ПРИ ВИКОРИСТАННІ ЇХ ХЕЛАТНИХ СПОЛУК ІЗ НЕЗАМІННИМИ АМІНОКИСЛОТАМИ

УДК: 636.5.085.12:612.1:591.133.2

ВМІСТ МІДІ ТА ЦИНКУ В ТКАНИНАХ ТА ПОСЛІДІ КУРЧАТ-БРОЙЛЕРІВ ПРИ ВИКОРИСТАННІ ЇХ ХЕЛАТНИХ СПОЛУК ІЗ НЕЗАМІННИМИ АМІНОКИСЛОТАМИ

Захаренко Микола Олександрович, д-р биол. наук, проф.
Михальська Віта Михайлівна, канд. ветеринар. наук, доцент
Малюга Людмила Василівна, канд. с.-г. наук, доцент
Національний університет біоресурсів і природокористування України

 

Встановлено, що вирощування курчат-бройлерів на комбікормах з додаванням гліцинатів, лізинатів та метіонатів міді ти цинку сприяло кращому використанню вказаних елементів організмом, підвищувало біологічну повноцінність одержаної продукції. Доведено доцільність використання для годівлі курчат-бройлерів хелатних сполук міді та цинку замість сульфатів.
Ключові слова: гліцинати, лізинати і метіонати міді та цинку, курчата-бройлери, печінка, м’язи та послід.

It is set that growing of chickens-broilers on the mixed fodders with addition of glycinat, lysinat and metionat of copper and zinc to the best use of the indicated elements by an organism, promoted the biological full value of the got products. Expedience of the use for feeding of chickens-broilers of helats connections of copper and zinc is well-proven in place of sulfates.
Keywords: glycinat, lysinat and metionat of copper and zinc, chickens-broilers, liver, muscles and dung.

 

Пошуки нових природних стимуляторів росту тварин, замість кормових антибіотиків є одним із приоритетних наукових напрямів вітчизняних та зарубіжних дослідників [7]. З цією метою запропоновано використовувати нові форми мікро- та макроелементів, вітаміни та вітаміноподібні речовини, пробіотики, складні вуглеводи, підкислювачі середовища та консерванти корму, препарати, що покращують травлення та абсорбцію поживних речовин (ферменти, фітоекстракти, ефірні масла тощо).

Однак, головну увагу все ж таки зосереджують на використанні хелатних сполук мікроелементів, як стимуляторів росту тварин. Відомо, що від оптимального вмісту і співвідношення мікроелементів стабілізується перебіг багатьох реакцій метаболізму, що забезпечує нормальний стан здоров’я та високу продуктивність тварин. При нестачі, надлишку або порушенні співвідношення мікроелементів в організмі тварин розвиваються різноманітні захворювання, знижується продуктивність тварин та зменшується термін їх експлуатації. Нестачу мікроелементів у кормах найчастіше компенсують за рахунок введення у кормосуміші неорганічних солей мікроелементів, рівень засвоєння яких в організмі тварин становить лише 30-40%.

Надлишок мікроелементів у комбікормах для птиці є фактором потенційного забруднення навколишнього середовища за рахунок їх виведення з послідом. З метою запобігання негативного впливу на навколишнє середовище встановлено ліміти на використання цинку, заліза та марганцю в комбікормах для птиці до 80 г/т та міді – до 2,5 г/т корму. Оскільки це пов’язано із тим, що неорганічні форми мінеральних речовин погано всмоктуються та засвоюються організмом тварин та птиці.

Знизити ризик забруднення навколишнього середовища від застосування неорганічних солей мікроелементів можливо шляхом використання різних форм біометалів, особливо хелатних сполук мікроелементів. Вплив цих сполук на організм птиці суттєво відрізняється від дії неорганічних солей і дуже близький до природних біокомплексів.

Відомо також, що вплив хелатів мікроелементів на організм тварин та на довкілля залежить від способу їх введення в комбікорми, форми зв’язку їх з лігандами та хімічних властивостей комплексів. Вважають, що механізм дії хелатних сполук пов'язаний з їх активною участю у біохімічних процесах, і здатністю утворювати в тканинах розчинні комплекси. В той же час неорганічні форми мікроелементів викликають утворення в кишечнику нерозчинних комплексів – металотеонеїнів у кишечнику, в результаті чого ці елементи не можуть бути використані організмом і виводяться з послідом.

Метою даної роботи є вивчення ефективності засвоєння міді та цинку із хелатних комплексів організмом курчат-бройлерів при їх вирощуванні протягом 42 діб.

Матеріали та методи: Для досягнення мети проведено два досліди. Досліди проводили на курчатах-бройлерах кросу Кобб-500, яких за принципом аналогів розподіляли на чотири групи (контрольну та три дослідні) по 20 голів у кожній. Годували курчат-бройлерів стандартними комбікормами, до яких додавали досліджувані комплексні сполуки мікроелементів замість відповідних неорганічних солей.

У першому досліді вивчали можливість заміни в комбікормі курчат-бройлерів дослідних груп сульфату міді на метіонат міді (1 група – 23,0), гліцинат міді (2 група – 15,0) та лізинат міді (3 група – 22,0 мг/кг корму). Курчата-бройлери контрольної групи отримували комбікорм, який містив сульфат міді у кількості 16,0 мг/кг корму.

У другому досліді вивчали вплив гліцинату, лізинату та метіонату цинку на накопичення в тканинах курчат-бройлерів. З цією метою в комбікорм курчат-бройлерів дослідних груп сульфат цинку замінювали на метіонат цинку (1 група – 0,27), гліцинат цинку (2 група – 0,19) та лізинат цинку (3 група – 0,27 г/кг корму). Курчата-бройлери контрольної групи отримували з комбікормом сульфат цинку в кількості 0,22 г/кг корму.

Всі сполуки вводилися у комбікорми в кількості, що відповідає добовій потребі птиці у міді та цинку. В кінці досліду, який тривав 42 доби проводили забій птиці, відбирали зразки крові, печінки, грудних м’язів та м’язів стегна, посліду в яких визначали концентрацію міді та цинку.

Вміст міді та цинку в м’язах, печінці та посліді птиці визначали за допомогою атомно абсорбційного спектрофотометра за Price W.J. [12]. Концентрацію міді у плазмі крові досліджували з використанням наборів реактивів фірми Lachema (Чехія) [13]. Статистичну обробку результатів досліджень здійснювали за Кокуниным В.А. (1975), використовуючи комп’ютерну програму М. Ехсеl [2].

Результати досліджень. Важливим органом на шляху проникнення міді та цинку в організм тварин є шлунково-кишковий тракт, а основним депо цих мікроелементів є кров, печінка та м’язи [4, 5, 8].

Відомо, що мідь в органах і тканинах організму курчат-бройлерів акумулюється по-різному. В основному цей елемент зосереджений у м’язах та кістках [10]. У м’язовій тканині знаходиться незначна кількість міді [3], а при її надлишку в кормах у тварин може розвиватися токсикоз через здатність цього мікроелементу стимулювати аутоокислювальні процеси в молекулах ліпідів, білків та нуклеїнових кислотах клітин.

Встановлено, що цинк після всмоктування через слизову оболонку кишечника, потрапляє у кров і надходить у печінку, підшлункову залозу, нирки та м’язи, в яких повільно відбувається його обмін. Цинк частково виводиться із організму з жовчю, соком підшлункової залози, сечею та калом [1, 11].

Встановлено, що тривале згодовування курчатам-бройлерам в складі комбікормів метіонату, гліцинату та лізинату міді не впливає на накопичення цього мікроелементу в крові, печінці та м’язах (табл. 1).

Оскільки мідь у підвищених концентраціях є токсикантом, її концентрація в печінці, м’язах та плазмі крові є важливим показником депонуючої здатності міді у тканинах. Встановлено, що депонуюча здатність комплексних сполук міді з амінокислотами невисока, введені сполуки забезпечують фізіологічну потребу курчат-бройлерів у цьому мікроелементі і не впливають на якість одержаної продукції.

Відомо також, що мідь після проникнення через стінку кишечника, депонується в печінці, де включається у білкові комплекси типу гепатокупреїну та церулоплазміну. Останній є не тільки каталізатором окислення багатьох біологічно активних речовин, але й виконує транспорту функцію, забезпечуючи доставку міді у різні органи та тканини. Як показали результати наших досліджень, гліцинат та лізинат міді підвищують активність церулоплазміну в печінці та плазмі крові порівняно з контролем [6].

Таблиця 1 - Вміст міді у тканинах та посліді курчат-бройлерів, мг/кг, м±n, n=3-10

Тканина

Група

контрольна

дослідна

1

2

3

Плазма крові, мг/л

0,54±0,05

0,58±0,05

0,41±0,03

0,58±0,04

М’язи

0,54±0,08

0,50±0,03

0,53±0,06

0,57±0,04

Печінка

2,16±0,22

2,05±0,09

2,39±0,19

2,07±0,18

Послід

8,37±0,15

13,70±0,49*

9,00±0,71

8,43±0,11

* – р?0,05 порівняно з контролем

Отримані дані свідчать про те, що мідь, яка надійшла в організм птиці у вигляді комплексних сполук з амінокислотами, активно включалася у метаболічні процеси. Однак, встановлено підвищення вмісту міді в 1,6 раза в посліді курчат-бройлерів першої дослідної групи, яким у якості джерела міді застосовували метіонат міді. Останнє, можливо, пов’язано з низькою розчинністю метіоніну, який входить до складу комплексної сполуки.

Про доцільність використання комплексних сполук цинку, а саме гліцинату, метіонату та лізинату, у годівлі курчат свідчать дані про вміст цього мікроелементу у внутрішніх органах птиці (табл. 2). Це дало можливість встановити оптимальні дози введення цих сполук у комбікорм та одержати відповідь на питання щодо кумулятивних властивостей цих сполук в організмі та якості одержуваної продукції.

Як видно з даних наведених в таблиці 2, вміст цинку в печінці курчат-бройлерів порівняно з контролем у птиці першої дослідної групи збільшився на 9,4%. Згідно ГДН[9вміст цинку в печінці не повинен перевищувати 100 мг/кг сирої тканини. Одержані дані щодо вмісту цинку в печінці курчат-бройлерів знаходяться на нижній межі допустимої норми, що є безпечним для використання цих сполук цинку в годівлі птиці.

Показано, що вміст цинку у м’язах курчат-бройлерів третьої дослідної групи, яким згодовували лізинат цинку не змінювався порівняно з контролем. В той же час, у курчат-бройлерів першої та другої дослідних груп збільшився рівень цього мікроелементу відповідно на 37,5 та 40,6%, що не перевищує допустимих норм.

Таблиця 1 - Вміст цинку у тканинах та посліді курчат-бройлерів, мг/кг сирої тканини, м±n, n=3-10

Тканина

Група

контрольна

дослідна

1

2

3

М’язи

6,40±0,37

8,80±0,59*

9,00±0,35*

6,80±0,32

Печінка

20,93±0,33

22,90±0,37*

19,93±0,18

19,93±0,57

Послід

134,97±3,89

100,70±5,39*

87,07±5,61*

60,13±1,49*

* – р?0,05 порівняно з контролем

Дослідами встановлено, що у курчат-бройлерів першої, другої та третьої груп спостерігалось зниження вмісту цинку у посліді порівняно з контролем. Характерно, що вміст цинку в посліді птиці корелює із величиною їх розчинності. Так, у птиці третьої групи, якій застосовували лізинат цинку, який мав найвищу розчинність, вміст цього елементу у посліді зменшився у 2,2 рази порівняно з контролем. У курчат-бройлерів першої дослідної групи при згодовуванні метіонату цинку, який є малорозчинною сполукою, вміст елементу в посліді знизився на 25,4%, а у курчат-бройлерів другої дослідної групи, яким згодовували гліцинат цинку – на 35,5% порівняно з контролем.

Отже, як видно з наведених даних, найкраще засвоєння цинку в курчат-бройлерів спостерігалося із лізинату і гліцинату, оскільки із даних сполук не відбувається накопичення елементу в тканинах, він більш ефективно використовується організмом ніж сульфат цинку. На основі цих даних можна зробити висновок, що найбільш перспективними щодо застосування в годівлі курчат-бройлерів є органічні джерела цинку. а саме гліцинати та лізинати.

Висновок. Комплексні сполуки міді та цинку з метіоніном, гліцином та лізином не володіють кумулятивною здатністю в організмі курчат-бройлерів та є доступними джерелами цих мікроелементів. Встановлено, що вирощування курчат-бройлерів на комбікормах з додаванням комплексних сполук міді та цинку забезпечує їх потребу у цих біоелементах.

Застосування хелатних сполук міді та цинку в годівлі курчат-бройлерів дає змогу зменшити дозу добавок мікроелементів до комбікормів, що знижує навантаження на організм птиці та підвищує біологічну доступність мінеральних сполук.

Література:

  1. Гольдберг Б.Д., Ещенко В.А., Вовк В.Д. Влияние иммуносупресивных веществ на содержание цинка в клетках // Бюлл. экспер. Биологии и медицины. – 1993. – ТСХУ. - № 10. – с.412-413.
  2. Кокунин В.А. Статистическая обработка при малом числе опытов // Украинский биохимичный журнал. – 1975. – №. 47. – Вип. 6. – С.776–790.
  3. Куркіна С.В. Надходження та розподіл вмісту важких металів в органах і тканинах курчат-бройлерів. // Науково-технічний бюл. Інституту біології тварин. – Львів. – 2001. – Вип.1 – 2. – С.119–121.
  4. Ларченко-Доран Н.Т., Грибовская И.Ф., Кишкович В.П. Значение функционального состояния кишечника и печени в обмене меди у человека // Биологическая роль меди. – М.: Наука, 1970. – С.285–291.
  5. Леонов В.А., Дубина Т.Л. Цинк в организме человека и животных. Минск: Наука и техника, 1971. – 128 с.
  6. Михальська В.М. Клінічний стан та метаболічний статус курчат-бройлерів при застосуванні комплексних сполук міді / Автореферат дис. к.вет.н., спеціальність 16.00.06 – гігієна тварин та ветеринарна санітарія. – К. – 2005. – 19 с.
  7. Новая Європа: трудности у птицеводов, конкурирующих на глобальной сцене / Ефективне птахівництво та тваринництво, 2004. - №4 (16). – С. 5-8.
  8. Стояновська Г.М., Карпа І.В. Вплив складу раціону на засвоєння поживних речовин корму та активність гідролаз слизової 12-палої кишки у курей // Науково-технічний бюлетень ін-ту біології тварин. –Львів, 2001. – Вип.1-2. – С.80–83.
  9. Токсикологічний контроль нових засобів захисту тварин / Методичні рекомендації. К, 1997. – 33 с.
  10. Янович Д.В. Вікові зміни вмісту цинку і міді в тканинах курей / Біологія тварин. – 2002. – Т.4. – № 1-2. – С.92–95.
  11. Хенниг А. Минеральные вещества, витамины, биостимуляторы в кормлении сельскохозяйственных животных. / Пер. с нем. под ред. А.Л. Падучевой, Ю.И. Раецкой. – М.: Колос, 1976. – 560 с.
  12. Price W.JAnalitical atomic absorption spectrometry. – LondonNew-YorkRhein. – 1972. – P. 259 – 275.
  13. Landers J.W., Zak B. // ClinPath. – 29. – 590. – 1958.
5
Ваша оценка: Нет Средняя: 5 (1 голос)

Комментарий к работе

Хотя я и не специалист в этой области (и "плохо знаю украинский"), но как биолог могу оценить данную работу как актуальную и значимую. Обычно проведение таких исследований и рекомендация выводов в практику требуют более тщательного и многократного анализа. Так как во время использования неорганических и органических добавок в процессе выращивания птицы и др. часто побочные явления проявляются значительно позже. Поэтому необходимо было в разделе "Материал и методика исследования" указать дату и количество повтора серий данных исследований. Думаю на фоне подробного обсуждения и обоснования полученных результатов, не совсем удачно выбрана форма представления количественных различий между вариантами например, не удобно для анализа в работе иметь две одноименные таблицы. Надо было таблицу 1 более усложнить, или в виде сравнительных кривых представить рисунком. С добрыми пожеланиями, Х.Ф. Кулиева

Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.