facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

ЛИШАЙНИКИ ТА ЛІХЕНОФІЛЬНІ ГРИБИ БОЛГАРСЬКОЇ БАЛКИ (ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ, ВЕЛИКОЛЕПЕТИСЬКИЙ РАЙОН)

Автор Доклада: 
Гавриленко Л. М.

УДК. 582.29

ЛИШАЙНИКИ ТА ЛІХЕНОФІЛЬНІ ГРИБИ БОЛГАРСЬКОЇ БАЛКИ (ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ, ВЕЛИКОЛЕПЕТИСЬКИЙ РАЙОН)

Гавриленко Любов Миколаївна, викладач
Херсонський державний університет

На території Болгарської балки (Великолепетиський район, Херсонська область) було знайдено 35 видів лишайників та види ліхенофільних грибів, які належать до 21 роду, 10 родин, 6 порядків. Серед виділених еколого-субстратних груп, найбільшою представлені епіфіти (23 види, або 60,5%), меншою кількістю представлені епіліти (11 видів, або 29%), ліхенофільні (3 види, або 7,9%) та епіфітореліквіти (1 вид, 2,6%).
Ключові слова: лишайники, балка, вапняки, Херсонська область, Україна

35 species of the lichens and 3 species lichenicolous fungi from 21 genera, 10 familia, 6 orders were found in Bulgarian raivne (Velikolepetisky district, Khersons`ka oblast). The greatest variety of taxa is corticolous (23 види, або 60,5%), less taxa were connected with limestone outcrops (11 видів, або 29%) and lichenicolous (3 види, або 7,9%). The least amount of species epiphytorelicvit (1 вид, 2,6%).
Key words: lichens, ravine, limestone, Khersons`ka oblast, Ukraine

Сучасні науково-технічні, промислово-економічні досягнення людства суперечать законам еволюції природи та її гомеостатичному розвитку, зростання антропогенного впливу і нераціональне природокористування призвели до глобальної проблеми збереження біорізноманіття. Степові екосистеми, що не зазнали значних антропогенних трансформацій, збереглися в Україні на обмежених територіях (річкові схили, яружно-балкові системи та у низці обєктів природно-заповідного фонду). Особливу увагу привертає до себе вивчення ліхенобіоти на територіях яружно-балкових систем Нижнього Дніпра, остільки території балок мають природній стан і ліхенологічні дослідження є досить актуальними. Однією з таких степових балок, де територія дослідження є цінною тим, що в її межах зберігся комплекс зональних та азональних фітоценозів є Болгарська балка.

Балка знаходяться на лівобережжі Нижнього Дніпра, на території Херсонської області в Великолепетиському р-ні. Вона протягується з північного сходу на південний захід і впадає у Каховське водосховище. Її площа складає близько 900 га. Болгарська балка через 2 км від гирла розгалужується на три рукави – балки Куганова, Каїрка та Німецька.

Лишайники збирали під час експедиційного виїзду у березні 2010 р. на території Болгарської балки. Ідентифікація видів проводилася в лабораторії біорізноманіття та екологічного моніторингу Херсонського державного університету Зібраний матеріал визначали за стандартною методикою [Окснер, 1956, 1968, 1993; Purvis et al., 1992;Wirth, 1995]. Гербарні колекції зберігаються в ліхенологічному гербарії кафедри ботаніки Херсонського державного університету (KHER). Визначено провідні за кількістю видів роди і родини лишайників Болгарської балки (табл. 1, 2).

Таблиця 1

Провідні за кількістю видів роди лишайників Болгарської балки

Рід

Кількість видів

% від заг.кільк. видів

1

Caloplaca

4

10,5

2

Lecanora

7

18,4

3

Melanelixia

3

7,9

4

Ramalina

3

7,9

Всього:

17

44,7

 

Таблиця 2

Провідні за кількістю видів родини лишайників Болгарської балки

Родини

Кількість видів

% від заг.кільк. видів

1

Teloschistaceae

5

13,2

2

Parmeliaceae

6

15,8

3

Lecanoraceae

11

28,9

4

Physciaceae

4

10,5

5

Ramalinaceae

3

7,9

Всього:

29

76,3

Більшу частину балки (75%) займають екосистеми з домінуванням фанерофітів. З них понад дві третини – це штучні насадження з переважанням Robinia pseudoacaciaFraxinus excelsiorPinus pallasianaТут основний аспект створювали епіфіти Lecanora carpinea (L.) VainioMelanelia glabratula (Lamy) Essl., M. subaurifera (Nyl.) Essl., Parmelia sulcata Taylor, Phaeophyscia orbicularis (Neck.) Moberg, Physcia adscendens (Fr.) H. Olivier, Pleurosticta acetabulum(Neck.) Elix & Lumbsch, Rinodina pyrina (Ach.) Arnold Xanthoria parietina (L.) Th. Fr.Xpolycarpa (Hoffm.) Rieber, рідше зустрічалися Evernia prunastri (L.) Ach, Lecanora saligna (Schrad.), Lecidella elaeochroma (Ach.) MChoisy. Прибережні схили балки представлені залишковими байрачними лісами, що складають природні деревні породи Acer platanoides,AtataricaUlmus minorUGlabra та видами чагарників CrataegusRosaPrunus stepposaRhamnus catharticaНами було знайдено звичайні Phaeophyscia orbicularis (Neck.) Moberg, Physcia adscendens (Fr.) H. OlivierXanthoria parietina(L.) Th. Fr.Xpolycarpa (Hoffm.) RieberБлижче до води на кореневих лапах відмічено Caloplaca raesaenenii Bredkina,Lecanora sambuci (Pers.) Nyl. і рідко Amandinea punctata (Hoffm.) Coppins & Scheid. Подекуди трапляються вапняки та уламки черепиці на яких відмічено Caloplaca decipiens (Arnold), Caloplaca saxicola (Hoffm.), Lecanora dispersa (Pers.)Röhl., Lecanora semipallida H. Magn., Rusavskia elegans (LinkS.YKondr. & Kärnefelt. Аспект лишайникового покриву на рослинних рештках створює Caloplaca raesaenenii Bredkina.

Отже, видове різноманіття ліхенобіоти для території Болгарської балки складає 38 видів. Серед них переважають епіфіти (23 види, або 60,5%), меншою кількістю представлені епіліти (11 видів, або 29%), ліхенофільні (3 види, або 7,9%) та епіфітореліквіти (1 вид, 2,6%). Таким чином, ліхенологічні дослідження на території Болгарської балки проведені вперше, представлені результати репрезентують 12,0% від всієї ліхенобіоти півдня України [4].

Автор вдячна проф. О.Є. Ходосовцеву за допомогу у визначенні лишайників та наданні літературних джерел.

Література:

  • 1. Окснер А.М. Флора лишайників України. К.: Вид-во АН УРСР, 1956. Т. 1. 495 с.
  • 2. Окснер А.М. Флора лишайників України. К.: Наук. думка, 1968. Т.2, Вип. 1. 544 с.
  • 3. Окснер А.М. Флора лишайників України. К.: Вид-во АН УРСР, 1993. Т. 2, вип. 2. 500 с.
  • 4. Ходосовцев О.Є. Лишайники причорноморських степів України. К.: Фітосоціоцентр, 1999. 236 с.
  • 5. Purvis O.W., Coppins B.J., Hawksworth D L., James P.W., Moore D.M. The lichen flora of Great Britain and Irland // Nat. Hist. Mus. Publ. London, 1992. 710 p.
  • 6. Wirth V. Die Flechten Baden-Württembergs. Ulmer, Stuttgart, 1995. Vol. 1-2. 1006 p.
9
Ваша оценка: Нет Средняя: 9 (3 голоса)

Фіторізноманіття степової балки

Цікаві дослідження автора мають не лише флорістичне (ліхенологічне), але й велике природоохоронне значення. Отримані матеріали привертають увагу до унікального яружно-балкового комплексу, що характеризується значним різноманіттям і богатством рослинного покриву та заслуговує на особливу охорону. У статті доцільно було б надати загальний список знайдених видів.
Дубровский
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.