facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip
Перевод страницы
 

АНТИКРИЗОВА ПРОГРАМА

АНТИКРИЗОВА ПРОГРАМА
Василий Остапьяк, соискатель

Участник конференции

УДК 327.5

У статті зроблено спробу розглянути особливості протистояння кризовим явищам. Можливості використання цього досвіду в Україні.

Ключові слова: світова криза, політичний конфлікт, посттоталітарний синдром, Україна.

Кризова проблематика з відомих причин є найактуальнішою у пізнанні особливостей динаміки процесу подальшої глобалізації світу. На разі не бракує спроб пояснювати її сутність та специфіку перебігу загалом та в окремих соціумах зокрема за допомогою різних концептуальних підходів. Превалює традиційний: її розглядають, передусім, як суто деструктивне явище суспільно-політичного життя, що негативно позначається на процесі поступу. Водночас, і це відрадно, цей феномен дедалі активніше намагаються пояснювати як такий, що, попри негативну роль, за певних обставин може відігравати й позитивну. Тобто, відбувається концептуальне переосмислення феномену криз, отже – наближення до об’єктивного пізнання його сутності. Це суттєво в епістемологічному сенсі, оскільки йдеться, власне про використання альтернативного варіанту, а це свідчить про розширення рамок пізнання цього явища, тобто ступеня його впливу на процеси цивілізаційного поступу. Тут важливо брати до уваги також специфіку рефлексування на кризові виклики різних соціумів, які на разі по-різному намагаються реагувати на них. Загальноприйнято, що потенційно більше шансів протистояти ( а традиційно з цим явищем як суто руйнівним) кризі мають стабільні суспільства, однак це не зовсім так: річ у тім, що при цьому не береться до уваги ступінь заангажованості цих соціумів у процесі глобального розвитку, що, відповідно,  відбувається на глибині враження їх кризовими викликами. З огляду на це, нестабільні суспільства меншою мірою втягнуті у кризові процеси, хоч при цьому обмежені у способах захисту від їх деструктивного впливу.

Для розуміння розглядуваного феномену через призму «Світова криза – посттоталітарне суспільство» важливо наголосити, що деякі країни, наприклад Росія, успішно використовують його для реалізації свого не лише економічного інтересу (вигідно в цій ситуації збувають сировинні ресурси за кордон через територію України, в першу чергу), а й для практичного втілення своєї державницької стратегії – утвердження геополітичного лідерства в пострадянському просторі. Яскравий приклад конструктивної дії світової кризи.

В Україні ситуація інша, і це зрозуміло: вона постала перед складним викликом національного державотворення, можливості позитивної відповіді на які докладання потребою формування національної ідентичності в умовах посттоталітарної дійсності. Тобто, країна має вирішити справді доленосну проблему свого становлення (наскільки цей процес складний свідчить підсумок перших двадцяти років Української незалежності). Тим часом інші країни (зокрема Росія) вирішують проблеми на порядок вищі: соціальні, економічні, геополітичні тощо). За відсутності державницької ідеології, визначення чіткого вектора розвитку, наявності спадку радянської ментальності та суттєвих зовнішніх чинників нинішній владі вкрай складно чинити опір світовій кризі, яка дедалі більше втягує нашу країну в «боргову яму».

Точно діагностує ситуацію, що склалася в Україні, відомий вчений, академік Юрій Пахомов, він виокремив основні проблеми, що «вбивають країну наповал»:

по – перше, всеохоплююча корупція, яка самодостатня для того, щоб країна загинула і догнивала, а на кінець була зруйнована;

по-друге, фактор роздрібленої країни, де «торжествує» несправедливість, що позбавляє країну підтримки з боку суспільства;

по-третє, технологічна деградація, що зробила країну в її сьогоднішньому варіанті не підйомною;

по-четверте, це продажна демократія;

по-п’яте, інституційна не облаштованість економіки та соціальної сфери, як причина пробоїни в системі регуляторів, особливо довгострокового-стратегічних, від яких залежить майбутнє країни. Відповідно домінує примітивна культура часу;

по-шосте, процвітаюча тіньова економіка, що становить майже половину економіки країни;

по-сьоме, засилля монополізму там, де він згубний і де була б корисною конкуренція. [1,5]  

Основною причиною сьогоднішньої кризи Юрій Миколайович Пахомов вважає проблеми, пов’язані із злоякісним переродженням світової економіки під впливом США, як світового лідера. Можна посперечатись, втім, з цим твердженням: адже світова економіка зростала і розвивалася на основі саме американської неоліберальної моделі суспільства тривалий час. Хоч таким чином, сьогоднішній вплив на політичну і економічну ситуацію у світі та на глобалізацію загалом справляють саме держави пов’язані тісними взаємозв’язками із США.

Для нашої держави ця стратегія стане корисною саме в кризові часи, коли необхідність політичних та економічних перетворень зумовлена глобалізацією та неспроможністю неоліберальної системи забезпечити стабільність у світі. Кризова ситуація в Україні та світі обумовлена нагальністю, потребує ґрунтовного вивчення зарубіжного досвіду антикризового управління, зокрема й сингапурського. Однак проблема у пошуку ефективних механізмів його адаптації. Адже йдеться про специфічні реалії України, для котрих основна проблема є хронічна політична криза, як зазначає Б. Канцелярук: «Минулий досвід показує, що саме політичні кризи виступають визначальним фактором появи інших, зокрема, соціально-економічних, екологічних, етнонаціональних, конфесійних та ін.» [2,260] Ефективне рефлексування України на світову кризу органічно пов’язано з проблемою подолання, передусім, глибокої внутрішньої політичної кризи, яка періодично набрала конфліктного характеру, що вкрай негативно позначається на спробах протистояння небезпечним викликам глобальної кризи. Одним з варіантів виходу має бути використання досвіду стабільних демократій, які успішно застосовують метод консенсного управління у широкому форматі «Влада - опозиція».

Література:

1.  Газета «Хрещатик»/// Юрій Пахомов/// «Сегодня в мире осуждаєтся идеология,провоцирующая финансовые кризисы»5 ст. від 17 березня 2011 року

2. Концептуальний вимір євроатлантичної інтеграції в Україні / Б. Канцелярук // Антологія творчих досягнень. — К.: ІСЕМВ НАН України, 2004. — Вип. 1. — С. 260-263. — укр.


В статье сделана попытка рассмотреть особенности противостояния кризисным явлениям. Возможности использования этого опыта в Украине.

Ключевые слова: мировой кризис, политический конфликт, посттоталитарный синдром, Украина.

Проблематика кризиса по известным причинам является самой актуальной в познании особенностей динамики процесса дальнейшей глобализации мира. На данный момент сделано немало попыток объяснять его сущность и специфику хода в целом и в отдельных социумах в частности с помощью разных концептуальных подходов. Превалирует традиционный: его рассматривают, прежде всего, как сугубо деструктивное явление общественно-политической жизни, негативно отражающееся на процессе прогрессивного развития. В то же время, и это отрадно, этот феномен все активнее пытаются объяснять как могущий играть при определенных обстоятельствах, невзирая на отрицательную, и положительную роль. То есть, происходит концептуальное переосмысление феномена кризисов, следовательно - приближение к объективному познанию его сущности. Это существенно в эпистемологическом смысле, поскольку речь идет, собственно об использовании альтернативного варианта, а это свидетельствует о расширении рамок познания этого явления, то есть степени его влияния на процессы цивилизационного прогресса. Здесь важно принимать во внимание также специфику реагирования на кризисные вызовы разных социумов, которые на данный момент по-разному пытаются реагировать на них. Принято считать, что потенциально больше шансов противостоять (а традиционно с этим явлением как сугубо разрушительным) кризису имеют стабильные общества, однако это не совсем так: дело в том, что при этом не берется во внимание степень заангажированности этих социумов в процессе глобального развития, что, соответственно, происходит на глубине поражения их кризисными вызовами. Учитывая это, нестабильные общества в меньшей степени втянуты в кризисные процессы, хоть при этом ограничены в способах защиты от их деструктивного влияния.

Для понимания рассматриваемого феномена через призму "Мировой кризис - пост-тоталитарное общество" важно отметить, что некоторые страны, например Россия, успешно используют его для реализации своего не только экономического интереса (выгодно в этой ситуации сбывают сырьевые ресурсы за границу через территорию Украины, в первую очередь), но и для практического воплощения своей государственнической стратегии - утверждения геополитического лидерства в постсоветском пространстве. Яркий пример конструктивного действия мирового кризиса.

В Украине ситуация другая, и это понятно: она стоит перед сложным вызовом национального государствообразования, возможности положительного ответа на который осложнены потребностью формирования национальной идентичности в условиях пост-тоталитарной действительности. То есть, страна должна решить действительно судьбоносную проблему своего становления (о том, насколько сложен этот процесс, свидетельствует итог первых двадцати лет Украинской независимости). Тем временем другие страны (в частности Россия) решают на порядок более высокие проблемы: социальные, экономические, геополитические и т.п. При отсутствии государственнической идеологии, определения четкого вектора развития, наличия наследства советской ментальности и существенных внешних факторов нынешней власти крайне сложно оказывать сопротивление мировому кризису, который все больше втягивает нашу страну в "долговую яму".

Точно диагностирует ситуацию, сложившуюся в Украине, известный учений, академик Юрий Пахомов, он выделил основные проблемы, которые «убивают страну наповал»:

  • во–первых, всеобъемлющая коррупция, сама по себе достаточная для того, чтобы страна погибла и догнивала, а в конце была разрушена;
  • во-вторых, фактор раздробленной страны, где «торжествует» несправедливость, лишающая страну поддержки со стороны общества;
  • в-третьих, технологическая деградация, сделавшая страну в её сегодняшнем варианте неподъёмной;
  • в-четвертых, это продажная демократия;
  • в-пятых, институциональная неустроенность экономики и социальной сферы, как причина пробоины в системе регуляторов, особенно долгосрочно-стратегических, от которых зависит будущее страны. Соответственно доминирует примитивная культура времени;
  • в-шестых, процветающая теневая экономика, составляющая почти половину экономики страны;
  • в-седьмых, засилье монополизма там, где он губителен и где была бы полезна конкуренция. [1,5]

Основной причиной сегодняшнего кризиса Юрий Николаевич Пахомов считает проблемы, связанные со злокачественным перерождением мировой экономики под влиянием США, как мирового лидера. С этим утверждением, однако, можно поспорить, поскольку мировая экономика долгое время росла и развивалась на основе именно американской неолиберальной модели общества. Хотя вследствие этого, сегодняшнее влияние на политическую и экономическую ситуацию в мире и на глобализацию в целом оказывают именно государства, связанные тесными взаимосвязями с США.

Для нашего государства эта стратегия станет полезной именно в кризисное время, когда необходимость политических и экономических преобразований обусловлена глобализацией и неспособностью неолиберальной системы обеспечить стабильность в мире. Кризисная ситуация в Украине и мире обусловлена внезапностью, требует обстоятельного изучения зарубежного опыта антикризисного управления, в частности и сингапурского. Однако проблема состоит в поиске эффективных механизмов его адаптации. Ведь речь идет о специфических реалиях Украины, для которых основной проблемой является хронический политический кризис, как отмечает Б. Канцелярук: «Опыт прошлого показывает, что именно политические кризисы выступают в качестве определяющего фактора возникновения прочих, в частности, социально-экономических, экологических, этнонациональных, конфессиональных и др.» [2,260] Эффективное реагирование Украины на мировой кризис органично связано с проблемой преодоления, прежде всего, глубокого внутреннего политического кризиса, периодически приобретающего конфликтный характер, что крайне отрицательно сказывается на попытках противостояния опасным вызовам глобального кризиса. Одним из вариантов выхода должно быть использование опыта стабильных демократий, которые успешно применяют метод консенсусного управления в широком формате «Власть - оппозиция».

Литература:

  • 1. Газета «Хрещатик» /// Юрий Пахомов/// «Сегодня в мире осуждается идеология, провоцирующая финансовые кризисы» 5 ст. від 17 березня 2011 року
  • 2. Концептуальний вимір євроатлантичної інтеграції в Україні / Б. Канцелярук // Антологія творчих досягнень. — К.: ІСЕМВ НАН України, 2004. — Вип. 1. — С. 260-263. — укр.
Комментарии: 2

Черняк Владимир Иванович

Во-первых, абсолютно согласен с комментарием ENITEX. Во-вторых, кто сегодня может провести четкую границу между политикой и экономикой? И то и другое в сегодняшнем мире "творят" одни и те же люди. И в третьих - почему это отнесено именно к социальной, экономической и политической ГЕОГРАФИИ? С таким же успехом работа может отнесена и к социологии, и к экономтеории, и к политологии и т.д., и т.п. С уважением, и пожеланием творческих успехов, Черняк Владимир

ап

Хорошо выделены семь причин, которые преследуют Украину, не дают ей выйти на достойный её научно-технический и экономи- ческий уровень среди других развитых стран. Основная причина по автору "глубокий внутренний политический кризис"- не вызывает сомнения. Так что , может надо срочно менять и как этих политиков? Это автор скромно умалчивает! Статья полезная, но беззубая! Ценность любых материалов по моему мнению, в выводах и рекомендациях. Последнего у автора статьи нет, опыт Сингапура очень хорошо, но что он нам даёт?
Комментарии: 2

Черняк Владимир Иванович

Во-первых, абсолютно согласен с комментарием ENITEX. Во-вторых, кто сегодня может провести четкую границу между политикой и экономикой? И то и другое в сегодняшнем мире "творят" одни и те же люди. И в третьих - почему это отнесено именно к социальной, экономической и политической ГЕОГРАФИИ? С таким же успехом работа может отнесена и к социологии, и к экономтеории, и к политологии и т.д., и т.п. С уважением, и пожеланием творческих успехов, Черняк Владимир

ап

Хорошо выделены семь причин, которые преследуют Украину, не дают ей выйти на достойный её научно-технический и экономи- ческий уровень среди других развитых стран. Основная причина по автору "глубокий внутренний политический кризис"- не вызывает сомнения. Так что , может надо срочно менять и как этих политиков? Это автор скромно умалчивает! Статья полезная, но беззубая! Ценность любых материалов по моему мнению, в выводах и рекомендациях. Последнего у автора статьи нет, опыт Сингапура очень хорошо, но что он нам даёт?
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.