facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip
Перевод страницы
 

Росія альтернативна модель

Росія альтернативна модель
Василий Остапьяк, соискатель

Участник конференции

УДК 327.5

У статті зроблено спробу проаналізувати вплив кризових явищ на процеси трансформації Росії. Показано альтернативну модель розвитку цієї провідної країни світу, її геополітичні імперативи.

Ключові слова: Росія, Україна, криза, реформи, інтеграція, модернізація, опозиція.

Проблематика світової кризи і антикризового протистояння з відомих причин привертає посилену увагу широкого кола суспільствознавців, які докладно вивчають її різні аспекти. Зокрема, особливий інтерес становить рефлексування на кризові виклики суспільства перехідного типу зокрема, Російської Федерації, Україні та Республіки Білорусь. Які опинились перед необхідністю подолання ще й низки внутрішніх криз, пов’язаних із станом розвитку цих країн. На відміну від стабільних суспільств, що мають більше ресурсних можливостей для успішного протистояння світової кризи, країни - що утворилися на пострадянському просторі, змушені проходити випробування одночасно двома кризами. Через те їхні спроби реагувати на цей феномен викликають безперечний інтерес і не лише у науковців, а й у керманичів держав. Кожна держава намагається виробити  власну антикризову стратегію, застосувати ефективні інструменти для подолання наслідків дії кризи. Так, в Україні цими проблемами, в основному, займається Рада Національної Безпеки та Оборони, [1]. Найбільш успішно протистоїть кризам Російська Федерація і це зрозуміло, адже вона володіє набагато потужнішим потенціалом, ніж сусідні держави. Не випадково вона відіграє провідну роль у процесах трансформації простору, намагаючись утвердитись як регіональний лідер. Росія намагається, і небезуспішно, обстоювати власні інтереси і посилити свій вплив у системі міжнародних відносин, притому серед інших чинників прагне використати якоюсь мірою і кризову ситуацію. Як зазначив перший віце - прем'єр - міністрІгор Шувалов, всі соціальні зобов’язання, закладені у федеральному бюджеті, будуть виконані за рахунок резервів РФ [2].Наш концептуальний підхід до дослідження кризи на пострадянському просторі, ґрунтується на спробі розглядати наслідки світової кризи в Російській Федерації через призму її конструктивної ролі в процесах розвитку російського суспільства. В першу чергу, ступінь впливу цього феномену на коригування стратегічної моделі розвитку політичної системи, що перебуває у складній трансформації. Очевидно, що глобальна криза вплинула на процеси розвитку РФ, зокрема, на коригування підходів до тактики боротьби з низкою специфічних внутрішніх криз.

Трансформація в Росії відбувається з урахуванням досвіду її сусідів. Російські аналітики докладно вивчають причини та наслідки «помаранчевого протистояння» і недоліки «правління О.Лукашенка», що дало можливість побудувати афективну систему захисту власних інтересів, як в середині країни, так і в глобальному просторі. Попри невдоволення амбіціями та жорсткою політикою Російської Федерації на території пострадянського простору, країни ЄС і навіть США скоріше хочуть, бути партнерами Російської Федерації на тлі загострення економічних питань і негативних наслідків, пов’язаних з глобальною кризою. Можна вважати, що Росія прагне побудувати ефективну форму правління на основі досвіду О.Лукашенка та бореться з опозицією, враховуючи проблеми виникнення «помаранчевого спротиву» на Україні. Звідси видно слабкість і розпорошеність російської опозиції, котрій не дають розвиватися,оскільки її дії жорстко контролюються владою.  

При дослідженні політичної кризи в Росії та її елементів, що впливають на суспільство яскраво виділяються дві групи науковців. Дихотомність імператив розвитку країни (авторитарний режим – демократичний устрій) спричинює кризові колізії в суспільстві. Передусім, політичного характеру. Серед російських аналітиків існує два основні підходи до оцінки ситуації: 

-  одна група дослідників, повністю підтримує процеси модернізації в Росії та методи, котрими вона здійснюється, сприймаючи специфіку розвитку посттоталітарних держав через призму досвіду побудови  європейських суспільств західного типу [3].

-  інша група дослідників більшою мірою підтримує діяльність нечисленної російської опозиції. Вони сходяться в поглядах, щодо неможливості втілення демократичних цінностей в авторитарних умовах, сучасної російської дійсності. Англійський дослідник, Нобелівський лауреат Дж. Стігліц дає таку оцінку ситуації в Росії: "Росія знайшла найгірше зі всіх можливих станів суспільства і спричинила колосальний занепад,  що супроводжується настільки ж величезним зростанням нерівності. І прогноз на майбутнє похмурий:  великанерівність перешкоджає зростанню,  особливо коли воно веде до соціальної і політичної не стабільності" [4,188].

Росія шукає свій варіант розвитку, якоюсь мірою гібридний і можливо перспективний, позаяк якраз він може бути імплікований саме в російських досить специфічних реаліях.

Тим часом, попри вигоди економічного співробітництва, країни Заходу проте не зацікавлені в розширенні політичного впливу Москви на теренах пострадянського простору. Європейським країнам вигідно мати ділові зв’язки з незалежними Україною та Республікою Білорусь. З іншого боку вихід нашої країни із своєрідної «буферної зони» між Російською Федерацією і Євросоюзом, можливий за умов інтеграції з ЄС та підтримки паритетних відносин з Росією.

Література:

1.ЗАКОН УКРАЇНИ «Про основи національної безпеки України» ///( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, N39, ст.351 ) 
2.«Антикризові заходи уряду Росії» /// Інтернет посилання  -http:// www.economic-crisis.ru/ experty-o-krizise /antikrizisnije-mery- pravitelstva-rossii.html
3. Малева Т.М., Овчарова Л.Н. Социальный контекст модернизации  // Модернизация Росии: условия, предпосылки, шансы. Сб. статей и материалов/ под. ред. В.Л. Иноземцева. М., 2009. С. 5—97.
4.Дж.Стиглиц. Глобализация: тревожные тенденции. М.: Мысль. 2003. С. 188.  


В статье сделана попытка проанализировать влияние кризисных явлений на процессы трансформации России. Показана альтернативная модель развития этой ведущей страны мира, её геополитические императивы.
Ключевые слова: Россия, Украина, кризис, реформы, интеграция, модернизация, оппозиция.

Проблематика мирового кризиса и антикризисного противостояния по известным причинам привлекает повышенное внимание широкого круга обществоведов, подробно изучающих его различные аспекты. В частности, особый интерес составляет реагирование на кризисные вызовы общества переходного типа, в частности, Российской Федерации, Украины и Республики Беларусь, поставленных перед необходимостью преодоления ещё и ряда внутренних кризисов, связанных с состоянием развития этих государств. В отличие от стабильных обществ, обладающих большими возможностями для успешного противостояния мировому кризису, страны, образовавшиеся на постсоветском пространстве, вынуждены проходить испытание одновременно двумя кризисами. По этой причине их попытки реагировать на этот феномен вызывают несомненный интерес, и не только у учёных, а и у руководителей государств. Каждое государство пытается выработать собственную антикризисную стратегию, применить эффективные инструменты для преодоления последствий воздействия кризиса. Так, в Украине этими проблемами, в основном, занимается Совет Национальной Безопасности и Обороны, [1]. Наиболее успешно противостоит кризисам Российская Федерация, и это закономерно, поскольку она обладает намного более мощным потенциалом, чем соседние государства. Не случайно она играет ведущую роль в процессах трансформации пространства, стремясь утвердиться в качестве регионального лидера. Россия пытается, и небезуспешно, отстаивать собственные интересы и усилить своё влияние в системе международных отношений, причём в числе прочих факторов стремится в определённой степени использовать и кризисную ситуацию. Как отметил первый вице-премьер-министр Игорь Шувалов, все социальные обязательства, заложенные в федеральном бюджете, будут выполнены за счёт резервов РФ [2]. Наш концептуальный подход к исследованию кризиса на постсоветском пространстве основан на попытке рассматривать последствия мирового кризиса в Российской Федерации через призму его конструктивной роли в процессах развития российского общества. В первую очередь, степень влияния этого феномена на корректировку стратегической модели развития политической системы, претерпевающей сложную трансформацию. Очевидно, что глобальный кризис повлиял на процессы развития РФ, в частности, на корректировку подходов к тактике борьбы с рядом специфических внутренних кризисов.

Трансформация в России происходит с учётом опыта её соседей. Российские аналитики подробно изучают причины и последствия «оранжевого противостояния» и недостатки «правления А. Лукашенко», что дало возможность создать эффективную систему защиты собственных интересов, как внутри страны, так и в глобальном пространстве. Несмотря на недовольство амбициями и жёсткой политикой Российской Федерации на территории постсоветского пространства, страны ЕС и даже США скорее хотят быть партнёрами Российской Федерации на фоне обострения экономических вопросов и отрицательных последствий, связанных с глобальным кризисом. Можно считать, что Россия стремится создать эффективную форму правления на основе опыта А. Лукашенко и борется с оппозицией, учитывая проблемы возникновения «оранжевого сопротивления» в Украине. Из этого следует слабость и разобщённость российской оппозиции, которой не дают развиваться, поскольку её действия жёстко контролируются властью.

При изучении политического кризиса в России и его элементов, влияющих на общество, ярко выделяются две группы учёных. Дихотомичность императив развития страны (авторитарный режим – демократический строй) вызывает кризисные коллизии в обществе. Прежде всего, политического характера. Российские аналитики используют два основных подхода к оценке ситуации:
одна группа исследователей полностью поддерживает процессы модернизации в России и методы, которыми она осуществляется, воспринимая специфику развития пост-тоталитарных государств через призму опыта построения европейских обществ западного типа [3].

Другая группа исследователей в большей степени поддерживает деятельность немногочисленной российской оппозиции. Они сходятся во взглядах относительно невозможности воплощения демократических ценностей в авторитарных условиях современной российской действительности. Английский исследователь, Нобелевский лауреат Дж. Стиглиц даёт такую оценку ситуации в России: "Россия обрела самое худшее из всех возможных состояний общества ? колоссальный упадок, сопровождаемый столь же огромным ростом неравенства. И прогноз на будущее мрачен: крайнее неравенство препятствует росту, особенно когда оно ведет к социальной и политической нестабильности". [4,188].

Россия ищет свой вариант развития, в некоторой степени гибридный и, возможно, перспективный, поскольку как раз он может быть имплицирован именно в российских довольно специфических реалиях.

В то же время, несмотря на выгоды экономического сотрудничества, страны Запада не заинтересованы в расширении политического влияния Москвы на территории постсоветского пространства. Европейским странам выгодно иметь деловые связи с независимыми Украиной и Республикой Беларусь. С другой стороны, выход нашей страны из своеобразной «буферной зоны» между Российской Федерацией и Евросоюзом возможен при условии интеграции с ЕС и поддержания паритетных отношений с Россией.

Литература:

  • 1. ЗАКОН УКРАИНЫ «Об основах национальной безопасности Украины» ///(Ведомости Верховной Рады Украины (ВВР), 2003, N 39, ст.351)
  • 2. «Антикризисные меры правительства России» /// Интернет ссылка - http://www.economic-crisis.ru/experty-o-krizise/antikrizisnije-mery-pravitelstva-rossii.html
  • 3. Малева Т.М., Овчарова Л.Н. Социальный контекст модернизации // Модернизация Росии: условия, предпосылки, шансы. Сб. статей и материалов/ под. ред. В.Л. Иноземцева. М., 2009. С. 5—97.
  • 4. Дж. Стиглиц. Глобализация: тревожные тенденции. М.: Мысль. 2003. С. 188.   
Комментарии: 4

Пузиков Руслан Владимирович

Статья не до конца раскрыла заявленную тему. Автор не обоснованно игнорируется возможность более активного анализа научных и публицистических источников для раскрытия заявленной темы исследования.

Ярыгина Ирина Зотовна

Представляется целесообразным рекомендовать автору глубже исследовать пробему в целях раскрытия возможного альтернативного развития России или понимания особенностей, происходящих в политической жизни РФ. И.З.Ярыгина

Sergey Chirun

Автор обещал раскрыть альтернативную модель развития России, рассказать о её геополитических императивах, но, видимо, забыл это сделать. Да, соглашусь с автором, российская оппозиция раздроблена, возможно, так же ей не хватает ярких личностей, но в чём же, по мнению автора, заключаются реальные политические альтернативы развития РФ?

Ткаченко Юрий Леонидович

Большое спасибо автору за рассмотрение альтернативной модели трансформации России. Но могу уверенно сказать, как точно НЕ сможет в ближайшее время развиваться Россия. Существующая конфигурация власти в России (это тема отдельного социально-философского исследования) полностью исключает возможность ее эволюционного развития. Поэтому модернизация России будет носить взрывной характер, как это уже неоднократно случалось. По словам А.С. Панарина: "В России снова дышит "вулкан истории" и поэтому политика стала "производством будущего"".
Комментарии: 4

Пузиков Руслан Владимирович

Статья не до конца раскрыла заявленную тему. Автор не обоснованно игнорируется возможность более активного анализа научных и публицистических источников для раскрытия заявленной темы исследования.

Ярыгина Ирина Зотовна

Представляется целесообразным рекомендовать автору глубже исследовать пробему в целях раскрытия возможного альтернативного развития России или понимания особенностей, происходящих в политической жизни РФ. И.З.Ярыгина

Sergey Chirun

Автор обещал раскрыть альтернативную модель развития России, рассказать о её геополитических императивах, но, видимо, забыл это сделать. Да, соглашусь с автором, российская оппозиция раздроблена, возможно, так же ей не хватает ярких личностей, но в чём же, по мнению автора, заключаются реальные политические альтернативы развития РФ?

Ткаченко Юрий Леонидович

Большое спасибо автору за рассмотрение альтернативной модели трансформации России. Но могу уверенно сказать, как точно НЕ сможет в ближайшее время развиваться Россия. Существующая конфигурация власти в России (это тема отдельного социально-философского исследования) полностью исключает возможность ее эволюционного развития. Поэтому модернизация России будет носить взрывной характер, как это уже неоднократно случалось. По словам А.С. Панарина: "В России снова дышит "вулкан истории" и поэтому политика стала "производством будущего"".
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.