facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ТРАНСПЛАНТАЦІЇ КРІОКОНСЕРВОВАНОЇ ПЛАЦЕНТИ НА КОМПЕНСЕТОРНО-ВІДНОВНІ ПРОЦЕСИ В СІТКІВЦІ ТА ЗОРОВОМУ НЕРВІ ЩУРІВ ПРИ ГОСТРОМУ АСЕПТИЧНОМУ ЗАПАЛЕННІ

Автор Доклада: 
Шепітько В. І., Стецук О. О., Якушко О. С.
Награда: 
ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ТРАНСПЛАНТАЦІЇ КРІОКОНСЕРВОВАНОЇ ПЛАЦЕНТИ НА КОМПЕНСЕТОРНО-ВІДНОВНІ ПРОЦЕСИ В СІТКІВЦІ ТА ЗОРОВОМУ НЕРВІ ЩУРІВ ПРИ ГОСТРОМУ АСЕПТИЧНОМУ ЗАПАЛЕННІ

УДК: 616.843:616-123.67:33-28

ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ТРАНСПЛАНТАЦІЇ КРІОКОНСЕРВОВАНОЇ ПЛАЦЕНТИ НА КОМПЕНСЕТОРНО-ВІДНОВНІ ПРОЦЕСИ В СІТКІВЦІ ТА ЗОРОВОМУ НЕРВІ ЩУРІВ ПРИ ГОСТРОМУ АСЕПТИЧНОМУ ЗАПАЛЕННІ

Шепітько Володимир Іванович, д - р мед.наук, професор
Стецук Ольга Олексіївна, здобувач
Якушко Олена Святославівна, викладач
Українська медична стоматологічна академія

Метою нашого дослідження було вивчення структурних елементів сітківки та зорового нерва при гострому асептичному запаленні на тлі трансплантації кріоконсервованої плаценти. Робота була проведена на 25 щурах, з яких 1-а група – інтактна, 2-ій групі вводили внутрішьоочеревенно λ-карагінен та трансплантували кріоконсервовану плаценту. На тлі трансплантації кріоконсервоваої плаценти спостерігались менш виражені прояви запальної реакції сітківки та зорових нервів щурів.
Ключові слова: сітківка, зоровий нерв, асептичне запалення, кріоконсервована плацента, трансплантація.

The study of structural elements of optic nerve at acute experimental neuritis on a background of transplantation of cryopreserved placenta was the aim of our research. Work was conducted on 45 rats, from which 1-th group is control, to the 2-th group injected intraperitoneally λ-carrageenan, to the 3-th group a cryopreserved placenta was transplanted on a background aseptic inflammation. The animals of 3-th group had the less expressed displays of inflammatory reaction of tissues of optic nerve and the phenomena of regeneration were earlier marked.
Key words: retina, optic nerve, aseptic , cryopreserved placenta, transplantation.

Робота є фрагментом НДР „Експериментально-морфологічне вивчення дії трансплантатів кріоконсервованої плаценти на морфофункціональний стан ряду внутрішніх органів ”, № державної реєстрації 0108U001572.

Дослідження показали, що препарати, отримані на основі фетальних органів та плацентарної тканини, мають властивості природних біостимуляторів, які при введенні до будь-якого організму активують у ньому життєві процеси, здійснюють корегуючий вплив на запальні процеси інфекційного та неінфекційного характеру, посилюють репаративні властивості [, , ]. Оскільки плацента є слабким імуногенним органом, це дає передумови застосування її в комплексному лікуванні захворювань запального характеру. Проведені експериментальні дослідження довели протизапальний ефект трансплантації кріоконсервованої плаценти [, , ]. Багато аспектів у питаннях механізмів дії тканинної терапії на структури очного яблука залишаються недостатньо вивченими, що й зумовлює необхідність подальших досліджень у даній області.
Таким чином, на сьогоднішній день актуальною є проблема впливу трансплантації кріоконсервованої плаценти на морфофункціональний стан сітківки та зорового нерва при гострому асептичному запаленні.
Мета дослідження. Вивчення структурних елементів сітківки та зорового нерва щурів при гострому асептичному запаленні на тлі трансплантації кріоконсервованої плаценти.
Матеріал і методи. Матеріалом дослідження була сітківка та зорові нерви, взяті від 25 статевозрілих щурів-самців лінії „Вістар”. Утримання тварин та маніпуляції, які з ними проводились, відповідали законодавству України та міжнародним положенням. Тварини були поділені на дві групи: перша – інтактні тварини (5 щурів), другій (20 щурів) було змодельоване гостре асептичне запалення шляхом введення внутрішьоочеревенно λ-карагінену (5 мг в 1 мл фізіологічного розчину) [, , , ] та на тлі гострого асептичного запалення одноразово підшкірно трансплантовано кріоконсервовану плаценту розмірами 0,5×0,5×0,5 см. Оперативні втручання виконували під кетаміновим наркозом з дотриманням правил асептики та антисептики. Евтаназію тварин проводили шляхом передозування наркозу через на 1, 2, 3 та 5 діб експерименту. Отриманий матеріал фіксували в 2,5% розчині глютарового альдегіду на фосфатному буфері протягом доби при температурі +4°С, потім обробляли згідно правил, прийнятих в електронній мікроскопії, та заключали в ЕПОН-812 []. Отримані напівтонкі зрізи отримували за допомогою ультрамікротома УМТП-7, розміщували на предметному склі та забарвлювали толуїдиновим синім та поліхромним барвником (барвник Маллорі та розчин основного фуксину). Морфометричні дослідження проводили за допомогою світлового мікроскопа „Carl Zeiss” та окуляр-мікрометра МОВ-1-15x. Мікрофотографування здійснювали за допомогою мікроскопа фірми “BIOREX” з адаптованим пакетом програм для фотографування. Ультраструктуру сітківки та зорового нерва вивчали за допомогою електронного мікроскопа МБР-100Л при прискорюючій напрузі 50-75 кВт. Статистичну обробку даних здійснювали за допомогою програми Excel [].
Результати дослідження та їх обговорення. При вивченні нами напівтонких зрізів сітківки ока щура нами були виявлені зміни характерні для протікання гострого асептичного ретиніту, які характеризувались ішемічними змінами мікроциркуляторного русла. Так при вивченні середніх діаметрів власних артеріол сітківки, нами було встановлено незначне розширення артеріол протягом 6-12-ї години експерименту, але показники статистично достовірними не були порівняно з контролем. З 1-2-ї доби визначався незначний артеріоспазм з максимумом на другу добу експерименту і становив в середньому - 10,56±0,84 мкм при р <0,05 порівняно з контрольною групою. Через 12 годин після початку експерименту венули були розширенні на 50% від показників контрольної групи, їхній просвіт заповнений кров`ю. Спостерігався подекуди застій крові. Середній діаметр їх становив 36,57±1,34 мкм при р <0,001. Вже на 2–у добу цей показник збільшився в 2 рази і мав максимальні значення - 40,90±1,34 мкм при р <0,001 в порівняні з показниками контрольної групи. Спостерігалися явища вираженого стазу. Просвіт венул розширений, заповнений форменими елементами крові, наявні явища периваскулярного набряку. Про наявність застійних явищ у венулах свідчило закриття їх просвіту формленими елементами крові, зменшення їх щільності, звуження цитоплазми ендотеліоцитів, дезорганізація інтерстицію. Відновлення структури венул сітківки нами було встановлено вже на 5-у добу експерименту. В капілярах сітківки вже через 24 години від початку експерименту виявлялось потовщення стінок, пристінкове стояння формених елементів крові, які закривали просвіт кровоносних капілярів з створенням еритроцитарних сладжів, ендотелій капілярів був стоншений. При підрахунку середніх діаметрів капілярів було встановлено, що починаючи з першої доби до п’ятої доби виявлялось наростаюче збільшення показників та поступовим відновленням показника до контролю на десяту добу експерименту табл.1.
При вивченні товщини власне сітківки, зовнішнього, внутрішного ядерних та гангліонарного шарів сітківки нами було встановлено, що всі шарі сітківки відреагували на зміни в мікроциркуляторному руслі, збільшенням їх прошарків. Так середній діаметр власне сітківки поступово збільшувався починаючи з першої доби експерименти і мав максимальні значення на 10 добу -186,14±1,23 мкм при р <0,001 в порівняні з контрольними показниками.
Ймовірно, що розлад кровообігу, який супроводжується набряком міжклітинної речовини, обумовлює дистрофічні зміни вказаних клітинних елементів. Останнє, як відомо має зворотній характер в залежності від виду місцевих розладів кровообігу. Так зміни в гангліонарному шарі сітківки щура нами були встановлені вже починаючи з другої доби експерименту – і становили - 34,44±0,66 мкм при р <0,01 в порівняні з контрольними показниками. Цей показник помірно збільшувався і становив максимальних значень на 7-у добу експерименту (37,91±0,56 мкм при р <0,001 в порівняні з контролем). Зовнішній та внутрішній ядерні шари відреагували вже через 12 годин після початку експерименту наростаючим набряком сполучної тканини, він був переважно позаклітинний. З часом набряк захвачував зовнішній і внутрішній сітчасті шари сітківки рис.2. Так максимальні показники товщини ядерних шарів становили на 10-у добу експерименту, відповідно – зовнішній ядерний шар - 35,08±0,87 мкм, та внутрішнього ядерного шару - 41,85±0,76 мкм при р <0,001 в порівняні з контрольними показниками. При вивченні діаметрів та об’ємів ядер шарів сітківки нами встановлений прямий кореляційний зв'язок між збільшенням діаметрів ядер та товщиною шарів сітківки.
Зовнішній ядерний шар представляв собою стовпчикоподібне накопичення ядер закругленої та витягнутої форми з вираженим вмістом великих брилок геторохроматина. При дослідженні об`єму ядер гангліонарного, внутрішнього та зовнішнього ядерних шарів сітківки нам вдалось виявити доволі чіткі вогнища розладу кровообігу, в яких знайдені чіткі наростаючі зміни в LgV вказаних шарів.
Таблиця 1
Динаміка змін середніх діаметрів власних судин сітківки при одноразовій підшкірній трансплантації плаценти на тлі гострого асептичного ретиніту n=50

 

 

Діаметри (мкм)

Капіляри

Артеріоли

Венули

контроль

5,23±0,15

14,03±1,36

22,23±2,17

6 годин

5,47±0,14

16,21±1,45

22,87±1,22

12 годин

5,99±0,48

16,33±1,09

36,57±1,34***

24 години

7,24±0,27***

11,72±0,91*

40,90±1,34***

2 доба

8,89±1,34***

10,56±0,84*

44,56±1,55***

3 доба

10,45±1,45***

17,06±1,21

29,57±0,98**

5 доба

11,34±1,30***

16,24±1,06

22,66±1,45

7 доба

6,45±0,10**

15,95±0,49

22,72±1,56

10 доба

5,85±0,32

14,73±0,75

22,54±1,56

14 доба

5,13±0,34

14,45±0,83

23,83±1,35

21 доба

5,20±0,23

14,01±0,84

22,22±1,09

30 доба

5,25±0,23

13,98±0,27

22,09±0,98

 

Примітка:
- * р <0,05, ** р <0,01, *** р <0,001 в порівняні з контрольними показниками.

При дослідженні нервових волокон зорових нервів щурів через 24 години визначено, що їх середня площа поперечного перерізу становила 3,61±0,22 мкм2, щільність розташування – 69,20±1,13. Ці показники не відрізнялися від таких у тварин інтактної групи.
Нервові волокна мали округлу форму, вкриті мієліновою оболонкою. Через 24 години перебігу гострого асептичного невриту на тлі трансплантації кріоконсервованої плаценти вони не втратили своєї структури та не відрізнялися від нервових волокон зорових нервів інтактних щурів.
Цито-, каріометрія клітин макроглії показала, що через 24 години після трансплантації кріоконсервованої плаценти на тлі гострого асептичного невриту об’єм їх ядер, цитоплазми та ядерно-цитоплазматичне співвідношення були подібні до таких у зорових нервах тварин, яким не проводилися ніякі маніпуляції.
На 2-у добу дослідження нервові волокна були незмінені, вкриті мієліновою оболонкою. Морфометрія показала, що об’єм ядер астроцитів зменшився в 1,3 рази (р<0,05), об’єм цитоплазми та ядерно-цитоплазматичне співвідношення – в 1,2 рази (р<0,05) у порівнянні з астроцитами зорових нервів щурів інтактної групи. Об’єм ядер олігодендроцитів був менший в 1,5 рази (р<0,05), об’єм цитоплазми – в 1,3 рази (р<0,05), ядерно-цитоплазматичне співвідношення – в 1,2 рази (р<0,05) від відповідних показників у групі інтактних тварин.
При дослідженні нервових волокон на 3-ю добу експерименту встановлено, що більшість із них були збільшені в діаметрі. Середня площа поперечного перерізу становила 4,81±0,44 мкм2, що в 1,4 рази (р<0,05) більше, ніж у інтакті. Показники площі поперечного перерізу досягли максимального значення в порівнянні з інтактною групою. Щільність концентрації нервових волокон була 62,10±2,17, що на 9% (р<0,05) менше від попереднього терміну спостереження та на 12% – у порівнянні з групою інтактних тварин.
Значна кількість нервових волокон мала округлу форму, мієлінова оболонка була збережена. Деякі зустрічалися з неправильною формою.
При електронномікроскопічному дослідженні виявлено, що осьові циліндри мали світлу аксоплазму з ознаками набряку. Розшарувань мієлінової оболонки не спостерігалось, але контури її були нерівні.
Об’єм ядер астроцитів зменшився в 1,5 рази (р<0,05), об’єм цитоплазми – в 1,3 рази (р<0,05), ядерно-цитоплазматичне співвідношення – в 1,2 рази (р<0,05) у порівнянні з відповідними показниками в інтактній групі. У цей період астроцити мали найменші розміри. Об’єм ядер олігодендроцитів був у 1,6 рази (р<0,05), цитоплазми – в 1,4 рази (р<0,05), ядерно-цитоплазматичне співвідношення в 1,2 рази (р<0,05) меншим, ніж у інтакті.
При електронній мікроскопії виявлено, що ядра астроцитів мали оптично світлу нуклеоплазму з дрібними глибками гетерохроматину, більш вираженими біля нуклеолеми. Спостерігалось локальне розширення перинуклеарного простору. Цитоплазма світла, містила набряклі мітохондрії з дисоційованими кристами, значну кількість лізосом, які частіше зустрічалися навколо ядра. Цистерни гранулярної ендоплазматичної сітки та пластинчастого комплексу були розширені, нейрофібрили незмінені. Олігодендроцити мали темні ядра з глибками конденсованого хроматину та темну цитоплазму. В навколоядерній зоні спостерігалася значна кількість лізосом, цистерни гранулярної ендоплазматичної сітки, пластинчастого комплексу були нерівномірно розширені, мітохондрії набряклі.
На 5-у добу середня площа поперечного перерізу нервових волокон становила 2,89±0,18 мкм2, що в 1,7 рази (р<0,001) менше, ніж у попередній термін та достовірно не відрізнялася від відповідного показника в інтактних зорових нервах, їх щільність концентрації становила 65,10±1,28, що на 7% менше у порівнянні з інтактною групою.
На 5-у добу в порівнянні з попереднім терміном об’єм ядер астроцитів збільшився в 1,2 рази (р<0,05), що свідчить про активацію їх функції. У порівнянні з інтактною групою розміри астроцитів ще залишалися зменшеними. Показник середнього об’єму ядер олігодендроцитів достовірно не відрізнявся від такого в попередній термін.
Висновки.
1. 1. Ексудативна фаза характеризувалась наростаючим набряком сполучної тканини, змінами в мікроциркуляторному руслі сітківки у вигляді спазмом артеріол, розширенням венул та звуженням просвіту резистивних та емкісних ланок мікроциркуляторного русла, які тримались до 3-5 доби.
2.Найбільш виражені зміни в структурних компонентах сітківки виявлялись на 5-7 добу спостереження у вигляді збільшення об’єму ядер гангліонарного шару.
3.Найбільш виражені зміни в нервових волокнах у вигляді їх набряку та збільшення площі поперечного перерізу спостерігались на 3-у добу дослідження
4. Найвиразніші зміни у клітинах макроглії тварин 2-ої групи спостерігались на 3-у добу експерименту у вигляді зменшення об’єму ядер, набряку цитоплазми та змін серед білоксинтезуючого апарату.
Перспективи подальших досліджень у даному напрямку.
Проведена робота відкриває перспективи застосування фетальних тканин в офтальмологічній практиці.

Література:

  • 1. Адаптирующее влияние криоконсервированного экстракта плаценты на морфофункциональные показатели организма при остром общем охлаждении / А. К. Черемской, О. С. Прокопюк, Г. И. Губина- Вакулик [и др.] // Світ медицини та біології. – 2005. – № 3. – С. 82– 85.
  • 2. Іваницька О. С. Лікування периферійних уражень лицевого нерва продуктами ембріофетоплацентарного комплексу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.22 “Стоматологія” / О. С. Іваницька. – Полтава, 2006. – 20 с.
  • 3. Карупу В. Я. Электронная микроскопия / В. Я. Карупу. – К. : Вища школа, 1984. – 208 с.
  • 4. Лапач С. Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel / С. Н. Лапач, А. В. Чубенко, П. Н. Бабич. – К. : Морион, 2000. – 320 с.
  • 5. Патологическая физиология / [под ред. А. Д. Адо, В. В. Новицкого]. – Томск : Изд-во Том. ун-та, 1994. – 468 с.
  • 6. Порівняльна характеристика протизапальної дії екстрактів хоріона та плаценти / М. О. Кліменко, Н. П. Субота, В. А. Пітько [та ін.] // Фізіол. журн. – 2000. – Т. 46, № 1. – С. 32–36.
  • 7. Трансплантація кріоплацентарних тканин у лікуванні та попередженні виникнення синдрому діабетичної стопи / М. Д. Василюк, А. Г. Шевчук, Є. І. Романишин [та ін.] // Трансплантологія. – 2003. – Т. 4, № 1. – С. 134–135.
  • 8. Шепітько В. І. Динаміка ранніх термінів гострого асептичного запалення сім’яників під впливом трансплантації кріоконсервованої плаценти / В. І. Шепітько, Є. В. Стецук // Морфологія. – 2007. – Т. 1, № 1. – С. 120–123.
  • 9. Шепітько В.І. Структурно-функціональні показники кріоконсервованої плаценти і вплив її трансплантації на морфофункціональний стан ряду внутрішніх органів: дис. ... доктора мед. наук : 14.01.35/ Шепітько Володимир Іванович. – Харків, 2004. – 326 с.
  • 10. Increased carrageenan-induced acute lung inflammation in old rats / E. Corsini, R.D. Paola, B. Viviani [et. al.] // Immunology. – 2005. – Vol. 115. – P. 253–261.
  • 11. Induction of astrocytic cytoplasmic phospholipase A2 and neuronal death after intracerebroventricular carrageenan injection, and neuroprotective effects of quinacrine / W. Y. Ong, X. R. Lu, L. A. Horrocks [et. al.] // Experimental neurology. – 2003. – Vol. 183 (2). – P. 449–457.
  • 12. Morris C. J. Carrageenan-induced paw edema in the rat and mouse / C. J. Morris // Methods in molecular biology. – 2003. – Vol. 225. – P. 115–121.
6.83333
Ваша оценка: Нет Средняя: 6.8 (6 голосов)
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.