facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

ОДНОМОМЕНТНА ПОВНА АНАТОМО-ФУНКЦІОНАЛЬНА РЕКОНСТРУКЦІЯ ВЕЛИКИХ ПІСЛЯТРАВМАТИЧНИХ ДЕФЕКТІВ ПОВІК

Автор Доклада: 
Жабоєдов Г. Д., Петренко О. В.
Награда: 
ОДНОМОМЕНТНА ПОВНА АНАТОМО-ФУНКЦІОНАЛЬНА РЕКОНСТРУКЦІЯ ВЕЛИКИХ ПІСЛЯТРАВМАТИЧНИХ ДЕФЕКТІВ ПОВІК

УДК: 617.77-001.004.64-031.82-089.844

ОДНОМОМЕНТНА ПОВНА АНАТОМО-ФУНКЦІОНАЛЬНА РЕКОНСТРУКЦІЯ ВЕЛИКИХ ПІСЛЯТРАВМАТИЧНИХ ДЕФЕКТІВ ПОВІК 

Жабоєдов Геннадій Дмитрович, д-р мед. наук, проф.,
член-кореспондент Національної академії медичних наук України
Петренко Оксана Василівна, канд. мед. наук
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця

 

Проведено порівняльний аналіз різних способів реконструкції великих після травматичних колобом повік у 45 пацієнтів. У 22 пацієнтів реконструкцію колобом проводили за способом Кунта, у 23 пацієнтів – за запропонованою методикою. Розроблена повна одномоментна анатомо-функціональна реконструкція великих після травматичних колобом повік дозволила зменшити кількість рецидивів колобом, покращити анатомо-функціональний та естетичний ефект оперативного втручання в 72% випадків.
Ключові слова: великі після травматичні колобоми повік, реконструктивно-відновлювальні операції, анатомо-функціональний ефект.

A comparative analysis of different methods of large post-traumatic eyelid colobomas reconstruction in 45 patients has been conducted. In 22 patients the reconstruction has been performed by Kunt method, in 23 patients – by the proposed method. It has been developed the complete one-stage anatomic-functional reconstruction of large post-traumatic eyelid colobomas that allowed to reduce the number of relapses colobomas, to improve anatomic-functional and aesthetic effect of surgical intervention in 72% of cases.
Keywords: large post-traumatic eyelid colobomas, reconstructive surgery, anatomic-functional effect.

За останній час, в зв’язку з особливостями сучасної травми, значно збільшилась кількість травматичних пошкоджень повік, після яких нерідко формуються великі дефекти та рубцеві деформації тканин, що потребують реконструктивно-відновлювальних хірургічних втручань [1, 2]. Основною метою офтальмопластичних операцій, які проводяться на повіках є відновлення їх анатомо-функціональних та естетичних властивостей. Як відомо, повіки є захисним апаратом. При повному їх зімкнені забезпечується захист рогівки, зберігається волога кон’юнктивального мішка та регулюється відтік сльози. Зазвичай, при значних дефектах повік очне яблуко залишається не захищеним та виникає загроза розвитку ксерозу рогівки з подальшими запальними процесами, утворенням виразки, що може призвести до перфорації рогівки та загибелі ока [3]. Тому дуже важливим залишається вчасне та адекватне закриття наскрізного дефекту (колобоми) повік. Відомо, що навіть незначні дефекти в периорбітальній ділянці можуть приводити до важких емоційних хвилювань у хворих. Тому пластичне відновлення повік відіграє значну роль в соціально-адаптивному стані та покращенні якості життя даної категорії пацієнтів. Існує багато різних методів та способів закриття наскрізних дефектів повік, кожен із них має свої переваги та недоліки [4]. На думку багатьох авторів високоефективним методом пластики залишаються місцево пластичні операції, адже при них ділянки шкіри повік при закритті дефекту не відрізняються від оточуючої шкіри обличчя [5]. Проте такі методи не завжди можна застосовувати при значних дефектах повік та виконати реконструкцію за один етап оперативного втручання [6]. Все це обумовило пошук нових способів пластики великих післятравматичних колобом повік.

Мета – розробити одномоментний анатомо-функціональний спосіб пластики великих післятравматичних колобом повік, який дозволить зменшити кількість рецидивів колобом та покращить функціонально-естетичний ефект оперативного втручання.

Матеріали та методи
Робота проводилась на кафедрі офтальмології Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця на базі центру «Травма ока» міста Києва в 2007-2011рр. За цей період було обстежено та проліковано 45 пацієнтів з великими післятравматичними колобомами повік які виникли внаслідок неадекватної реконструкції пошкоджень допоміжного апарату органу зору після вогнепальних поранень, дорожньо-транспортних пригод, розриву деталей будівельних інструментів, феєрверків. Серед них було 29 (64%) чоловіків та 16 (36%) жінок. Середній вік пацієнтів склав 29±8 роки. Залежно від застосованого способу реконструкції пацієнти були розподілені на дві групи. Перша група (22 пацієнта) – реконструкцію проводили по Кунту. При цьому способі відповідно дефекту на всю товщину повіки вирізали клапоть, та підшивали його вище косими швами. Місце дефекту вирівнювалось [7]. Друга група (23 пацієнта) – реконструкцію здійснено запропонованим способом, який виконували наступним чином. Маркером проводили розмітку на повіках, визначали об’єм ексцизії тканин. Після місцевої анестезії 2% розчином лідокаїну викраювали шкірний клапоть прямокутної форми основою до колобоми. Проводили відсепаровку шкіри та підшкірної клітковини від глибше лежачих тканин в сторону колобоми, відхиляли клапоть епідермісом до рогівки. Клаптем закривали колобому та за допомогою спеціального пристрою моделювали та формували інтермаргінальний край повік, який закріплювали швами з освіженими краями колобоми. З метою заміщення шкірного дефекту, який утворився після переміщення клаптя, закриваючого колобому, використовували ковзаючий шкірний клапоть. Для цього проводили розтин шкіри від темпоральної бічної сторони дефекту, здійснюючи достатню відсепаровку шкіри, що дозволяло збільшити рухливість клаптя. Зміщували клапоть на дефект в медіальному напрямку та адаптували краї клаптів достатньою кількістю швів. З метою врівноваження вертикального натягу та формування правильного положення краю повік проводилась тимчасова блефарорафія (Патент на корисну модель №55966 від 27.12.2010). Строки спостереження за пацієнтами після операцій склали 3,5±1,0 роки.

Результати
Критерії оцінки післяопераційного результату включали: визначення показника косметичності (ПК), ширини очної щілини, форми краю повіки, висоти сльозового меніску, стабільності прероговичної сльозової плівки, щільність прилягання повіки до очного яблука, наявність чи відсутність рецидивів. Функціональні показники оцінювали по рухливості повік, величині лагофтальму, сльозовим пробам.

Для оцінки результату офтальмопластичних операцій використовували методику, запропоновану професором М.Г.Катаєвим, яка включала порівнювання трьох післяопераційних станів:

  1. Ідеальний результат – це стан, при якому відсутні будь-які відхилення з боку анатомо-функціональних та естетичних показників.
  2. Оптимальний результат – це найкращий результат, отриманий при лікуванні конкретної патології у конкретних пацієнтів при використанні конкретної методики.
  3. Середній або реальний результат – це дійсний, отриманий практично результат операції.

Підвищення ефективності лікування вважали реально досягнутим, якщо оптимальний та середній результати наближались до норми. В якості оптимальних представлені найкращі результати лікування в кожній групі, крім того, для кожної групи підраховані середні значення критеріїв оцінки.

В першій групі оптимальний результат виражався наступною комбінацією признаків: рухливість верхньої повіки 6 мм; ПК=1; лагофтальму немає; край повік згладжений; результат стабільний (через 1-2 роки ефект операції не знижується). Оптимальний результат в процентах: ширина очної щілини 100% від здорового ока; рухливість верхньої повіки 42,9% від здорового ока, косметичність 83% від ПК=0. Данні свідчать, що відмінності від норми немає по трьом параметрам.

Середній результат: рухливість верхньої повіки 3,3±1,6 мм; ПК=1,3±0,8; величина лагофтальму 0,9мм; край повік згладжений; в віддаленні строки спостереження рухливість верхньої повіки знижується на 0,5±0,2 мм, величина лагофтальму збільшується на 0,2 мм. Середній результат в процентах: ширина очної щілини 83,6±7,8%; рухливість верхньої повіки 32,7±6,4%; косметичність 68,2±10,3%.

Протягом строку спостереження у пацієнтів першої групи рецидиви виникли в 21% випадків. В другій групі оптимальний результат: рухливість верхньої повіки 8 мм; ПК=0; лагофтальму немає; край повік має правильну форму; результат стабільний. Оптимальний результат в процентах: ширина очної щілини 100%; рухливість верхньої повіки 62,4%, косметичність 100%. Данні свідчать, що відмінності від норми немає по чотирьом параметрам.

Середній результат: рухливість верхньої повіки 5,3±1,7 мм; ПК=0,6±0,4; величина лагофтальму 0,2 мм; край повік має правильну форму; в віддаленні строки спостереження рухливість верхньої повіки збільшується на 0,7±0,2 мм, величина лагофтальму зменшується на 0,1 мм. Середній результат в процентах: ширина очної щілини 94,2±5,7%; рухливість верхньої повіки 83,6±4,2%; косметичність 88,6±10,0%. Рецидивів колобом не спостерігали в жодному випадку. Зовнішній вигляд клаптів не відрізняється від оточуючих тканин, шкіра гладенька, нормального кольору.

У пацієнтів обох груп до операції відмітили статистично достовірне зниження стабільності прекорнеальної слізної плівки (ПСП) до 3,7±0,3 сек. в першій групі та до 3,8±0,4 сек. в другій групі; величини слізного меніска та показників сумарної сльозопродукції до 9,3±0,8 мм/5хв в першій групі та до 9,4±0,6 мм/5хв в другій групі. Після оперативного втручання відмічено достовірне підвищення стабільності ПСП у всіх пацієнтів, однак ці показники були значно вищі у пацієнтів другої групи. ПСП підвищилась в середньому до 8,0±0,6 сек. в першій групі та до 9,3±0,4 сек. в другій групі. Величина сльозового меніску достовірно зросла у пацієнтів другої групи з 1,6±0,1 мм до 2,3±0,3 мм після лікування. У пацієнтів першої групи також спостерігали збільшення цього показника з 1,4±0,3 мм до 1,8±0,4 мм, однак ці відмінності не були статистично значущими (р>0,05). Показники сумарної сльозопродукції підвищились в середньому до 13,3±0,8 мм/5хв в першій групі та до 13,5±0,9 мм/5хв в другій групі, проте вони достовірно не відрізнялись від вихідних даних (р>0,05). Отримані данні свідчать про нормалізацію захисної, сльозопродукуючої та сльозовідвідної функції повік у пацієнтів прооперованих з приводу великих післятравматичних колобом повік, однак у пацієнтів основної групи вказані показники були достовірно кращими.

Аналізуючи отримані данні, ми відмітили більш ефективне лікування великих післятравматичних дефектів повік запропонованим способом як з анатомо-функціональної так і з косметичної сторони. Це можна пояснити патогенетичним та анатомічно обґрунтованим усуненням великих колобом повік за рахунок місцевої пластики з моделюванням та формуванням анатомічних структур повік.

Висновки

  1. Повна одномоментна анатомо-функціональна реконструкція великих післятравматичних колобом повік запропонованим способом дозволила досягти покращення результатів хірургічного лікування в 87% випадків.
  2. Встановлено відсутність рецидивів колобом у пацієнтів основної групи.
  3. Запропонований спосіб аутопластики великих післятравматичних колобом повік виявився патогенетично обумовленим та доцільним при виконанні офтальмопластичних операцій у даної категорії пацієнтів. Впровадження його в офтальмологічну практику дозволить вдосконалити функціонально-естетичний ефект оперативного втручання та покращить якісті життя пацієнтів з післятравматичними змінами периорбітальної зони.

Література:

  1. Волков В.В., Даль Г.А.,Куликов В.С. и др. Многообразие современных криминально-бытовых повреждений глаз и тактика их лечения // Клиника и лечение повреждений глаз при экстремальных и криминальных ситуациях. – МНИИ глазных болезней им. Гельмгольца. – 1993.- с. 21-22.
  2. Гундорова Р.А., Нероев В.В., Кашников В.В. Травмы глаза. – М.: ГЭОТАР – Медиа, 2009. – 560 с.
  3. Гундорова Р.А., Степанов А.В., Курбанова Н.Ф. Современная офтальмотравматология. – М.: ОАО «Издательство «Медицина», 2007.- 256 с.
  4. Колен А.А. Руководство по пластической хирургии глаза. – М.: Медгиз, 1950. – 207 с.
  5. Jean-Paul Adenis Chirurgie palpebrale. – Elsevier Masson, 2007. – 188 p.
  6. Зайкова М.В. Пластическая офтальмохирургия. – М.: Медицина, 1980. – 208 с.
  7. Каллахан А. Хирургия глазных болезней. – М.: Медгиз, 1963. – с.93-94.
6
Ваша оценка: Нет Средняя: 6 (1 голос)
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.