facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

ТОПОГРАФОАНАТОМІЧНІ ЗРІЗИ ПЕЧІНКИ СТОСОВНО ДО УЛЬТРАЗВУКОВОГО СКАНУВАННЯ

Автор Доклада: 
Терещенко А. О., Горяїнова Г. В., Запорожець І. О.
Награда: 
ТОПОГРАФОАНАТОМІЧНІ ЗРІЗИ ПЕЧІНКИ СТОСОВНО ДО УЛЬТРАЗВУКОВОГО СКАНУВАННЯ

УДК 617.55:611.36-073.432.19

ТОПОГРАФОАНАТОМІЧНІ ЗРІЗИ ПЕЧІНКИ СТОСОВНО ДО УЛЬТРАЗВУКОВОГО СКАНУВАННЯ

Терещенко Анатолій Олександрович, канд. мед. наук,проф.
 Горяїнова Галина В’ячеславівна, канд. мед. наук, доцент
 Запорожець Ігор Олександрович, студент-кружківець ХНМУ
Харківський національний медичний університет


У данному дослідженні проводилась порівняльна типізація анатомічних та ультразвукових зрізів печінки, отриманих згідно з топографоанатомічними меридіанами для обгрунтування додаткових доступів при ультразвуковому скануванні печінки.
Ключеві слова: анатомія, печінка, ультразвукове сканування.
The present research deals with the comparative typification of anatomic and ultrasound liver sections obtained in accordance with the topographoanatomic meridians, in order to substantiate additional accesses in the ultrasound liver scanning.
Keywords: anatomy, liver, ultrasound scanning.

Останнім часом ультразвуковий метод дослідження внутрішніх органів займає приоритетне місце серед інших неінвазійних методів дослідження [1]. Разом з тим трактовка ультразвукових томограм не має топографоанатомічної бази і носить частіше безсистемний описувальний характер. Рішення цієї проблеми зв’язано з використанням універсальної системи координат [2,3].
Мета нашого дослідження – вивчення анатомії печінки на анатомічних та ультразвукових зрізах. Перед нами було поставлено завдання розробити комплексну методику типометрії печінки, провести порівняльну типізацію анатомічних та ультразвукових зрізів, обґрунтувати додаткові доступи стосовно до ультразвукового сканування.
Матеріали і методи. Матеріалом дослідження послужили 57 трупів людей зрілого віку, смерть яких не була пов’язана з патологією гепатобіліарної системи. У роботі використовувалися такі методи: типометрія печінки, селективна ін’єкція портальної системи печінки сіркокислим барієм з послідуючою ангіографією, ультразвукове сканування печінки відповідно топографоанатомічним меридіанам.
Для рішення поставленого завдання на поверхню печінки трупа наносили топографоанатомічні меридіани (топометрія), потім ін’єкували портальну систему вилученої із трупа печінки сіркокислим барієм та проводили ультразвукове сканування ін’єкованої печінки у сагітальній площині відповідно нанесеним меридіанам. Ультразвукові томограми підтверджувалися анатомічними зрізами, зробленими у сагітальній площині відповідно нанесеним меридіанам, а також отриманими ангіограмами.
Результати досліджень та їх обговорення. При скануванні печінки по правому меридіану (М9) у зону сканування попадали одночасно басейни правої та лівої ворітних вен (мал.1). На топографічному зрізі по відповідному меридіану (мал.2) зокрема правої та лівої гілок ворітної вени видно незаповнені контрастом отвори серединної та правої печінкових вен, розташованих по ходу правої та міждолевої портальної щілини. Це дає змогу чітко виділити правий парамедіанний та правий латеральний сектори печінки, а також її ліву частку.
При скануванні печінки по передньому серединному меридіану (М0) сканер охоплює територію, яка кровопостачається лівою ворітною веною (мал..3). Тут визначається ряд судинних елементів у верхньому та нижньому відділах зони сканування. На відповідному топографоанатомічному зрізі печінки вдається чітко визначити, що судинні елементи, отримані на ультразвукової сканограмі по передньому серединному меридіану – це судинно-секреторні ніжки другого та третього сегментів (мал..4). Зокрема них на топографоанатомічному зрізі визначається незаповнена контрасною речовиною ліва печінкова вена, розташована по ходу лівої портальної щілини.

Ультразвукова сканограма печінки по правому меридіану

Мал.1. Ультразвукова сканограма печінки по правому меридіану

Топографоанатомічний зріз у фронтальній пощині по правому меридіану.Вид ззаду. Фотографія з препарату

Мал.2. Топографоанатомічний зріз у фронтальній пощині по правому меридіану.Вид ззаду. Фотографія з препарату.

Ультразвукова сканограма печінки по передньому серединному меридіану
Мал.3. Ультразвукова сканограма печінки по передньому серединному меридіану

Топографоанатомічний зріз у сагітальній площині по передньому серединному меридіану. Вид збоку та зправа. Фотографія з препарату.
Мал.4. Топографоанатомічний зріз у сагітальній площині по передньому серединному меридіану. Вид збоку та зправа. Фотографія з препарату.

На ультразвуковій сканограмі по правому передньому медіальному меридіану (М11) визначаються контури великої судини подовжнього січення у верхньому та нижньому відділах сканограми. Зіставлення сканограми з топографоанатомічним зрізом дає можливість вивести, що велика судина на сканограмі – це на топографоанатомічному зрізі незаповнена контрастом ліва печінкова вена, а дрібні судини – судинно-секреторні елементи второго, третього та четвертого сегментів.
На ультразвуковій сканограмі по правому передньому латеральному меридіану (М10) виявляються ряд великих та дрібних судинних утворень подовжнього січення. При зіставленні цієї сканограми з відповідним топографоанатомічним зрізом вдається встановити, що великим судинним утворенням подовжнього січення на сканограмі є права печінкова вена, незаповнена контрастом на топографоанатомічному зрізі та розташована по ходу правої портальної щілини. У свою чергу дрібні судини подовжнього січення – це відповідно судинно-секреторні елементи п’ятого та шостого сегментів печінки.
На ультразвуковій сканограмі по правому задньому латеральному меридіану (М8) визначається велике судинне утворення поперечного січення і ряд дрібних судинних утворень у верхньому та нижньому відділах зони сканування. При порівнянні сканограми з відповідним топографоанатомічним зрізом вдається визначити, що великим судинним утворенням поперечного січення є права печінкова вена. На топографоанатомічному зрізі вона незаповнена контрастом та розташована по ходу правої портальної щілини.Отже дрібні судинні утворення – це судинно-секреторні елементи правого парамедіанного та правого латерального секторів печінки.
Висновки. Права частка печінки знаходиться у координатах від правого заднього медіального до правого переднього медіального меридіанів (М7 – М11). Ліва частка печінки визначається у координатах: від правого переднього до лівого переднього медіальних меридіанів (М11 – М1). Передній серединний меридіан (М0) проектується на середину лівої частки печінки; ультразвукове дослідження у сагітальній площині вздовж цього меридіану візуалізує судинно-секреторні елементи другого та третього сегментів (С2 та С3). Правий передній медіальний меридіан (М11) проектується на місце фіксації серповидної зв’язки до діафрагмальної поверхні печінки; сканування вздовж цього меридіану візуалізує ліву портальну щілину. Правий передній латеральний меридіан (М10) проектується на 1 см праворуч від ложа жовчного міхура; сканування вздовж цього меридіану візуалізує жовчний міхур, праву портальну щілину та судинно-секреторні елементи п’ятого та шостого сегментів (С5 та С6). Правий задній латеральний меридіан (М8) проектується на середину правого заднього кута печінки, а сканування вздовж цього меридіану візуалізує судинно-секреторні елементи правого латерального та правого парамедіанного секторів.
Таким чином, топографоанатомічні меридіани можуть бути широко використані у клінічній практиці, як додаткові ультразвукові доступи до печінки. Вони значно спрощують візуалізацію структурно-функціональних взаємовідношень секторів і сегментів печінки.

Література:
1.Митьков В.В. Клиническое руководство по ультразвуковой диагностике. – Москва «Визар», 1996, том 1, с.27-94.
2.Бурых М.П. Система топографических координат тела человека.– Харьков,1991, -36 с.
3.Бурых М.П., Зинченко В.Д., Михалин М.А., Горяинова Г.В. Геотопографический подход к изучению тела человека. Ультразвуковая морфометрия почек и печени // Індивідуальна анатомічна мінливість органів, система, тканин людини і її значення для практики: Матеріали міжнародної наукової конференції, присвяченої 80-річчю з дня народження проф..Т.В.Золотарьової. – Полтава, - 1994. – с.37-38. 

5.42857
Ваша оценка: Нет Средняя: 5.4 (7 голосов)

Достаточно оригинальгое

Достаточно оригинальгое исследование. Уточните пожалуйста как быстро после гибели пациента вы исследовали материал...?
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.