facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

ДОСЛІДЖЕННЯ ВМІСТУ ПОЛІСАХАРИДІВ У ПЛОДАХ АЙВИ CYDONIA OBLONGA L.

Автор Доклада: 
Джан Т.В., Коновалова О.Ю., Клименко С.В.
Награда: 
ДОСЛІДЖЕННЯ ВМІСТУ ПОЛІСАХАРИДІВ У ПЛОДАХ АЙВИ CYDONIA OBLONGA L.

УДК 615.322:582.734.4

 

ДОСЛІДЖЕННЯ ВМІСТУ ПОЛІСАХАРИДІВ У ПЛОДАХ АЙВИ CYDONIA OBLONGA L.

 

Джан Тетяна Віталіївна, старший викладач
Коновалова Олена Юріївна, д-р фармацевт. наук, проф.
Клименко Світлана Валентинівна, д-р биол. наук, проф.
Київський медичний університет УАНМ
Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАНУ

 

У статті наведені результати визначення вмісту полісахаридних фракцій у плодах айви сортів «Марія» і «Кащенка №18». Встановлено, що у плодах айви сорту «Марія» вищий вміст всіх фракцій полісахаридів, серед полісахаридних фракцій переважають водорозчинні полісахариди. У плодах сорту «Кащенка №18» переважають геміцелюлози. в сумі геміцелюлоз вищий вміст геміцелюлози А, ніж у плодах айви сорту «Кащенка №18».
Ключові слова: айва, фракції полісахаридів, водорозчинні полісахариди, пектинові речовини, геміцелюлози.

The results of determination of content of polysaccharide fractions in the fruits of quince sorts of "Maria"and "Kashchenko number 18”. Found that in quince fruit sort "Mary" the highest content of all fractions of polysaccharides, among polysaccharides fractions dominated soluble polysaccharide. In fruits sortKashchenka number 18 "predominate hemicellulose, in the amount of hemicellulose is higher content hemicellulose A than in the fruits of quince sortKashchenko number 18”.
Key words: quince, polysaccharide fractions, soluble polysaccharide, pectins, hemicellulose.

 

В даний час інтерес до полісахаридів суттєво виріс. Якщо раніше полісахариди, в основному, використовувались в якості допоміжних речовин у виробництві різних лікарських форм, то в останні роки їх більшою мірою розглядають як біологічно активні речовини.

Досить давно відомі такі фармакологічні властивості полісахаридів як пом’якшувальні, обволікаючі, муколітичні, протизапальні. Викликають інтерес дані дослідників, що свідчать про вплив деяких полісахаридів рослинного походження на перебіг експериментальної гіперліпідемії, атеросклерозу та цукрового діабету. Деякі полісахариди виявились ефективними антиульцерогенними та гепатопротекторними агентами, перспективними для використання в терапії виразкової хвороби та гепатитів. Була виявлена протимікробна, противірусна, протипухлинна активність полісахаридів рослинного походження. Для пектинів характерні іонообмінні властивості, високий ступінь сорбуючої активності, чутливість до бактеріальної ферментації в товстому кишечнику і сприятливий вплив на обмін речовин. Широко вивчається вплив полісахаридів на імунітет. За біологічним значенням і місцезнаходженням в рослинах можна відмітити наступне, що одні імуномодулюючі полісахариди відносяться до геміцелюлоз і входять до складу клітинних стінок, інші є резервними полісахаридами. Поліаніонні структури з уроновими кислотами є сильнішими імуностимуляторами, ніж нейтральні полісахариди. Цікаво відмітити, що одні рослинні полісахариди здатні утворювати специфічні антитіла і підвищувати титр пропердину в сироватці крові, інші – підвищують кількість лейкоцитів периферичної крові у здорових щурів, збільшують масу селезінки. Деякі фракції рослинних полісахаридів виявляють вплив на фактори гуморального імунітету: підвищують кількість лізоциму і титр комплементу в сироватці крові [1].

Особливе місце серед полісахаридів займає водорозчинний арабіногалактан (АГ) завдяки значному вмісту в рослинній сировині й унікальним властивостям [2]. Дослідження цього надзвичайно цінного продукту ведуться із середини минулого століття. В останні роки значно активізувалися дослідження біологічної активності АГ, а також впливу структурних елементів його макромолекул на їхні біологічні функції.Усі вивчені 3,6-арабіногалактани квіткових рослин істотно потенціюють ретикуло-ендотеліальну систему, у першу чергу фагоцитоз. Імунологічна специфічність макромолекули прямо зв'язана зі ступенем розгалуженості галактанового кора тому, що на розгалуженій області відбувається локалізація імунодетермінантних груп, що вносить важливий вклад у біологічну активність. Поряд з наявністю складних розгалужень у макромолекулі істотну роль грають бічні ланцюги, побудовані з залишків L-арабінофуранози.

Метою даної роботи було дослідження вмісту полісахаридів у плодах айви. Об’єктами вивчення були плоди айви сортів «Марія» та «Кащенка №18», виведених у відділі акліматизації рослин Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка, зібрані у вересні 2010 р. Кількісне визначення полісахаридів проводили комбінованим методом, який поєднує відому схему розділення вуглеводів за Бейлі із спектрофотометричним методом Дрейвуда [3]. Для вивчення змісту полісахаридів проводили послідовну екстракцію сировини на киплячій водяній бані водою, сумішшю розчинів кислоти щавлевої (0,5% розчин) і амонію оксалату (0,7% розчин) у співвідношенні 1:1 і 5% розчином калію гідроксиду. Співвідношення сировина-екстрагент 1:50, час екстракції - 1 година. Отримані екстракти, що містять водорозчинні полісахариди (ВРПС), пектинові речовини (ПВ) і геміцелюлози (ГЦ), збирали у мірну колбу ємністю 50мл. ВРПС, ПВ і суму ГЦ осаджували чотирикратним об'ємом етилового спирту, а ГЦ А - двократним обсягом 5% розчину кислоти сірчаної з 1 мл отриманих екстрактів у центруфужній пробірці, нагрівали отриману суміш на киплячій водяній бані 10 хв., охолоджували і центрифугували зі швидкістю 3000 обертів за хвилину протягом 10 хв. Надосадову рідину зливали, осад продували гарячим повітрям до видалення слідів етилового спирту. До осаду доливали 4мл 0,2% розчину антрону в сірчаній кислоті (антронсірчаний реактив), нагрівали на киплячій водяній бані 10 хв., після охолодження переносили в мірну колбу ємністю 25мл 96% етиловим спиртом і доводили до мітки. Вимірювали оптичну щільність отриманого розчину на спектрофотометрі Hewlett Packard 8453 в кюветі з товщиною шару 10 мм при 430нм (ВРПС), 407нм (ПВ і ГЦ). Як розчин порівняння використовували 4 мл антросірчаного реактиву, витриманого в тих же умовах. Розрахунок вмісту полісахаридів проводили в перерахунку на домінуючий моносахарид за результатами визначення моносахаридного складу полісахаридів після гідролізу методом тонкошарової хроматографії. Таким чином, розрахунок вмісту ВРПС проводили в перерахунку на галактозу, ПВ і ГЦ – на галактуронову кислоту, використовуючи питомі оптичні показниики поглинання даного моносахариду.

Результати визначення вмісту полісахаридів у плодах айви наведені на діаграмі (рис.1).

Вміст полісахаридів у плодах айви

Рис. 1. Вміст полісахаридів у плодах айви

 

Як видно із одержаних результатів, у плодах айви сорту «Марія» вищий вміст всіх фракцій полісахаридів, ніж у плодах айви сорту «Кащенка №18». Особливо велика різниця спостерігається у вмісті водорозчинних полісахаридів – 5,18±0,07% і 1,12±0,02% у перерахунку на галактозу у плодах айви сорту «Марія» та «Кащенка №18», відповідно. Досить суттєва різниця спостерігається і у вмісту суми геміцелюлоз – 4,86±0,09% і 3,34±0,04% у перерахунку на галактуроновую кислоту у плодах айви сорту «Марія» та «Кащенка №18», відповідно. Порівнюючи між собою вміст полісахаридних фракцій необхідно відзначити, що у плодах айви сорту «Марія» переважають водорозчинні полісахариди, а у плодах сорту «Кащенка №18» - геміцелюлози. У плодах айви сорту «Кащенка №18» дещо вищий вміст геміцелюлози А в сумі геміцелюлоз, ніж у плодах іншого сорту – 32% і 24%, відповідно. Варто також відмітити, що у плодах айви сорту «Кащенка №18» вміст пектинових речовин трохи перевищує вміст водорозчинних полісахаридів, на відміну від плодів айви сорту «Марія», де вміст пектинових речовин майже в 3 рази менший, ніж вміст водорозчинних полісахаридів.

 

Література:

 

1. Криштанова Н.А., Сафонова М.Ю., Болотова В.Ц., Павлова Е.Д., Саканян Е.И. Перспективы использования растительных полисахаридов в качестве лечебных и лечебно-профилактических средств // Вестник ВГУ. Серия: Химия. Биология. Фармация. 2005. №1. С. 212-221.
2. Медведева Е.Н., Бабкин В.А., Остроухова Л.А. Арабиногалактан лиственницы – свойства и перспективы использования // Химия растительного сырья. 2003. №1. С. 27-37.
3. Оленников Д.Н., Танхаева Л.М. Методика количественного определения групового состава вуглеводного комплекса растительных объектов // Химия растительного сырья. 2006. №4. С. 29-33.

5.28571
Ваша оценка: Нет Средняя: 5.3 (7 голосов)

Матеріал викладений цікаво,

Матеріал викладений цікаво, але прошу визначити практичну значимість дослідження

Очень интересное изучение

Очень интересное изучение свойств айвы. По сути, это очень полезное и совершенное натуральное профилактическое лекарство, которое незаменимо в рационе населения.

Исследование достаточно

Исследование достаточно интересное. Утосните практическое значение вашего исследования...?
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.