facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

ЕНТРОПІЯ РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОЇ СПІЛЬНОТИ РІЗКО ЗРОСТАЄ. ЧОМУ? КУДИ РУХАТИСЯ ДАЛІ?

Автор Доклада: 
Стронський Л. М.
Награда: 
ЕНТРОПІЯ РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОЇ СПІЛЬНОТИ РІЗКО ЗРОСТАЄ. ЧОМУ? КУДИ РУХАТИСЯ ДАЛІ?
ЕНТРОПІЯ РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОЇ СПІЛЬНОТИ РІЗКО ЗРОСТАЄ. ЧОМУ? КУДИ РУХАТИСЯ ДАЛІ?

ЕНТРОПІЯ РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОЇ СПІЛЬНОТИ
РІЗКО ЗРОСТАЄ. ЧОМУ? КУДИ РУХАТИСЯ ДАЛІ?

Стронський Лев Миколайович, канд. техн. наук, ст.н.с.
Інститут відновлюваної енергетики, Національна Академія Наук України


В статті наведена спроба розібратися в термодинамічній сутності процесів планетарного довкілля для усвідомлення наукової постановки проблеми «Куди рухатися далі?». Наведені уточнення традиційних і тлумачення нових понять, які використані в статті для розкриття глибинної сутності проблеми.
Розглянута термодинамічна сутність складових деградації довкілля – духовності людської спільноти, зростання економічної ентропії, стрімкої зміни клімату в життєвому просторі. Показана провідна роль в деградації довкілля модельного формату розвитку людської спільноти «без обмеження приватизації матеріального світу» (яйце приватизує курку) через формування і трамбування спотвореної ментальності людства (активізацію дії на підсвідомому рівні генетичних програм) у ролі рушійної сили ірраціонального розвитку в польоті за владою через матеріальне збагачування «сильних світу сього» – Ми за мир, ми за мир. Ми за весь Мир!.
Наведені: концептуальне бачення моделі розвитку людської спільноти без зростання ентропії та бачення нагальних вступних заходів по проблемі «Куди рухатися далі ?».
Ключові слова: економічна ентропія, взаємодія «людина↔довкілля», революційний розвиток людської спільноти, раціональна енергетика.

This article aims at highlighting thermodynamic nature of global environmental processes for the purpose of perceiving scientific identity of the problem “In what direction to move on?” Clarifications of traditional notions and explications of new notions used in the article for exposing the deep essence of the problem are provided.
Thermodynamic nature of environment degradation components is considered – deterioration of social spirituality, growth of economic entropy, rapid climatic changes within the living space. Mankind’s development model frame “without limitation of privatization of the physical world” is shown to have overriding role in degradation of environment (the chicken is privatizing the hen) through establishing and maintaining distorted human mentality (activation of actions at sub-conscious level of genetic programs) as the driving force of irrational development in pursuit of power through enrichment of the “world’s mighty” – “We want peace, we want peace. We want a larger piece!”
Conceptual visions of mankind development model without growth of entropy and urgent preliminary measures to be taken with respect to the problem “In what direction to move on?” are provided.
Key words: economic entropy, “human↔environment” interaction, revolutionary development of mankind, rational energetics. 

В С Т У П
Сьогодні перед людством вже в повний ріст обголилася епохальна дилема: «Куди рухатися далі?» – різко розвернути свій революційний вектор розвитку, вперш за все, глобалізацію у супроводі «технічного прогресу», які вже віддзеркалюють навіть не біг, а політ з прискоренням в нікуди, чи продовжувати дальше так жити і стати предметом пошуку «пропавшої цивілізації». Останній вибір асоціюється з афоризмом – «спускайтеся куме на дно і не тратьте куме даром сили». То як бути? [1–2]. А ось, яке попередження залишила нам невідома цивілізація (із розшифрованого в кінці минулого століття ієрогліфу, викарбуваного на внутрішній стіні піраміди Хеопса): «Людство згине через невміння використовувати сили природи і незнання реального світу» [3].

Звернуся до незаперечної аксіоми: досягнути якоїсь мети (цілі) без усвідомлення її глибинної сутності неможливо – це означає «ловити чорного кота в темній кімнаті, не знаючи, що його там немає». Отже, для того, щоб сформулювати наукову постановку епохальної проблеми «куди рухатися далі ?» у ситуації, в якій опинилася планетарна людська спільнота, необхідно, вперш за все, розібратися що ж відбувається сьогодні в нашому довкіллі. А відбувається ось що – стрімка деградація духовної сфери спільноти, стрімке зростання економічної ентропії, стрімке вичерпування викопних енергоносіїв, деградація життєвого простору довкілля, вперш за все, зміна клімату тощо. Разом з тим, щоб розібратися що ж саме відбувається, необхідно достатньо повно уточнити тлумачення деяких традиційних понять та розкрити тлумачення нових [3].

Т л у м а ч е н н я п о н я т ь
Ентропія (S). Поняття традиційне. Визначає енергетичне знецінювання системи, зумовлене виконанням роботи (перетворенням кінетичної енергії в потенціальну) та рівномірним розподілом залишкової теплової енергії в системі

ентропія

Рис.1. До тлумачення поняття ентропія (S):

N↑ – негентропія високого потенціалу;
N↓ – негентропія низького потенціалу;
ЕДЛ – субсистема економічної діяльності
людської спільноти;
ВЕ – викопні енергоносії (вугілля, нафта,
газ, ядерне паливо).

– вирівнюванням температури. При появі різниці термодинамічних потенціалів негентропії «N↑−N↓» (тлумачення дальше), зокрема температури при вивільненні теплової енергії підчас спалювання викопних енергоносіїв (ВЕ/Н), система буде виведена із енергетичної рівноваги – з’явиться негентропійний потік (див. рис.1 – «qN↑→N↓»), який активізує «життя» систем. З цього моменту почнеться процес зростання S – рух до рівноваги, до теплової «смерті». Таким чином, у взаємодії систем, після їх «оживлення» з моменту виведення із енергетичної рівноваги, S можна вважати рушійною силою втрачання життя – рухом до смерті. В термодинаміці ентропія представляє (в шести інтерпретаціях) 2-й фундаментальний закон.

негентропія
Рис.2. До тлумачення поняття «негентропія» та «життя» (NR – компенсаційна негентропія).

Негентропія (N). Поняття N (від’ємна S) в енергетиці нетрадиційне [1–2]. Математична модель N має вигляд –
dN = δQ?T,
де Q – теплова енергія (кінетична енергія елементарних частинок); Т – абсолютна температура (по Кельвіну). Згідно з термодинамічною логікою N є рушійною силою життя – вона його утримує, компенсуючи S на певному термодинамічному рівні. Іншими словами: N є здатністю системи виконати певну роботу (через перетворення кінетичної енергії в потенціальну) та розпорошити (вирівняти) температуру залишкової теплової енергії. Рис.2 дозволяє легше усвідомити термодинамічну сутність поняття N та її роль в утриманні процесу життя. На рис.1 показані дві однакові бочки з водою – А і В. Середньоінтегральна температура води в бочках однакова (+25 оС), тобто енергетичне наповнення бочок однакове. Температура в бочці А однакова по всьому об’єму. Температура води в боці В структурована по висоті (у верхній частині становить +60 оС, в нижній – +7 оС). S води в бочці А максимальна, N – дорівнює нулю. Енергетична картина в бочки В після температурної структуризації води є іншою. Верхня субсистема води має: t=+60 оС, N60>0, S60< Smax. Вона здатна передати N чашці з кавою – нагріти каву до температури +36 оС. Якщо не підігрівати каву, а холодильну машину (яка передає N воді від зовнішнього джерела – електричної мережі) зупинити, то через взаємодію субсистем води (дифузійний процес «життя» – масообмін) S в бочці В почне зростати. Іншими словами, «життя» в бочці В почне угасати, оскільки почнеться рух до енергетичної рівноваги (рух до «теплової» смерті) – почнеться процес вирівнювання температури (потенціалу залишкової N теплової енергії), який призведе з часом до неможливості підігрівати каву.

Таким чином, N у взаємодії систем, які «ожили» після порушення енергетичної рівноваги, можна вважати рушійною силою утримання життя через компенсацію S.

Ж и т т я. Тлумачення феномену життя до цього часу представляє головоломку – вчені продовжують ламати голову над однозначним тлумаченням його фізичної природи. Наведені вище тлумачення ентропії і негентропії дозволяє логічно наблизитися до розв’язання цієї загадки – визначити тлумачення сутності фізичної природи поняття життя, вперш за все, в контексті термодинаміки, – це потік енергетичних перетворень у взаємодіючих системах, що почався з моменту порушення (збурення) енергетичної рівноваги і який рухається до відновлення порушеної рівноваги, тобто до »смерті».

Початок життя (порушення енергетичної рівноваги) пов’язаний із порушенням розподілу щільності енергетичного наповнення в системі (наприклад, в життєвому просторі довкілля) через вивільнення-поглинення кінетичної енергії при її перетворенні «потенціальна↔кінетична», оскільки саме ці перетворення формують енергетичні «згустки- розрідження» у супроводі зміни термодинамічних потенціалів. Іншими словами, зміна щільності енергетичного наповнення в системі формує «різницю» термодинамічних потенціалів, тобто збурює потік негентропії (потік кінетичної енергії), який формує процес життя – потік енергетичних перетворень з рухом до енергетичної рівноваги, який протікає у вигляді перехідного процесу з асимптотичним (безкінечним) наближенням до неї. Мабуть саме це породило афоризм – «людина народжується для того, щоб померти».

Підведемо резюме в тлумаченні поняття життя – «життя – це перехідний процес перетворень енергії «кінетична→потенціальна» у вигляді руху до енергетичної рівноваги (до смерті), який починається з моменту його збурення через перетворенням енергії «потенціальна→кінетична».

Варто пам’ятати: N – рушійна сила життя; S – рушійна сила втрати життя у русі до смерті; життя – це безперервна боротьба між N і S. Утримувати життя означає утримувати рівновагу N = S. Саме це віддзеркалює базову умову «енергетичної» проблеми виживання спільноти в граничних умовах NВЕ/Н→0 (ВЕ/Н закінчуються).

Для утримання життя (зокрема субсистеми ЕДЛ на певному рівні «розвитку») необхідний стійкий потік компенсаційної негентропії (NK) автономного джерела (наприклад сонячної радіації). Роль NK в утриманні життя біоорганізму людини виконує частина NСР, що надходить на Землю. Вона становить ≈4,6% від потоку NВЕ/Н, що утримує поточну ЕДЛ.

Примітка: 1. Сучасний потік NВЕ/Н формує революційний розвиток спільноти у взаємодії з довкіллям. 2. Життя систем в Природі має широкий спектр форматів – від примітивного до надскладного з високими рівнями негентропійної структурованості та внутрішньої алгоритмічної організації самовдосконалення. Саме останній формат притаманний людині. Разом з тим, усі рівні структурованості життя систем підпорядковані одним і тим же раціональним закономірностям термодинаміки.

Раціональний (процес). Традиційне тлумачення – розумово обґрунтований, доцільний, тобто оптимальний, ефективний. Таке тлумачення, на мою думку, не є вичерпним (повним), оскільки воно пов’язане суб’єктивним сприйняттям довкілля людиною. На мою думку, важко заперечити, що всі процеси, які відбуваються в Природі (без синтетичних витворів людської інтелектуальної «фантазії») є гранично оптимальними. Тому, раціональний процес слід вважати саме таким процесом, а поняття раціональний тлумачити як природний.
Перехідний процес життя. Перехідний процес руху «життя» до «смерті», після порушення енергетичної рівноваги у взаємодії з довкіллям, в математичному контексті визначається виразом з безкінечним рядом убуваючих експоненціальних членів [2] –

регулярний темп
Рис.3 До пояснення «регулярний темп» життя людської спільноти (взаємодії з довкіллям), що формує еволюційний розвиток (в «гармонії» з Природою)

Експоненціальні члени виразу ранжовані по принципу зростання абсолютних величин показників р. Період убування до нуля усіх експоненціальних членів, крім члена з показником «р1», репрезентує іррегулярний період, а період « – регулярний. Саме цей період П(τ) є особливим. Його фізична сутність полягає в наступному: «кожна точка взаємодіючих систем в кожний момент часу наближається до рівноваги (до смерті) з однаковим темпом», тобто синхронно, у вигляді цілісної системи –
ррег.= δV (L/τ)/L = 1/τ = Const.

А це означає, що розвиток (життя) взаємодіючих систем (наприклад «людська спільнота↔довкілля») протікає еволюційно у вигляді цілісної системи, Наближення до рівноваги протікає з постійним темпом – асимптотично. Системи, які взаємодіють в іррегулярному режимі розвиваються революційно – конфліктно. Усвідомити ці положення поможе рис.3.

А тепер звернемося до рис.4. Сонце протягом близько 5 мільярдів років формувало в Земній корі т.з. викопні енергоносії (ВЕ/Н), в яких здійснювалося акумулювання частини негентропії сонячної радіації (що стійко надходила на Землю) шляхом т.з. фотосинтезу (NCP→NВЕ/Н) в рослинному світі. На рис.4 – потік NCP, що перетворювався в потенціальну енергію ВЕ/Н (NВЕ/Н), позначений через «NCР→NВЕ/Н». Увесь ресурс NВЕ/Н, накопиченої в ВЕ/Н на протязі 5?109 років, був «розряджений» в систему ЕДЛ (на рис.4 потік розрядки позначений через NВЕ/Н→ЕДЛ) на протязі всього 250 років (з 1763 р., коли була винайдена парова машина, яка переклала на себе функцію виконання фізичної роботи людиною). Не важко вичислити революційність потоку енергетичної взаємодії систем «людська спільнота↔довкілля» і змоделювати «що ж ми отримали».

складові землі
Рис.4 До розкриття революційного формату взаємодії «людська спільнота↔ довкілля»:
NCP (росл.пох.) – харч рослинного походження;
NCP (тв.пох.) – харч тваринного походження;
NCP (ВЕ/Н) – викопні енергоносії.

Надвелике підсилення потужності потоку розрядки NВЕ/Н→ЕДЛ базується на принципі «кнопкового ефекту» – надмалі (в нано-фемто вимірах) керівні негентропійні сигнали мозку людини підсилюються за допомогою NВЕ/Н і вивільнюють із потенціальної енергії тих же ВЕ/Н надпотужні потоки кінетичної енергії. Останні вже формують революційний режим розвитку ЕДЛ (вперш за все, через глобалізацію – формування мегаполісів з концентрованим проживанням людей: Мехіко – близько 35 мільйонів, Тайбей – 25 мільйонів тощо), що, в свою чергу, сформувало стрімку втрату фундаментальної ментальної складової людського інтелекту – деактивацію підсвідомого функціонування генетичних програм, які відповідають за самодостатність життя (життя творчого з умінням виживати в екстремальних умовах). Людина перетворилася в біологічного робота у форматі «найманий працівник» (щоб жити, подай на тарілочці – роботу, зарплату, магазин з харчами та квартиру).

Оскільки людина є складовою «живого» планетарного довкілля, то розвиток людської спільноти повинен протікати природно – еволюційно (в регулярному режимі) взаємодії з довкіллям – «жити з Природою в гармонії» як одно ціле.

Р Е З Ю М Е – чого ми сьогодні досягнули в своєму розвитку
Спробуємо коротко розібратися, що ж ми отримали взамін за сформовану глобалізацію та досягнутий «технічний прогрес», якими ми так гордимося, надуваючи щоки. Для цього ще раз глянемо на рис.4. З 1763 р. (рік винаходу парової машини) ЕДЛ, внаслідок заміни мануфактурного виробництва індустріалізованим з використанням парової машини та ВЕ/Н в якості джерела NK, почала надстрімко розвиватися і стрибком (всього за 250 років) досягла свого апогею. Зворотний рух вже став явним. Ейфорія успіху вже стала подавлятися феноменальним сприйняттям страшної деградації довкілля (руйнацію довкілля вже «мацаємо» через трагічні явні феномени). Еволюційний розвиток спільноти трансформувався в революційний – коефіцієнт конфлікту складає кконфл.≈ 2?105 = (0,01?5?109/250, якщо ККД акумулювання NCР на поверхні Землі фотосинтезом протягом 5 мільярдів років прийняти всього на рівні всього 1%.

Першопричиною (первинним збурювачем) масштабної деградації довкілля є духовна деградація людської спільноти. Саме вона породила конфлікт спільноти у взаємодії з довкіллям через сформований нею революційний режим взаємодії. В свою чергу, глибинним збурювачем прогресуючої духовної деградації людської спільноти є структурний формат моделі розвитку, лаконічне тлумачення сутності якого таке: ліберально ринковий економічний розвиток при необмеженій приватизації самої Природи. Саме вона перетворила еволюційний (природний) розвиток спільноти на синтетично ментальну (генетично неусвідомлену) рушійну силу «польоту за владою через матеріальне збагачення», використовуючи усі доступні засоби, зокрема масштабність рекламного зомбування через ЗМІ, тощо. Парадокс епохи – «яйце приватизує курку» (сьогодні можна купити участок навіть на Місяці – два участки вже куплені українцями). І це вже переросло в планетарне звичне явище – генетичну підсвідому хворобу людства, яка стала глобальною рушійною силою самознищення. Корупцію, яка є складовою цієї ментальної генетичної хвороби, «палицею» (адміністративними реформами) вилікувати неможливо. Така спроба не що інше як дитяче «донкіхотство» – змагання з законами Природи (як ти вовка не корми, його все одно потягне в ліс). Аналогічне завдання – відновити генетичну настройку природного відчуття комфорту життя, підміненого спотвореним ментальним синонімом відчуття «кайфу» від влади через матеріальне збагачування. Не малу роль у формуванні такого спотвореного менталітету відіграли зомбуючі лозунги «сильних світу сього»: «Хто був нічим, той буде всім» (Ленін), «Цього не може бути, тому, що цього не може бути ніколи» (міністр СРСР Лисенко про генетику), «Не будемо чекати милостині від природи, взяти її наше завдання» (Мічурін), про прибуток з нічого в «Капіталі» Маркса тощо.

Сьогодні модель розвитку спільноти без обмеження приватизації Природи є офіційно визнаним структурним форматом глобальної моделі розвитку, хоча вона породжує:

а) стрімку деградацію ментальних складових духовності людської спільноти – втрату самодостатності природних властивостей творчого життя людини через глобалізацію (зокрема виживання в екстремальних умовах), втрату культуру поведінки, втрату аналітичного інтелекту, втрата природного відчуття сенсу і комфорту життя (зокрема поява синдрому тривоги – страху без лиця, породжуючого психологічний хаос) тощо;

  • - стрімку деградацію економічного та сільськогосподарського розвитку: зростання економічної ентропії, внаслідок вичерпування земних ресурсів (як енергетичних так і сировинних), розшарування на бідних і багатих, перенаселення при виснаженні і звуженні земельної площі, як джерела харчових продуктів, та зростання дефіциту прісної води (близько 2,5 мільярда людей терплять його);
  • - стрімку деградацію життєвого простору планетарного довкілля: глобальне потепління, ерозія земної кори з руйнівними наслідками, які ми вже сприймаємо феноменально (через низку феноменів руйнації).

Ще пару думок про тривожну перспективу розвитку спільноти з «такою» моделлю:

Наслідки глобалізації. Людина перетворилася в найманого біологічного робота та комерційного афериста. Наступає друга хвиля закономірної «економічної кризи», яка пов’язана з розташуванням залишкових ресурсів рідкоземельних елементів – необхідна сировина «технічного прогресу» (продукту машинобудування, електротехнічного і електронного виробництва). Ресурси залишкового ресурсу (97%) розташовані на території Китаю. Виробництво товарів «технічного прогресу» в найближчий час повністю переміщається в Китай. Уявімо собі очікувану зупинку виробництва в таких мегаполісах як Мехіко (35 мільйонів жителів), Тайбей (25 мільйонів). Зупиниться виплата зарплати найманим працівникам, зупиниться водопостачання та функціонування каналізації, харчові продукти в магазинах зникнуть тощо. Що робити «найманим працівникам» та їх сім’ям ? – запитання для арифметичних роздумів.

Наслідки глобального потепління. Стрімка зміна клімату в життєвому просторі довкілля, зокрема глобальне потепління, з яким пов’язана ерозія земної кори, призводить до землетрусів, буревіїв, повеней, масштабних лісових пожеж тощо, а також до спеки в життєвому просторі довкілля, до якої людина не адаптована. Разом з тим, ця ситуація є лише одною із низки складових катастрофічної деградації довкілля в цілому. До чого це призведе? Мої коментарі зайві.

Примітка: Глобальне потепління стрімко просувається на північ (російський досвід 2010 р.). Яка перспектива Тундри – метану на дні замерзлого болота? Куди він піде? – в Європу по трубам, чи напрямки в атмосферу у вигляді більш стійкого парникового газую (в порівнянні з СО2) А це вже природне самопідсилення глобального потепління.

К У Д И     Р У Х А Т И С Я   Д А Л І ? Я тільки можу поділюся своїм власним баченням «з чого необхідно починати перебудову розвитку спільноти», а формулювання наукової постановки самого завдання перебудови (точніше його складових), яка є планетарною ПРОБЛЕМОЮ виживання спільноти, може народитися тільки в результаті масштабних дискусій та пропаганди всіма ЗМІ (при повній заміні на всіх програмах телебачення рекламного зомбування «технічного прогресу» серіалами роз’ясненням проблеми та основоположним реформуванням вищих учбових закладів по сутності інформативного наповнення отримуваних знань).

Переконаний, що дискусії повинні протікати паралельно по окремим субпроблемам і тільки під єдиною, обов’язковою для виконання, координацією ООН:

  • 1. Поступове відновлювання раціональної ментальності людської спільноти – основоположного збурювача, здатного корегувати напрямок руху.
  • 2. Сповільнення потужності і темпу розвитку та корегування моделі розвитку з ціллю поступового входження в регулярний (еволюційний) режим взаємодії «ЕДЛ↔довкілля». Масштабний нагальний перехід на основу сонце-водневої енергетики, термодинамічна концептуальна модель якої показана на рис.5.

    3. Створення технологій відновлення сировинного ресурсу ЕДЛ – «вихід→вхід».

сонячна енергія

Рис.5 Термодинамічна модель со-нячно-водневої енергетики:
ТНУНП – теплонасосна установка нового по-
коління;
ЕДЛ – економічна діяльність людини.

 

Література:
1. Стронський Л.М. Куди рухатися далі? Із роздумів про деградацію довкілля. // Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2008.– 152 с..
2. Стронський Л.М. Пізнавай світ через системне моделювання // Київ: Вид-во «ЛОГОС», 2009.– 244 с..
3. Стронський Л.М. Енергоекологічна проблема нависла над нами як Дамоклів меч // Аналіт.-інформ. газета ЕНЕРГОінформ,– Київ: Держком України по енергозбереженні.–1998.–№5 (13).
4. Межжерин В.А. Цивилизация и ноосфера, книга 3 – Пульсирующая биосфера. // Киев,– 1998.
5. Стронський Л.М. Термодинамічна суть енергозабезпечення. Чому воно сьогодні стало проблемою виживання? // ж. ЕЛЕКТРОпанопама,– №10.– 2005.
6. Стронський Л.М. Цивілізація: куди рухатися далі? // ж. ЕЛЕКТРОпанопама,– Київ.– №1-2.– 2006.
7. Стронський Л.М. Упорядкований розвиток цивілізації – єдиний шлях продовження життя // ж. ЕЛЕКТРОпанопама,– Київ,–№12.– 2006.
8. Стронський Л.М. Сталий економічний розвиток в контексті сучасної реальності // ж. ЕЛЕКТРОпанопама,– Київ,–№6.– 2006.
9. Georgesku-Rougen Nicholas Тне Еntropi Law and the Economic Process (Cambridge, Мass.: Harvard University Press.).– 1971
10. John B. Fenn (Yale University) ENGINES, ENERGY end ENTROPY (А thermodynamics Primer) // W.H.Freeman end Company (New York, San Francisco.–1982.

0
Ваша оценка: Нет
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.