facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

ПРОГНОЗУВАННЯ ІНФЛЯЦІЇ ТА ОЦІНКА РЕАЛЬНОЇ ПРИБУТКОВОСТІ ДЕПОЗИТУ

Автор Доклада: 
Ліщина А.Ю.
Награда: 
ПРОГНОЗУВАННЯ ІНФЛЯЦІЇ ТА ОЦІНКА РЕАЛЬНОЇ ПРИБУТКОВОСТІ ДЕПОЗИТУ
ПРОГНОЗУВАННЯ ІНФЛЯЦІЇ ТА ОЦІНКА РЕАЛЬНОЇ ПРИБУТКОВОСТІ ДЕПОЗИТУ

 

УДК 336.748.12

ПРОГНОЗУВАННЯ ІНФЛЯЦІЇ ТА ОЦІНКА РЕАЛЬНОЇ ПРИБУТКОВОСТІ ДЕПОЗИТУ

Ліщина А.Ю., студент
Державний вищий навчальний заклад «Національний гірничий університет»

 

У статті розглядається виплив соціальних стандартів на рівень інфляції в Україні. Досліджений вплив рівня прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати на індекс споживчих цін, складений прогноз інфляції на наступний рік. Прогнози перевірені за попередніми даними. Виявлена доцільність вкладу коштів на депозит за прогнозованим рівнем інфляції.
Ключові слова: інфляція, прожитковий мінімум, мінімальна заробітна плата, математична модель, депозит

The article describes dependence between inflation rates and social standards in Ukraine, influence of the minimum subsistence level and minimum salary on the Consumer Price Index. Inflation forecast on the next year was compiled. Forecasts were checked on previous data. Expediency of funds depositing was detected with forecasted inflation rates.
Key words: inflation rates, minimum subsistence, minimum salary, mathematical model, deposit

Вступ. Інфляція є одним із найтяжчих проявів макроекономічної нестабільності. У світі немає країни, яка б тією чи іншою мірою не зазнала б втрат від інфляції. Особливо негативно відбивається інфляція на всіх сторонах соціально-економічного життя в Україні.

Україна пережила одну з найвищих в світовій історії інфляцій. Про її причини та закономірності досі висловлюються судження, які не відповідають дійсності. У ході написання даної роботи була опрацьована спеціалізована література з теми дослідження інфляції та чинників, які на неї впливають. Але найчастіше зустрічаємося з тим фактом, що інфляція – продукт взаємодії великої кількості впливаючих факторів, тому єдиної моделі прогнозування рівня інфляції немає.

Україна сьогодні не є державою зі стабільним економічним розвитком та саморегульованою економікою, що призводить до необхідності напівручного керування економікою збоку уряду та парламенту країни. В свою чергу такий режим функціонування часто призводить до нерівномірного підвищення доходів та видатків населення, тому перед населенням постає питання про збереження не тільки кількості, а й вартості власних доходів та збережень. Тому метою написання даної роботи є знаходження адаптованої до сучасних економічних умов України математичної моделі поведінки індексу інфляції в залежності від соціальної та фінансової політики з метою прогнозування показника інфляції на недалеку перспективу.

Актуальність роботи полягає в тому, що керуючись отриманою залежністю, можна оцінити ефективність вкладання коштів у економічні проекти та під відсотки в банк з урахуванням можливого знецінення коштів внаслідок появи нових державних стандартів якості життя населення.

Новизна роботи полягає в тому, що вона адаптована до умов українського сьогодення та виконана на основі реальних статистичних даних розвитку економічного сектору України протягом останнього десятиліття.

Основна частина. Досвід країн з розвинутими ринковими господарствами показує, що без короткострокової грошової політики важко відвернути економічний спад або зупинити прогресуюче зниження курсу акцій на фондовій біржі. За таких ситуацій центральний банк, як правило, збільшує пропозицію грошей. При цьому знижується їхня “ціна” (ставка банківського процента) і дешевим стає кредит. Він стає більш доступним для підприємців, котрі, позичаючи гроші у банків або на фондовій біржі, можуть використовувати більше прибутку на фінансування інвестицій і наступне збільшення обсягів виробництва і продажу.

Однак часто бувають випадки, коли держава, намагаючись прискорити розвиток виробництва, або, маючи якусь іншу мету, вдається до експансії, до економічно необгрунтованої грошової політики. У намаганні якнайшвидше розв'язати свої поточні проблеми не гребує засобами, до яких вдається, і підключає центральний банк до застосування будь-яких із них. Отже, замість того щоб оберігати господарство від інфляції, центральний банк, насичуючи економіку зайвими грошовими знаками, сприяє її прискоренню.

Перевищення державних видатків над її доходами є одним із найвагоміших чинників інфляції. Якщо бюджет дефіцитний, то, як його не фінансуй, інфляції не уникнути. Але швидкість її наростання значною мірою залежить від того, як саме організоване покриття бюджетного дефіциту. У країнах зі стабільною економікою до головних причин інфляції належать:

  • - Неконтрольована емісія грошей;
    - Не збалансована структура суспільного виробництва, орієнтована переважно на розвиток першого підрозділу та - військово-промислового комплексу;
    - Підвищення цін на енергоносії;
    - Монополізація економіки;
    - Посилення степені «відкритості» економіки в системі світових зв’язків;
    - Інфляційні очікування. Коли споживач впевнений, що підвищення цін обов’язкове:
  •    - Вимагають все більш високої зарплатні;
       - Зменшують заощадження та збільшують споживання, що призводить до збільшення попиту.
    - Підвищення чистого експорту;
  • - Підвищення зарплати без підвищення продуктивності праці;
  • - Діяльність держави.

Наслідки інфляції

  • - Призводить до зменшення реальних доходів і знижує поточний попит;
  • - Знецінює збереження;
  • - Наносить збитки кредиторам;
  • - Поглиблює майнову нерівність;
  • - Зменшує зацікавленість в виробничій діяльності;
  • - Знижує інвестиційну активність [1].

У країнах з розвиненою економікою підвищення соціальних стандартів життя населення є результатом економічного росту. У той же час в Україні (останніми роками) підвищення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати носить директивний характер. Воно не є відповіддю на попередні інфляційні процеси, а стимулює різке підвищення цін внаслідок різкого зростання попиту на ринку.

Неважко помітити зв’язок між підвищенням соціальних стандартів та наступним за ним витком інфляції: за кожним підвищенням прожиткового мінімуму і/чи мінімальної зарплати через 1-2 місяці відбувається зростання індексу споживчих цін. Оскільки ця залежність проявляється протягом тривалого часу, то спробуємо описати її математично. Наведемо статистичні дані України по роках [2,3,4].

Таблиця 1 Прожитковий мінімум, грн

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

270,1

311,3

342

342

362,2

423

472

510

626

744

875

923

Таблиця 2 Мінімальна заробітна плата, грн

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

118

118

165

205

237

332

400

460

605

744

907

972,5

Таблиця 3 Показники інфляції, %

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

28,2

12

0,8

5,2

9

13,5

9,1

12,8

25,2

15,9

9,4

 

Для знаходження математичної залежності між зростанням індексу споживчих цін та прожитковим мінімумом і мінімальною заробітною платою скористаємося не відносними значеннями цих величин до відповідного місяця попереднього року, а значеннями, приведеними до початку побудови математичної моделі (тобто до грудня 1999 року). Причому значення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати на початку 2000 року вважатимемо за 1, а їх подальший приріст будемо записувати в долях від одиниці. Отримані значення:

Таблиця 4 Прожитковий мінімум (приведена до початку 2000року)

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

1

1,15

1,266

1,266

1,341

1,566

1,748

1,889

2,318

2,755

3,24

3,418

Таблиця 5 Мінімальна заробітна плата (приведена до початку 2000 року)

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

1

1

1,398

1,737

2,008

2,813

3,340

3,898

5,128

6,305

7,686

8,241

Таблиця 6 Показники інфляції (приведена до початку 2000 року)

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

1

1,12

1,129

1,188

1,295

1,469

1,603

1,808

2,264

2,624

2,87

Залежність між прожитковим мінімумом і мінімальною заробітною платою та індексом споживчих цін будемо шукати у поліноміальному вигляді, а оскільки ступінь впливу цих величин різна, то будемо використовувати суму двох поліномів, в одному з яких змінною буде прожитковий мінімум, в іншому – мінімальна заробітна плата. Тобто фактично будемо шукати залежність:

ІСЦ=f[Р(ПМ);Q(МЗП)], де ІСЦ­­­ ­­– індекс споживчих цінПМ – прожитковий мінімум, МЗП – мінімальна заробітна плата.

Пошук будемо виконувати за допомогою метода найменших квадратів відхилень отриманої інтерполяційної функції від істинних дискретних значень. На основі даних взятих до 2010 року. Знаходимо математичну залежність у вигляді:

;

Пошук коефіцієнтів АВСDEF, О здійснюємо за допомогою надбудови «Пошук розв’язків» у програмі MS Excel.

Таблиця 7 Рішення

A

B

C

D

E

F

О

0,12899

0

0

0,23378

0

0

0,65569

, тобто прогнозована інфляція в грудні 2010 року відносно грудня 2011 складає:

 %

Зробимо перевірку, склавши прогноз на 2010 рік аналогічним способом.

Таблиця 8 Зведена таблиця даних до 2009 року

 

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

ПМ

1

1,15

1,266

1,266

1,341

1,566

1,748

1,889

2,318

2,755

МЗП

1

1

1,398

1,737

2,008

2,813

3,340

3,898

5,128

6,305

ІСЦ

1

1,12

1,129

1,188

1,295

1,469

1,603

1,808

2,264

2,624

Коефіцієнти:

A

B

C

D

E

F

О

0,00483

0

7,54E-07

0,27313

0,00023

0

0,75249

 

, тобто прогноз на 2010 року . За офіційними даними рівень інфляції 2009 року склав 9,4%. Отже, відносна похибка складає 4% , що є гарним показником.

Більшість банків України використовують диференційовану систему депозитних відсоткових ставок. Відсоток – засіб стимулювання залучення депозитів у банк. Розмір відсоткової ставки за депозитами визначається двома основними чинниками: сумою вкладу, строком розміщення коштів.

Ставка депозитного відсотка є відношення суми грошових коштів, що сплачуються у вигляді відсотка, до суми коштів, які одержані у вигляді депозиту. Вкладники при прийнятті рішення про розміщення власних коштів на депозитах керуються насамперед трьома основними міркуваннями: надійність банку; рівень відсоткової ставки за вкладами; якість обслуговування клієнтів. У вітчизняній практиці проявляється тенденція: чим стабільніше і надійніше банк, тим меншою мірою він прагне встановити максимально високі відсоткові ставки за депозитами. І навпаки, маловідомі банки пропонують максимальні відсоткові ставки, прагнучи залучити більше вкладів.

Відсотки за депозитом можуть сплачуватися: при погашенні депозиту; періодично; при внесенні коштів на депозит (авансом). У разі дострокового вилучення вкладником своїх коштів із строкового депозиту розмір відсотка, що сплачується за даним видом значно зменшується. Величина відсоткової ставки має забезпечувати банкові отримання максимально можливого прибутку при мінімальному ризику. У кількісному вираженні відсоткова ставка за депозитами має бути вище рівня інфляції. Проте на практиці в Україні рівень банківського відсотка за депозитами часто є нижчим від рівня інфляції.

У розрахунках відсотків за депозитними операціями передбачається використання двох фінансових механізмів: простої та складної.

При використанні простої відсоткової ставки, нарощена сума депозиту нараховується шляхом множення номіналу депозиту на множник нарощення. Розрахунок нарощеної суми депозиту здійснюється за формулою:

, де FV – нарощувана сума депозиту наприкінці періоду n, тобто номінал депозиту плюс відсотки; PV – сума номіналу депозиту; (1+– множник нарощення; r – річна відсоткова ставка (в сотих частках); n – строк депозиту в роках.

Сума нарахованих відсотків за депозитом при використанні складної річної відсоткової ставки розраховується за формулою:

, де FV1 – нарощувана сума депозиту за складним відсотком; PV – сума номіналу депозиту; (1+r– множник нарощення; r – ставка дисконтування (в сотих частках); n – строк депозиту в роках.

Національний банк повинен регулювати рівень відсоткової ставки за депозитами. Йдеться насамперед про обмеження банківської конкуренції в сфері депозитних відсоткових ставок.

Достатньо високий розмір депозитного відсотка дисциплінує комерційні банки, вимагає від них ефективного використання цього виду залучених ресурсів, адже банк, отримавши кошти у тимчасове користування, повинен не тільки повернути їх, але й виплатити відсоток. Проведемо розрахунок за відсотковою банківською ставкою у розмірі 14% річних за даними банка АО "Укрэксимбанк" [5]. Нехай депонент(власник депозиту) зробив вклад на суму 1000 гривень на один рік.

Отже, PV=1000 грн, r=14%, n=1 рік. Розраховуємо за формулою:

FV=1000(1+0.14*1)=1140 грн

Звідси можна сказати, що доходом з вкладу буде 140 грн. Але прогнозована інфляція у кінці вкладу, тобто, у 2011 році склала 8%, що означає зменшення реального доходу. Суму якого можна знайти за формулою:

, де і – рівень інфляції. Реальним доходом з вкладу є 60 гривень.

Висновки. На основі проаналізованих теоретичних та статистичних даних була розроблена математична модель прогнозування показника інфляції за двома впливаючими факторами: прожитковим мінімумом та мінімальною заробітною платою.

Математична модель розроблялася на основі того факту, що між вищеназваними впливаючими факторами та рівнем інфляції або рівнем індексу споживчих цін наявна математична залежність, що підтверджується високим значенням коефіцієнтів кореляції між цими величинами.

Прогноз рівня інфляції на 2011 рік був перевірений прогнозуванням рівня інфляції на 2010 рік за даними до 2009 року включно, яка показала, що модель працює і дає похибку в допустимих межах.

Оскільки підвищення соціальних стандартів закладаються в бюджеті країни на наступний рік, то вже на початку року можна оцінити приблизний рівень інфляції за умови, що емісія та політичне становище країни буде стабільним. З огляду на це на основі даних Державного комітету статистики України до 2010року включно та про заплановані на 2011 рік підвищення соціальних стандартів життя населення був виконаний прогноз індексу споживчих цін на кінець 2011 року відносно кінця 2010 року.

На основі розрахованого показника індексу споживчих цін на кінець 2011 року була виконана прогнозна оцінка прибутковості депозитних вкладів, згідно з якою депозит, відкритий у цьому році за відсоткової ставки 14% річних, дасть реальний прибуток у розмірі близько 6%, що повинно змусити задуматися вкладників про доцільність вкладання коштів, адже у випадку підвищення емісії, або нестабільної політичної ситуації чи неврожаїв їх вклад стає збитковим.

В подальшій роботі з цієї теми планується більш узагальнити модель, включити додаткові впливаючи фактори такі, як зростання ВВП, облікової ставки надання кредитів комерційним банкам тощо.

Література:

1. Базилевич В.Д. Економічна теорія: Політекономія. Підручник. Київ: Знання-Прес, 2001– 581 с.
2. Баланс клуб
3. Державна податкова адміністрація України
4. Державний комітет статистики України 
5. АО "Укрэксимбанк"
6Васюренко О.В. Банківські операції: Навчальний посібник. – К.: Товариство «Знання», КОО, 2000. – 243 с.

 

 

10
Ваша оценка: Нет Средняя: 10 (2 голоса)
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.