facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

ПОНЯТТЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ПІДПРИЄМСТВА

Автор Доклада: 
Мазур А.В.
Награда: 
ПОНЯТТЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ПІДПРИЄМСТВА

УДК 658.27

ПОНЯТТЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ПІДПРИЄМСТВА

Мазур А.В., аспірант
Національний університет «Львівська політехніка»

Досліджено формування структури основних засобів. Проаналізовано розуміння змісту економічної категорії «основні засоби». Розглянуто різні точки зору щодо класифікації «основних засобів». Розглянуто значення структури основних засобів. Наведено класифікацію основних засобів за техніко-економічними показниками.
Ключові слова: основні засоби, структура основних засобів, класифікація основних засобів, класифікаційні характеристики, техніко-економічні показники.

Forming of structure of the fixed assets has been investigated. Economic substance of "the fixed assets" is analyzed. The various opinions about the classification of the fixed assets are considered. The meaning of the structure of the fixed assets is considered. Named fixed assets classification system by technical and economic indicators.  
Keywords: the fixed assets, structure of the fixed assets, structure of the fixed assets, classification of the fixed assets, classification specifications, technical and economic indicators.  

Планування, облік і наукове дослідження основних засобів підприємств промисловості України може бути організовано лише на основі правильно сформованої структури та науково-обґрунтованої їх класифікації у відповідності з видами, призначенням, використанням і територіальним розміщенням. Саме структура основних засобів, які використовуються у виробничому процесі, впливає на технічну оснащеність виробництва і технічну озброєність праці, а також в певній мірі і на ефективність капітальних вкладень.

Метою даного дослідження є з’ясування суті структури основних засобів, їхнього поділу та класифікації, залежність структури від різних факторів та вплив на них, а також шляхи її покращання.

Основні засоби, що використовуються у виробництві, поділяють на певні групи, залежно від того, яку роль вони відіграють у виробничому процесі. Частина основних засобів використовується для безпосереднього впливу людини на процес виробництва, тобто виступають тими засобами праці, що безпосередньо впливають на оборотні засоби, перетворюючи їх на готову продукцію. Такі основні засоби називають їх «активною частиною». До них можна віднести робочі машини, устаткування, транспортні засоби, вимірювальні й регулюючі прилади, обчислювальна техніка та лабораторне устаткування. Існують й інші види основних засобів, які не використовуються активно у виробництві, проте є необхідною умовою його здійснення. Тобто їх відсутність унеможливлює здійснення виробничого процесу. До таких відносять, наприклад, будівлі, споруди. Саме ці основні засоби становлять так звану «пасивну частину». Слід зазначити, що в силу того, що робочі машини, устаткування, транспортні засоби та інша техніка і прилади активно використовуються у виробництві, з часом зношуються та потребують постійного оновлення, саме «активна частина» основних засобів відіграє провідну роль в розвитку виробництва.

В свою чергу, як зазначав вчений-економіст Іванов Е.А., будь-яка розвинута сукупність машин складається з трьох різних частин: машини-двигуна, яка приводить в рух увесь механізм, передаточного механізму, що регулює рух і змінює його форму, та машини-засобу або робочої машини, яка безпосередньо впливає на предмети праці і цілеспрямовано змінює їх [1, с. 11-12]. Слід також зазначити, що поділ основних засобів на «активну» та «пасивну» частини, а сукупність машин на машину-двигун, придатковий механізм та робочу машину став теоретичною базою для побудови видової класифікації основних засобів.

Відповідно до типової класифікації основні засоби можуть групуватися за сукупністю спільних технічних характеристик, за функціональним призначенням та умовами використання необоротніх матеріальних активів, формами власності і видами економічної діяльності тощо [2, с. 13]. За функціональним призначенням основні засоби розрізняють як виробничі та невиробничі. До складу виробничих основних засобів належать засоби, що безпосередньо беруть участь у виробничому процесі або сприяють його здійсненню у сфері матеріального виробництва. На відміну від виробничих, невиробничі основні засоби не беруть безпосередньої участі у процесі матеріального виробництва й призначені, в основному, для обслуговування житлового та комунального господарств, забезпечення культурно-побутових потреб населення у невиробничій сфері тощо.
За використанням основні засоби поділяють на діючі, недіючі та запасні. До діючих належать усі основні засоби, що використовуються у господарській діяльності підприємства. До недіючих відносять основні засоби, що тимчасово не використовуються у зв’язку з консервацією окремих об’єктів або приміщень (цехів) підприємства. До запасних основних засобів відносять різне устаткування, що знаходиться в резерві й призначене для заміни об’єктів основних засобів, що вибули або ремонтуються [2, с. 13]. Згідно з Цивільним кодексом України встановлено такі форми власності: приватна, державна та комунальна [3, ст. 325-327]. Відповідно до цього основні засоби також можуть перебувати у приватній, державній або комунальній формі власності. Основні засоби також можна згрупувати за джерелами їх отримання та за функціями, які вони виконують у виробничому процесі. За джерелами отримання основні засоби можна поділити на власні (які, в свою чергу, можуть бути придбаними чи виробленими), орендовані чи одержані в лізинг. За функціями, які основні засоби виконують у виробничому процесі, їх можна класифікувати наступним чином: (1) основні засоби, які безпосередньо беруть участь у виготовлені продукції (або ті, які виготовляють продукт), до них можна віднести робочі машини і устаткування, виробничий і господарський інвентар, оскільки вони безпосередньо задіяні у виготовленні подукції; (2) основні засоби, які допомагають у виготовленні продукції, сюди відносяться вимірювальні і регулюючі прилади; обчислювальна техніка та лабораторне устаткування, оскільки вони не виготовлять продукції, проте допомагають у дотриманні усіх необхідним вимог щодо виготовлення якісного продукту; (3) основні засоби, які сприяють процесу виробництва, тобто ті, які не берть безпосередньої участі і не допомагають виробництву, а лише створюють необхідні умови для нього, серед них можна виділити будівлі, споруди, транспортні засоби.

Основні засоби виробничого призначення доцільно було б також класифікувати за техніко-економічними показниками. Вчені-економісти Лич Н.М., Розенплентер А.Е. та Фіалко Г.А поділяють нову техніку за її техніко-економічними показниками на три групи. Перша група – це нова техніка, яка розроблена на основі наукових відкриттів та винаходів. Друга група – це нова техніка, розроблена на базі діючої техніки та технології, проте зі значним покращенням техніко-економічних показників. Третя група – техніка, розроблена на базі модернізації вже діючої техніки [4, с. 271]. На основі даного поділу можна згрупувати активну частину основних засобів за їх техніко-економічними показниками. Зокрема, серед них можна виділити: (1) основні засоби, техніко-економічні показники яких відповідають передовим науково-технологічним розробкам, тобто розроблені на основі нових конструктивних та технологічних схем; (2) основні засоби, техніко-економічні показники яких дещо покращені в порівнянні із вже існуючою технікою, тобто розроблені на базі вже існуючої техніки та технології; (3) основні засоби, техніко-економічні показники яких відповідають всім необхідним технологічним стандартам, тобто розроблені на основі модернізації вже існуючих засобів виробництва; (4) основні засоби, техніко-економічні показники яких не відповідають необхідним умовам, до цієї групи слід віднести діючі основні засоби, які потребують модернізації; (5) основні засоби, техніко-економічні показники яких далекі від чинних норм і стандартів, сюди належать основні засоби, які вже не можуть бути задіяні у виробничому прцесі, оскільки потребують реконструкції.
Класифікаційні характеристики основних засобів зображені на рис. 1.1.

Класифікаційні характеристики основних засобів
Класифікаційні характеристики основних засобів

Рис. 1.1. Класифікаційні характеристики основних засобів

Джерело: систематизовано на основі джерел [2, 3, 5].
* - розроблено автором

Література:

  • 1. Иванов Е.А. Основные фонды: воспроизводство и повышение фондоотдачи / Е.А. Иванов. – М., «Знание», 1978 г.
  • 2. Городянська Л.В. Відтворення основних засобів на підприємствах України: теорія і практика обліку і аналізу: Монографія./ Л.В. Городянська. – К.: КНЕУ, 2008. – 224 с.
  • 3. Цивільний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40-44.
  • 4. Лыч Н.М., Розенплентер А.Э., Фиалко Г.А. Экономика машиностроительной промышленности: Учебник для вузов. – 2-е изд., перераб. и доп. / Н.М. Лыч, А.Э. Розенплентер, Г.А. Фиалко. – Киев: Вища школа. Головное изд-во, 1979. – 328 с.
  • 5. Наказ Міністерства фінансів України № 92 від 27.04.2000 р. «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» // Офіційний вісник України. − 2000. − № 21. 
4.5
Ваша оценка: Нет Средняя: 4.5 (2 голоса)
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.