facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

СВІТОВА ЕКОНОМІКА, МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ ТА УКРАЇНА

Автор Доклада: 
Піц Ю.В.
Награда: 
СВІТОВА ЕКОНОМІКА, МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ ТА УКРАЇНА

СВІТОВА ЕКОНОМІКА, МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ ТА УКРАЇНА
Піц Ю.В., студент
Тернопільський національний економічний університет

У статті розглядаються основні особливості сучасної світової економіки і головне сфери міжнародних економічних відносин, включаючи міжнародну торгівлю товарами і послугами. Значна увага відводиться також формам зовнішніх економічних зв’язків України.
Ключові слова: світова економіка, міжнародні економічні відносини, сукупність, взаємозв’язки, ринок, форми.

Світова економіка являє собою єдність двох підсистем — національних економік у їх сукупності і міжнародних економічних відносин, що зв'язують їх у цілісну систему. Світова економіка, у сучасному розумінні, це сукупність національних економік різних країн світу, пов'язаних системою міжнародного поділу праці, виробничими, торговельними, фінансовими та науково-технічними зв’язками. Сучасні дослідники трактують світову економіку як цілісну економічну систему, всі частини якої перебувають у тісному зв'язку, в залежності та стійкій взаємодії. Ці взаємозалежності виникають не лише між окремими національними економіками, але і між іншими суб'єктами світового господарства та міжнародних відносин: юридичними особами, фізичними особами, урядами. Одне з найбільш повних тлумачень світової економіки дав французький економіст Мішель Бо. У поняття світової економіки він включає такі складові:

  • сукупність виробничої діяльності людини, яку можна виразити макроекономічними показниками в натуральній і вартісній формі за визначений період часу;
  • сукупність національних економік усіх країн світу, кожна з яких займає своє визначене місце у світовій системі;
  • сукупність міжнародних економічних відносин, економічних зв'язків між національними господарствами;
  • глобальну діяльність транснаціональних компаній (ТНК) і транснаціональних банків (ТНБ);
  • інтеграційні угруповання країн, співтовариства країн і міжнародні організації;
  • результат економічної діяльності всього людства, розглянутий з урахуванням стану навколишнього середовища і наявних ресурсів.

Світове господарство склалося наприкінці XI — початку XXст. унаслідок тривалого історичного процесу та багатовікової еволюції продуктивних сил, поглиблення міжнародного поділу праці, поступового входження національних економік до загальної системи світових господарських зв’язків. Сучасна світова економіка перетворюється в сукупність потужних інтеграційних систем, що взаємодіють між собою.
Особливостями сучасного етапу розвитку світової економіки є:

  • лібералізація зовнішньоекономічних зв'язків країн;
  • тенденція до уніфікації та стандартизації в різних галузях міжнародного соціально-економічного життя;
  • посилення позицій транснаціональних корпорацій;
  • включення до сфери всесвітніх господарських зв’язків абсолютної більшості країн ;
  • всеохоплюючий розвиток процесу глобалізації господарського життя.
  • Економічні взаємозв'язки світового господарства як єдиної системи грунтуються на розвитку міжнародних економічних відносин (МЕВ), що формуються під впливом розвитку продуктивних сил, економічного устрою, політичної орієнтації країн. МЕВ, пов'язані з фазами розподілу, обміну і споживання. Складовими міжнародних економічних відносин є міжнародний обмін товарами й послугами, міжнародний рух капіталу, міжнародна міграція робочої сили, міжнародні валютні відносини.
  • Міжнародні економічні відносини мають два аспекти:
  • кількісна характеристика, яка віддзеркалюється у показниках об'єктів зовнішньої торгівлі, іноземних інвестицій, курсів валют;
  • якісна характеристика, яка відбивається в соціально-економічній природі зовнішньоекономічних зв'язків як міжнародних виробничих відносин.

МЕВ як глобальні відносини втілюються в життя через три рівні: макро, мето та мікро. Макрорівень виявляється у міждержавних економічних відносинах, які визначають і забезпечують загальні умови розвитку МЕВ. Меторівень — це економічні зв'язки між регіонами, містами тощо окремих країн та на міжгалузевому рівні. Мікрорівень МЕВ являє собою зовнішньоекономічну діяльність підприємств, фірм. Тенденція цілісності світових економічних відносин гостро ставить питання трансформації, перебудови МЕВ, які не можуть надалі функціонувати на нерівноправній основі. Об'єктивною основою цілісності світового господарства є загальнолюдські інтереси, в широкій палітрі яких виділяють основний цивілізаційний економічний інтерес — збереження і стабільність земної цивілізації на грунті соціально-економічного прогресу. Необхідність і ефективність системи міжнародного обміну очевидна: для кожної країни характерний свій набір природних ресурсів, розміри капіталів і праці. Спеціалізація країни на виробництві товарів і послуг, для яких у неї є найкращі умови, дає змогу їй використовувати як абсолютні, так порівняльні переваги. Виходячи з економічної доцільності, держава планує свою зовнішньоекономічну діяльність. Вона створює умови для економії витрат в економіці або в окремих її галузях. Плани зовнішньоекономічної діяльності націлюють на встановлення й розвиток взаємовигідних зв'язків з країнами світу. Вони мають всебічно враховувати переваги, які випливають з міжнародного розподілу праці в інтересах розвитку економіки, технічного прогресу та підвищення рівня життя народу. Форми зовнішніх економічних зв'язків України — різноманітні: зовнішня торгівля, міжнародна спеціалізація і кооперування виробництва, експорт та імпорт капіталів і робочої сили, надання та одержання послуг (виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортне - чи імпортно-поссредницьких, юридичних), міжнародне спільне підприємництво, сумісне будівництво підприємств, науково-технічне співробітництво, валютні та фінансово-кредитні відносини, інтуризм, проведення на комерційній основі виставок, ярмарків, торгів, аукціонів тощо. Сучасний рівень міждержавних економічних зв'язків свідчить про:

  • трансформацію двосторонніх МЕВ в багатобічні, здійсненні глибокого ступеня міжнародного поділу праці у світовому господарстві;
  • зростання масштабів і якісну зміну характеру традиційної міжнародної торгівлі в засіб безпосереднього обслуговування національних виробничих процесів;
  • інтенсифікацію і глобалізацію міграції капіталу;
  • активний обмін науково-технічними знаннями, прискорений розвитку сфери послуг;
  • помітне зростання масштабів міграції робочої сили;

Найважливішою рисою сучасного світового порядку є перерозподіл впливу на користь країн, що розвиваються. На міждержавному рівні сучасних світогосподарських зв’язків формується нова модель глобальних центрів – ”модель Кимерики” – посилення співпраці двох найбільших країн – США і Китаю, які, на думку багатьох політиків, є ”ядром” майбутнього світового порядку. У цьому контексті важливо акцентувати, як оцінюються можливості України у вищезгаданій моделі міжнародних економічних відносин. На думку експертів, нинішня економічна слабкість України поки не дозволяє державі проводити успішну політику розвитку, в основному у зв’язку із невизначеністю її стратегічного партнерства. Тим не менш, якщо пріоритети будуть визначені виразно (тільки не на рівні пільгової непрозорої підтримки окремих галузей і підприємств), то перспективи зростання можуть і проявитися. Серед економічних пріоритетів найчастіше називають посилення конкурентоспроможності української економіки. Однак, незважаючи на певні позитивні зрушення, конкурентоспроможність залишається на низькому рівні: характерною рисою економіки України є переважання у структурі виробництва товарів із низькою доданою вартістю, енерго- і ресурсозатратність, практична відсутність конкуренції на внутрішньому ринку, його незначна місткість, монополізація і зарегульованість. Якщо конкуренція на внутрішньому ринку низька, то не можна очікувати і конкурентоспроможності на міжнародних ринках. Частка України на найбільш динамічних і високотехнологічних ринках є незначною- менше 5 %. Експорт же страхових, фінансових, комп’ютерних послуг становить лише 7–8% загального обсягу експорту послуг. Вимушена (в результаті неконкурентоспроможності) переорієнтація товарних потоків на ринки СНД і Росії означає лише нові додаткові ризики від економічної нестабільності і низької продуктивності східних ринків. А спостережуване зараз розширення втручання держави в економічні рішення посилює деінституалізацію економіки, втрату інтересу міжнародного бізнесу до входження в Україну. Відображенням ризиків і слабкості української економічної політики з року в рік є зниження рейтингових оцінок міжнародними агентствами соціально-економічного розвитку України: погіршення рейтингових місць в індексах економічної свободи, конкурентоспроможності, сприяння бізнесу і та ін. Не відбулося також помітного поліпшення в інвестиційній сфері: динаміка прямих іноземних інвестицій у 2010 р. не показала помітних позитивних змін, незважаючи на очікування того, що післявиборча політична стабілізація додасть впевненості інвесторам для входження в Україну . Сьогодні Україна, втрачає свої ринки на азійському континенті. Зокрема, експорт у Китай в останні роки мав вкрай нестійкий характер. А загальний експорт товарів Україною в США і Китай за останні 5 років лише незначно перевищує 4% загального товарного експорту країни. Абсолютно «катастрофічна» ситуація у присутності України на ринках послуг Китаю — експорт послуг України не перевищує 1% загального експорту послуг. Роль китайських інвестицій поки що не помітна, вони мають радше символічний характер, а американські прямі інвестиції у 2010 р. знизилися, складаючи менше 2% загальних прямих іноземних інвестицій. Таким чином, за оцінками експертів, Україна, ймовірно, вже втратила можливість входження до ринків Південно-східної Азії, які стрімко розвиваються. Центр світового розвитку, нашій країні практично недоступний. Зовнішньоекономічна доктрина залишається невизначеною, по суті не видно: за рахунок чого країна може бути цікава світові, де може перебувати наша конкурентна ніша. З жалем можна стверджувати, що Україна, як і раніше, пожинає «плоди» безсистемної і недалекоглядної зовнішньоекономічної політики, яка продовжує невблаганно виштовхувати країну на узбіччя сучасного світу.

Література:

  • 1. Міжнародна економіка. За ред. В.Є. Сахарова. - К.: 2008.
  • 2. Новицький В.Є. Міжнародна економічна діяльність України. -К.: КНЕУ, 2003.
  • 3. Савельєв Є.В. Міжнародна економіка. - К.: 2009.
  • 4. Світова економіка. - К.: Либідь, 2007.
  • 5. Дергачова В.В. Міжнародна конкурентоспроможність національної економіки. -Донецьк, 2006.  
5
Ваша оценка: Нет Средняя: 5 (1 голос)
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.