facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

АМЕРИКАНСЬКО-КИТАЙСЬКІ ВАЛЮТНІ СУПЕРЕЧНОСТІ: ТЕНДЕНЦІЇ ТА ОСОБЛИВОСТІ

Автор Доклада: 
Лапчук А.Р.
Награда: 
АМЕРИКАНСЬКО-КИТАЙСЬКІ ВАЛЮТНІ СУПЕРЕЧНОСТІ: ТЕНДЕНЦІЇ ТА ОСОБЛИВОСТІ

АМЕРИКАНСЬКО-КИТАЙСЬКІ ВАЛЮТНІ СУПЕРЕЧНОСТІ: ТЕНДЕНЦІЇ ТА ОСОБЛИВОСТІ

Лапчук А.Р., студент
Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

У статті розглядаються проблеми взаємозв’язку в економічній, а саме валютній сфері між Китаєм та Сполученими Штатами Америки в контексті світової фінансової кризи, що мала значний вплив на економіки цих країн.
Ключові слова: Китай, США, резервна валюта, експорт, імпорт долар США, китайський юань

This article was considered the problems of the relationship in the economic sphere in particular monetary sphere between China and United States of America in the context of the global financial crisis which had substantial impact on the economies of these countries.
Keywords: China, USA, reserve currency, export, import, US dollar, Chinese yuan

Відносини між США і Китаєм є непростим та багатовимірним явищем. Економіки США і Китаю дуже тісно залежать одна від одної. Можна виокремити головні причини цього:

Для Китаю: американський ринок – є найбільшим ринком збуту. Падіння попиту на китайські товари приведе до падіння експорту і рецесії економіки Китаю. Наприклад, в 2008 р. загальний об'єм експорту Китаю в США досяг 252,3 млрд дол. із зростанням на 8,4% проти рівня в 2007 р. Імпорт продукції у США створює великі можливості працевлаштування у Китаї.

Для США: по-перше, Китай забезпечує американських споживачів і виробників дешевими товарами, від чого кінцеві споживачі у результаті виграють. По-друге, Китай регулярно скуповує американські казначейські облігації, тобто дає США у борг. Через те, що Китай експортує в США набагато більше, ніж імпортує, у нього накопичуються американські долари. Аби не допустити зміцнення юаня, а, отже, і падіння конкурентоспроможності китайської продукції, уряд відкладає ці зайві долари в резерви. Доларові резерви Китай інвестує в держоблігації США, стає кредитором США. [1].

Китай відкрито виражає стурбованість з приводу зростаючих бюджетних дефіцитів в США, а також сумніву в обґрунтованості позицій долара як головної світової резервної валюти [2].

Зараз уряд та Федеральна резервна система США, намагаючись врятувати національну фінансову систему, прискореними темпами поповнюють її додатково емітованою грошовою масою. Як результат долар став більш дешевшим по відношенню до світових валют. Наприклад, до євро з початку 2009 року він став більш дешевим на 2,9%. Тому Банк Китаю вимушений віддавати стабільні юані за девальвовані долари. Фактично має місце експорт інфляції із США до Китаю [3]. Так як Китай має велику частку доларових валютних резервів, то така ситуація є для нього не благонадійною [4]. Китай є світовим лідером в здійсненні інвестицій у казначейські облігації США. В середині минулого року на балансі Китаю знаходилися облігації більш ніж на 800 млрд дол. [20]. Відмовитися від скуповування доларів або розмістити частину наявних резервів на ринку Китай не може, адже від 60 до 70% його експорту — це США [3]. Різкі дії проти долара нашкодять китайському експорту, а з ним і економічному зростанню. Переведення частини зовнішньоторговельних розрахунків в юані пом'якшило б проблему: Банку Китаю, довелося б скуповувати менше доларів і емітувати менше юанів.

Зараз КНР майже не може радикально змінити ситуацію. Це підштовхує уряд КНР до реалізації низки як політичних, так і економічних заходів. На міждержавних зустрічах представники Китаю та США намагаються отримати від своїх співбесідників гарантій: Пекін - надійності американських казначейських зобов’язань, а Вашингтон – того, що Китай і надалі буде фінансувати американську економіку, вкладаючи кошти в боргові папери американського казначейства. [4]

Зараз в Китаї одночасно здійснюються три процеси:

  • 1. Поступове зниження долі долара у валютних резервах з 81% в 2005 році до 65% в 2009-му. Різницю заповнив євро.
  • 2. Швидке розширення на тлі кризи прямих двосторонніх розрахунків в парах юань — національна валюта торгівельного партнера.
  • 3. Зворотне реінвестування. У 2009 році Китай реінвестував в США 9,6 млрд дол. в акції найбільших банків (Citigroup, Morgan Stanley, Bank of America) і високотехнологічних підприємств (Coca-Cola, Apple, Johnson & Johnson, Motorola) [5].

На сучасному етапі США практично не може бути загрозою для Китаю, тому що Китай — найбільший утримувач доларів і теоретично може обвалити долар і всю економіку США. Але практично він цього не зробить, оскільки знецінення долара для КНР означає знецінення власних національних валютних резервів.

Тому зараз КНР прагне інвестувати в короткостроковий борг США, щоб зменшити потенційні втрати в разі стресових ситуацій в економіці, враховуючи те, що на короткостроковому ринку ліквідність цінних паперів вища [1]. Окрім цього уряд Китаю зробив розпорядження, щоб фонди країни, які керують валютними активами, вивели засоби з ризикових, на їх думку, доларових активів [6].

Набуває поширення поняття «валютна війна» між КНР та США. Вона полягає, в питанні валютного курсу юаня. В Америці вважають, що курс юаня сильно занижений і вимагають від Китаю ревальвувати свою валюту. За підрахунками МВФ юань на 20% не відповідає своєму реальному валютному курсу [7]. Неодноразово стверджувалось, що валютна політика КНР призводить до скорочення робочих місць в Америці, також до збільшення дефіциту в торгівлі між США та Китаєм [8].

Для Китаю подорожчання його валюти загрожує не лише зниженням прибутку експортних підприємств, але і зростанням безробіття, а це спричинить соціальну нестабільність в суспільстві. Експерти підрахували, що однопроцентне підвищення курсу юаня означатиме умовно однопроцентне скорочення експорту, а підвищення вартості юаня на 2 відсотки приведе до безробіття приблизно трьох мільйонів чоловік у Китаї [9]. Таким чином ревальвування юаня вигідно США та не вигідно КНР, тому остання сторона не погодилась виконувати вимоги щодо валютного курсу китайського юаня, не дивлячись на різні торгівельно-економічні заходи тиску, які застосовувалися американською стороною.

Китай висунув п’ять пропозицій щодо подальшого розвитку китайсько-американських відносин: 1) розбудова міждержавних відносин, докладання зусиль для поступального, стабільного та здорового розвитку відносин конструктивного співробітництва між КНР і США [2]; 2) активізація політичного діалогу і поглибленні взаєморозуміння між двома країнами, зміцнення взаємної довіри; 3) розширення сфер практичного співробітництва; 4) розв’язання належним чином існуючих протиріч та врегулюванні «чутливих» питань, зближення позицій сторін з найбільш актуальних питань китайсько-американських відносин; 5) розвиток неофіційних та громадських обмінів між КНР і США.[10]

Таким чином, за умови посткризового періоду взаємозалежність економік США і КНР зобов'язує обидві сторони, прикласти максимум зусиль для того, щоб існуючі механізми вирішення проблем допомогли впоратися з економічним спадом і вийти з кризи з мінімальними втратами. Будь-які необережні кроки можуть призвести до серйозних наслідків не лише для американської і китайської економіки, але і для всієї світової фінансової архітектури.

Література:

  • 1. Тэн Юн Ван Взаимозависимость экономик США и Китая в условиях глобализации мировой экономики/ Тэн Юн Ван// Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект – 2010. – с.323-328
  • 2. Шитов А. Пекинский экспресс/ Шитов А.// Эхо планеты – 2009. -- №22. – с.25-27
  • 3. Кочева О., Чувиляев П., Рушайло П. Юань против долара/ Журнал «Деньги» - № 31 (738) от 10.08.2009 [Електронний ресурс]. 
  • 4. Амалян Н.Д. Юань проти долара: стратегія та тактика наступу/ Амалян Н.Д. // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010. – с.286-489
  • 5. Полуэктов Е. Битва валют: С кем борется доллар и чем может закончиться эта борьба - №17 (101), 20 сентября/ Сайт Fincake [Електронний ресурс]. – Режим доступа: http://fincake.ru/d/magazines/101/articles/3097
  • 6. Китай начал избавляться от долара/ газета Delo.ua [Електронний ресурс].
  • 7. Китайский эксперт: юань станет мировой валютой за 15-20 лет 22.10.10 / Сайт новин [Електронний ресурс].
  • 8. Ван Пей Влияние ревальвации юаня на китайський экспорт/ Ван Пей// Человек и труд – 2009. - №6. – с.63-64
  • 9. Макарчев В. Доллар и евро против юаня/ Макарчев В.// Эхо планеты – 2010. - №20. – с.20-21
  • 10. Засади та основні напрями зовнішньої політики КНР- 16.10.2010// МЗС України - Ділова рада Україна-Китай [Електронний ресурс]. 
0
Ваша оценка: Нет
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.