facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ВІДОБРАЖЕННЯ НА РАХУНКАХ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ПОКУПЦЯМИ ТА ЗАМОВНИКАМИ

Автор Доклада: 
Сливка Я.В.
Награда: 
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ВІДОБРАЖЕННЯ НА РАХУНКАХ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ПОКУПЦЯМИ ТА ЗАМОВНИКАМИ

УДК 657

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ВІДОБРАЖЕННЯ НА РАХУНКАХ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ПОКУПЦЯМИ ТА ЗАМОВНИКАМИ

Сливка Я.В., аспірант
Житомирський державний технологічний університет

Розглянуто комплекс ключових факторів, що здійснюють вплив на розрахунки з покупцями і замовниками та їх відображення на рахунках бухгалтерського обліку. Виділено перспективи розвитку розрахунків з покупцями та замовниками
Ключові слова: розрахунки з покупцями та замовниками, собівартість, конкуренція, договірні зобов’язання, бренд.

Complex of key factors, which influence settlements with customers and clients, as well as their accounting reflection have been considered. Perspectives of development of settlements with customers and clients have been determined.
Key words: settlements with customers and clients, prime cost, competition, treaty commitments, brand.

Час не стоїть на місці, постійно перебуває у русі, однак все нове – це добре забуте старе. Питання вдосконалення відображення на рахунках бухгалтерського обліку розрахунків з покупцями і замовниками не стало винятком. Вкотре буде розглянуто проблему домінування юридичного та економічного підходів, врахування того невідомого фактору, що сьогодні називають підприємницьким хистом, брендом, людським капіталом, гудвілом тощо.

Питання розрахунків з покупцями та замовниками розглядали провідні вітчизняні та зарубіжні науковці галузей: права, бухгалтерського обліку, мікроекономіки, фінансового менеджменту, економіки підприємства тощо. Досліджували дебіторську заборгованість, конкуренцію в цілому та конкурентоспроможність окремих підприємств, форми розрахунків, договірний процес, встановлення цін та розрахунок собівартості. Однак вирішення одних проблемних питань призводить до інших, що зумовило актуальність дослідження.

Незважаючи на різнонаправленість досліджуваної теми, слід відмітити наступних науковців: Ф.Ф. Бутинця, С.Л. Березу, А.М. Герасимовича, Г.Г. Кірейцева, М.В. Кужельного, В.Г. Лінника, С.Ф. Легенчука, П.П. Німчинов, І.В. Орлова, О.М. Петрука, М.Л. П’ятова, К.В. Романчук, Я.В. Соколова, К.С. Сурніну та ін. Науковці досліджували окремі складові відображення процесу реалізації на рахунках бухгалтерського обліку, починаючи від принципів бухгалтерського обліку до управління дебіторською заборгованістю. Враховуючи їх здобутки, вважаємо за доцільне комплексно розглянути перспективи розвитку відображення на рахунках бухгалтерського обліку розрахунків з покупцями та замовниками.

За дослідженнями Ф. Енгельса зародження обміну відбулось 6-8 тис. років [1, с.100]. Відтоді відбулось багато змін, еволюція понять обмін, продаж, реалізація, збут, але суть залишилась тією ж: покупець і замовник домовляються про передачу товару та відповідної його оплати. До прикладу, А.Н. Азрилиян [2] наводить наступні визначення: продаж – 1) передача чого-небудь у власність за плату; 2) торгівля, товарооборот [2, с.361]; реалізація – 1) здійснення, виконання; 2) продаж чого-небудь, з точки зору бухгалтерського обліку будь-яке перетворення власності у гроші [2, с.389]; збут – 1) реалізація готової продукції; 2) функція підприємства по продажу його продукції; включає логістику, взаємозв’язки із зовнішньою збутовою мережею і налагодження відносин з покупцями. Цю роботу виконує відділ збуту (торгівельний відділ), який займається також отриманням та обробкою замовлень, обслуговуванням покупців, розрахунків з ними. Організаційні форми збуту можуть включати ряд відповідних відділів і посад за територією, покупцями, продуктами, функціями. Сукупність організаційних та управлінських заходів, що відносяться до збуту, утворюють „систему збуту” [2, с.413].

Зазначені визначення дозволяють зробити висновок про схожість розглянутих понять та трактувати збут, як окремий напрям діяльності підприємства.

Системний підхід визначення перспектив розвитку передбачає розгляд наступних напрямів:

  • 1. Собівартість продукції при визначенні ціни реалізації.
  • 2. Зміна прояву конкуренції.
  • 3. Вплив договірних зобов’язань на діяльність підприємства.
  • 4. Бренд як нематеріальний актив підприємства.

Питання собівартості було предметом дослідження численних кандидатських дисертацій (Ю.Ю. Корнієнко, М.В. Корягін, К.О. Маліновська, О.В. Миронюк, Т.І. Ломаченко, О.В. Олійник, О.В. Пономаренко, Н.Я. Рожко, О.М. Світовий, О.В. Федусенко, І.В. Христофорова, О.В. Чумак, І.В. Яструбинський С.Р. Яцишинта та ін.)1 та докторських дисертацій (І.В. Охріменко, П.Л. Сук)1, проте ряд питань залишаються без відповіді.
Зміну ролі собівартості, як основного чинника підвищення конкурентоспроможності підприємства та встановлення ціни реалізації свідчать дослідження Т. Сльозка [3]. Отримані результати спростовують основні підходи до розуміння ролі собівартості в постіндустріальній економіці [3, с.61-66]:

  • собівартість – єдиний критерій, за яким можна оцінити ефективність виробництва;
  • витрати і собівартість – основа для визначення ціни продукту та його конкурентоспроможності на ринку;
  • точність собівартості – правильність фінансових результатів;
  • оперативність формування собівартості – своєчасність прийняття управлінських рішень.

Причиною вище наведених висновків виступає складність розрахунку собівартості одиниці продукції через різні методи оцінки запасів, розподілу загальновиробничих витрат, визначення незавершеного виробництва, домінування ролі попиту при визначенні ціни реалізації, оперування фактичними даними на основі подій, що вже відбулись тощо.

Це не применшує ролі собівартості в сучасній економіці, проте зміщує акцент. Відповідно собівартість у діяльності підприємства залишається одним з головних факторів ефективної діяльності. Виступає лише передумовою, та не може гарантувати досягнення планових показників прибутку.

Категорія конкуренції досліджується мікроекономікою, маркетингом, в обліку використовують лише її наслідки. Причиною зміни конкурентного середовища в постіндустріальній економіці слід виділити три ключових фактора: новий фактор виробництва – знання; споживач виступає учасником створення продукту; мета конкуренції – боротьба за ресурси, за покупців.

Особливості конкуренції в постіндустріальному суспільстві стали предметом дослідження Н. Тарнавської [4]. Автор виділила ряд факторів, що зумовили зміни в конкурентному середовищі підприємств: 1) трансформація ролі споживачів; 2) глобалізація, дезагрегування і фрагментування ринків; 3) розширення горизонту та багатовекторності конкуренції; 4) поширення процесу конвергенції; 5) зростання попиту на інновації та активізація їх повторного використання [4, с.6-7]. Це дозволило отримати ряд висновків [4, с.15-16]:

  • формування концепції спільного створення цінності виробником і споживачем продукції передбачає проникнення споживача до механізму управління бізнес-процесом виробництва;
  • споживач (клієнт) одночасно має ознаки об’єкта і суб’єкта. Це вимагає перегляду стратегічних завдань підприємства: від пріоритету традиційних завдань зростання частки підприємства на ринку і забезпечення певного рівня прибутковості до зростання запланованої частки підприємства в ресурсах конкретних споживачів;
  • хаотичність, динамізм, агресивність, непередбачуваність конкуренції зумовлює доцільність відмови від галузевого підходу як пріоритетного при формуванні теоретичної основи стратегії конкуренції;
  • трансформація відносин конкуренції зумовили появу нових форм: конкуренція ланцюгів створення цінності на товарних ринках і конкуренція всередині ланцюга;
  • майбутній успіх у конкурентній боротьбі забезпечується за рахунок інтелектуального лідерства, що передбачає вироблення концепції управління конкурентоспроможністю суб’єктів господарювання на інноваційних засадах.

Як наслідок вище наведеного, трансформація конкурентного середовища вкотре підтверджує, що підприємство повинно більше уваги приділяти покупцям. Це досягається шляхом створення клієнтської бази, використання послуг збутових організацій чи поєднання обох варіантів.

Питання договірних зобов’язань досліджували на початку розвитку бухгалтерського обліку (юридичний та економічний підходи). Історія містить численні докази та спростування відображення договірних зобов’язань, відображення сумнівної дебіторської заборгованості, порядок обліку реалізованої продукції.

В бухгалтерській літературі перша згадка рахунків товарів наведена у 27 главі Трактату Луки Пачолі „Про рахунки і записи” [6]. Поширеною була думка, що всі рахунки головної книги повинні закриватись на кінець періоду, однак купці тієї епохи звикли відкривати окремий рахунок для кожної партії товару і не закривати його до повного розпродажу. Будь-яка різниця між продажем та придбанням після повного розпродажу партії товару визнавалась прибутком чи збитком [6, с.45-46]. Відповідно автор робить припущення, що рахунки товарів закривались рахунком „Прибутки та збитки” лише після продажу всієї партії, а фінансовий результат виявлявся по окремим продажам або частині реалізованої партії товарів. Водночас сальдо рахунку товарів переносилось до нової Головної книги та на Пробний баланс по собівартості. Це мало суттєвий вплив на розрахунки з покупцями, оскільки продавець оцінював у загальному процес реалізації відповідної партії та приймав рішення щодо коригування ціни.

Повертаючись до питання договірних зобов’язань, останні виступають базою для розрахунків подальшого розвитку підприємства. Більше того, ряд підприємств створюють для виконання конкретного замовлення чи замовлень, що дозволяє замовнику мінімізувати свої витрати. Дні договірних зобов’язань дозволяють краще спрогнозувати очікуваний обсяг продукції, руху грошових коштів, виникнення чи погашення зобов’язань.

При відображенні зобов’язань на рахунках бухгалтерського обліку головним виступає дотримання принципу превалювання сутності над формою. Аналіз сутності принципу превалювання сутності над формою може змінюватись як в часі, так і в просторі. Зміна економічної сутності в часі обумовлена тим, що з плином часу економічна сутність операції, що відбувається на сьогодні, не відповідатиме існуючій на сьогодні юридичній формі. Зміна економічної сутності в просторі обумовлена тим, що юридична форма об’єкту, незалежно від його зміни в часі, не відповідає його економічній сутності [7, с.303].

Чинним законодавством України передбачено відображення в бухгалтерському обліку реальних безумовних зобов’язань на бухгалтерських рахунках та у балансі підприємства. Умовні зобов’язання підлягають обліку на позабалансових рахунках. Коли підприємство повинно погасити заборгованість за умовними зобов’язаннями, вони перетворюються на безумовні, їх переводять на балансових рахунок, а позабалансові закривають. На бухгалтерських рахунках відображається дебіторська заборгованість особи, за яку здійснюється платіж і кредиторська заборгованість на користь особи, якій необхідно сплатити борг [8, с.100].

Перспективою досліджень договірних зобов’язань виступає розробка аналізу даних, що дозволить визначити взаємозв’язок з іншими показниками фінансового стану підприємства. Отримані результати сприятимуть вихованню користувачів даних фінансової звітності та формування в них вимог, щодо надання подібних даних вітчизняними підприємствами.

Сьогодні спостерігається еволюція бренду від елементу товарної стратегії до самостійного інструменту, який визначає результативність використання інших активів підприємства.

Як зазначають О. Зозульок, Ю. Несторова [5] зміни в економіці провідних розвинутих країн світу, глобалізаційні процеси призводять до кардинальної переоцінки ролі активів підприємства. В умовах, коли на міжнародному ринку пропозиція по основних товарних групах суттєво перевищує попит, передумовою конкурентоспроможності компанії є можливість виграшно позиціонувати власний товар у загальній товарній масі, проникати у свідомість споживача. Бренд і персонал – визначальні інструменти, які дозволяють трансформувати вартість матеріальних активів і патентів у прибуток підприємства [5, с.9].

Наявна ситуація зумовлена приростом нематеріальних активів, діяльністю транснаціональних компаній, зміни ринку продавця на ринок покупця.

Отже, перспективи розвитку розрахунків з покупцями та замовниками, а також відображення на рахунках бухгалтерського обліку, відбуватиметься в наступних напрямках:

  • 1. Дослідження категорії „збут” та її відмінність від узвичаєних „продаж” та „реалізація”.
  • 2. Зміна завдань використання даних щодо розміру собівартості продукції та розробка нових методів розрахунку.
  • 3. Розробка методики аналізу договірних зобов’язань, їх взаємозв’язок з іншими показниками фінансового стану підприємства.
  • 4. Формування клієнтської бази підприємства, проведення маркетингових досліджень, що дозволить обрати цільову аудиторію та визначити мету і методи збільшення показників реалізації та прибутку підприємства.

Література:

  • 1. Ильин М.А., Рабинович М.А. Политическая экономия капитализма в вопросах и ответах. М., Политиздат, 1968. – 224 с.
  • 2. Большой бухгалтерский словарь / Под. ред. А.Н. Азрилияна. – М.Институт новой экономики, 1999. – 574 с.
  • 3. Сльозко Т. Собівартість у постуіндустріальній економіці: погляд бухгалтера / Т.Сльощко // Економіка України – 2009. – №9. – с. 60-67
  • 4. Тарнавська Н. Новітні прояви конкуренції в суспільстві, яке базується на знаннях / Н.Тарнавська // Економіка України – 2008. – № 2. – с. 4-16
  • 5. Зозульок О. Бренд як нематеріальний актив у постіндустріальному суспільстві / О. Зозульок, Ю.Несторова // Економіка України – 2008. – № 3. – с. 4-11
  • 6. Куттер М.И. Роль счетов товаров в становлении двойной записи / М.И.Куттер, К.М.Куттер // Бухгалтерский учет – 2007. – №12. – с. 43-49
  • 7. Легенчук С.Ф. Теорія і методологія бухгалтерського обліку в умовах постіндустріальної економіки [Текст]: монографія / С.Ф. Легенчук. – Житомир: ЖДТУ, 2010. – 652 с.
  • 8. Орлов І.В. Бухгалтерський облік і контроль зобов’язань суб’єктів господарювання: теорія і методологія [Текст]: монографія / І.В. Орлов. – Житомир: ЖДТУ, 2010. – 400 с.  
10
Ваша оценка: Нет Средняя: 10 (2 голоса)
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.