facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

КОМПЕТЕНЦІЇ ЯК КЛЮЧОВИЙ ФАКТОР НАДІЙНОСТІ ЛАНЦЮГІВ ПОСТАВОК

Автор Доклада: 
Таньков К. М., Чумакова М.
Награда: 
КОМПЕТЕНЦІЇ ЯК КЛЮЧОВИЙ ФАКТОР НАДІЙНОСТІ ЛАНЦЮГІВ ПОСТАВОК

УДК 658.015

КОМПЕТЕНЦІЇ ЯК КЛЮЧОВИЙ ФАКТОР НАДІЙНОСТІ ЛАНЦЮГІВ ПОСТАВОК

Таньков Костянтин Миколайович, к.е.н. доцент
Чумакова Маріанна Олександрівна, студент
Харківський національний економічний університет

У статті розглядається питання формування ключових компетенцій ланцюгів поставок. Вперше математично доведено існування закономірної залежності надійності ланцюгів поставок від числа наявних компетенцій.
Ключові слова: стратегічна взаємодія, компетенції, ланцюги поставок, математична модель, надійність ланцюга поставок.

In the article there has been considered the question in forming key competences of chains of deliveries. For the first time has been mathematically proved an existence of natural dependence of reliability of chains of deliveries from quantity of available competences.
Key wordsstrategically cooperation, competences, chains of deliveries, mathematical model, reliability of chains of deliveries.

Сучасна інтегрована логістика обумовлює значні зміни у підходах до організації і управління підприємницькою діяльністю. Такі зміни насамперед пов’язані з виникненням нових форм конкурентної боротьби, що базуються на стратегічній взаємодії підприємств у ланцюгах поставок.

Як свідчать роботи Д. Бауерсокса, Д. Іванова, Б. Міротіна, Р. Хендфілда [1 – 4] ідея стратегічного партнерства у ланцюгах поставок досить широко використовується у сучасних виробничо-логістичних концепціях. При цьому автори відзначають, що ефективність організації й управління виробничими і логістичними процесами виходить з принципово значущої умови – розгляду ланцюга поставок як ринково гнучкої економічної системи. При цьому процеси та ресурси не розглядаються лише всередині окремого підприємства. Навпаки, всі зусилля зосереджуються на об’єднанні всіх організаційно-економічних утворень, що беруть участь безпосередньо чи опосередковано у постачанні, виробництві та дистрибуції товарів, у єдину інтегровану систему товароруху від вихідного джерела до мети (Extended Enterprise).

Водночас ще існує відсутність єдності позицій дослідників у розумінні сутності компетенцій ланцюгів поставок, їх взаємозв’язку з надійністю функціонування підприємств у таких ланцюгах [3]. Така ситуація визначає актуальність і необхідність розробки загальних теоретичних положень встановлення сутності формування ключових компетенцій ланцюгів поставок, використання яких дозволить інтегрувати окремі складові теоретичних напрацювань у цілісне уявлення сутності менеджменту промислового підприємства.

Вище викладене визначило вибір теми і основну мету статті – дослідження проблеми формування ключових компетенцій ланцюгів поставок для досягнення їх найбільшої надійності.

Для досягнення визначеної мети роботи були сформульовані й вирішені такі завдання:

  • - дослідити умови формування компетенцій у ланцюгах поставок як значимого фактору розвитку концепції стратегічного партнерства;
  • - довести на підставі математичного моделювання існування взаємозалежності між ключовими компетенціями та надійністю ланцюгів поставок.

Вирішення сформульованих завдань дослідження визначається таким.

Концепція стратегічної взаємодії – це системний підхід до інтегрованого планування й управління всіма потоками інформації, матеріалами та послугами, які надходять від постачальників сировини й матеріалів, видозмінюючись проходять через підприємства та склади, а потім завдяки логістичним посередникам потрапляють до кінцевого споживача [5; 6].

Перед підприємством, яке формує ланцюг поставок, завжди має стояти завдання вибрати з усього різноманіття існуючих можливостей стратегічної взаємодії саме таку, яка за існуючих реалій (ресурси, витрати, рівень довіри споживача, надійність постачальників й посередників тощо) здатна максимально оптимізувати його діяльність на конкурентному ринку. Запорукою успішного вирішення такої проблеми у конкретній ринковій ситуації є наявність ключової компетенції – здатності підприємства чи їх сукупності сформувати і утримувати у певних часових перспективах конкурентні переваги при створенні споживчої вартості [7].

Формування принципу ключових компетенцій передбачає перехід традиційних достатньо «жорстких» і вертикально ієрархічно інтегрованих виробничих систем, що базуються на системі забезпечення постійного перерозподілу фінансових, матеріальних і інформаційних ресурсів на підприємстві (ERP-система), до мережного (розподіленого) інтегрованого виробничо-логістичного середовища (SCM-система). Такий підхід визначає перспективу формування мережних «розширених підприємств» (Extended Enterprise) з орієнтацією на ключові компетенції. Підприємства функціонують у єдиному організаційно-технологічному та інформаційному середовищі за рахунок об’єднання всіх своїх ресурсів у певному часовому проміжку. Саме так досягається високоефективне ув’язування всіх ключових компетенцій за рахунок залучення до реалізації цілей й завдань функціонування кращих елементів ланцюга поставок. Розширені можливості ланцюгів поставок та їх нові якості дозволяють поєднувати і більш ефективно використовувати обмежені ресурси, які спрямовуються на досягнення і утримання ключових компетенцій.

Виходячи з пропонованого у роботі [2, с. 135 – 137] формально-математичного підходу до вирішення завдання оперативного планування робіт по виконанню замовлення, розгляд проблеми встановлення компетентності ланцюгів поставок представлений таким чином.

Ланцюг поставок складається з множини N = {Nm, m Î M} підприємств, які виконують множину E = {Ejj Î J} бізнес-процесів з метою безумовного виконання замовлень споживачів. Пара NmEj розглядається як відокремлена компетенція kmj у сукупній ключовій компетенції ланцюга поставок K = {kmj}.

Тобто відокремлена ключова компетенція – це можливість m-го учасника ланцюга поставок прикласти особливі зусилля до найбільш ефективної реалізації бізнес-процесу j-го виду у межах отриманого виробничого завдання за наступних умов: наявність у Nm-го підприємства досяжних ресурсів rmj(t) на кожному з інтервалів часу t, визначеності сукупних витрат на виконання бізнес-процесу smj та його надійності qmj.

Для цього необхідно:

1. Найбільш раціонально використати всі досяжні ресурси. При таких умовах виробнича функція QNm за компетенцією kmj визначається залежністю:

QNmj = [rmj(t)–τjµ (λvjm)] → mахλvjm Î Δλvjm Î (0, 1), (1)

де rmj(t) – досяжні Nm-му підприємству ресурси, що використовуються при виконанні бізнес-процесу j-го виду за компетенцією kmj у період часу t;

τjm – встановлений нормативний час виконання Nm-им підприємством бізнес-процесу j-го виду за компетенцією kmj;

λvjm – варіант використання ресурсів Nm-им підприємством у певному їх співвідношенні при виконанні бізнес-процесу j-го виду за компетенцією kmj;

Δ – множина альтернативних варіантів використання ресурсів Nm-им підприємством при виконанні бізнес-процесу j-го виду за компетенцією kmj.

2. Забезпечити виконання бізнес-процесу з максимальним рівнем прибутковості. За таких умов функція прибутку SNm за компетенцією kmjдля Nm-го підприємства визначається співвідношенням:

SNmj = [sjv – smj (λvjm)] → max. (2)

3. Забезпечити найвищу цінність продуктовій пропозиції Nm-го підприємства. За таких умов його функція пропозиції F(Nm) за компетенцієюkmj набуває виду:

FNmj = {rm(t), smjqmjφNm, umj} → max, (3)

де φNm – функція ділового іміджу Nm-го підприємства, φNm = ƒ (КV);

К – декларовані Nm-им підприємством дані про його компетенції, К = {Кmj};

V – рівень довіри внутрішнього (зовнішнього) споживача до бізнес-процесу j-го виду Nm-го підприємства, V = {Vmj}.

umj – інформаційна характеристика продуктової пропозиції Nm-го підприємства (оцінка точності опису та невизначеності пропозиції).

На підставі вище викладеного, математична модель виконання завдання Nm-им підприємством визначається наступною залежністю:

АNmj = {QNmSNmFNm}, (4)

де АNmj – результат впливу компетенцій на функціонування Nm-го підприємства у ланцюгу поставок.

У кінцевому підсумку математична модель формування компетенцій у ланцюгу поставок буде представлена таким чином:

АN = {АNm,…, АNmj-1АNmj} → max, (5)

при QNm → mахSNm → maxFNm → max,

де АN – кінцевий результат функціонування ланцюга поставок у цілому.

У дослідженні приймається умова, що ланцюг поставок складає певну послідовність виконуваних учасниками бізнес-процесів, «збій» яких призведе до «збою» у функціонуванні всього ланцюга. Відповідно, ймовірність безвідмовного функціонування ланцюга поставок Р (АN) буде представлятися залежністю:

N

Р (АN) = ∏ Р (АNmk), (6)

m = 1

де Р (АNmk) – ймовірність безвідмовного функціонування Nm-го підприємства у ланцюгу поставок за компетенцією kmj.

Розглядаючи кожного учасника ланцюга поставок, як певну сукупність послідовно виконуваних бізнес-процесів, вірогідність функціонування бізнес-процесу j-го виду Nm-го підприємства може бути представлена залежністю:

Nj

Р (АNmk) = ∏ Р (АNjmk), (7)

m = 1

де АNjmk – ймовірність безвідмовності функціонування бізнес-процесу j-го виду Nm-го підприємства у ланцюгу поставок за компетенцієюkm.

При спільному розгляді виразів (6) і (7) формула для визначення надійності ланцюга поставок набуває виду:

N IN

Р (АN) = ∏ ∏ Р (АNjmk). (8)

m = 1 і = 1

де IN – загальна кількість бізнес-процесів у ланцюгу поставок.

На цій підставі у роботі розглядається гіпотеза про існування закономірної залежності між безвідмовністю (надійністю) функціонування ланцюга поставок Р (АN) і кількістю залучених компетенцій k (табл. 1).

Як свідчать теоретичні розрахунки (рис. 1) така залежність існує і вона є достатньо жорсткою. Так, при залучені шести компетенцій з однаковим рівнем безвідмовності, функціонування бізнес-процесів підприємств у ланцюгу поставок Р (АNmk) = 0,90, ймовірність надійності ланцюга поставок становить 0,53, тобто зменшується в 1,4 разів. Відповідно, при Р (АNmk) = 0,70 ймовірність надійності ланцюга поставок зменшується в 12,5 разів. При різних співвідношеннях шести компетенцій з різним рівнем безвідмовності функціонування бізнес-процесів підприємств у ланцюгу (Р (АN) = 0,70) Р (АNmk) = 0,80 (5 компетенцій): Р (АNmk) = 0,90 (1 компетенція) (рис. 1 б, крива А1) вірогідність надійності ланцюга поставок збільшується у 1,6 разів. У випадку співвідношення Р (АNmk) = 0,80 (5 компетенцій): Р (АNmk) = 0,60 (1 компетенція) (рис. 1, б крива А2) вона зменшується у 1,7 разів.

Таблиця 1

Фрагмент матриці підрахунку залежності Р (АN) від k

Кількість

компетенцій, k

Ймовірність надійності ланцюга поставок ланцюга поставок, Р (АNmk)

0,90

0,80

0,70

0,60

k = 2

0,81

0,64

0,49

0,36

k = 4

0,65

0,41

0,24

0,13

Закінчення табл.1

k = 6

0,53

0,26

0,12

0,05

k = 8

0,43

0,17

0,06

0,02

K = 10

0,35

0,11

0,03

0,01

K = 12

0,28

0,07

0,01

 

K = 14

0,23

0,04

 

 

K = 16

0,18

0,03

 

 

K = 18

0,15

0,02

 

 

K = 20

0,12

0,01

 

 

Залежність Р (АN) від k з однаковим (а) та різним (б) співвідношенням рівня Р (АNjmk)

Рис. 1. Залежність Р (АN) від k з однаковим (а) та різним (б) співвідношенням рівня Р (АNjmk)

Таким чином, визначення структури компетенцій ланцюга поставок, що важливо само по собі, набуває виключно актуального значення при забезпеченні надійності функціонування ланцюгу, а відтак і надійності отримання очікуваного кінцевого результату від реалізації концепції стратегічного партнерства.

Стимулом до розвитку концепції ключових компетенцій ланцюгів поставок має служити завдання вибрати з усього різноманіття існуючих можливостей стратегічної взаємодії їх учасників саме таку, яка за існуючих реалій здатна максимально оптимізувати їх діяльність на конкурентному ринку. При цьому функціонування ланцюга поставок, як складної вірогідної системи, визначають не тільки його очевидні елементи, але і ключові компетенції, які носять вірогідний характер. А відтак, описувати ланцюги поставок необхідно за допомогою вірогідних моделей, здатних адаптуватися до постійно змінюваному технічному, технологічному, соціально-економічному оточенню.

Література:

  • 1. Бауэросокс Д. Дж. Логистика: интегрированная цепь поставок / Д. Дж. Бауэрсокс, Д. Дж. Клосс ; пер. с англ. – М. : Олимп-Бизнес, 2001. – 640 с.
  • 2. Иванов Д. А. Логистика. Стратегическая кооперация / Д. А. Иванов. – М. : Вершина, 2006. – 176 с.
  • 3. Миротин Л. Б. Логистика интегрированных цепочек поставок : учебник / Л. Б. Миротин, А. Г. Некрасов. – М. : Экзамен, 2003. – 256 с.
  • 4. Хэндфилд Р. Б.. Реорганизация цепей поставок. Создание интегрированных систем формирования ценности. / Р. Б. Хэндфилд, Э. Л. Николс, мл. ; пер. с англ. – М. : Вильямс, 2003. – 416 с.
  • 5. Таньков К. М. Реорганізація бізнес-процесів в умовах стратегічної взаємодії «підприємство –споживач» / К. М. Таньков // Управління розвитком. – Х. : ХНЕУ. 2009. –№ 8, – С. 34 – 35.
  • 6. Таньков К. М. Теоретичні положення менеджменту виробничо-логістичних ланцюгів в умовах формування коопераційних зв’язків / К. М. Таньков, О. В. Бахурець // Економіка розвитку. – Х. : ХНЕУ, 2010. – № 2 (54). – С. 36 – 39.
  • 7. Стойкова М. О. Формування стратегії управління ланцюгами поставок в умовах невизначеності / М. О. Стойкова // Управління розвитком. – Х. : ХНЕУ, 2011. – № 3(100). С. 96 – 98.
10
Ваша оценка: Нет Средняя: 10 (3 голоса)
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.