facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ВПЛИВУ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ НА СТАН ДОВКІЛЛЯ

Автор Доклада: 
Гнатишин М. А.
Награда: 
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ВПЛИВУ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ НА СТАН ДОВКІЛЛЯ

УДК: 339.5; 504.03

ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ВПЛИВУ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ НА СТАН ДОВКІЛЛЯ

Гнатишин Марія Андріївна, аспірант 
Львівського національного університету імені Івана Франка

Розглянуто всі основні ланки еколого-економічного механізму впливу лібералізації міжнародної торгівлі на стан довкілля країн. Визначено провідні чинники, від яких залежить позитивними, негативними або ж нейтральними будуть еколого-економічні наслідки лібералізації торгівлі для країн з різним рівнем розвитку.
Ключові слова: еколого-економічний механізм, лібералізація торгівлі, експорт, імпорт, забруднення.

All main aspects of ecological economic mechanism of international trade liberalization impact on the environment are considered in the synopsis. The main factors that determine whether ecological economic effects of trade liberalization for countries with different levels of development will be positive, negative or neutral are defined.
Keywords: environmental economic mechanism, trade liberalization, export, import, pollution.

Під лібералізацією зовнішньої торгівлі ми розуміємо зменшення чисельності і жорсткості обмежень у зовнішній торгівлі порівняно з певним початковим рівнем. Таке зниження відкриває доступ на ринок країни, а також відкриває їй доступ на ринки інших країн і може відбуватися в односторонньому, двосторонньому чи багатосторонньому порядку.

Якщо розглядати вплив лібералізації зовнішньої торгівлі на довкілля окремих країн, то ситуація залежатиме від того, „брудний” товар експортується чи імпортується, і чи забруднення виникає при його виробництві чи споживанні [1]. У випадку імпорту забруднюючого при виробництві товару забруднення в країні зменшиться, оскільки імпортний товар усуне необхідність брудного внутрішнього виробництва. У випадку експорту – збільшиться, оскільки зросте виробництво забруднюючого при виробництві товару в країні. При імпорті забруднюючого при споживанні товару забруднення зростатиме, а при експорті може як зростати, так і знижуватися, чи залишатись незмінним залежно від ефекту доходу, який може спричинити зростання також і внутрішнього споживання [2]. Однак тут мова йде про ситуацію, коли відсутнє екологічне регулювання в країні. У разі повністю ефективного екологічного регулювання всі екстерналії інтерналізуються повною мірою, отож еколого-економічний добробут країн покращується у будь-якому випадку. Згідно з Дж. Бегіном [3], чим ближче застосовуваний інструмент до джерела забруднення, тим він ефективніший і утворюється менше викривлень в економіці. Коли ж у країнах недосконале екологічне регулювання (як воно найчастіше і є), ситуація залежатиме від багатьох чинників, про що мова йтиме далі.

Перш за все економісти наголошують на позитивних наслідках від лібералізації у вигляді зростання доходів населення. Більшість досліджень в еколого-економічній сфері підтверджують, що зі зростанням доходу на душу населення зростає попит на екологічну якість. Зростання попиту на екологічну якість сприяє тому, що структура споживання зміщується в сторону більш екологічного, а також зростають екологічні норми і стандарти. Внаслідок цього відбувається зниження забруднення, як і повинно бути згідно з кривою Кузнеця. Однак зростання доходів сприяє також зростанню споживання. Якщо зростання попиту на екологічну якість недостатнє, відбувається зростання забруднення при споживанні.

Вплив лібералізації торгівлі

Рис. 1. Вплив лібералізації торгівлі на забруднення через зростання доходу на душу населення

Інший економічно позитивний наслідок – зростання обсягів виробництва. Відповідно, зростає забруднення при виробництві. Економія масштабу спричиняє здешевлення товарів, що може призвести до збільшення забруднення при споживанні. Але ця ж економія масштабу може знизити матеріаломісткість виробництва, сприяючи цим економії ресурсів.

 Вплив лібералізації торгівлі на забруднення
Рис. 2. Вплив лібералізації торгівлі на забруднення через зростання обсягів виробництва

Вплив лібералізації торгівлі на довкілля залежатиме від кон’юнктури на світовому ринку, факторозабезпеченості країни та інших конкурентних переваг. Прийнято вважати, що забруднююче виробництво переважно капіталомістке, а чисте – трудомістке, тому забруднююче виробництво матиме тенденцію до переміщення в капіталонадлишкові країни (переважно розвинуті). Про це говорить гіпотеза факторонаділеності. Однак іншою конкурентною перевагою можуть бути нижчі екологічні вимоги в країні. Згідно гіпотези гаваней забруднення, брудне виробництво переміститься в ці країни (переважно країни, що розвиваються). Котрий з ефектів переважить – залишається під питанням. Варто зауважити, що у разі переміщення брудного виробництва в розвинуті країни загальне забруднення переважно знижується через вищі екологічні норми в цих країнах і більш екологічні технології. На розвиток в країні того чи іншого виробництва внаслідок лібералізації також почне впливати попит на продукцію в інших країнах. Сюди можна також віднести проблему фрі-райдерства, коли через відсутність чітко окреслених прав приватної власності занижується ціна ресурсів, внаслідок чого відбувається їхня надмірна експлуатація.

З лібералізацією торгівлі споживачі отримують ширший доступ до різноманітних товарів. З огляду на їхні уподобання структура споживання може зміститися в сторону більш екологічних, або більш екологічно шкідливих товарів, навіть якщо не брати до уваги вищезгаданий вплив зростання доходу на попит на екологічну якість. Отож забруднення при споживанні може зрости чи зменшитись.

Щодо впливу лібералізації торгівлі на екологічні обмеження варто згадати гіпотезу гонки донизу. Відповідно до неї країни старатимуться знизити екологічні норми з метою збільшення конкурентоспроможності. Однак більшість вчених стверджують, що витрати на екологію порівняно настільки незначні, що великого сенсу в такій поведінці немає і випадки гонки донизу майже не спостерігаються на практиці.

Ідеологи вільної торгівлі часто наголошують, що лібералізація торгівлі сприяє поширенню більш екологічних технологій. Це питання передовсім стосується країн, що розвиваються. Більше того, деякі вчені стверджують, що лібералізація торгівлі сама по собі поширює екологічну культуру незалежно від зростання доходів.

Ще одна ланка впливу торгівлі на довкілля – через обсяги перевезень. Торгівля прямо впливає на збільшення кількості та віддалі перевезень, а значить, збільшуються викиди вихлопних газів і зростає небезпека аварій підчас перевезення небезпечних вантажів. Можна сюди додати також проблему поширення інвазивних видів тварин та рослин.

Література:

  • 1. Грабинський І.М. Світова економіка як глобальна еколого-економічна система // Вісник Львівського ун-ту. Серія Міжнародні відносини. – Вип. 7. – Львів, 2002. – С. 82–90.
  • 2. Anderson K. The standard welfare economics of policies affecting trade and the environment // The greeting of world trade issues / Ed. by K. Anderson, R. Blackhurst. — N. Y etc.: Harvester-Wheatshealf, 1992. — Р. 25—48.
  • 3. Beghin J. Trade and the Environment in General Equilibrium: Evidence from Developing Economies / John Beghin, David Roland-Holst, Dominique Van der Mensbrugghe. – Dordrecht: Kluwer Academic Publishers, 2002. – 275 p. 
0
Ваша оценка: Нет
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.