facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

ВПЛИВ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ТА ЛІБЕРАЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ НА РОЗВИТОК ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ НЕОРГАНІЗОВАНОГО СЕКТОРУ ТОРГІВЛІ В УКРАЇНІ

Автор Доклада: 
Гапій І. Б., Сватюк О. Р.
Награда: 
ВПЛИВ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ТА ЛІБЕРАЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ НА РОЗВИТОК ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ НЕОРГАНІЗОВАНОГО СЕКТОРУ ТОРГІВЛІ В УКРАЇНІ

ВПЛИВ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ТА ЛІБЕРАЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ НА РОЗВИТОК ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ НЕОРГАНІЗОВАНОГО СЕКТОРУ ТОРГІВЛІ В УКРАЇНІ

Гапій Ірина Богданівна, викладач
Сватюк Оксана Робертівна, к.е.н., доцент
Львівський державний університет внутрішніх справ

У статті розглядається вплив глобалізації товарних ринків, інтернаціоналізації торговельних мереж та лібералізації на неорганізований сектор торгівлі в Україні.
Ключові слова: неорганізований сектор торгівлі, глобалізація, інтернаціоналізація, лібералізація.

The article discusses the impact of globalization of commodity markets, the internationalization and liberalization of trade networks in the informal sector trade in Ukraine.
Key words: informal sector trade, globalization, internationalization, liberalization.

Сучасний етап розвитку торгівлі, який характеризується поглибленням ринкових процесів, розширенням товарно-грошових відносин, посиленням конкуренції, глобалізацією товарних ринків підносить торгівлю в ранг всезагального регулятора ринкових відносин.

Відомо, що структурна модель торгівлі включає три сектори: організований (формальний) сектор, неорганізований сектор і нелегалізований (неформальний) сектор торгівлі, на які накладається тіньовий оборот торгівлі [5, с. 276]. У даному дослідженні ми детальніше розглянемо неорганізований сектор торгівлі. Питанням дослідження структурної моделі внутрішньої торгівлі та місця в ній неорганізованого сектору присвячені роботи не одного автора [2; 3; 5].

У неорганізованому секторі торгівлі об'єднано специфічний контингент суб'єктів - фізичних осіб-підприємців. Цей сектор не тільки багаточисельний, але й слабо структурований, по-суті організаційно не оформлений і має специфічні механізми управління.

В організаційному плані його головна особливість полягає в незалежності суб'єктів господарювання, індивідуалізації організаційних дій та відсутності організаційних відносин.

Для цього сектору характерний ряд особливостей. По-перше, в неорганізованому секторі підприємницька діяльність офіційно зареєстрована. По-друге, статистичний облік в цьому секторі ведеться опосередковано. Це означає, що в неорганізованому секторі діяльність в цілому неприхована, вона оцінюється і додається до вартості випуску, розрахованою за даними офіційного статистичного обліку. Відповідно цей сектор впливає на загальний розмір ВВП, його структуру, проміжне і кінцеве споживання. По-третє, у неорганізованому секторі діє спрощена система економічних, трудових відносин, оподаткування і звітності.

Виходячи з вищевикладеного, на нашу думку, відповідно до основних положень Системи національних рахунків можна сформулювати визначення неорганізованого сектору торгівлі [8]: неорганізований сектор торгівлі – це сукупність некорпоративних суб'єктів (підприємців-фізичних осіб), які організаційно здійснюють торговельну діяльність на засадах самостійності, самоокупності і самозайнятості.

Вітчизняна і зарубіжна практика показує, що неорганізований сектор охоплює значні сегменти стаціонарної мережі (невеликих магазинів), дрібно­роздрібної мережі, нестаціонарних об'єктів, автозаправок, аптечних пунктів, об'єктів ресторанного бізнесу.

Структура неорганізованого сектору торгівлі складна. Так, на початок 2010 року вона охоплювала не менше 800 тис. стаціонарних і нестаціонарних об'єктів торгівлі, що майже на порядок вище від сектору організованої торгівлі. Водночас, за масштабами товарообороту неорганізований сектор значно поступається - він складає 100-110 млрд. грн. в рік.

Масштаби неорганізованого сектору торгівлі і характер його діяльності зумовлює об'єктивну необхідність визначення чинників і умов його функціонування, тенденцій і перспектив розвитку.

Розвиток і функціонування неорганізованого сектору торгівлі зумовлені різноманіттям чинників соціального, економічного, організаційного, фінансового характеру, які мають свої особливості та спрямованість: локальну, регіональну, міжрегіональну.

Вся сукупність об`єктивних і суб`єктивних чинників може бути об`єднана за трьома основними ознаками класифікації (простір і масштаби впливу, соціально-економічний зміст, територіально-регіональне розміщення об`єктів торгівлі), в межах яких виділяють наступні типи факторів: зовнішньоекономічні, макроекономічні, мікроекономічні; економічні, соціальні, організаційно-правові; територіальні та регіональні. Кожен із зазначених типів факторів поділяється на певні види.

Реалізація національних економічних інтересів нашої держави неможлива без розгляду екзогенної площини. Її специфіка полягає у поєднанні позитивного впливу зовнішнього середовища на Україну, а також попередження можливих загроз її безпеці з боку зовнішніх факторів. Зовнішньоекономічні (екзогенні) фактори розвитку неорганізованого сектору торгівлі зумовлені глобалізаційними процесами, що відбуваються на товарних ринках, інтернаціоналізацією торговельних мереж; міжнародною інтеграцією та лібералізацією економіки.

Глобалізація товарних ринків та інтернаціоналізація торговельних мереж - це всезагальний процес розвитку світових економічних зв`язків у міжнаціональному масштабі, який проявляється у зростанні виробничої взаємозалежності, міжнародному товарообміні, переміщенні капіталів і робочої сили, взаємному впливі на основні економічні процеси в країнах (рівні цін, відсоткові ставки, ін.). Інтенсивному розвитку глобалізації в Україні сприяє:

  • - політика лібералізації торгівлі у відкритій українській економіці;
  • - приєднання у 2008 році України до Світової організації торгівлі і реалізація принципів цієї міжнародної організації;
  • - можливості суттєвого розширення національного внутрішнього ринку.

Глобалізація товарних ринків відбувається через експансію імпортних товарів. За останні 10 років обсяг імпорту на споживчому ринку зріс з 15 до 92 млрд. дол. США. Як результат, на внутрішньому ринку частки вітчизняних товарів опинилась на критичній межі (35 % непродтоварів і 70 % продтоварів в обороті), що загрожує національній економічній безпеці. Доступні імпортні товари присутні у всіх секторах торгівлі, у тому числі в неорганізованому секторі внутрішньої торгівлі. Саме імпортні товари складають матеріальну основу товарообороту в цьому секторі. Відповідно, вплив цього фактора на розвиток і функціонування неорганізованого сектору очевидний.

Другий аспект глобалізації – проникнення зарубіжного капіталу в сферу внутрішньої торгівлі, головним чином на інвестиційні цілі. За 2000-2009 роки обсяг іноземних інвестицій збільшився у 5,2 рази і сягає нині більше 4 млрд. дол. США.

Іноземні інвестиції вкладаються у двох секторах торгівлі – оптова торгівля споживчими товарами і роздрібна торгівля.

Перший напрям орієнтований на створення дистрибуційних структур і оптово-складських терміналів. Другий – проявляється у формуванні

мережі крупноформатних підприємств роздрібної торгівлі.

Під впливом другого напрямку на українському внутрішньому ринку склалась потужна мережа сучасних супермаркетів та гіпермаркетів, яка відрізняється високою конкурентоздатністю і масштабністю. Іноземні мережі усувають з традиційних сегментів ринку вітчизняних торговців, блокують роботу чисельних вітчизняних торговельних підприємств в зонах їх дії.

Таким чином, під натиском іноземних торговельних мереж, заснованих на зарубіжному торговому капіталі:

  • - банкрутує великий і середній вітчизняний комерційний бізнес, представники якого опиняються в сфері дрібного бізнесу, де розвивається неорганізований ринок;
  • - відчувається доступ до масового товарного забезпечення дрібних підприємств неорганізованого сектору торгівлі, оскільки крупноформатні мережі крім роздрібної здійснюють також оптову торгівлю.

Наслідком глобалізаційних та інтеграційних процесів є лібералізація – політика розширення економічної свободи господарюючих суб`єктів, яка супроводжується відміною або послабленням державного контролю. Вона спрямована на відкриття внутрішнього ринку для іноземних підприємств через зняття або зменшення кількісних та якісних обмежень у галузі торгівлі. Вагомим кроком тут стало приєднання у 2008 році України до Світової організації торгівлі.

Лібералізація торгівлі передбачає значну демонополізацію торговельної сфери, її інтеграцію у міжнародну торгівлю, широкий вибір організаційних форм та методів здійснення торгівлі, жорстку конкуренцію, корпоратизацію торговельних підприємств. Саме ці аспекти із здобуттям Україною незалежності сприяли значному поширенню поряд з іншими організаційно-правовими формами здійснення підприємницької діяльності суб`єктів неорганізованого сектору торгівлі.

Наша держава проводить політику, спрямовану на скасування державної монополії у зовнішній торгівлі та запровадження економічних методів її регулювання, зближення структури національних та світових цін, зменшення ставок експортних тарифів, запровадження імпортних квот, розширення ринків збуту української продукції за кордоном та підтримання експорту. Помітною сьогодні стає експансія роздрібних корпоративних мереж, що з однієї сторони зменшує конкурентні переваги суб`єктів неорганізованого сектору торгівлі, а з іншої – стає для них джерелом постачання товарів, що реалізовуватимуться.

Політика лібералізації відображається на асортименті товарів у торгових закладах неорганізованого сектору та на вітчизняних споживачах, адже збільшення пропозиції імпортних товарів народного споживання за нижчими цінами краще задовольняє їх потреби.
Проте, поряд з очевидними перевагами ці процеси несуть значні ризики і загрози економічній безпеці вітчизняної торгівлі загалом та суб`єктам неорганізованого сектору торгівлі зокрема.

Негативним наслідком лібералізації є, починаючи з 2005 року, від`ємне сальдо зовнішньоторговельної діяльності. Найгірша ситуація в цій сфері спостерігалась у 2008 р., внаслідок світової економічної кризи від`ємне сальдо склало 18568,0 млн. дол. США. У 2009-2010 р.р. цей показник також був від`ємним і склав відповідно 5737,4 та 9309,4 млн. дол. США [9].

Ризиком також є загострення конкуренції на внутрішньому ринку; занепад вітчизняного товаровиробника та виникнення потреби впровадження нових норм безпеки та якості продукції, які значно важче реалізовувати буде суб`єктам неорганізованого сектору торгівлі через високі затрати і наукомісткість.

Крім того, лібералізація активізує відтік капіталів (зазвичай через експортно-імпортні операції), вивезення валютних цінностей за кордон, які можна було б використати суб`єктам неорганізованого сектору торгівлі для удосконалення й розширення їх діяльності.

Наслідки лібералізації є різнонаправленими, залежно від суб`єктів. Так, у виграші будуть транснаціональні корпорації, компанії з іноземним капіталом, великі вітчизняні підприємства, державні структури та українські споживачі. Однак, від лібералізації програють суб`єкти неорганізованого сектору торгівлі, адже у них буде значно менше шансів конкурувати з успішними корпоративними роздрібними торговельними мережами.

Лібералізація зовнішньоекономічної сфери корисна передусім для промислово розвинених країн. Спираючись на свою науково-індустріальну потугу, абсолютні конкурентні переваги у широкому спектрі інвестиційних та споживчих товарів, вони вільно-ринковою ідеологією розчищають шляхи для проникнення своїх товарів на ринки інших країн. І водночас захищають власні ринки від напливу чужоземних конкурентоспроможних товарів... Практика свідчить, що чим потужніша країна, чим вищий рівень розвитку вона демонструє, тим рішучіше й послідовніше вона обстоює свої економічні інтереси [1, с. 43].

Сьогодні у нашій державі необхідно проводити продуману політику глобалізації, інтернаціоналізації та лібералізації, використовуючи при цьому переваги від членства у СОТ, та зберегти від поглинання великими торговельними мережами неорганізований сектор торгівлі, адже він займає вагоме місце у структурі внутрішньої торгівлі, обслуговує споживачів на важкодоступних та малозаселених територіях нашої держави, створює додаткові робочі місця, збільшує надходження до бюджету.

Суб`єктам неорганізованого сектору торгівлі для зміцнення свого становища варто звернути увагу на один з позитивних наслідків глобалізації – відкритий в 2011 році у Львові Центр соціального підприємництва. Він створений і діє в рамках проекту «Сприяння соціальному підприємництву у Львівській області» за підтримки Фонду Східна Європа, Британської Ради в Україні, PricewaterhouseCoopers в Україні за рахунок коштів, наданих Агентством США з Міжнародного розвитку. Метою його діяльності є популяризація та розвиток соціального підприємництва, яке працює над досягненням трьох цілей: комерційної, соціальної та екологічної.

Література

  • 1. Аніловська Г.Я. Відкрита економіка: проблеми економічної безпеки / Г.Я. Аніловська // Науковий вісник ЛьвДУВС: серія економічна 2009 р. випуск 1, С. 36-47.
  • 2. Апопій В. В. Організація торгівлі: Підручник; 3-тє вид. / В. В. Апопій, І. П. Міщук, В. М. Ребицький, С. І. Рудницький, Ю. М. Хом`як. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 632 с.
  • 3. Внутрішня торгівля: регіональні аспекти розвитку: Монографія / За ред. О.О.Шубіна, Я.А.Гончарука. – Донецьк-Львів: ДонНУЕТ, 2007. – 404 с.
  • 4. Економічний словник-довідник: За ред. док. екон. наук, проф. С.В.Мочерного – К.: Феміна, 1995. – 368 с.
  • 5. Економічні системи: Монографія. Т. 1. / За ред. Г.І.Башнянина. – Львів: Видавництво Львівської комерційної академії, 2006. – 484 с.
  • 6. Копєлєв І.Ю., Інтеграція України в геоекономічний простір: сутність та проблеми національної безпеки / І.Ю.Копелєв, С.І.Власюк // Науковий вісник ЛьвДУВС: серія економічна 2009 р. випуск 2, С. 52-64.
  • 7. Конопліцький В.А. Економічний словник: Тлумачно-термінологічний / В.А. Конопліцький, Г.І. Філіна. – К.: КНТ, 2007. – 580 с.
  • 8. Моторин Р. М. Система національних рахунків / Р.М. Моторин, Т.М. Моторина. – К.: КНЕУ, 2002. – С. 185.
  • 9. [Електронний ресурс].
7
Ваша оценка: Нет Средняя: 7 (2 голоса)
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.