facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

НАПРЯМ УДОСКОНАЛЕННЯ,ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ

Автор Доклада: 
Андрейців І. І.
Награда: 
НАПРЯМ УДОСКОНАЛЕННЯ,ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ

НАПРЯМ УДОСКОНАЛЕННЯ,ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ

Андрейців Іванна Ігорівна, студент
Тернопільський національний економічний університет

У статті розглядаються суть та напрями удосконалення соціальної політики.
Ключові слова: Соціальна політика, соціальна сфера, політика, соціально-економічний розвиток, ВВП.

Соціальна політика – діяльність держави щодо створення та регулювання соціально-економічних умов життя суспільства з метою підвищення добробуту членів суспільства, усунення негативних наслідків функціонування ринкових процесів, забезпечення соціальної справедливості у країні.

Економічна ситуація в Україні, яка невигідно відрізняє її від інших країн СНД, а також країн Східної Європи, що стали на шлях реформування економіки, викликає велику тривогу. Україна переживає небувалу за рівнем економічну кризу, розвалена фінансова система, серйозно загострилась проблема спаду виробництва, деградує система освіти, науки та культури, посилилось зубожіння населення, як результат – зросла злочинність. Глибокий системний аналіз стану економіки нашої держави, оцінка динаміки економічних процесів дозволяє зробити висновок, що економіка України функціонує в стадії, де вже проявляються характерні для ринкової економіки недоліки (безробіття, інфляція, та інші), але не досягла рівня, де запанував би механізм саморегуляції.

У наш час конче загострилися проблеми соціальної політики, метою якої має бути підвищення життєвого рівня населення України.

Щоби вирішити найголовніші з них, необхідно: по-перше, підвищити оплату праці до рівня, достатнього для підтримки і стимулювання економічного зростання; по-друге, передбачити ефективне використання економічних ресурсів для стабілізації й удосконалення розподільчих відносин, зменшення диференціації населення за рівнем заробітної плати і грошових доходів; по-третє, знайти оптимальні варіанти комплексної реалізації поставлених завдань.

Тенденція до економічного зростання а Україні розширює можливості держави у проведенні політики підвищення доходів громадян. Проте сприятливі макроекономічні умови не виконуються. Соціальна політика відзначається пасивністю. Практично вона зводиться до безсистемної підтримки купівельної спроможності грошових доходів різних категорій населення. Державними цілями у сфері регулювання доходів залишаються підвищення мінімальних соціальних гарантій, подолання дискримінації в оплаті праці у бюджетних установах, соціальний захист малозабезпечених, нерідко без урахуванням ступеня нужденності сімей. Такий вектор вирішення соціальних проблем призводить до розпорошення коштів і виправданий тільки в обставинах гострої кризи або на перших стадіях виходу з неї. Тривале збереження даного характеру політики у сфері доходів спричинює застій і відсутність помітних позитивних зрушень.

Стратегію соціально-економічного розвитку слід більшою мірою спрямувати в бік активізації та вдосконалення політики регулювання доходів. Велике значення має розробка методичних засад, які дозволяють ефективно поєднати різні шляхи і заходи підвищення добробуту громадян. Тут можливі декілька напрямів. Зрозуміло, що кардинальним чином вирішити всі проблеми неможливо.

Потрібно розвивати державне регулювання всієї системи організації оплати праці, в основі якої, згідно із законодавством, лежить мінімальна заробітна плата. Підвищення мінімального розміру оплати праці справляє стимулюючий вплив на зростання середньої плати. Проте досвід реформ показує, що в галузях, де заробітна плата невелика, і там, де вона дорівнює прожитковому мінімуму, чисельність малозабезпечених працівників майже однакова. Це засвідчує недосконалість механізму встановлення і реалізації мінімальних гарантій в оплаті праці. Щоб використати потенціал мінімальної заробітної плати, варто переглянути циклічність її встановлення (один раз на півріччя) або розмір; за допомогою цієї підойми можна при зростанні середнього рівня заробітної плати врівноважити міжгалузеву різницю в оплаті праці таким чином, що заробіток буде більш рівномірно розподілений між працівникам.

Мабуть, питання підвищення оплати праці у промислових галузях, судячи із західного досвіду, слід пов’язувати з розширенням почасової системи заробітної плати. Це не виключає можливість застосування корпоративних схем оплати праці.

У бюджетній сфері потрібно модернізувати оплату праці на основі єдиної тарифної сітки. Для підвищення її потенціалу необхідно застосувати нові підходи, які усувають одноманітність у механізмах встановлення заробітної плати у не виробничих галузях.

Для підвищення доходів громадян варто розмежувати фінансову відповідальність за роботу підприємств, у тому числі через участь у прибутках, між трудящими й адміністрацією. Такий принцип розподілу фінансових результатів діяльності підприємств застосовується в багатьох розвинутих країнах. Формування доходів за схемою участі у прибутках не ототожнюється з перемінною частиною заробітної плати, джерелом якої також може бути надлишкова величина прибутку. За своєю сутністю участь у прибутках відрізняється в розподілу додаткового доходу підприємства, що утворюється протягом певного календарного строку і має необов’язковий, епізодичний характер.

Згідно з міжнародною термінологією, участь у прибутках трактується як виплати найманим робітникам відповідно до вільно узгоджених схем раніше встановленої за рішенням роботодавця частки прибутку підприємства. Отже, моделі участі спрямовані на фіксовану частку прибутку, і роботодавець бере на себе певні обов’язки щодо розподілу цієї частки.

Позитивний бік системи участі у прибутках виявляється у поліпшенні трудових відносин, усвідомлені найманими працівниками виробничої програми підприємства, що в цілому дає можливість ефективно співпрацювати контрагентам виробничого процесу – роботодавцям і найманим працівникам.

Проблеми фінансування програм соціальної допомоги можна вирішувані з використанням від’ємного прибуткового податку: додатний податок означає, що люди сплачують податок , а від’ємний – що зони можуть отримувати допомогу в залежності від рівня доходів. Від’ємний податок може бути введений за такою схемою. Наприклад, якщо визначена межа малозабезпеченості у 70 грн., то всім членам суспільства призначається щомісячна виплата у 70 грн. незалежно від рівня доходів, але всі доходи оподатковуються за певною ставкою, наприклад, 30%. Тоді ті, хто не мають ніяких доходів, отримають по 70 грн. Ті чий дохід дорівнює 210 грн., сплатять податок у розмірі 0,3*210=70 грн. і водночас отримають допомогу у 70 грн., тобто чистий додаток дорівнюватиме нулеві (своєрідний рівень не збитковості). Ті, чий дохід складає мене 210грн., отримають більше, ніж сплатять (для них податок буде від’ємний), ті, чий дохід перевищує 210 грн.,буде сплачувати додатній податок, середня ставка якого із зростанням доходів наближатиметься до 30%; при доході у 1000 грн. чистий податок дорівнюватиме: 300-70=230 грн. (23%),а при доході 10 000 грн. 3000-70=2930 грн. ( 29,3%).[4.-155с.]

Проблема рівня життя, таким чином, має розглядатися як проблема співвідношень, в яких уся заробітна плата розподіляється між працівниками або сім’ями.

Розподіл заробітної плати і розподіл доходів за своїми параметрами не збігається, але між ними є тісний зв'язок. Отже, в окремих випадках для того, щоби побудувати гіпотезу стосовно розподілу сімей на економічні групи, може, краще за все відштовхуватися від очікуваного розподіл працівників за заробітною платою.

Розробка моделей розподілу за заробітною платою, а також за доходами становить великий практичний інтерес. Оцінка поточного і розрахунки очікуваного розподілу заробітної плати щодо економічних груп домогосподарств – це одне з головних факторів регулювання трудових відносин і рівня життя в умовах рику. Аналіз різних варіантів заходів, що здійснюють державою, підприємства, організаціями для підвищення мінімальної чи середньої заробітної плати (тарифних ставок, посадових окладів) і розрахунки необхідних для цього коштів з метою вирівнювання доходів та зменшення надмірної майнової диференціації громадян мають зайняти головні позиції в переліку проблем державного регулювання соціальної сфери. [3.-14с.]

Вирішенню пріоритетних завдань державної політики з регулювання розподільчих відносин та піднесення добробуту населення сприятимуть науково обґрунтовані прогнозні розрахунки заробітної плати і доходів громадян. Цією метою слід користуватися двома видами моделей – імітуючими й апроксимуючим. Моделі першого виду орієнтуються на дослідження рівня заробітної плати у структурі ВВП, моделі другого виду на розподіл доходів і заробітної плати.

В даний час не зважаючи на складне соціально економічне становище а Україні, дуже багато уваги приділяється реалізації соціальної політики у всіх сферах життя населення. На даний час в Україні гостро стоїть питання щодо покращення соціального становища усіх верст населення. Соціальна політика нашої країни формується з урахуванням світового досвіду.

Вихід вітчизняної економіки на траєкторію зростання вимагає перебудови соціальної сфери і, насамперед, істотного підвищення і, добробуту людей, подолання глибокого падіння їхнього життєвого рівня. Для цього держава повинна найповніше використати нові економічні умови господарювання, результати стабілізації та зростання.

Наша соціальна політика повинна спрямовуватися на боротьбу бідністю, збереження людського капіталу, його пристосування до потреб ринкової економіки, сприяння економічному зростанню, забезпечення соціальної справедливості та політичної стабільності. Адже нам потрібно використовувати надбання світової економіки і враховуючи чужі помилки і невдачі будувати таку соціальну політику, яка б враховувала інтереси усіх соціальних верст.

Проблеми реалізації соціальної політики в Україні присвячено значну кількість робіт. Її зокрема досліджували: Швайко Л.А., Зайцев Ю.К., Гнибіденко І.

Ключовою проблемою сучасної соціальної політики є зміна ролі людини в системі факторів виробництва у зв’язку зі збільшенням значення творчих та особистісних елементів у трудових процесах. Людина стає центром соціально-економічної системи, і задоволення її потреб є метою та умовою стійкого розвитку.

Реформування соціальної політики мусять здійснюватися одночасно з економічними перетвореннями і орієнтуватися не лише на власні традиції, але й динамічні тенденції світової економіки. Світова економіка і спільнота дуже швидко переходять у нову якість – групуються за інтересами, по-новому розв’язують проблеми глобального рівня, мислять іншими категоріями, створюють міждержавні надбудови. Процеси цих змін дуже складні, суперечливі, динамічні, тому вимагають оперативного аналізу й адекватного реагування.

Література:

  • 1. Гніденко І. Пенсійна реформа України: етапи, проблеми, перспективи.// Економіка України.2010р.-№8
  • 2. Колот А. Глобалізація економіки та її вплив на соціально трудову сферу.// Україна аспекти праці.2005р.-№3.-23с.
  • 3. Новиков В. Проблеми реалізації державної політики. Регулювання доходів населення.// Економіка України.2002р.-№9.-66с.
  • 4. Про встановлення величини малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної плати за 2010 рік: Закон України//Урядовий кур’єр .- 2010р.-№5-6.
  • 5. Сорокіна Л.В Структурні диспропорції як бар’єри економічного розвитку.//Актуальні проблеми економіки.2007р.-№8.-84с.
  • 6. Шавко Л.А Державне регулювання економіки. Навчальний посібник.-К.„Знання“.-2006р. 
10
Ваша оценка: Нет Средняя: 10 (2 голоса)
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.