facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

СУЧАСНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ ВЗАЄМОВІДНОСИН МІЖ ВИЩОЮ ШКОЛОЮ ТА БІЗНЕС - СТРУКТРОЮ

Автор Доклада: 
Раєвнєва О. В., Гриневич Л. В., Горохова О. І.
Награда: 
СУЧАСНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ ВЗАЄМОВІДНОСИН МІЖ ВИЩОЮ ШКОЛОЮ ТА БІЗНЕС - СТРУКТРОЮ

УДК 338.147

СУЧАСНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ ВЗАЄМОВІДНОСИН МІЖ ВИЩОЮ ШКОЛОЮ ТА БІЗНЕС - СТРУКТРОЮ

Раєвнєва Олена Валентинівна, д.е.н., проф.
Гриневич Людмила Володимирівна, к.е.н., доцент
Горохова Ольга Іванівна, викладач
Харківський національний економічний університет

У статті розглядаються сучасні форми взаємовідносин між вищою школою та бізнес-структурою. Обґрунтовується доцільність побудови інтегрованої системи, яка дозволить об’єднати ці дві структури з метою створення ефективної системи зв'язків між освітніми установами і комерційними структурами.
Ключові слова: інтегрованої системи «вища школа - бізнес-структура», освітні установи, комерційні структури.

The article discusses the form of the relationship between high school and business structure. The expediency of building an integrated system that will combine these two structures in order to create effective links between academic institutions and commercial entities.
Key words: integrated "high school - business structure, educational institutions and commercial entities.

На сучасному етапі розвитку світової економіки актуальними практично для всіх держав постають завдання створення ефективної системи додаткової професійної освіти, сертифікації навчальних планів в області менеджменту, економіки і права, встановлення тісних зв'язків між освітніми установами і комерційними структурами, активнішої участі в освітніх процесах працедавців і інших соціальних партнерів, зміцнення науково-дослідної бази установ вищої школи. Особливу важливість ці завдання набувають для країн постсоціалістичного простору, зокрема, для України, де спостерігається істотне порушення тріумвірату «наука-освіта-виробництво» через об'єктивні причини історичних трансформацій, що відбуваються.

Одним з ефективних напрямів виходу з цього становища є розвиток нової форми співпраці між вузами і підприємствами – стратегічне партнерство, яке необхідно розглядати як механізм сучасних взаємин «ВНЗ - підприємство», заснованих на: принципах взаємовигідної співпраці в області проведення спільних наукових розробок, направлених на модернізацію виробництва підприємства і підвищення його конкурентоспроможності; прагненні до підвищення цільової підготовки студентів-випускників для потреб підприємств; створенні спільних структур науково-освітнього і інноваційного профілю для здобуття конкурентних переваг як випускників, так і підприємств.

Сутність інтегрованої системи «вища школа - бізнес-структура» міститься, з одного боку, в забезпеченні ефективної дифузії майбутніх фахівців до бізнес простору шляхом професійної їх підготовки за рахунок поглиблення, розширення і оновлення їх професійних знань, умінь і навичок або набуття іншої спеціальності на основі отриманого раніше освітньо кваліфікаційного рівня, практичного досвіду, з іншого боку – в задоволенні потреб бізнес-структур у компетентних фахівцях на основі впровадження в систему освіти новітніх бізнес-технологій навчання та наукових досліджень.

Таким чином, метою формування та впровадження інтегрованої системи «вища школа - бізнес-структура» є створення передумов та сучасних механізмів інноваційного розвитку економіки України на підставі гармонізації інтересів вищих навчальних закладів та бізнес-структур на засадах приватно – державного партнерства.

Основними завданнями інтегрованої системи «вища-школа - бізнес-структура» є:

  1. визначення ефективних форм взаємозв'язку між вищими навчальними закладами та бізнес-структурами, на основі узагальнення світового та українського досвіду;
  2. задоволення потреб суспільства і держави у висококваліфікованих фахівцях, здатних практично реалізувати стратегію сталого економічного, соціального і духовного розвитку України, для забезпечення високого рівня життя народу;
  3. виховання у майбутніх фахівців цілісного соціально-економічного світосприйняття і сучасного наукового світогляду, який створює для них можливості опановувати знанням, вмінням і навичками економічної діяльності;
  4. розробка комплексу механізмів побудови та реалізації інтегрованої системи та створення її статистичного, економіко-математичного та інформаційного забезпечення;формування системи діагностики та статистичного моніторингу потреб бізнес-структур у фахівцях певних професійних і життєвих компетенцій;
  5. побудова моделей розвитку інноваційної інфраструктури освітнього закладу та формування на базі отриманих результатів пропозицій щодо створення і ефективної діяльності інтегрованої системи «вища школа - бізнес-структура».

Взаємодія бізнесу, виробництва та освіти, - це необхідна умова ефективного розвитку суспільства, при цьому бізнес і виробництво не повинні підміняти державну систему професійної освіти власною, але повинні шукати ефективні шляхи взаємодії і взаємної підтримки.
Систематизація та узагальнення робіт, які описують взаємозв’язки між вищою школою і бізнес-структурою дозволила виділити ряд основних напрямків такої взаємодії, що покладено в основу побудови інтегрованої системи (рис.1) [1;3;5].

Залучення до активного впливу на зміст освітнього процесу

Реалізація системи самостійних госпдоговірних структур (технопарків, інноваційних консалтингових центів, тощо)
Наукове та консультативне співробітництво
Допомога випускникам у пошуках роботи та працевлаштуванні
Організація та проведення стажування, практик, підписання тристоронніх договорів про співпрацю
Моніторинг ринку праці та освітніх послуг

формування взаємовідносин між вищою школою і бізнес-структурою

Рис.1. Загальні напрями формування взаємовідносин між вищою школою і бізнес-структурою

Запропоновані напрямки формування взаємовідносин між вищою школою і бізнес-структурою лежать в основі системи взаємовигідного стратегічного партнерства освіти і бізнесу, що відповідає потребам інноваційного розвитку держави.

Враховуючи нові умови формування та розвитку державного устрою освітні установи повинні активно вивчати професійні особливості бізнесу, підтримувати прямі контакти з працедавцями, уточнювати їх потреби в кадрах і в навчанні, організовувати виробничу практику, а згодом і працевлаштування випускників з урахуванням інтересів конкретних компаній.

Зі свого боку, бізнес-структури, якщо вони бажають бути лідерами на ринку та мають перспективні плани свого подальшого розвитку, повинні йти назустріч освітнім установам і всіма заходами сприяти досягненню загальної мети - задоволенню потреби громадян, суспільства і ринку праці в якісній освіті.

Визначені напрями (рис. 1) взаємовідносин базуються, насамперед, на поєднання інтересів між вищими навчальними закладами та бізнес - структурами. Аналіз літературних джерел [2] дозволив сформувати комплекс таких інтересів, що становлять основу формування концептуального підходу до побудови інтегрованої системи «вища-школа – бізнес-структура»:

  • 1. Основною метою вищої школи є формування компетентних фахівців певної кваліфікації з певними соціально професійними характеристиками. В свою чергу, метою бізнес-структури є наявність високопрофесійних кадрів, які будуть сприяти її розвитку і отримання максимального доходу від своєї діяльності. Отже, це дозволяє вибудовувати спільну мету освітнього процесу «від результату», долаючи тим самим традиційну когнітивну орієнтованість освіти.
  • 2. Можливість адаптації отриманих випускниками знань, умінь, навичок та сформованих на їх основі базових, особисто професійних, компетенцій до змісту професійної діяльності фахівця на виробництві.
  • 3. Єдність діяльності проявляється в період проходження студентами виробничих практик, при виконанні ними виробничих завдань на підприємстві відповідно до прийнятого технологічного регламенту.
  • 4. Спільність цінностей - це паритетність техніко - технологічних, соціальних, гуманістичних цінностей, без яких неможливий сучасний фахівець.
  • Тобто, інтегрована система «вища-школа - бізнес-структура» має виступати одним із чинників, що формує інноваційну модель розвитку держави в сучасних умовах за рахунок підготовки компетентного, конкурентоспроможного, затребуваного бізнесом фахівця.

Розвиток взаємодії науки, освіти і виробництва, в Україні в період з 1991 р. ХХ століття і до теперішнього часу, з одного боку, характеризувався адекватною реакцією на ряд гострих соціально-економічних проблем, з іншого боку, був обумовлений дією позитивних передумов і факторів: розвитком нових видів економічної діяльності, поступовою підтримкою держави інноваційного процесу, активною участю у міжнародних науково-дослідних програмах, інтеграцією системи вищої освіти в європейський освітній простір, зростанням числа університетів і їх дослідницького потенціалу.

Проведений аналіз, дозволив зробити висновок, що сьогодні найбільш актуальними є такі форми взаємодії, як консультування; спільна науково-дослідна (наукові проекти) і освітня діяльність (цільові програми, тренінги), як в рамках інноваційної інфраструктури (технопарки, інкубатори), так і поза нею; участь бізнес - співтовариств в управлінні ВНЗ (наглядові ради), створення нових освітніх структур (приватні університети), фінансування наукових та освітніх проектів. Узагальнюючи особливості та характер взаємодії ВНЗ та бізнес – структур в межах цих форм, пропонується їх класифікувати за двома основними типами - договірною та організаційно, що передбачається враховувати при розробці відповідних механізмів взаємодії бізнес-структур та вищих навчальних закладів в межах інтегрованої структури [1; 3; 5].

Договірні форми являють собою усі види взаємодій на основі двосторонніх договорів. Традиційно діалог зводиться до організації учбової практики студентів, стажування викладачів, участі спеціалістів, у керівництві дипломними проектами. Сьогодні на додачу до перелічених видів співробітництва необхідно додавати новітні форми: надання підприємствам інформаційних та консалтингових послуг; спільна комерційна діяльність та реалізація проектів; виконання робіт за договорами підряду; проведення науково-дослідних та технологічних робіт; спільна участь у конкурсах, ярмарках, виставках.

Організаційні типи форм співробітництва є вищим рівнем взаємодії з соціальними партнерами. Вони передбачають створення організаційних структур, наділених спеціальними повноваженнями, що діють на основі статутних та інших регулюючих документів. Як правило, це Ради (професійні, консультативні, опікунські і так далі), які включають крім освітніх установ роботодавців, служби зайнятості, ЗМІ, профспілки.
Виходячи з наведеного вище передумови формування концепції розвитку інтегрованої системи «вища-школа - бізнес-структура» містяться в наступному (рис.2).

Таким чином, реформування вищої школи в рамках основних напрямків національної інноваційної системи забезпечить не тільки приплив додаткових коштів в освіту, а й стане запорукою її високої гнучкості та адекватності вимогам інноваційної економіки на основі забезпечення ефективного зв'язку «наука – інновації - виробництво». 


формування концепції розвитку

Рис.2. Передумови формування концепції розвитку інтегрованої системи «вища школа - бізнес-структура»

Взаємовигідна співпраця роботодавців з державною освітньою системою дозволить забезпечити істотний перелом кризових явищ в економіці країни, підвищити конкурентоспроможність вищих навчальних закладів на основі розробки і реалізації державної освітньої політики, спрямованої на збереження науково-технологічного й інноваційного потенціалу і перетворення його на вагомий фактор довгострокового розвитку та підвищення конкурентоспроможності економіки в умовах жорсткої конкуренції посткризового періоду.

Перераховані вище форми взаємодії українських вищих навчальних закладів з бізнесом - це тільки перший крок на шляху формування державно-приватного партнерства в галузі освіти, на що орієнтує Концепція розвитку національної інноваційної системи [4].

Отже, можливості використання в нашій країні сучасних форм і механізмів інтеграції науки, освіти та бізнес-середовища визначаються вектором соціально-економічних перетворень, який формує потреби держави, суспільства, економіки в нових науково-освітніх моделях. При цьому для реалізації сучасних, більш складних моделей інтеграції та адекватних їм фінансово-економічних механізмів потребується істотне коректування норм законодавства, а також підтримка інтеграційних процесів з боку держави.

Література:

  • 1. Аналитическая записка. Комплексное исследование проектов Структурных мер программы Темпус // eacea.ec.europa.eu
  • 2. Волков А.Е., КузьминовЯ.И., Реморенко И.М., Рудник Б.Л., Фрумин И.Д., Якобсон Л.И. Российское образование — 2020: модель образования для инновационной экономики.
  • 3. Гребешкова О.М. Ефективность стратегіческого партнерства підприємств: проблеми виявлення та способи оцінки //Економіка і підприємництво: збір. наук. праць молодих учених та аспірантів. Вип..21 – К.: Вид. «Аспект-поліграф», 2008.
  • 4. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 червня 2009 року №680-р «Про схвалення концепції розвитку національної інноваційної системи»// Офіційний вісник України. – 2009р. - №47. – с.533. – ст.1593.
  • 5. Частно-государственное партнерство. Состояние и перспективы развития в России (Аналитический доклад) / Под редакцией Р.С. Гринберга. – М., 2006. – 79 с. 
3
Ваша оценка: Нет Средняя: 3 (1 голос)
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.