facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip
Перевод страницы
 

Управління самостійною роботою студентів у сучасних умовах

Управління самостійною роботою студентів у сучасних умовах
Радмила Агаджанова, преподаватель

Участник первенства: Национальное первенство по научной аналитике - "Украина";

 

Статтю присвячено особливостям управління самостійною роботою студентів у сучасних умовах, зокрема запропоновано використання моделі самостійної роботи студентів, що сприятиме засвоєнню знань, розвитку самостійності і самоорганізації студентів.
Ключові слова: навчальний процес, управління, самостійна робота студентів, самоорганізація, саморозвиток, моніторинг.

The article deals with the peculiarities of students’ autonomous work management. It is proposed to use the model of students’ autonomous work to ensure acquiring knowledge, self-organization and self-development of students.
Keywords: learning process, management, students’ autonomous work, self-organization, self-development, monitoring.

Сучасне суспільство висуває перед вищою школою нові завдання. Сьогодні стратегічні напрями розвитку освітніх систем передбачають інтелектуальний і моральний розвиток людини із залученням її в самостійну діяльність у різних сферах за допомогою новітніх технологій щодо адаптації людини до нового інформаційного середовища. Суспільство у сучасних умовах потребує спеціалістів з необхідними професійно важливими якостями, особистісним потенціалом, який сприяє успішної праці в умовах ринкових відносин, інновацій, вдосконалення управлінської діяльності. У свою чергу приєднання України до Болонського процесу потребує суттєвих змін у сфері вищої освіти, виявлення специфіки розвитку особистості студента, зокрема сприяння його саморозвитку.
Відповідно до нових вимог щодо удосконалення організації навчального процесу у вищому навчальному закладі на засадах гуманності, особистісно-орієнтованої педагогіки, розвитку і саморозвитку студентів, у процесі підготовки студентів передбачається індивідуалізація навчально-виховного процесу та посилення ролі самостійної роботи студентів. Необхідним вважається підвищення рівня сформованості у студентів життєвих, навчальних та професійних компетентностей, що вплине на якість і ефективність їх навчання у вищому навчальному закладі та навчання упродовж життя, що сприятиме більш якісній освіті та самоосвіті. Формуванню компетентності студента сприяє усвідомлення необхідності навчання та активна самостійна діяльність, яка спрямована на професійний розвиток. Цілеспрямоване керування процесом навчальної діяльності, а саме управління самостійною діяльністю студентів сприятиме системному засвоєнню знань студентами та розвитку професійної компетентності.
Управління навчальною діяльністю студентів є однією з найскладніших проблем педагогіки та педагогічної психології. Роботи багатьох учених присвячені педагогічним та психологічним методам управління навчальною діяльністю: а саме роботи, в яких розкриваються можливості активізації пізнавальної діяльності, умов, що визначають можливості управління процесом засвоєння знань (В. Лозова, П. Підласий, Г. Щукіна); роботи, присвячені особистісно-орієнтованому навчанню (Б. Блум, С. Шишов, І. Якиманська), методу педагогічного моделювання (Л. Даниленко, В. Маслов, В. Пікельна та інші), який використовується в управлінні педагогічним процесом, зокрема в адаптивному управлінні (Г. Єльникова, Т. Борова, Г. Полякова, П. Третьяков, С. Мітін, Н. Бояринцева); засобам, формам контролю (В. Безпалько, Г. Єльникова, Т. Ільїна, В. Лизинський, І. Огородников, В. Рис, М. Скаткін); організації самостійної роботи студентів (В. Луценко, В. Мороз, І. Шимко, І. Шайдур, Н. Шишкіна, О. Савченко, В. Буряк) тощо.
Згідно з аналізом досвіду роботи вищих навчальних закладів встановлено, що викладачі використовують засоби управління навчальною діяльністю студентів, але не завжди довіряють їм важливих функцій управління самостійною діяльністю. Іноді викладачі не усвідомлюють важливості самостійної роботи для студентів, проте саме вона сприяє розвитку автономності та відповідальності студентів, що передбачено у Національної рамці кваліфікацій. Це знижує ефективність управління своєю діяльністю у студентів. Отже, незважаючи на наявність наукових праць із питань управління навчальною діяльністю студентів, залишається недостатньо висвітленою проблема управління самостійною діяльністю студентів.
Таким чином, метою даної статті є аналіз особливостей управління самостійною роботою студентів. Для досягнення цієї мети вважаємо за потрібне зробити аналіз сутності понять «навчальний процес» та «самостійна робота»; розглянути особливості управління навчальним процесом; запропонувати модель управління самостійною роботою студентів.
Початок ХХІ століття має такі риси, як інформаційна насиченість, нестабільність, швидкі зміни соціальних, політичних та економічних умов, конкуренція. Нове соціальне замовлення спрямоване на формування самостійної активної особистості, яка готова до змін, сприйняття нового, здійснення вибору та прийняття рішень, яка здатна до самореалізації та саморозвитку. Формуванню особистості, яка відповідає вимогам сучасності, сприяє навчальний процес. Для того, щоб зрозуміти яку важливу роль відіграє навчальний процес у становленні сучасної особистості, пропонуємо розглянути сутність терміну «навчальний процес». Отже, за визначенням українського педагогічного словника навчальний процес ? це «система організації навчально-виховної діяльності, в основу якої покладено органічну єдність і взаємозв’язок викладання й учіння; яка також спрямована на досягнення цілей навчання і виховання» [1, с. 223].
У свою чергу В. Ягунов запропонував поняття навчального процесу у вигляді «змін стану системи навчання як цілісного соціально-педагогічного явища, послідовне, поступове просування вперед для досягнення цілей навчання, виховання, розвитку та самовдосконалення учнів» [2, с. 18]. На думку В. Ягунова, навчальний процес має об’єднувати педагогів та учнів, сприяти формуванню і розвитку в учнів мотивів, мотивації навчально-пізнавальної діяльності та озброєнню їх ефективною методикою цієї діяльності.
Такі відомі вчені, як Т. Шамова та П. Третьяков, розкривають сутність навчального процесу як спеціально організовану, цілеспрямовану взаємодію педагогів і вихованців, яка спрямована на вирішення освітніх, виховних і розвиваючих завдань [3, с. 162?163].
Отже, навчальний процес потребує організації. У сучасній освіті науковці, розглядаючи особливості організації начального процесу, приділяють увагу розвитку самостійності людини, самоосвіті. На думку О. Савченко, умовою й результатом інноваційних змін в системі освіти є сформованість у студентів бажання і здатності самостійно вчитися, шукати в різних джерелах інформацію і застосовувати нові знання, виробляти вміння діяти, прагнути творчості та саморозвитку [4, с. 34]. У свою чергу З. Слєпкань вважає, що самостійна навчальна робота не лише формує у студентів навички та вміння самостійного здобування знань, що є важливим для здійснення неперервної освіти протягом усієї подальшої професійної діяльності. Самостійна робота також має виховне значення, оскільки формує самостійність як рису характеру, що відіграє істотну роль у структурі особистості сучасного спеціаліста вищої кваліфікації [5, с. 126]. Згідно з Енциклопедією освіти, «самостійна робота студентів ? це планована індивідуальна або колективна робота студентів, що виконується за завданням і при методичним керівництві викладача, але без його безпосередньої участі» [6, с. 804]. У Тематичному збірнику нормативно-правових документів, у свою чергу, наголошено на тому, що «самостійна робота є однією з форм організації навчання, основною формою оволодіння навчальним матеріалом у вільний від обов’язкових начальних занять час за розкладом» [7, с. 137]. Сьогодні самостійна робота призначена не тільки для оволодіння кожною дисципліною, а й для формування навиків самостійної роботи взагалі, здатності приймати на себе відповідальність, самостійно вирішувати проблему, знаходити конструктивні рішення, вихід з кризової ситуації. Зрозуміло, що для якісного виконання самостійної роботи з боку студентів та здійснення керівництва цією роботою з боку викладачів, необхідно використання засобів управління цім процесом. Перш ніж запропонувати модель управління самостійною роботою студентів, розглянемо особливості управління навчальним процесом.
Отже, на думку науковців, навчальний процес, як і будь-яка система, для збереження своєї цілісності, функціонування та розвитку вимагає управління. Т. Шамова та Т. Давиденко [8, с. 82?83] виділяють наступні позиції щодо визначення поняття «управління», а саме: управління як специфічна діяльність з реалізації цілей організації; управління як цілеспрямований вплив однієї системи на іншу (однієї людини на іншу чи на групу) з метою переведення її у якісно новий стан; управління як взаємодія суб’єктів на основі прямого та зворотного зв’язку, органічного поєднання змін суб’єктів, що впливають один на одного. Отже, процес управління навчальною діяльністю студентів має сприяти системному засвоєнню знань та забезпечувати його поетапне регулювання з боку викладача та саморегулювання з боку студентів і включати процеси рефлексії та самоорганізації, які недоступні для безпосереднього спостереження і відстеження. Функції відстеження, контролю за роботою, якістю засвоєння знань у навчальному процесі виконує моніторинг [9]. Відстеження процесу навчальної діяльності самим студентом є студентським моніторингом. У цьому дослідження ми розглянемо сутність студентського моніторингу, оскільки вважаємо, що для цілеспрямованого керування процесом навчання, зокрема процесом засвоєння знань через самостійну роботу, потрібно використовувати спеціально розроблені контрольно-діагностичні матеріали, що включатимуть кваліметричну модель, що є стандартом студентського моніторингу, картки для аналізу результатів контролю, рекомендації проведення якісного та кількісного аналізу, різнорівневі завдання з серією тренувальних вправ, пам’ятки з використання кваліметричної моделі студентського моніторингу як для студентів, так і для адміністрації вищого навчального закладу. Якісна оцінка стандарту студентського моніторингу визначається за допомогою кваліметрії, спеціальною науковою дисципліною, яка описує закономірності кількісної оцінки якості продукції через вирішення унікальних завдань за допомогою вираження показників якості продукції кількісною мірою [10].
Запропонована нами кваліметрична модель для студентського моніторингу, головною метою якого є сприяння засвоєнню знань у процесі виконання самостійної роботи студентами, – це комплекс психолого-педагогічних процедур, які супроводжують процес засвоєння знань студентами у процесі виконання самостійної роботи, сприяють виробленню нової інформації, необхідної для спрямування дії на досягнення навчальної мети. На нашу думку, кваліметрична модель студентського моніторингу націлена на формування у студента уміння бачити кінцеву мету діяльності, самостійно знаходити оптимальні шляхи її досягнення і добиватися здійснення.
Отже, розглянемо принцип формування моделі самостійної роботи студентів для здійснення студентського моніторингу за її виконанням. Створюючи цю модель, ми спиралися на праці провідних учених-педагогів та психологів. За основу були взяті компоненти навчальної діяльності, які визначив Д. Ельконін [11], інваріантна структура пізнавальної діяльності людини, яку виділив В. Безпалько [12], та процесуальна модель контролю щодо засвоєння учнями змісту навчання, яку розробила Г. Єльникова [13]. Ми виходили з того, що будь-яка діяльність складається з її підготовки, самого процесу дії, контролю та корекції. Тому кваліметрична модель самостійної роботи студентів включає три основні фактори: підготовка до самостійної діяльності; самостійна діяльність; зміни, що відбулися в процесі самостійної діяльності.
Всі ці фактори мають спільні риси з основними функціональними компонентами управління: мотивацією, плануванням, організацією і контролем.
У нашому дослідженні зробимо аналіз факторів та їх критеріїв для того, щоб відстежити можливість якісного моніторингу самостійної роботи студентів.
Першим критерієм фактору «підготовка до самостійної діяльності» є мотивація. Мескон визначає мотивацію як процес спонукання себе та інших до діяльності для досягнення особистих цілей або цілей організації [14]. В нашому випадку для вироблення мотивації до самостійної роботи студент аналізує свої потреби, відповідаючи на запитання, для чого йому виконувати завдання самостійної роботи, де і як він зможе використати набуті знання та вміння. Адже навчання можливе тільки тоді, коли студент сам прийме рішення про необхідність засвоєння певних знань як засобу задоволення своїх потреб. Оскільки студент, приймаючи відповідні рішення в процесі навчання, організації його самостійної роботи, фактично здійснює самоуправління щодо засвоєння знань.
Наступним критерієм першого фактору є «ступінь сформованості загально-навчальних умінь». Цей критерій у нашому випадку означає вміти планувати та виконувати завдання, які передбачені для самостійної роботи, та раціонально організовувати свою діяльність.
Третій критерій, «вплив мікроклімату на студента», передбачає процес проведення самоаналізу студентом впливу оточення на стан свого здоров’я, сприяє формуванню вмінь зберігати працездатність та дбати про здоров’я.
Критерії першого фактору виділені на основі моделей контролю за формуванням і оцінкою діяльності учнів, які розроблені Г. Єльниковою [13].
Другий фактор, «самостійна діяльність», має критерії, які виділені на основі рівневого засвоєння знань за І. Лернером [15]. Перший критерій другого фактора – репродукція. Він передбачає формування вмінь сприймати інформацію, відтворювати терміни, поняття, факти, засвоювати способи репродуктивної діяльності. Формування репродуктивних знань відбувається на основі механічної пам’яті, що вимагає від студента пригадати і відтворити необхідну інформацію.
Другий критерій – конструювання, якій відбиває характеристику навчальної діяльності на конструктивному рівні. Тут, крім механічної, вже діє і логічна пам’ять. Для виконання завдань використовуються такі операції, як порівняльний аналіз, узагальнення, перетворення наявних знань і умінь. Отже студенту треба вміти використовувати наявні знання та уміння на практиці.
Творчість – це третій критерій. Він передбачає розвиток креативності шляхом переносу наявних знань і умінь для вирішення завдань у незнайомій ситуації.
На думку Г. Єльникової, діяльність щодо засвоєння знань потребує постійного коригуючого супроводу для скеровування цієї діяльності на досягнення запланованої мети [13]. Це основне призначення поточного контролю, який також є складовою управління.
Критерії третього фактору, а саме «зміни, що відбулися в процесі самостійної діяльності», визначені на основі розробок Б. Блума [16]. Це – афективна область і результативна сфера. До показників афективної області входять такі: усвідомлення з боку студента важливості навчання; проява зацікавленості в навчанні; участь в обговоренні проблем; добровільне виконання завдань; виявлення особистих висновків в обговоренні питань; відстоювання своєї точки зору; покладання на себе усвідомленої відповідальності за свої вчинки; виявлення самостійності у своєї діяльності.
Результативна сфера включає різницю між ступенем засвоєння змісту навчання попереднього та наступного замірів та ступінь адаптації у навколишньому середовищі. Третій фактор має функцію заключного контролю, який необхідний для проведення підсумків про виконання самостійної роботи, планування наступних завдань та удосконалення системи мотивації. Отже, ми повернулися до початкової стадії моделі – мотивації, але тепер маємо попередню інформацію для її коригування, уточнення як з боку студента, так і викладача. Тобто, наша модель має циклічний характер і кожний наступний цикл базується на основі інформації, одержаної від результатів попереднього циклу. Таким чином і з’являється системність у діяльності студента.
Отже, моніторинг самостійної роботи студентів включає всі функції управління. Використовуючи цю модель для поточного аналізу своєї самостійної діяльності, студент зможе навчитися управляти процесом засвоєння змісту необхідної навчальної інформації у процесі виконання самостійної роботи. Використовуючи моніторинг на рівні студента в навчальному процесі, викладач встановлює постійний зворотний зв'язок зі студентом при переході від одного рівня засвоєння навчального матеріалу до іншого. Такий підхід сприяє розвитку самостійності і самоорганізації студентів в процесі навчання.

Література:
1. Гончаренко С. Український педагогічний словник. – К.: Либідь, 1997. – 376 с.
2. Ягунов В. Дидактичні поняття: “навчальний процес” чи “процес навчання” // Рідна школа. – 2000. – №2. – С. 16-19.
3. Шамова Т.И. Управление образовательными системами: Учеб. пособ. для студ. вузов / Т.И.Шамова, П.И.Третьяков, Н.П. Капустин. //Т.И. Шамова (ред.). – М.: Гуманит. изд. центр "ВЛАДОС", 2001. – 320 с.
4. Компетентнісний підхід у сучасній освіті. Світовий досвід та українські перспективи: [зб. наук. праць / наук. ред. Кремень В. та ін.]. – К.: К.І.С., 2004. – 112 с.
5. Слєпкань З. І. Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі / Слєпкань З. І. – К.: Вища школа, 2005. – 239 с.
6. Енциклопедія освіти / [ред. В. Кремень]. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с.
7. Інтеграція вищої економічної освіти у Європейський освітній простір: зб. нормат. док. / ред. В. С. Пономаренко. – Харків: ХНЕУ, 2005. – 144 с.
8. Шамова Т.И. Управление образовательным процессом в адаптивной школе. /Т.И.Шамова, Т.М. Давиденко. – М.: Центр “Педагогический поиск”, 2001. – 384 с.
9. Кальней В.А. Технология мониторинга качества обучения в системе “учитель-ученик”: Методическое пособие для учителя. /В.А.Кальней, С.Е. Шишов – М.: Пед. общество России, 1999. – 86 с.
10. Дмитренко Г.А. Стратегічний менеджмент: цільове управління освітою на основі кваліметричного підходу: Навч. посібник. – К.: МАУП, 1996. – 140 с.
11. Эльконин Д.Б. Возрастные возможности усвоения знаний. /Д.Б.Эльконин, В.В.Давыдов. – М.: Просвещение, 1966. – 442 с.
12. Беспалько В.П. Основы теории педагогических систем. – 1977. – 204 с.
13. Єльникова Г. В. Наукові основи розвитку управління загальною середньою освітою в регіоні / Єльникова Г. В. – К.: ДАККО, 1999. – 304 с.
14. Мескон М. Х. Основы менеджмента / Мескон М. Х., Альберт М., Хедоури Ф.; пер. с англ. – М.: «Дело», 1992. – 702 с.
15. Лернер И.Я. Дидактические основы методов обучения. – М.: Педагогика, 1981. – 214 с.
16. Блум Б. Таксономия целей в когнитивной области. – М.: МГУ, 1956. – 371c.

0
Ваша оценка: Нет Средняя: 4.2 (5 голосов)
Комментарии: 2

Глебова Марина Владимировна

Статья посвящена одной из наименее исследованных проблем педагогической теории и практики вузовского образования – управлению самостоятельной работой студентов, особенно применительно к современной образовательной ситуации (диверсификация высшего образования, введение образовательных стандартов, внедрение системы педагогического мониторинга и т.д.). Автором предложена квалиметрическая модель для студенческого мониторинга, главной целью которого является содействие усвоению знаний в процессе выполнения самостоятельной работы студентами. Модель содержит комплекс психолого-педагогических процедур, сопровождающих процесс усвоения знаний студентами в процессе выполнения самостоятельной работы, способствующих выработке новой информации, необходимой для направления действия на достижение учебной цели. Квалиметрическая модель самостоятельной работы студентов включает три основных фактора: подготовка к самостоятельной деятельности; самостоятельная деятельность; изменения, произошедшие в процессе самостоятельной деятельности. Автором определены функции и критерии каждого фактора. В рамках фактора «самостоятельная деятельность» выделен важный критерий – «творчество», который предусматривает развитие креативности путем переноса имеющихся знаний и умений для решения задач в незнакомой ситуации, что стимулирует продуктивную умственную деятельность студентов. Мы согласны с автором, что используя мониторинг самостоятельной работы студента в процессе обучения, преподаватель устанавливает постоянную обратную связь с обучающимся при переходе от одного уровня усвоения учебного материала к другому, что способствует более эффективному развитию самостоятельности и самоорганизации студентов в процессе обучения и повышению качества образования в целом. Спасибо автору за работу. Желаю успехов!

Федина Владимира

Пані Радміло, дякуємо за цікаву статтю. Оскільки із входженням України в Болонський процес співвідношення кількості годин в навчальному процесі на студента є 1 до 2. Тобто, якщо на аудиторний час виділяється 36 годин, то на самостійну роботу студента - 72 години. Тому викладачам не лише потрібно продумувати завдання для самостійної роботи студентів, але й слідкувати за тим, як студенти управляють власним процесом здійснення самостійної діяльності. Тому модель, яку Ви пропонуєте є актуальною і потрібною. З повагою, експерт Володимира Федина
Комментарии: 2

Глебова Марина Владимировна

Статья посвящена одной из наименее исследованных проблем педагогической теории и практики вузовского образования – управлению самостоятельной работой студентов, особенно применительно к современной образовательной ситуации (диверсификация высшего образования, введение образовательных стандартов, внедрение системы педагогического мониторинга и т.д.). Автором предложена квалиметрическая модель для студенческого мониторинга, главной целью которого является содействие усвоению знаний в процессе выполнения самостоятельной работы студентами. Модель содержит комплекс психолого-педагогических процедур, сопровождающих процесс усвоения знаний студентами в процессе выполнения самостоятельной работы, способствующих выработке новой информации, необходимой для направления действия на достижение учебной цели. Квалиметрическая модель самостоятельной работы студентов включает три основных фактора: подготовка к самостоятельной деятельности; самостоятельная деятельность; изменения, произошедшие в процессе самостоятельной деятельности. Автором определены функции и критерии каждого фактора. В рамках фактора «самостоятельная деятельность» выделен важный критерий – «творчество», который предусматривает развитие креативности путем переноса имеющихся знаний и умений для решения задач в незнакомой ситуации, что стимулирует продуктивную умственную деятельность студентов. Мы согласны с автором, что используя мониторинг самостоятельной работы студента в процессе обучения, преподаватель устанавливает постоянную обратную связь с обучающимся при переходе от одного уровня усвоения учебного материала к другому, что способствует более эффективному развитию самостоятельности и самоорганизации студентов в процессе обучения и повышению качества образования в целом. Спасибо автору за работу. Желаю успехов!

Федина Владимира

Пані Радміло, дякуємо за цікаву статтю. Оскільки із входженням України в Болонський процес співвідношення кількості годин в навчальному процесі на студента є 1 до 2. Тобто, якщо на аудиторний час виділяється 36 годин, то на самостійну роботу студента - 72 години. Тому викладачам не лише потрібно продумувати завдання для самостійної роботи студентів, але й слідкувати за тим, як студенти управляють власним процесом здійснення самостійної діяльності. Тому модель, яку Ви пропонуєте є актуальною і потрібною. З повагою, експерт Володимира Федина
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.