facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

Динаміка чоловічого антропонімікону м. Кам’янця-Подільського у 1920-1980-х роках

Автор Доклада: 
Розумяк Н. М.
Награда: 
Динаміка чоловічого антропонімікону м. Кам’янця-Подільського у 1920-1980-х роках

УДК 811.161.2’373.23-055.1

ДИНАМІКА ЧОЛОВІЧОГО АНТРОПОНІМІКОНУ М. КАМ’ЯНЦЯ-ПОДІЛЬСЬКОГО У 1920-1980-Х РОКАХ

Розумяк Наталія Миколаївна, аспірант
Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка

У статті подано загальну характеристику чоловічого іменника міста у ХХ столітті. Простежено динаміку антропонімікону, проведено порівняльний аналіз виокремлених періодів. Визначено найуживаніші чоловічі імена в місті Кам’янці-Подільському впродовж шістдесяти років.
Ключові слова: антропоніміка, чоловічі імена, динаміка, частотні імена, активні імена, одиничні імена.

The article provides a general description of masculine noun of city in the twentieth century. The dynamics of the anthroponymy, a comparative analysis of the extracted periods are retraced. Detected most common male names in Kamjanets-Podolsk over a sixty years.
Keywords: anthroponimics, male names, dynamics, frequency names, active names, single names.

Чоловічий антропонімікон Кам'янеччини ХХ століття – це імена мешканців міста народжених упродовж ста років, що відображає всі історичні, культурні та національні особливості. З 1920 р. всі актові записи велися у відділі реєстрації актів цивільного стану громадян. Зібраний фактичний матеріал почерпнутий з метричних книг Хмельницького обласного архіву (Ф-227, Ф-17, Ф-18) та Кам’янець-Подільського архіву відділу реєстрації актів цивільного стану (Ф-№Р).

Щоб простежити динаміку іменника? міста нами визначено хронологічні межі дослідження – 1920-1980-ті роки. Це спричинено тим, що до 1920-го року реєстрація новонароджених велась у релігійних установах міста й тому спостерігаємо не рівномірне функціонування антропонімів серед мешканців різної віри сповідання. Визначаємо початок нашого дослідження саме з 1920-го року і до набуття статусу України незалежної держави. У нашій статті спробуємо подати загальну характеристику чоловічих імен, які функціонували у цей період. Для цього ми розподілили фактичний матеріал на чотири зрізи. Отже, І – 1920-ті рр., ІІ – 1940-ві рр., ІІІ – 1960-ті рр., ІV – 1980-ті рр. Простежимо кожен з них зокрема.

І хронологічний зріз чоловічого іменника? нараховує 1 798 носіїв. Серед фактичного матеріалу виокремлюємо частотний десяток (десять найуживаніших імен), активні імена, які складають значний відсоток від загальної чисельності носіїв та одиничні імена, які фіксуються лише один-два рази. Так у 1920-х роках до складу частотного десятка ввійшли: Николай (125 – 6,95%), Владиміръ (124 – 6,89%), Борис (90 – 5%), Михаил (Михель) (63 – 3,5%), Василій (49 – 2,72%), Александръ (46 – 2,55%), Мойше (42 – 2,33%), Аб(в)рам та Иван (41 – 2,28%), Виктор і Герш (36 – 2%), Анатолій та Георгій (31 – 1,72%).

Активними антропонімами 1920-х років є: Алексе(?)й, Антон(ій), Арон, Бе(й)риш, Бронислав, Валентин, Вилен, Григорій, Да(у)вид, Д(и)митри(і)й, Евгени(і)й, И(І)гор, Иосип(ф), Ицен, Лейб, Лейзар, Леонид, Мардко, Меер, Мойсей, Олег, Павел, Петр, Серге(і)й, Станислав, Франциск, Хаим, Шимон, Шмуль, Юри(і)й, Янкель. Загальна чисельність таких імен складає 11,01%, тоді як одиничних імен удвічі більше – 27,08%, що є закономірним у нашому дослідженні.

Іменниковий склад І зрізу віддзеркалює такі одиничні імена: Аверкій, Антрофан, Арий, Артем, Архадей, Везник, Войтех, Герард, Гнат, Горенир, Дій, Ким, Маркузь, Олекса, Ольгерд, Первомай, Радан, Рем, Северин, Спартак, Фингерман, Фридрих, Эмиль, Юй, Ядри.
Фактичний матеріал фіксує вживання й розмовних варіантів: Волько [1, с. 74], Гена [1, с. 86], Данюша, Даня [1, с. 99-100], Жорж [1, с. 87], Палько [1, с. 279], Филя [1, с. 296], Яша [1, с. 413]. Крім того, подибуємо паралельне вживання церковних та світських імен: Василій – Василь [1, с. 60], Григорій – Григор [1, с. 93], Евген – Евгеній [1, с. 118], Захар – Захарій [1, с. 137], Игнат – Игнатий [1, с. 90], Костянтин – Кость [1, с. 182], Лев – Левко [1, с. 190], Миколай – Микола [1, с. 229], Олексій – Олекса [1, с. 264]. Спостерігаємо словотворчі зміни в антропонімічній системі, а саме усічення форманта -ій (вживання скорочених форм імен). Як зазначає О.Суперанська, «…канонічні імена своєю складною формою незадовільняли населення, тому подибуємо максимально скорочені форми імен» [2, с. 73].

Аналізований хронологічний зріз віддзеркалює такі особливості:

  • 1) зменшення чисельності носіїв упродовж 1920-х років;
  • 2) вживання улюблених імен при ім’янареченні немовлят, що підтверджується збільшенням частотного десятку;
  • 3) часткове зневілювання церковних традицій (збільшення чисельності одиничних антропонімів, зокрема, поява новотворів);
  • 4) функціонування паралельних форм імен (церковних та світських), а також розмовно-побутових варіантів.

Загальна чисельність новонароджених хлопчиків 1940-х років – 1 593, яка дещо зменшилась у порівняні з попереднім зрізом. До частотного десятка ввійшли такі імена: Володимир (245 – 15,37%), Анатолій (185 – 11,61%), Микола (132 – 8,28%), Олександр (106 – 6,65%), Іван (93- 5,83%), Василь (86 – 5,39%), Борис (73 – 4,58%), Леонід (71 – 4,45%), Михайло (70 – 4,39%), Петро (60 – 3,76%). З попереднім зрізом частотний десяток збігається на 80%. Порівняти зміни у частотному десяткові можна за таблицею 1.
Таблиця 1

Частотність вживання чоловічого іменника в 1920-1980-х роках

з/п

Ім'я

1920-ті рр.

Ім'я

1940-ві рр.

Ім'я

1960-ті рр.

Ім'я

1980-ті рр.

К-сть

%

К-сть

%

К-сть

%

К-сть

%

1.

Николай

125

6,95

Володиир

245

15,37

Олек

сандр

207

12,33

Олек

сандр

690

13,26

2.

Владиміръ

124

6,89

Анатолій

185

11,61

Сергій

141

8,40

Андрій

453

8,71

3.

Борис

90

5,00

Микола

132

8,28

Анатолій

131

7,80

Сергій

414

7,96

4.

Михаил (Михель)

63

3,50

Олек

сандр

106

6,65

Віктор

126

7,50

Володимир

287

5,51

5.

Василій

49

2,72

Іван

93

5,83

Василь

116

6,91

Віталій

270

5,19

6.

Александръ

46

2,55

Василь

86

5,39

Ігор

101

6,01

Дмитро

265

5,09

7.

Мойше

42

2,33

Борис

73

4,58

Микола

91

5,42

Олег

232

4,46

8.

Абрам;

Иван

41

2,28

Леонід

71

4,45

Юрій

76

4,52

Вадим

215

4,13

9.

Виктор; Герш

36

2,00

Михайло

70

4,39

Олег

75

4,46

Ігор

204

3,92

10

Анатолій; Георгій

31

1,72

Петро

60

3,76

Михайло

71

4,23

Юрій

188

3,61

Поступово знижується активність таких онімів: Микола (з першої сходинки І зрізу перейшов на третю ІІ), Борис (І зріз – третя сходинка, ІІ – сьома), Михайло (І – четверта сходинка, ІІ – дев'ята). Активно зростають у своїй популярності імена Володимир, що з другої позиції перейшов на першу, Анатолій – з десятої на другу, Олександр – з шостої на четверту та Іван, що з восьмого місця перемістився на п’яте. Антропоніми Леонід та Петро, перейшовши вперше з розряду активних, зайняли восьму та десяту сходинки в частотному десяткові.

Серед особових імен аналізованого періоду виокремлюються такі, що не ввійшли в десяток найуживаніших, але досить часто зустрічаються поміж носіїв. До них належать: Андрій, Антон, Аркадій, Валерій, Віктор, Віталій, В'ячеслав, Георгій, Григорій, Дмитро, Євген, Казимир, Олег, Олексій, Павло, Семен, Сергій, Станіслав, Степан, Юрій.

Окрім частотних антропонімів не залишаються поза увагою одиничні особові імена: Афанасій, Арнольд, Адольф, Броніслав, Владилен, Марк, Наум, Онисій, Ростислав, Сава, Фелікс, Франц, Юхим. З складу активних імен вийшли Афанасій, Броніслав, Франц (скорочення від Франциск). Зафіксовані одиничні імена не є рідкісними в нашому дослідженні, а функціонували в попередньому зрізі.

Характерними особливостями ІІ хронологічного зрізу є: 1) зменшення чисельності антропонімічних одиниць; 2) незмінність антропонімів частотного десятку порівняно з попереднім десятиліттям; 3) найменшою кількістю активних та одиничних імен; 4) не зафіксована варіативність онімів; 5) вживання церковнослов’янських імен (Афанасій, Наум, Онисій, Сава, Юхим).

Серед новонароджених упродовж 1960-х років фіксуємо 1 678 хлопчиків (більше ніж попереднього десятиліття), імена яких є фактичним матеріалом ІІІ хронологічного зрізу. В цей період значно зменшилась чисельність антропонімічних одиниць – 92 оніми (І зріз – 336 онімів, ІІ – 241).

Частотний десяток аналізованого періоду змінив свій склад на 50% у порівнянні з минулим періодом. Проілюструємо найчастотніші антропоніми ІІІ зрізу: Олександр (207 – 12,33%), Сергій (141 – 8,40%), Анатолій (131 – 7,80%), Віктор (126 – 7,50%), Василь (116 – 6,91%), Ігор (101 – 6,01%), Микола (91 – 5,42%), Юрій (76 – 4,52%), Олег (75 – 4,46%), Михайло (71 – 4,23%). Порівняймо ці імена з частотними десятками І та ІІ зрізів за таблицею 1.

Отже, порівнявши два хронологічні зрізи, виявляємо такі особливості: 1) антропонім Олександр з четвертої сходинки перемістився на першу; 2) лідер минулого десятиліття Володимир покинув межі частотного десятка, що вказує на зниження вподобань мешканцями міста щодо цього оніму. Поряд фіксуємо антропоніми Василь (6 → 5) та Михайло (9 → 10); 3) імена Борис, Іван, Леонід, Петро втратили місце в частотному десяткові та потрапили до розряду активних, а деякі й поза його межі (Петро); 4) найпоширенішими іменами серед мешканців стали антропоніми з активного складу іменника, а саме: Віктор, Ігор, Олег, Сергій, Юрій.

Оскільки аналізований період не є надто чисельним, фіксуємо лише тринадцять активних одиниць: Андрій, Борис, Вадим, Валерій, Віталій, Володимир, В'ячеслав, Дмитро, Євген, Іван, Леонід, Костянтин, Олексій. Ці імена активно функціонували на попередніх зрізах, а також входили до числа найчастотніших імен.

Серед рідковживаного чоловічого антропонімікону 1960-х років є: Артур, Ген(н)адій, Григорій, Едуард, Леонтій, Павло, Петро, Роман, Руслан, Станіслав, Степан, Тарас, Тимофій, Ярослав. Фактичний матеріал віддзеркалює одиничні імена: Лавр, Макар, Микита, Нестор, Сигізмунд.

ІІІ хронологічний зріз виокремлюється поза іншими зрізами ХХ століття найменшою чисельністю антропонімічних одиниць; появою імен, що не функціонували впродовж останніх десятиліть (імена Макар, Микита, Сигізмунд, Тимофій); іменами-композитами В’ячеслав (В'ячеслав), Станіслав, Ярослав; варіативністю у написанні імен Геннадій – Генадій, Констянтин – Костянтин та ін.

Чоловічий іменник ІV зрізу фіксує 5 200 носіїв – це імена хлопчиків народжених упродовж 1980-х років. Аналізований період є найчисельнішим серед усіх зрізів. Загальна кількість антропонімічних одиниць – 147, серед них подибуємо усталені імена Олександр, Андрій, Іван, Сергій, Василь, Петро та ін. Така усталеність не є випадковою. Л.Скрипник констатує, що стабільне функціонування «класичних» імен здійснюється завдяки збереженню сімейних традицій – найменування новонародженого на честь батька, дідуся, близького родича [3, с. 12].

До найуживаніших імен ІV зрізу належать: Олександр (690 – 13,26%), Андрій (453 – 8,71%), Сергій (414 – 7,96%), Володимир (287 – 5,51%), Віталій (270 – 5,19%), Дмитро (265 – 5,09%), Олег (232 – 4,46%), Вадим (215 – 4,13%), Ігор (204 – 3,92%), Юрій (188 – 3,61%).

Отже, при порівняльному аналізі найуживаніших імен 1960-х та 1980-х років виявлено такі особливості: антропонім Олександр займає лідируючу позицію в частотному десяткові на двох зрізах; 50% складу частотних імен функціонують на двох зрізах, серед яких Сергій, Олег, Ігор та Юрій; більшою частиною найуживаніших імен ІV зрізу є активні антропоніми ІІІ зрізу.

Активними антропонімами аналізованого періоду були: Анатолій, Антон, Артем, Артур, Богдан, Валентин, Валерій, Василь, Віктор, Владислав, В'ячеслав, Дем'ян, Денис, Євген, Іван, Ілля, Костянтин, Леонід, Максим, Микола, Михайло, Назарій, Олексій, Павло, Петро, Роман, Руслан, Станіслав, Тарас, Ярослав.

На ІV зрізі зафіксовані імена-композити, що також розширило межі чоловічого іменника?. Це такі імена: Любомир, Владислав, В’ячеслав, Станіслав, Ярослав. В зіставленні з іншими зрізами, ІV урізноманітнюється за рахунок таких антропонімів: Алім, Артем, Богдан, Валентин, Владислав, Дем’ян, Денис, Едвард, Ельдар, Євгеній, Єгор, Максим, Назарій, Яків. Іменни?к розширився через повернення до життя «старих» призабутих імен Денис, Максим, Любомир, Богдан, Владислав, Яків та деяких інших. Окремі з них стали «модними» іменами на той час – Артем, Назарій, Дем’ян. Очевидно, що іменни?к поповнився й за рахунок запозичених імен із західноєвропейських мов (Едвард, Едуард, Ельдар, Алім).
Серед фактичного матеріалу подибуємо варіанти імен. За дослідженнями Л.Скрипник та Н.Дзятківської до варіантів зараховуються антропоніми Євген – Євгеній [3, с. 57], Едуард – Едвард [3, с. 57], Вячеслав – В’ячеслав [3, с. 50], Костянтин – Констянтин [3, с. 69]. Ці одиниці функціонують як окремі самостійні імена. Перший антропонім, за твердженням О.Суперанської, утворив варіант шляхом усічення суфікса -ій, що виявилося природнім процесом, у результаті якого з’явилися звичайні імена, причому коротша форма стала світською, а довша – церковною [2, с. 64-65]. В аналізованому матеріалі трапляються як форми із суфіксом -ій, так і без нього, для найменування різних носіїв, хоча форми без суфікса -ій є частотнішими (Євгеній – Євген, Назарій – Назар). Натомість, функціонують імена, що не вживаються з елементом -ій Антон (Антоній немає жодної фіксації). Церковнослов’янське Тарасій у фактичному матеріалі не засвідчене, існує шість носіїв з літературною формою Тарас (відсічення кінцевої частини), і, навпаки, існують форми Олексій (немає Олекса), Григорій (Григор), Тимофій (Тимко). Самостійне вживання обох форм імені розширило межі чоловічого іменника?.

ІV хронологічний зріз має такі особливості: найбільша чисельність носіїв; втрата старих імен; поява та функціонування «модних» імен, запозичених із західноєвропейських мов; широка варіативність антропонімів.

Отже, найпоширенішими чоловічими іменами ХХ століття є Володимир, Микола та Олександр. Перші два антропоніми входять до частотного десятка і неодноразово очолювали його. Тоді як Олександр – повноцінний лідер десятка, оскільки впродовж століття цей антропонім не виходить за межі найуживаніших імен, а останні сорок років – перша сходинка в десяткові. Переважна більшість проаналізованих імен мають стабільну динаміку з незначними змінами. Це є характерним для чоловічого іменника? міста ХХ століття.

Література:

  • 1. Трійняк І.І. Словник українських імен / І.І. Трійняк – К.: Довіра, 2005. – 509 с.
  • 2. Суперанская А.В. Структура имени собственного (фонология и морфология) / А.В.Суперанская. – М.: Наука, 1969. – 207 с.
  • 3. Скрипник Л.Г. Власні імена людей: словник-довідник / Л.Г. Скрипник, Н.П. Дзятківська; за ред. В.М. Русанівського. – 2-ге вид., випр. й доп. – К.: Наукова думка. – 1996. – 335 с. 
0
Ваша оценка: Нет
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.