facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО РОЛІ ІНСТИТУТУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В СУСПІЛЬНОМУ РОЗВИТКУ

Автор Доклада: 
Омельяненко В.А
Награда: 
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО РОЛІ ІНСТИТУТУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В СУСПІЛЬНОМУ РОЗВИТКУ

УДК 316.42

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО РОЛІ ІНСТИТУТУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В СУСПІЛЬНОМУ РОЗВИТКУ

Омельяненко В.А., студент
Сумський державний університет

В статті розглянуто місце та роль інституту інтелектуальної власності в суспільному розвитку, зокрема в розвитку на інноваційній основі.
Ключові слова: інтелектуальна власність, інститут, інноваційний розвиток, соціологія, економіка.

The article deals with the place and role of the institute of intellectual property in public development, particularly in development on innovation base.
Keywords: intellectual property, institute, innovation development, sociology, economy.

Теоретичною основою інституту інтелектуальної власності є теорія ідей Платона, для реалізації якої він створив в 387 р. до н.е. свою Академію в передмісті Афін. Вся наукова і винахідницька діяльність, по Платону, є вищим благом. Дійсне благо - це знання, і той, хто їм володіє, воістину найбагатший і потрібний суспільству: наукові відкриття, винаходи, літературні і художні твори - коштовне благо, яке людина може створити і залишити людям.

Сьогодні інтелект є особливим, стратегічно важливим ресурсом – саме інтелект людей і їх кваліфікація (людський капітал) визначають розвиток виробництва і науки та місце держави в міжнародному співтоваристві. Деякі держави запроваджують спеціальні програми, які спрямовані на стимуляцію творчої активності людей з низьким когнітивним рівнем і підтримку найбільш обдарованих представників суспільства – особливий інтелектуальний клас (А. Гоулднер, П. Бурд`є). Адже чим більші кошти країна інвестує в науку, освіту, культуру, прискорює темпи руху соціальної інформації, тим вища питома вага інформаційних товарів у структурі її експортного потенціалу (техноємність), тим більша виручка від продажу інтелектуальної власності, особливо за умов глобалізації [1].

Нині інститут інтелектуальної власності широко відомий в легалізованій формі у вигляді юридичних документів і діє в світі більш ніж 500 років, протягом яких їм охоплені всі сфери соціальних і науково-технічних відносин (універсальна цінність інтелектуальної власності). Це найбільш стійка і консервативна конструкція, яка мало адаптується до інших інституціональних форм, проте змушує їх адаптуватися до власних змін [2].

У Всесвітній Декларації з інтелектуальної власності термін "права інтелектуальної власності" означає власне кажучи права, закріплені в статті 27 Загальної декларації прав людини, прийнятою ООН в 1948 р., зокрема: кожна людина має право вільно брати участь у культурному житті суспільства, насолоджуватися мистецтвом, брати участь у науковому прогресі і користуватися його благами і кожна людина має право на захист її моральних і матеріальних інтересів, що є результатом праць, автором яких вона є.

В XXІ ст. зі зміною функції знання в цивілізації різко зросла цінність інтелектуальної власності (поява інтелектуального суспільства знань – Smart Knowledge Society). Інтелект стає важливим фактором суспільного виробництва, а результати людського розуму (інтелектуальний капітал) здобуває значення одного з основних об'єктів економічного обороту (через ланцюг: проблема → знання → уява → інновація → інтелектуальна власність → рішення у вигляді поліпшених або нових продуктів і нових технологій). Якщо 500 років тому мова йшла виключно про землю, 300 років тому, якщо говорити про Європу, до нематеріальних прав власності можна було віднести покупку посадових позицій (venal offіces), то основна частина багатства на сьогодні зосереджена саме в нематеріальній (іntangіble) інтелектуальної власності, яка являє собою економічні відносини, пов'язані зі створенням, присвоєнням інформації, винаходів, наукових відкриттів та інших об'єктів інтелектуальної власності[3]. Сьогодні на ринках багатьох західних країн при продажі організацій вартість нематеріальних активів сягає до 70% від загальної вартості компаній.

У галузевому просторовому вимірі інтелектуальна власність зосереджена на трансфері результатів інноваційного розвитку (технологій) з авангардних галузей і регіонів у відсталі, що припускає зрівноважування ефектів захисту інтелектуальної власності. Цей захист є інструментом політики інноваційної концентрації, оскільки приводить до подальшого нарощення інноваційного потенціалу суб'єктів, що вже забезпечили собі передові позиції[4].

Інтелектуальна власність як соціальний інститут функціонує в різних режимах: у якості системи законів і нормативних актів; як ряд установ та організацій (державних та недержавних); як діяльність ЗМІ, спрямована на формування позитивних установок суспільної думки; як освітня і виховна діяльність освітніх установ і т.д.

Інноваційні процеси в економіці нерозривно пов'язані з функціонуванням інституту інтелектуальної власності, механізми якого охоплюють об'єкти, джерела та результати інноваційної діяльності. Цей інститут дає змогу органічно інтегрувати інтелектуальну інноваційну діяльність в систему суспільного відтворення (Пол Ромер), адаптувати інтелектуально-інформаційний продукт до реалій ринку, забезпечити баланс інтересів суспільства і творців інтелектуального продукту. В економічній теорії під правами власності розуміються санкціоновані поведінкові відносини між людьми, які виникають у зв'язку з існуванням благ і стосуються їхнього використання. Права власності охоплюють як фізичні об'єкти, так і об'єкти безтілесні (результати інтелектуальної діяльності). З погляду суспільства права власності виступають як "правила" гри", які впорядковують відносини між окремими економічними об'єктами. З погляду індивідуальних економічних об'єктів вони з'являються як "пучки прав" на прийняття рішень із приводу того або іншого ресурсу. Кожен такий "пучок" може розщеплюватися: одна частина прав починає належати одній людині, інша - другій і т.д.

Інститут інтелектуальної власності в контексті суспільного розвитку[5]:

  • – формує передумови розбудови національної інноваційної системи на основі обміну інноваційною діяльністю та полегшення транзакцій інтелектуального продукту між творцями, посередниками, кінцевими споживачами; перетворення об'єктів інтелектуальної власності на вагому складову активів, індикатор досягнень у науково-технічній сфері; узгодження інтересів учасників інноваційного процесу з економічними інтересами, мотивами безпеки (сьогодні до 5% обсягу світової торгівлі є фальсифікатом), стабільності та розвитку нації; формування інноваційної культури та відповідних цінностей, традицій, їх перетворення на реальний регулятор соціально-економічного життя;
  • – є рушійною силою розвитку національної інноваційної системи на основі активізації системних науково-технічних досліджень, міжсуб’єктної та міжгалузевої дифузії інновацій, поглиблення кооперації між суб'єктами інноваційного процесу на основі трансферу інтелектуальних продуктів, об'єднання ресурсів і проведення спільних досліджень, розвитку патентно-ліцензійної кооперації фірм, залучення споживачів до інноваційного процесу шляхом їх участі у визначенні спрямованості інновацій;
  • – збагачує національну інноваційну систему, розширює її межі на основі відображення новітніх науково-технічних досягнень у процесі реєстрації та охорони доменних імен у мережі Інтернет, функціонування електронних систем подання та обробки патентних заявок, формування сучасних елементів інфраструктури (патентно-інформаційних систем, спеціалізованих патентних судів, інституту професійних патентних повірених) поширення аудиту та механізмів страхування інтелектуальної власності;
  • – сприяє розвитку системи фінансування національної інноваційної системи, раціоналізації структури витрат на основі відшкодування та капіталізації інноваційних затрат шляхом реалізації інтелектуальної власності, продажу прав власності, укладання ліцензійних угод, залучення інвестицій, створення сприятливого іміджу, узгодження відносин щодо об'єктів інтелектуальної власності з інноваційно-господарськими відносинами.

Варто зазначити, що позиція юристів і пануючого нині юридичного підходу взагалі відносно інтелектуальної власності та творчих здатностей індивіда як об'єкта інтелектуальної власності показує певну вузькість такого підходу до інтелектуальної власності. Це проявляється в тому, що в нормах права не розділені початок інтелектуальної власності (сама по собі інтелектуальна власність) та її речовинна оболонка (об’єктна форма вираження ідеї): включити ідею в її чистому (ідеальному) стані в сферу правового регулювання просто фізично неможливо. Другий недолік юридичного підходу до інтелектуальної власності полягає в тому, що не всякі здобутки, винаходи і відкриття реєструються в юридичному порядку (наприклад, відкриття в сфері гуманітарного знання) і тим самим потрапляють в сферу дії норм авторського і патентного права. Третій недолік юридичного підходу полягає в тому, що інтелектуальна власність - це володіння будь-яким знанням, а не обов'язково принципово новим, тому що відмінною рисою авторського і патентного права є внесення елементів новизни в три головні сфери людської творчості - науку, мистецтво або виробництво. Отже, юридичний підхід до інтелектуальної власності вимушено звужує її рамки та не сприяю розвитку інституту на основі соціальних норм і пріоритетів.

Саме тому доцільним до інтелектуальної власності є застосування саме соціологічного підходу, який допомагає визначити, як на службу людині поставити головне його надбання – інтелект та як за допомогою інтелекту сприяти поліпшенню життя людини [6]. Зв'язок прикладної соціології та права є досить очевидним: саме соціологічні дослідження, спираючись на теорію права і галузеві юридичні науки, забезпечують фактологічну базу правознавства і значно посилюють його зв'язок із практикою. Проте, на думку Іщенко А.М. та Косенко В.Д. [7], на даний момент вітчизняна юридична наука ще далека від того, щоб можна було говорити про продуктивне засвоєння нею методів конкретної соціології.

Складною проблемою є забезпечення збалансованості між правами інтелектуальної власності і розвитком. Ця проблематика має широкі економічні наслідки: наприклад, складно домогтися збалансованості (концепція К.Мея – «justificatory schemas of property») між забезпеченням суспільних потреб (особливо в охороні здоров'я та інновацій в фармацевтиці).

Ключова роль інтелектуальної власності у формуванні нового суспільства згідно концепції «постіндустріального суспільства» полягає у наступному[8]:

  • інформація перетворюється на об'єкт обміну між різними суб'єктами;
  • інформація привласнена певним суб'єктом стає інтелектуальною власністю;
  • інтелектуальна власність може продаватись за кошти (80–90% результатів НДДКР);
  • за використання інтелектуальної власності можуть отримуватись кошти власником.

Актуалізація проблеми інтелектуальної власності і її інституалізації обумовлена тим, що значення прав на інтелектуальні продукти у внутрішній і міжнародній соціально-економічній і культурній взаємодії має явну тенденцію до збільшення. Практично будь-який товар в якості однієї зі своїх складових включає інтелектуальний компонент. Захищеність прав на інтелектуальні об'єкти, що належать окремим державам, у зв'язку з тим, що ці права не мають екстериторіальність, за останні десятиліття набула величезного значення, оскільки очевидно, що наукомістке виробництво може працювати на користь держави лише в тому випадку, якщо в цій державі створена діюча система захисту прав на результати інтелектуального виробництва. Недостатня увага до питань регулювання інтелектуальної власності приводить до ослаблення позицій наукового сектора та демотивації авторів[9].

Наша країна лише починає працювати над створенням національної системи захисту прав інтелектуальної власності, від ефективності якої залежить стан національного людського капіталу як основи розвитку в сучасних умовах.

Література:

  • 1. Кохан, В.В. Когнітивна соціологія як сфера дослідження соціального інтелекту [Текст] / В.В. Кохан // Наукові праці ЧДУ ім. Петра Могили. – 2008. – Випуск 71. – Том 84. – С.92-95
  • 2. Леонтьев, Б. Функции международного института интеллектуальной собственности в мировой инновационной экономике [Текст] / Б. Леонтьев // Интеллектуальная собственность: Промышленная собственность. – 2010. – № 4. – С. 47-54.
  • 3. Интервью с Брюсом Каррутерсом: «Я определённо не на стороне тех, кто занимается чем-то в стиле “давайте сделаем капитализм лучше» [Текст] // Экономическая социология.– 2011. – № 1. – Т. 12. – С. 7-25.
  • 4. Гольберт В.В. Социально-структурные аспекты инноваций и государственные стратегии мобилизации инновационного потенциала [Текст] / В.В. Гольберт // Журнал социологии и социальной антропологии. – 2007. –Т. 10. – № 4. – С. 94-111.
  • 5. Базилевич, В.Д. Інтелектуальна власність [Текст] / В.Д. Базилевич. – К.: Знання, 2006. – 431 с.
  • 6. Борисов, А.Ф. Интеллектуальная собственность как социальный институт [Текст] / А.Ф. Борисов // Известия Российского государственного педагогического университета имени А.И.Герцена [Текст]. - СПб., 2002. - № 2 (Гуманитарные и общественные науки). - С.173-183.
  • 7. Іщенко, А.М. Використання соціологічних досліджень при правовому захисті товарних знаків [Текст] / А.М. Іщенко, В.Д. Косенко // Вісник НТУУ "КПІ". Політологія. Соціологія. Право. – 2009. – №2. – С. 5–13.
  • 8. Bell D. Notes on the Post-Industrial Society [Text] // The Public Interest, 1967 №7 pp. 102-118.
  • 9. Безмолитвенный, А.С. Социально-философские аспекты интеллектуальной собственности в сети Интернет [Текст]: автореф дисс… канд. философских наук: 09.00.11 / МГУ им. М.В. Ломоносова. – М., 2010. – 22 с.  
0
Ваша оценка: Нет
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.