facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

МАКРОЕКОНОМІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ СТРУКТУРНИХ ЗМІН НА КОРИСТЬ НЕСИРОВИННОГО ЕКСПОРТУ

Автор Доклада: 
Черкас Н.І.
Награда: 
МАКРОЕКОНОМІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ СТРУКТУРНИХ ЗМІН НА КОРИСТЬ НЕСИРОВИННОГО ЕКСПОРТУ

УДК 33(477):339.564

МАКРОЕКОНОМІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ СТРУКТУРНИХ ЗМІН НА КОРИСТЬ НЕСИРОВИННОГО ЕКСПОРТУ

Черкас Н.І., к.е.н.

Львівська комерційна академія

 

У роботі досліджено структурно-функціональні фактори стимулювання несировинного експорту в Україні, зокрема вплив макроекономічної політики. Автором розглядаються питання інноваційного економічного розвитку. Доведено, що український експорт є досить чутливим до цінових шоків, що може призвести до складних макроекономічних наслідків для економіки внаслідок кризи останніх років. Для стимулювання несировинного експорту необхідним є забезпечення відповідного макроекономічного середовища із збалансованим бюджетом (краще профіцитом) та «міцною» національною грошовою одиницею. Це дозволить контролювати інфляцію, буде сприяти інвестиціям, зниженню процентної ставки, а також обмежить споживчий імпорт, що у свою чергу обмежить експорт сировинної продукції.

Ключові слова: несировинний експорт, макроекономічне середовище, економічне зростання, зміцнення грошової одиниці.

The structural and functional factors of Ukraine’s manufactured export promotion were studied. The special attention was paid to the parameters of macroeconomic environment. The issues of innovation-driven economic development were analyzed. It was demonstrated that Ukraine’s exports is extremely sensitive to the terms-of-trade shocks, which in turn lead to severe adverse macroeconomic collapse, as it has happened during recent economic crisis. The development of manufactured exports implies appropriate macroeconomic environment in the first place, with balanced budget (or even better, budget surplus), and policy of the ‘strong’ national currency. These measures could take inflation under control as a prerequisite for investment – friendly interest rate cuts, increase in foreign direct investments, as well as for reduction in consumer imports combined with disincentives for primary exports.

Key worlds: manufactured exports, macroeconomic environment, economic growth, currency appreciation.

Одним з основних джерел економічного розвитку країн в умовах глобалізації світових господарських процесів є якісне зростання, що базується на інноваційній діяльності та безпосередньо відображається у структурі зовнішньої торгівлі. Саме збільшення несировинного експорту традиційно вважається двигуном сталого економічного зростання, що контрастує з переважно негативними наслідками сировинного експорту. Це однаковою мірою притаманно нинішнім промисловим країнам [1, 2, 3] та окремим групам країн, що розвиваються [4, 5 ].

Для конкретних українських умов збільшення несировинного експорту (рис.1) розглядається важливим елементом поліпшення структури зовнішньоекономічного обміну, прискорення динаміки довгострокового зростання, чи реалізації інвестиційно-інноваційної моделі економічного розвитку. Висока частка несировинного експорту свідчить про високий науково-технічний рівень економіки. І навпаки, значна питома вага в експорті країни сировини, матеріалів та енергоносіїв свідчить про сировинну спрямованість її експорту і здебільшого низький рівень економічного розвитку. Макроекономічна політика, без сумніву, визначає напрями економічного розвитку і може визначально впливати на коротко- та довгострокову, кількісну та якісну динаміку експорту. Однак, рекомендації щодо вибору макроекономічних інструментів стимулювання несировинного експорту значно відрізняються у різних авторів, і тому чіткі механізми і взаємозв’язки залишаються нез’ясованими. Метою дослідження є обґрунтування впливу макроекономічної політики на несировинний експорт.

Структура експорту в Україні, млрд. дол. США, 1998–2010 рр.

Рис. 1. Структура експорту в Україні, млрд. дол. США, 1998–2010 рр.

 

 

За даними Держкомстату України [6]

 

Попри тривалу дискусію політиків та економістів щодо засобів збільшення несировинного експорту не можна твердити про консенсусний характер зроблених висновків та рекомендацій. Переважно автори наголошують корисність програм цільового державного стимулювання [7]; орієнтації на інноваційний розвиток [8], “міцної” грошової одиниці [9, 10]. Менше уваги отримують мікроекономічні аспекти: залучення компаній – світових технологічних лідерів, транскордонні регіональні програми розвитку інновацій, експортна орієнтація у СЕЗ/ВЕЗ. Істотні суперечності стосуються визначення сприятливого макроекономічного середови­ща для несировинного експорту. Важливо відразу акцентувати, що окремі інструменти можуть стимулювати загальні обсяги експорту, але за рахунок погіршення його структури на користь сировинного сектору.

Залишаються невирішеними три блоки проблем: 1) характер макроекономічного середовища, сприятливого для розвитку несировиннного сектору; 2) комплекс структурних заходів, покликаних “каталізувати” технологічні зміни; 3) вибір географічної орієнтації зовнішньої торгівлі. Конкретніше йдеться про вибір з двох альтернатив – зміцнення грошової одиниці чи підтримання заниженого обмінного курсу. Проведення структурних заходів може відбуватися з державною підтримкою або саморегуляційно. Залишається суперечливою географічна структура зовнішньої торгівлі України, адже незрозуміло, котра з груп країн може відігравати пріоритетну роль у стимулюванні попиту на українську технологічну, або принаймні несировинну продукцію.

На рис. 2 представлено узагальнену схему основних функціональних зв’язків несировинного експорту. Вихідним пунктом дослідження є гіпотеза, що структура експорту визначає динаміку довгострокового економічного зростання. Рушійною силою збільшення несировинного експорту є макроекономічна політика держави, що повинна стимулювати структурні зрушення в економіці на користь високотехнологічних галузей промисловості. Лише на основі адекватної макроекономічної політики можна розробити детальні структурні заходи для зміни пріоритетів розвитку промисловості загалом та експорту зокрема.

Макроекономічна політика визначає цінові та нецінові стимули для обсягів експорту та його якісної структури, при цьому значну увагу відіграє цінова і грошова стабільність, залучення іноземних інвестицій та трансфер технологій. Низький рівень технологічної бази в Україні передбачає доцільність використання технологічного імпорту для розширення експортного сектору на якісно відмінній основі. Географічна орієнтація експорту є важливою, оскільки може або посилювати, або послаблювати амплітуду обраної макроекономічної політики та структурних заходів.

Функціональні зв’язки несировинного експорту

Рис. 2. Функціональні зв’язки несировинного експорту

 

 

Складено автором

 

Запропонована схема враховує методологію та результати аналогічних досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених, але пропонує відмінний підхід, що базується на одночасному врахуванні функціональних взаємозв’язків між основними елементами стимулювання експорту (структура виробництва, якість фіскальної і монетарної політики, географічна орієнтація зовнішньої торгівлі).

Для точнішої ідентифікації макроекономічних чинників несировинного експорту нами проведено регресійний аналіз методом двокрокових найменших квадратів (2SLS). Для емпіричного дослідження використовувалась наступна модель (1):

Нами проведено емпіричний аналіз із використанням квартальних показників за період 1998–2010 рр., які очищено від сезонності за допомогою методу Census X–12 та прологарифмовано (окрім сальдо бюджету). Прикладний інтерес становить дослідження взаємної причинності впливу обмінного курсу та сальдо бюджету на несировинний експорт. З цією метою нами використано тест Ґренджера (англ Pairwise Granger Causality Test).

 

 

Результати тесту Ґренджера (табл. 1) показують, що з лагом у 2–4 квартали гіпотезу про відсутність впливу обмінного курсу на несировинний експорт можна відкинути на рівні статистичної значущості 1 %. Інакше кажучи, обмінний курс впливає на обсяги несировинного експорту. Обмінний курс визначає динаміку сальдо бюджету з лагом 2–3 на рівні статистичної значущості 5 %. Для лагів 2 і 4 з’являються ознаки впливу сальдо бюджету на несировинний експорт. Для лагу 3 взаємна причинність зв’язку набуває ознак чергування впливу.

Таблиця 1

Тест Ґренджера для несировинного експорту, сальдо бюджету та обмінного курсу

Гіпотеза

Кількість лагів

2

3

4

Несировинний експорт не впливає на сальдо бюджету

Сальдо бюджету не впливає на несировинний експорт

0.960

(0.392)

2.434

(0.100***)

2.403

(0.075***)

0.511

(0.617)

1.599

(0.191)

2.503

(0.076***)

Несировинний експорт не впливає на обмінний курс

Обмінний курс не впливає на несировинний експорт

2.947

(0.063**)

7.039

(0.002*)

2.253

(0.110)

5.174

(0.004*)

1.956

(0.121)

4.796

(0.002*)

Обмінний курс не впливає на

сальдо бюджету

Сальдо бюджету не впливає на обмінний курс

4.501

(0.017**)

0.705

(0.501)

3.775

(0.018**)

0.808

(0.423)

4.325

(0.006*)

0.146

(0.518)

Примітка: у дужках подано статистичну достовірність (*– 1%, ** – 5%, *** – 10%).

 

Згідно результатів регресійного дослідження (2), не виявлено чіткого впливу обмінного курсу на динаміку несировинного експорту. Це засвідчує щонайменше нейтральність цінового чинника у стимулюванні технологічних змін у структурі експорту. Покращення сальдо бюджету позитивно впливає на залежну змінну. Таким чином, підтримання бездефіцитного бюджету повинно створити передумови для зростання несировинного експорту.

Іншими словами, стабільність національної грошової одиниці слугує надійною основою для якісного зростання, а зниження дефіциту бюджету забезпечує контроль над рівнем інфляції. Технологічні галузі, загалом, є більш конкурентоспроможними і менше залежать від цінових чинників. Натомість сировинні галузі покладаються, переважно, на низькі ціни, які підтримуються податковими преференціями та лобі у парламенті.

 

 

Найбільш важливим чинниками макроекономічного стимулювання несировинного експорту нами визначено обмінний курс національної валюти, обмеження видатків бюджету, іноземні інвестиції у експортоорієнтовані галузі, імпорт сировини та обладнання для технологічного сектору. Зміцнення грошової одиниці (для української економіки це відбувається в контексті підвищення реального обмінного курсу до певного рівноважного рівня), яке підтримане профіцитом бюджету, дозволяє знизити очікування інфляції і, таким чином, посилити виробництво технологічної продукції через збільшення реальної грошової маси. Локалізація капіталу у високотехнологічних сферах, розвиток ринку інтелектуальної власності є головними факторами підвищення продуктивності праці. ПІІ забезпечують трансфер технологій для модернізації технологічних та організаційних можливостей. Для конкретних українських умов порівняно незначними можна вважати фактори заробітної плати (вона значно нижча за рівноважне значення) і протекціонізму (відкритість de facto забезпечується “прозорістю” кордонів та поширенням корупції).

Аналіз досвіду нарощування несировинного експорту країн Південно-Східної Азії дає можливість сформулювати основні пріоритети державної політики: підтри­ман­ня цінової та грошової стабільності (не виключено – на заниженому рівні обмінного курсу); забезпечення значної ролі держави у формуванні структурних пріоритетів, за умови стримування інфляційних процесів; залучення ПІІ у технологічні сектори та субсидування імпортного обладнання; створення преференційних зон для несировинного експорту, технологічних парків; преференційне кредитування, пільги при фінансуванні та оподаткуванні високотехнологічного сектору; підвищення рівня заробітної плати та збільшення різниці між високо- та низькокваліфікованими працівниками, включно зі субсидіями для компаній, що проводять навчання працівників. У країнах Центральної та Східної Європи позитивний вплив на структуру експорту здійснювали: збільшення фінансування фундаментальної науки, стимулювання розвитку малого інноваційного підприємництва, прискорена амортизація, удосконалення податкового законодавства та широка державна підтримка реалізації програм регіонального інноваційного розвитку.

Серед механізмів впливу на несировинний експорт, основними можна вважати: зміцнення гривні підтримане профіцитом бюджету, залучення прямих іноземних інвестицій у пріоритетні галузі, підвищення продуктивності праці та попиту на кваліфіковану робочу силу, створення сприятливих умов для інвестиційного імпорту, скерування кредитних ресурсів та надходжень від експорту сировини у технологічні галузі та євроінтеграція. Сприятливі наслідки процесу переорієнтації української економіки на ринки країн ЄС пов’язуються з диверсифікацією експорту на сучасній технологічній основі внаслідок впровадження сучасних технологій, розширення транскордонного співробітництва та підвищення вимог до якості продукції.

Перспективним напрямом українського технологічного експорту є машинобудування, зокрема авіаційна техніка, суднобудування, енергетичне устаткування тощо. Ситуація для розвитку експорту з високим технологічним рівнем досить суперечлива: реалізація потенціалу наукової бази і висококваліфікованих кадрів стримується адміністративними обмеженнями та недостатньою державною підтримкою інвестицій у високі технології.

 

Література:

  1. Chang H.J. Institutional Foundations for Effective Design and Implementation of Trade and Industrial Policies in Least Development Economies // World Bank Policy Research Working Paper, Washington, НР, 2005. – № 3763. – 68 p.

  2. Giles J.A., Williams C.L. Export–led Growth: A survey of the empirical literature and some non–causality results. Part 1. // Journal of International Trade and Development. – 2000. – Vol. 9, № 3. – P. 261–237.

  3. Управління міжнародною конкурентоспроможністю в умовах глобалі­зації економічного розвитку: Монографія: У 2 т. – Т.І. / [Д.Г. Лук’яненко, А.М. Поручник, Л.Л. Антонюк та ін.]; за заг. ред. Д.Г. Лук’яненка, А.М. Поручника. – К.: КНЕУ, 2006. – 816 с.

  4. Gallagher K.P., Shafaeddin M. Policies for industrial learning in China and Mexico // Technology in Society. – Volume: 32. – Issue: 2. – May, 2010. – P. 81-99.

  5. Torres-Fuchslocher C. Understanding the development of technology-intensive suppliers in resource-based developing economies // Research Policy. – Volume: 39. – Issue: 2. – March, 2010. – P. 268-277.

  6. www.ukrstat.gov.ua / Держкомстат України.

  7. Давиденко С.В. Вплив розширення внутрішнього ринку на економічне зростання України // Стратегічні пріоритети. – 2006. – № 1. – С. 93–101.

  8. Sudhir Kumar R.; Bala Subrahmanya M.H. Influence of subcontracting on innovation and economic performance of SMEs in Indian automobile industry // Technovation. –Volume: 30. – Issue: 11-12. – November – December, 2010. – P. 558-569.

  9. Шевчук В.О. Копич Р.І. Вплив бюджету на макроекономічні показники України // Фінанси України. – 2010. – № 3. – С. 3–12.

  10. Черкас Н.І. Обмінний курс, сальдо бюджету та структурні зрушення в українській економіці // Економіст – 2007. – № 1. – C. 38–42.

0
Ваша оценка: Нет

The analysis

The study is original object of analysis and specificity of the presentation. Report of different depth and comprehensive analysis.
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.