facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

ПРІОРИТЕТИ НАЦІОНАЛЬНОГО РИНКУ БЕЗПЕЧНОГО ПРОДОВОЛЬСТВА

Автор Доклада: 
Малигіна В.Д, Породіна Л.В.
Награда: 
ПРІОРИТЕТИ НАЦІОНАЛЬНОГО РИНКУ БЕЗПЕЧНОГО ПРОДОВОЛЬСТВА

ПРІОРИТЕТИ НАЦІОНАЛЬНОГО РИНКУ БЕЗПЕЧНОГО ПРОДОВОЛЬСТВА
Малигіна В.Д, к.е.н, професор

Породіна Л.В., здобувач
Донецький національний університет економіки та торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

У статті розглянуто характерні риси розвитку продовольчого ринку в Україні і визначено основні пріоритети його подальшого функціонування, серед яких, перш за все, виділяється прагнення людини убезпечити себе від небезпечного продовольства. Серед шляхів пріоритетного розвитку ринку продовольства привертає увагу продукція, виготовлена за альтернативними технологіями, соціально-екологічного спрямування. Суттєвою проблему, яка яка відіграє певну роль у виникненні всіх інших проблем і недоліків національного продовольчого ринку є відсутність єдиного інформаційного поля на ринку продуктів харчування.

Ключові слова: ринок продовольства, пріоритет; альтернативні технології, попит, екофобні товари, екофільні товари,безпечні продукти.

In the article the personal touches of food market development are considered in Ukraine and certainly basic priorities him subsequent functioning, among which, foremost, aspiration of man to barrier itself from dangerous food is selected. Among the ways of priority market of food development products, made after alternative technologies, come into a notice, social-and-ecological direction. Substantial problem which which plays a certain role in the origin of all other problems and lacks of national food market there is absence of the unique informative field at the market of food stuffs.

Key words: market of food, priority; alternative technologies, demand, ekofobni commodities, ekofil'ni commodities, safe products

Одним із основних чинників споживчого ринку є попит, в основі якого лежать потреби людини, їх класифікація та ієрархія.

Саме споживач є основою формування і функціонування ринку безпечного продовольства. І саме споживач із конкретними потребами і вимогами виступає одним із двох основних учасників ринку. Іншим суб’єктом при цьому виступають виробники товарів, а відповідність попиту і пропозиції забезпечується взаємозв’язком товарних, інформаційних, фінансових та сервісних потоків.

Особливістю сучасного продовольчого ринку в Україні є значна кількість юридичних і фізичних осіб, які здатні задовольнити попит споживачів на якісне і безпечне харчування.

Кінцевою метою економічної діяльності є задоволення різноманітних потреб людей. Існує певна система особистих потреб, яку можна розглядати на різних рівнях, від фізіологічного до рівня затвердження. При зростанні доходів бажання споживачів поширюються на задоволення соціально-психологічних потреб, тобто потреб вищого порядку. Зрозуміло, такий розвиток потреб стосовно продовольства вимагає гарантій його споживання з урахуванням відповідного асортименту, підвищеної якості та безпеки.

Особливе значення для управління розвитком ринку продовольства загалом і безпечного, зокрема, має розподіл потреб на абсолютні та відносні. Абсолютні потреби виражають потенційну споживчу чинність суспільства і носять абстрактний характер стосовно конкретної споживчої вартості.

Реальні потреби відносні і виражають потребу в реальних товарах і послугах. Платоспроможні потреби обмежені рівнем грошових доходів, наявною товарною масою і цінами на товари. Вони відображають досягнутий рівень задоволення абсолютних і дійсних потреб тими благами й можливостями, які саме в цей момент має суспільство. Потреба, яка виражена багатоваріантне і достатня для суб'єктів господарської діяльності, утворює основу ринку споживання. Ринок споживання виникає тільки в тому випадку, коли акт купівлі або продажу відбувається в економічному середовищі, що функціонує через попит, ціну і пропозицію.

У розвинених країнах ринок продовольства представлений значною кількістю фірм з високою товарної диференціацією. При цьому чітко виділяється група фірм – домінантів за сукупністю характеристик. Поряд з ціновою на ринку продовольства велике значення має нецінова конкуренція, для якої характерна інтенсивна реклама, товарна диференціація, а також поліпшення якості товарів і послуг.

Аналіз наукової літератури та реальної ситуації, що склалася в країні, дозволив виділити суттєву проблему, яка лежить в основі всіх інших проблем і недоліків - це відсутність єдиного інформаційного поля на ринку продуктів харчування України. Недостатньо поінформовані не тільки споживачі, а й багато виробників не мають точного уявлення про те, що вважати екологічним безпечним продуктом, як правильно називати цей продукт і яким стандартам має відповідати така продукція.

Виходячи зі специфіки сільського господарства і формуються поняття Eco, BIO або Organic. Найбільш давню історію близько 60 років має "біодинамічне" землеробство. Його теоретичні положення розроблені австрійським ученим Р. Штайнером - засновником антропософії. Біодинамічний напрямок розглядає все живе як добре збалансоване ціле в масштабах не тільки земних, але і космічних взаємозв'язків. Він виходить з визнання впливу Місяця і зірок на розвиток рослин, пов'язуючи його з положенням небесних тіл. У практичному плані основні його принципи полягають у виконанні всіх сільськогосподарських робіт у відповідності з природними та космічними ритмами і застосуванні біодинамічних препаратів і матеріалів для догляду за рослинами, компостуванні гною та інших органічних відходів. Відповідно до теорії біодинамічного землеробства підтримувати дію космічних сил на рослину і в самих рослинах дозволяють спеціальні біодинамічні препарати, які отримують з частин певних рослин (деревію, ромашки, кори дубу, квітів валеріани).

У науковій літературі є чимало критичних зауважень з приводу біодинамічного землеробства, при чому акцент робиться на недостатності експериментального підтвердження теоретичних постулатів цього напрямку і великі труднощі в досягненні на основі біодинамічної землеробства таких самоврожаїв, як і при традиційному землеробстві.

У західних країнах існує ще кілька напрямків альтернативного землеробства, що відрізняються від біодинамічного, але схожих між собою серед них виділяється органо-біологічне, яке на відміну від біодинамічного не враховує вплив космічних ритмів, не передбачає застосування спеціальних препаратів. Суть концепції органо-біологічного землеробства зводиться до такого:

  • створення "живого і здорового" ґрунту за рахунок підтримки мікробіологічної діяльності;

  • господарство повинно повністю використовувати внутрішні ресурси для відтворення продукції, підтримуючи баланс поживних речовин;

  • застосування тільки органічних добрив (як правило, компости);

  • з мінеральних допустимі повільно розчинні (калімагнезія, томасшлак) і базальтове борошно;

  • заборонено використовувати хімічні пестициди;

  • боротьба з бур'янами, шкідниками та хворобами здійснюється тільки механічними, профілактичними та біологічними методами, допускається використання ефірних олій рослин, відварів і настоїв рослин, рослинних інсектицидів, сірчаних і мідних препаратів;

  • проведення як правило дрібної обробки ґрунту;

  • використання для регулювання родючості грантів і захисту рослин системи сівозмін.

Дослідження показало, що біологічна, органічна, екологічна системи використовують в основному ті ж принципи та ідеї, що і органо-біологічне землеробство. Наведені дані свідчать, що всі аналізовані альтернативні технології сільського господарства мають цілий ряд загальних і специфічних принципів, які визначають характеристики кінцевих харчових продуктів. У рамках даного дослідження констатується актуальність і важливість кожного з виділених принципів для споживача при формуванні його думки про харчовий продукт. В ході опитування було з’ясовано, що 97% споживачів до використання ГМ-технологій відносяться негативно; 95% вважають, що стимулятори росту, антибіотики та гормони, які застосовують при вирощуванні продовольчої сировини, є небезпечними та шкідливими для людини; 93% з осторогою відносяться до харчових продуктів, які вироблені за прискореними технологіями; 88% заперечують використання хімічних добрив в альтернативному агровиробництві; 79% проти введення в склад продуктів харчових добавок.

Як і будь-який харчовий продукт група безпечних продуктів має і позитивні і негативні характеристики, тобто мова йде про ризики споживання продуктів, вироблених в умовах альтернативних технологій .Однією з основних переваг, визначених дослідженням, є відсутність генно-модифікованих компонентів. Слід зазначити, що цей напрямок в технології виробництва харчових продуктів набуває популярності і полягає в отриманні харчових продуктів на основі їх модифікації (ГМ-продукти) або повної рекомбінації з штучних інгредієнтів (табл1).

Таблиця 1 Структура сегментів ринку харчових продуктів України за окремими показниками (за опитуванням експертів), %

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Група

Походження

Вироблено за

Кількість зразків вироблених

Україна

Імпорт

ДСТУ

ТУУ

Харч.

добавок

технологія

ГМО

Нетрадиційна

альтернативна

М’ясні

65-70

30-35

25

75

90

75

0

30

Молочні

70-75

25-30

60

40

85

80

0

15

Кондитерські

93-95

5-7

95

5

85

90

0

30

Зерно- бор.

99

1

90

10

5

15

0

10

Овочі-фрукти

75

25

80

20

5

25

0

30

 

Із таблиці видно, що на думку експертів ринок продовольчих товарів України має такі характеристики:

  1. Забезпечується продукцією вітчизняного виробництва на 65-99 % у залежності від групи товарів.

  2. У більшості випадків реалізується продукція, яку вироблено за державними стандартами (для молочних, кондитерських, зерноборошняних, плодоовочевих товарів) і за технічними умовами ( м’ясні товари).

  3. Всі групи мають товари із вмістом харчових добавок, але найбільша частина такого товару припадає на ринок м'ясо-молочних товарів і кондитерських товарів (85-90%), найменша – на зерноборошняні та плодоовочеві (близько 5%).

  4. Нетрадиційну технологію використовують 75-90% виробників м'ясо-молочної і кондитерської галузі.

  5. Містять ГМО близько 30% мясних, кондитерських та плодоовочевих товарів. Найменший ризик для споживача у питанні споживання ГМО мають зерно-борошняні вироби.

Генетично-модифіковані організми або скорочено ГМО - продукти харчування, а також живі організми, створені за допомогою генної інженерії. Іншими словами - генетично-модифікований продукт - це той продукт, гени якого змінені. ГМО - продукт сучасної біотехнології, створюються за допомогою методів, які дозволяють подолати природні фізіологічні, репродуктивні або рекомбінаційні бар'єри, і які не є методами, традиційними для селекції. За останні 15 років пройшли випробування 25 тис. трансгенних рослин, призначених для використання у сільськогосподарському виробництві та отриманих із заздалегідь заданими якостями, а саме: на 40% підвищується стійкість до вірусів, на 25% - до інсектицидів і гербіцидів).найбільш розповсюдженими у світі ГМ-продуктами є соя, кукурудза, картопля, бавовна. За прогнозами у 2010 році ринок трансгенних зернових складе 25 млрд. доларів США

Якщо в основу класифікації технологій виробництва продуктів харчування покласти Нову екологічну парадігму, то можна виділити нові наукові підходи до класифікації харчових продуктів на ринку України (табл.2).

Таблиця 2. Класифікація харчових продуктів на основі Нової екологічної парадігми

 

 

 

Функції харчових продуктів, що вливають на людину як біофізичного компонента природного середовища.

Руйнівна

Не має вираженого впливу

Зберігаюча

Екофобний продукт

- ГМ-продукт

- Штучний

- Синтетичний

- Продукт, вироблений за прискореними технологіями

Нейтральний продукт

Традиційний продукт

Екофільний продукт

- Екопродукт

- Біопродукт

- Органічний продукт

- Біодинимічний продукт

 

Для визначення відношення споживачів до генномодифікованої продукції було проведено анкетування, результати якого засвідчили, що 85,6% українців знають, що таке продукти, які містять генетично модифіковані організми (ГМО), і які можуть бути наслідки споживання таких продуктів. Не володіють такою інформацією тільки 12,1% опитаних, а 2,3% не змогли відповісти на це питання. 93,4% українців упевнені, що частково проблему може вирішити введене у грудні 2009 року обов'язкове маркування на продуктах «Не містить ГМО». Не бачать необхідності в такому маркуванні лише 2,5% респондентів, а 4,1% не визначилися з позицією з цього питання. 57,1% опитаних не знають про обов'язковість такого маркування продуктів, 38,2% - знають, 4,7% не мають відповіді.

Більшість українців - 89,7% - вважають, що Верховна Рада повинна заборонити ввезення на територію України та виробництво продуктів, що містять ГМО. Протилежну думку висловили тільки 5,2% опитаних, 5,1% не визначилися з позицією з цього приводу. 61,2% заявили, що ніколи не купуватимуть продукти, що містять ГМО за наявності відповідного маркування. 22,5% купуватимуть продукти з ГМО тільки в тому випадку, якщо немає альтернативи. Байдуже, які продукти купувати, 12% українців, не змогли відповісти - 4,3% опитаних.

За проведеними дослідженнями було запропоновано виділити ринок традиційних продуктів і ринок продуктів, вироблених з використанням принципів альтернативної технології(екологічного, біологічного, органічного та біодинамічного сільського господарства), на підставі чого було виокремлено ринок безпечного продовольства. Запропонований підхід до ринку безпечного продовольства дозволив дати визначення екологічно чистого продукту:

  • Екологічно чистим може називатися продукт, вирощений на основі стандартів екологічного землеробства в екологічно чистих умовах і не здатний нанести збитку навколишньому середовищу в процесі виробництва, споживання і утилізації.

  • Екологічно чистим може називатися харчовий продукт, що є за походженням органічним, біологічним або екологічним, а по використанню – екологічно безпечним.

  • Екологічно чистий продукт – це натуральний продукт, вирощений з використанням альтернативних сільськогосподарських технологій, в якому строго регламентуються район походження і безпека споживання.

  • Безпечним називається натуральний харчовий продукт, в якому екологічні і санітарно-епідеміологічні показники знаходяться в межах затверджених нормативів.

Що стосується визначення «екологічно чистий продукт», то це комплексна характеристика харчового продукту, де враховано його походження, характер переробки і вплив на оточуюче середовище у процесі споживання та утилізації. Інші існуючі терміни характеризують лише окремі параметри даної категорії товарів. На жаль в українському суспільстві існує питання недостатньої освіченності споживачів, яке унеможливлює ідентифікацію продовольчих товарів і формує невірне ставлення до окремих з них.

Всі сфери життєдіяльності людини обмежені екологічними законами, тому в основу сегментування ринку продовольства можуть бути закладені функції харчових продуктів, виражені як руйнування або збереження людини (споживача), як біофізичного компонента природного середовища.

В агропродовольчому виробництві України переважають традиційні технології виробництва. Але останнім часом значно збільшилися обсяги використання екофобних технологій. З метою розвитку екофільних технологій необхідно запроваджувати заходи щодо зміни рівня потреб і підняття рівня освіченності та саморозуміння населення країни важливості означеної проблеми.

0
Ваша оценка: Нет

The analysis

Report of different depth and comprehensive analysis. The study is original object of analysis and specificity of the presentation.
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.