facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

ПРОБЛЕМИ МОТИВАЦІЇ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПРАЦІВНИКІВ

Автор Доклада: 
Прокопець Л. В.
Награда: 
ПРОБЛЕМИ МОТИВАЦІЇ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПРАЦІВНИКІВ

УДК 338.431

ПРОБЛЕМИ МОТИВАЦІЇ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПРАЦІВНИКІВ

Прокопець Л. В., здобувач

Чернівецький національний університет імені Ю.Федьковича

 

Ставлення до роботи працівників сільськогосподарських підприємств істотно залежить від ефективності функціонування механізму трудової мотивації. Недостатній рівень менеджменту, відсутність досвіду застосування стимулів та їх однотипність не сприяють зацікавленості селян у роботі і негативно позначаються на результатах фінансово-господарської діяльності. Тому актуальним є визначення проблем сучасного механізму мотивації трудової діяльності працівників сільськогосподарських підприємств та пошук основних шляхів його удосконалення.

Ключові слова: мотивація праці, заробітна плата, кваліфікований персонал, соціальний захист, матеріальне стимулювання, соціально-психологічна атмосфера, зовнішні та внутрішні мотиви, потреби працівників.

Attitude toward work of workers of agricultural enterprises substantially depends on efficiency of functioning of mechanism of labour motivation. Insufficient level of management absence of experience of application of stimuli and of their the same type does not assist the personal interest of peasants in-process and negatively affect results of financially-economic activity. Therefore actual are determination of problems of modern mechanism of motivation of labour activity of workers of agricultural enterprises and search of basic ways of his improvement.

Keywords: motivation of labour, salary, skilled personnel social defence, material stimulation, socialpsychological atmosphere, external and internal reasons, necessities of workers.

 

Одним із головних факторів досягнення високих показників діяльності підприємства є продуктивність праці, яка істотно залежить від трудової мотивації працівників. У загальному визначені трудову мотивацію можна сформулювати як процес заохочення кожного співробітника і всіх членів його колективу до активної діяльності для задоволення своїх потреб і для досягнення цілей організації. Поняття мотивація тісно пов’язане з такими поняттями: потреби, мотиви, інтереси, ціль.

Мотив – це усвідомлена спонукальна причина, основа, підстава до якоїсь дії чи вчинку. Мотив є суб’єктивним явищем, усвідомленням вчинків, які у кінцевому підсумку перетворюються у постановку цілі, що спонукає людину до дії внаслідок трансформації зовнішнього спонукаючого фактора і його усвідомленні індивідом. Мотивувати людину означає створити їй умови для самореалізації в процесі життєдіяльності.

Одним із головних факторів мотивації праці працівників є заробітна плата, яка нажаль в сільському господарстві є найнижчою як серед інших видів економічної діяльності, так і порівняно із середнім показником по Україні. У нашій державі в основу концепції побудови заробітної плати покладена теорія «мінімуму засобів існування». Ця концепція ґрунтується на двох мінімумах, які встановлює держава: «прожитковий мінімум» та «мінімальна заробітна платня». Причому ці мінімуми не мають наукового підґрунтя й в умовах вільного ціноутворення не створюють елементарних умов для нормальної життєдіяльності людини й відтворення населення (таблиця 1), а це в свою чергу не сприяє заохоченню працівників, знижуючи конкурентоспроможність результатів їхньої праці.

Таблиця1 Співвідношення прожиткового мінімуму й мінімальної заробітної платні за 2000 – 2010 рр

Рік

Розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць, грн.

Розмір мінімальної заробітної платині, грн.

Співвідношення мінімальної заробітної платні до прожиткового мінімуму

2000

270,10

118,00

1:0,44

2005

423,00

332,00

1:0,78

2006

494,67

364,58

1:0,74

2007

551,67

426,67

1:0,77

2008

649,50

532,50

1:0,81

2009

744,00

744,00

1:1

2010

875,00

922,00

1:1,05

 

Як бачимо у 2000 р. відношення мінімальної заробітної платні (118 грн.) до прожиткового мінімуму (270,10 грн.) становило приблизно 44%, у 2007 р. прожитковий мінімум був затверджений у середньому 551,67 грн., а мінімальна заробітна платня – 426,67 (77,3%), і лише в кінці 2009 р. прожитковий мінімум був рівний мінімальній заробітній платні, а у 2010 р. мінімальна заробітна платня перевищувала прожитковий мінімум на 5 %. Але й ці показники не відповідають потребам працівників зайнятих у сільському господарстві. Дані таблиці 2 свідчать, що заробітна плата найманих працівників у сільському господарстві є найнижчою як серед інших наведених видів економічної діяльності, так і порівняно із середніми показниками по Україні.

Таблиця 2 Динаміка середньомісячної заробітної плати найманих працівників за видами економічної діяльності в Україні, грн. [1]

Вид діяльності

2000

2005

2006

2007

2008

2009

Промисловість

302

967

1212

1554

2017

2117

Сільське господарство

111

415

553

733

1076

1206

Будівництво

260

894

1140

1486

1832

1511

Транспорт і зв’язок

336

1057

1328

1670

2207

2409

Освіта

156

641

806

1060

1448

1611

Охорона здоров’я

138

517

658

871

1177

1307

Фінансова діяльність

560

1553

2050

2770

3747

4038

У середньому по всіх видах діяльності в Україні

230

806

1041

1351

1806

1906

 

При чому ця динаміка спостерігається протягом 2000-2009 років. Якщо середньомісячна оплата в сільському господарстві у 2000 році становила 111 грн. проти 230 грн. у середньому по Україні або була нижчою у двічі, то у 2009 році вона зросла до 1206 грн., а в середньому по Україні – до 1906 грн., або ці співвідношення становили 1:1,6. Якщо подивитись на фінансову діяльність, то тут рівень оплати праці перевищує середньоукраїнський в 2000 році в 2,4 раза і в 2009 році – в 2,1 раза. Наведені співвідношення в оплаті праці між секторами національної економіки свідчать про відсутність в Україні державних регуляторних важелів збалансованого розвитку країни. Така значна перевага в оплаті працівників фінансової діяльності створює неврегульованість фінансово-кредитної системи взагалі у країні й зумовлює необґрунтовано високі процентні ставки за кредит.

Нині низький рівень заробітної пла­ти та рівень життя сільського населення сприяють його мі­грації, як за межі області, так і в країни близького та далекого зарубіжжя. Відплив кваліфікованої робочої сили з села призво­дить до погіршення структури трудових ре­сурсів та не належним виконанням села своїх функцій, таких як: виробнича, соціально-демографічна, духовно-культурна, природо-охоронна, рекреаційна, контрольно-територіальна. Саме ці фактори негативно позначаються на результа­тах господарської діяльності підприємств [2, с. 75-77].

Особливо відчутною є міграція молоді, що призводить до скорочення працездатного населення та, як наслідок, падін­ня рівня професійно-кваліфікаційних характеристик прац­юючого персоналу. Також треба врахувати, що у зв’язку з неповним використанням трудового потенціалу молодих людей збільшується соціальна напруга, погіршується криміногенна ситуація, відбувається старіння села. Саме у сільській місцевості проживає третина населення держави. Закономірною тенденцією є відсутність дітей та молоді в сільських населених пунктах, а звідси зростання дефіциту кваліфікованого персоналу, підготовленого відповідно до сучасних вимог науково-тех­нічного розвитку. Демовідтворювальний процес набуває подальшої регресуючої картини, внаслідок чого просліджується природне скорочення населення. Вищесказане вису­ває на перше місце як нагальну потребу необхідність ро­звитку сільськогосподарської інфраструктури та сільськогосподарського персоналу, що сприятиме раціональному працевлаштуванню жителів та дозволить задовольнити: потребу сільськогосподарських підприємств в працюючих; персонал в отриманні належної роботи та гідної винагороди за неї; державу в зниженні рівня безробіття; у поліпшенні соціального розвитку села.

Актуальним питанням для сільських ме­шканців є соціальний захист своєї найманої праці через ринок праці. Ця форма соціаль­ної захищеності реалізується шляхом пев­них гарантій щодо одержання роботи через реєстрований ринок праці. Для сільського населення такий механізм ще не став доста­тньо дієвим важелем у розв'язанні проблем підтримки високої економічної активності як з боку сприяння працевлаштуванню на достатньо високооплачувану роботу згідно з професійними навичками, так і гарантіями зайнятості. Зокрема, це стосується умов по­стійності трудового контракту, встановлен­ня строку найму, відпустки, гарантій під час звільнення.

Сучасні відносини між роботодавцем і найманим працівником ускладнилися з по­гляду правової захищеності найманого пра­цівника, його кар'єрного росту, умов праці, оплати та відпочинку, забезпечення високих стандартів безпеки й охорони праці, здо­ров'я тощо. Особливо це стосується праців­ників старших вікових груп і молодих. Бі­льшість опитуваних вважають роботу в сільському господарстві непрестижною й такою, що не сприяє кар'єрному росту. Це пояснюється тим, що працівники сільсько­господарських підприємств через відсутність коштів у підприємстві чи власних ко­штів мають дещо обмежену змогу одержувати необхідну професійну підготовку, під­вищувати кваліфікацію за місцем роботи .

Саме впровадження нової техніки і прогресивних технологій зумовлюють необхідність підвищення професійно-кваліфікаційного рівня працівників сільського господарства, а це є проблемою, оскільки нині у сільських загальноосвітніх школах поступово згортається профорієнтаційна ро­бота, зникає зв'язок школярів із сільського­сподарським виробництвом, що не сприяє вихованню в учнівської молоді престижнос­ті праці хлібороба, бажання працювати на селі. Для подолання такої негативної тенде­нції необхідно дбати про престижність цієї професії через збільшення обсягів бюджет­ного фінансування підготовки кадрів, осна­щення навчальних закладів сучасною техні­кою й устаткуванням і на даному рівні сут­тєво підвищити якість навчання.

Наприклад, у Франції початкова підготовка сільськогосподарських виробників та дипломованих сільськогосподарських техноло­гів знаходиться під відповідальністю й фінансуванням держави. Система підвищення кваліфікації фінансується в основному громадською владою і професійними сільсько­господарськими організаціями, для чого створений спеціальний Фонд забезпечення освіти працівників сільського господарства (FAFEA). Держава також вносить свій вклад у неперервне підвищення кваліфікації агра­рних працівників шляхом субсидій (1/3 від загальної суми ресурсів FAFEA), участі у фінансуванні через спеціальний фонд, а та­кож завдяки законодавчим актам, що діють у цій сфері [3].

Ще одним із чинників, який впливає на трудову діяльність персоналу сільськогосподарського підприємства є соціально-психологічна атмосфера, тоб­то можливість одержати і побачити резуль­тат своєї праці; відчуття значущості й необ­хідності на роботі, тобто соціальна політика, що діє в підприємстві (можливість одержан­ня кредитів, знижок, оплата медичного об­слуговування, можливість професійного кваліфікаційного зростання як повністю, так і частково за рахунок підприємства); деле­гування з боку керівника професійних за­вдань; стратегія фірми.

Іншими словами можна сказати, що для активізації трудової діяльно­сті необхідне поступове й усвідомлене пере­творення зовнішніх мотивів у внутрішні. До внутрішніх мотивів можна віднести: матеріальну й моральну за­інтересованість у результатах роботи; прагнення до самовираження, відчуття задово­леності тощо. Зовнішні мотиви практично не залежать від працівника, але впливають на його мотивацію. До них слід віднести: умови праці, соціально-психологічний клі­мат у колективі, методи управління й стиль керівництва, умови, що впливають на пси­хологічний стан людини.

Особиста заінтересованість працівника залежить, передусім, від матеріальних і культурно-побутових благ та послуг, які можуть принести результати праці, а також від умов праці й відпочинку на робочому місці, умов і можливостей використання свого робочого часу, можливості проявити свої творчі здібності, від фізичних та духов­них сил, інтелектуального зростання кожної конкретної особи.

Тобто, при мотивації персоналу необхідно враховувати індиві­дуальні потреби працівників, які залежать від віку, статі, соціального статусу, цінніс­них орієнтацій. Разом із матеріальною зацікавленістю працівника велике значення має самоповага, незалежність у роботі, повніше використання своїх здібнос­тей. Наприклад, підвищення кваліфіка­ції більше цікавить чоловіків (41,7%), ніж жінок (38,3%), тоді як задоволені професією більше жінки (39,3%), ніж чоловіки (22,7%). Чоловіків також більше цікавить корисність і суспільне визнання роботи (43,9%), жінок менше - 15,3%. Також велике значення ма­ють для чоловіків самостійність і незалеж­ність у роботі, повне використання своїх здібностей, участь в управлінні виробницт­вом. Водночас жінки віддають перевагу гарантованості робочого місця, одержанню житла й поліпшенню соціально-побутових умов, забезпеченню санітарно-гігієнічних умов у підприємстві [4].

Таким чином, об'єктивною необхідністю є пошук шляхів переходу до дієвішої системи організації праці та мотивації до неї, розробка загальної її концепції і механі­зму реалізації в умовах змін власності на землю, засоби виробництва і вироблений продукт, а також форм господарювання; розвиток підприємницької діяльності – перебудови внутрішньогосподарських трудових і економічних відносин на селі.

Але важливі й такі чинники мотивації праці як виявлення у працюючих внутрішніх мотивів до роботи, захопленість своєю працею, задоволення від неї, кар’єрний ріст працівника, встановлення ширших можливостей трудової діяльності, збагачення змісту та культури праці тощо.

Формування мотивації працівників сільського господарства й підвищення його якісної структури має грунтуватися на оздоровленні демографічної ситуації в сільсь­кій місцевості, яка може бути досягнута шляхом регулювання міграційного руху сільського населення, підвищення народжуваності, зни­ження смертності.

Отже, мотиваційний механізм праці у сільському господарстві України має значні резерви та потенціал розвитку і при створенні сприятливих умов дає можливість його реалізувати й забезпечити життєво необхідні інтереси і потреби людини, подолати бідність на селі.

 

Література:

  1. www.ukrstat.gov.ua

  2. Бородіна О., Прокопа І. Сільський розвиток в Україні: проблеми становлення / О.Бородіна, І.Прокопа // Економіка України. – 2009.- №4.-С.74-85.

  3. Герчанівська С.В. Проблеми працевлаштування молоді в сільськогосподарських підприємствах / С.В.Герчанівська // Економіка АПК. – 2010. – №3. – С.90 – 93.

  4. Шалевська О.Ю. Чинники впливу на мотивацію праці в сільському господарстві / О.Ю.Шалевська // Економіка АПК. – 2010. – №8. – С.81 – 85.

1
Ваша оценка: Нет Средняя: 1 (1 голос)

The analysis

Scientific research is ascertaining the nature. Findings are adequate. Report deserves the attention of scientists and practitioners.
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.