facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

ПОЛІТИКА ОБМІННОГО КУРСУ ТА РОЗВИТОК ВНУТРІШНЬОГО РИНКУ УКРАЇНИ

Автор Доклада: 
Чех М.М.
Награда: 
ПОЛІТИКА ОБМІННОГО КУРСУ ТА РОЗВИТОК ВНУТРІШНЬОГО РИНКУ УКРАЇНИ

УДК 330.332(477)

ПОЛІТИКА ОБМІННОГО КУРСУ ТА РОЗВИТОК ВНУТРІШНЬОГО РИНКУ УКРАЇНИ

Чех М. М., аспірант

Львівська комерційна академія

 

У статті проаналізовано підходищодо політики обмінного курсу в Україні. Здійснено емпіричну верифікацію впливу зміцнення грошової одиниці на розвиток внутрішнього ринку задопомогою методів коінтеграційного тесту Джохансена та векторної авторегресії.

Ключові слова: внутрішній ринок, інвестиції, роздрібний товарооборот, ревальвація.

In the article different approaches in relation to exchange rate policy in Ukraine are analyzed. Empiric verification of the exchange rate revaluation influence on the internal market is carried out on the base of Johansen Cointegration Test and Vector Autoregression (VAR).methods

Keywords: internal market, investments, retail commodity turnover, revaluation.

 

Вступ. В Україні в кризовий період девальвацію гривні використано як найпростіший замінник «непопулярних», але значно продуктивніших на віддалену перспективу механізмів. Переважно цей факт розглядається як неминучий засіб поліпшення сальдо поточного рахунку, однак це могло відбутися коштом не менш контрастного спаду виробництва. Не менш важливо, що знецінення грошової одиниці може обмежувати продуктивні інвестиції та спричинити тривалу стагнацію платоспроможного попиту. До того ж користь зміцнення гривні в українській економіці свідчать: значне заниження обмінного курсу, недоцільність перерозподілу доходу на користь сировинних галузей, необхідність збалансованого розвитку внутрішнього ринку [1, с. 116].

Метою нашої роботи є оцінка впливу зміцнення обмінного курсу національної грошової одиниці на розвиток внутрішнього ринку України.

Виклад основного матеріалу. Розвиток внутрішнього ринку, на перший погляд, може стати гідною альтернативою експортоорієнтованої моделі розвитку, що засвідчила свою вразливість в кризовий період. Стабільність обмінного курсу гривні є невід’ємною складовою внутрішньо орієнтованого зростання. Даним фактором в Україні нажаль знехтувано на користь інтересів сировинного сектору [2, с. 29].

Попри загальноприйняту думку, що занижений обмінний курс вважається елементом експотоорієнтованої моделі [3, с. 126], не бракує емпіричних доказів про те, що зміцнення української грошової одиниці не обмежує експорт та промислове виробництво [4, с. 38-42; 5, с. 5-28; 6, c. 38-42]. В умовах девальвації зростання темпів ВВП зумовлене збільшенням експорту у короткостроковому періоді, проте у подальшому позитивний ефект нівелюється підвищенням рівня інфляції, вартістю імпортної продукції як складової виробництва та погіршенням інвестиційного клімату [7,с. 47]. З іншого боку, підвищення рентабельності експортерів, спричинене девальваційним ефектом, не створює стимулів до скорочення виробничих витрат, гальмує впровадження інновацій [8] та зменшує стимули для інвестицій у технологічні галузі [9, с. 71], що супроводжуються призупиненням зниження енергомісткості виробництв, обмеженням технологічного та технічного оновлення [7,с.46]. До того ж окремі дослідження показують, що з 2002 року спостерігається зворотна залежність між показником реального ефективного обмінного курсу та сальдо поточного рахунку платіжного балансу [10, с. 9].

За умови значного ефекту добробуту1 та слабкої цінової еластичності зовнішньої торгівлі знецінення грошової одиниці не виконує функції пов’язаної із стимулюванням доходу, проте підвищує можливість щодо покращення торговельного балансу. Оскільки, девальвація грошової одиниці може впливати на сукупний попит через зміну вартості грошових активів[11, с. 390].

Пропри, зауваження окремих фахівців, що вітчизняна економіка ще не у змозі використати позитивні наслідки від зміцнення курсу національної грошової одиниці, що полягають у зміцненні конкурентоспроможності унаслідок збільшення інвестиційного імпорту [12, с. 35], за поточних умов економічного розвитку вітчизняної економіки все ж таки більш раціональними оцінюються кроки щодо зміцнення грошової одиниці.

За умов реалізації моделі інноваційно-інвестиційного розвитку однією з основних переваг “міцної” гривні традиційно вважають стимулювання інноваційних процесів та технологічного оновлення виробництва [1, 6, 13, 17], посилення інвестиційної активності та динаміки ВВП [15], переорієнтація інвестицій із сировинної у високотехнологічну сферу [1, 16], проте такі сподівання вважають марними у разі, якщо Україна і далі “розвиватиметься в руслі нинішньої експортно-сировинної моделі” [17]. До того ж, зміцнення національної грошової одиниці сприяє інноваційному розвитку підприємств-експортерів через здешевлення імпорту обладнання, сировини і напівфабрикатів. У підсумку зростатиме конкурентоспроможність українських товарів на світових ринках, оскільки дешевий імпорт товарів інвестиційного призначення полегшить процес модернізації виробничих потужностей, сприятиме підвищенню продуктивності праці та якості продукції [4, с. 24].

Заниження ж даного показника поглиблює негативну спеціалізацію на сировинних товарах [9], сприяє зростанню вартості інвестиційного імпорту, що в свою чергу перешкоджає інноваціям [18; 19, с. 30]. Стимулюючи експорт, слабка гривня штучно знижує параметри внутрішнього ринку, послаблює технологічні стимули внутрішнього виробництва, знецінює показники вартості робочої сили, інтенсифікує міграційні процеси [20].

І. Крючкова найвагомішим позитивним макроекономічним наслідком зміцнення гривні вважає дезінфляційний ефект, який спрацьовує за умови активної дії урядових та ринкових важелів за допомогою яких розподіляють дохід від відносного здешевлення імпорту між усіма учасниками ринку, а не лише нетто імпортерами [21, c. 15], до цієї ж думки схиляється і А. Гальчинький, оцінюючи можливі наслідки травневої ревальвації 2008 року [20, c. 15]. Вважається, що ревальвація національної валюти у 10% сприяє зниженню інфляції на 2%, проте даний ефект більш притаманний ПРК [13, c. 12]. Хоча кількісний аналіз курсової політики визначає неефективність ревальвації гривні як чинника стримування інфляції, в той час як активізація інфляційних процесів визначається динамікою грошової маси [22, с. 48]. До того ж ревальвація грошової одиниці здешевлює імпорт, що має позитивний ефект завдяки скороченню витрат на енергоресурси та інші складові внутрішнього споживання [23].

Підсумовуючи вище викладені думки ключовим виглядає дослідження впливу зміцнення (знецінення) грошової одиниці на інвестиційну та споживчу складову платоспроможного попиту на внутрішньому ринку та доходу загалом.

1 Логіка ефекту добробуту пояснює зростання приватного споживання внаслідок зростання доходу від реальної вартості грошових активів споживачів

 

Відхилення від рівноважного значення показників інвестицій

Рис.1. Відхилення від рівноважного значення показників інвестицій, роздрібного товарообороту та обмінного курсу (2000-2010 рр.)1

Попередня оцінка відхилень показників від рівноважного значення (рис.1) дозволяє стверджувати про асиметричний характер компонент внутрішнього попиту відносно номінального обмінного курсу. Тобто в період зміцнення грошової одиниці (до прикладу 2 кв. 2008 року) спостерігається пожвавлення інвестиційної активності та зростання споживчого попиту. Колапс інвестиційного та споживчого попиту (4 кв. 2008 року) відбувається на фоні стрімкої девальвації грошової одиниці.

Для емпіричної оцінки нами було використано квартальні показники ВВП України, інвестицій (у % до ВВП), реального роздрібного товарообороту (у період 1996-2010 року) як наближенні характеристики доходу, інвестиційного попиту та споживчого попиту відповідно та залежні змінні дослідження . Як незалежну змінну у дослідженні було використано показник номінального обмінного курсу гривні до долара США. Показники було попередньо очищено від сезонності (за необхідності) та про логарифмовано.

Економетричному дослідженню методом векторної авто регресії (VAR/VEC) передувало дослідження коінтеграції за допомогою тесту Джохансена на базі статистичного пакету Eviews.

Таблиця 1

Результати тесту Джохансена для доходу, інфляції, роздрібного товарообороту, інвестицій та обмінного курсу

Кількість рівнянь

Лаги

Критичні значення

1

2

3

1%

5%

1

121,00*

180,02*

206,60*

94,15

103,2

2

68,65**

118,06*

106,59*

68,52

76,07

3

45,21

63,89*

60,56*

47,21

54,46

4

25,83

30,60**

35,06**

29,68

35,65

5

7,81

8,470

16,66**

15,41

20,04

Примітка: трендові припущення – лінійний тренд (** - 1%, * - 5%).

А

(1)

наліз таблиці 1 дозволяє зробити висновки про наявність коінтеграційного зв’язку між показниками. Найвища стійкість зв’язку у всіх трьох досліджуваних лагах виявлено на рівні 1 та 2-х рівнянь. Такі характеристики даних показників зумовлюють для подальшого аналізу використання методу структурної векторної авто регресії (VEC), модель якої матиме наступний вигляд:

1 Відхилення розрахована на базі статистичного пакету Ewievs методом Фільтру Ходріка-Прескота (Hodric-Prescott Filter).

Чинники ВВП

Рис.2. Чинники ВВП (доходу)

 

До системи як екзогенну змінну включено індекс споживчих цін, що надасть можливість врахувати в дослідженні інфляційні процеси. На рисунку 2, 3 та 4 задопомогою імпульсної функції (що вказує напрям зв’язку) та декомпозиції залишків (що визначає вагу кожного чинника у результуючій змінній) представлено вплив чинників доходу, роздрібного товарообороту та інвестицій відповідно.

Чинники роздрібного товарообороту

Рис. 3. Чинники роздрібного товарообороту

 

Результати досліджень підтверджують негативний вплив знецінення грошової одиниці на дохід країни. Причому вага даного чинника у декомпозиції залишків сягає в середньому 35-40%. Важливим чинником стимулювання економічного зростання виступає споживчий попит, що генерує більше 40% ВВП. Вплив інвестиційного попиту на ВВП виявився незначним (близько 3-4% результуючої змінної), що вкотре засвідчує неефективність вітчизняних інвестицій. Такі результати суперечать популярному висновку про можливість позитивного впливу ревальвації лише у середньостроковій перспективі [7,с. 47].

Чинники інвестицій

Рис 3. Чинники інвестицій

Зміцнення обмінного курсу виступає важливим стимулом для активізації як споживчого (рис. 3) так і інвестиційного попиту (рис.4). Згідно результатів емпіричного аналізу, вага обмінного курсу гривні у зміні роздрібного товарообороту сягає близько 45%, а у зростанні інвестиційних надходжень всередньому 40%.

Висновок. Отже, проведений аналіз підтвердив значення обмінного курсу як чинника збалансованого розвитку внутрішнього ринку та поліпшення доходу. Такі результати лише засвідчили неефективність девальвації національної валюти для стабілізації макроекономічної ситуації в країні.

Забезпечення ж можливостей зміцнення обмінного курсу гривні створить стимули для пожвавлення інвестиційного процесу в країні та підвищення купівельної спроможності населення. Політика ревальвації повинна супроводжуватись іншими заходами державної політики, здатної компенсувати зниження ділової активності експортерів пожвавленням економічної діяльності внутрішніх господарюючих суб’єктів (пріоритетне споживання (виробництво) первинних речовинно-енергетичних ресурсів, поглиблення диверсифікації джерел надходження інвестицій) та підтримуватись зваженою фіскальною та монетарною політикою.

 

Література:

  • 1. Шевчук В. Платіжний баланс, економічне зростання і стабілізаційна політика. Монографія / В. Шевчук – Львів: Кальварія, 2008. ? 737 c.

  • 2. Шевчук В. Чому так пізно оприлюднено дані про ВВП / В. Шевчук // Вісті: Діловий випуск. – 2009. - №31. – С.28-29
  • 3. Створення фіскального простору для економічного зростання. Огляд державних фінансів України. Звіт № 36671. ? Вашингтон: Світовий банк. ? 2006 - 185 c.
  • 4. Шевчук В. Слабка гривня як чинник спаду промислового виробництва і погіршення торговельного балансу / В. Шевчук // Вісник НБУ.– 2002. - №8. – С.21-24
  • 5. Черкас Н. Технологічний експорт і динаміка економічного зростання / Н. Черкас // Міжнародна економічна політика. ? 2006 - № 4. ? С. 5?28.
  • 6. Черкас Н. Обмінний курс, сальдо бюджету та структурні зрушення в українській економіці / Н. Черкас // Економіст. – 2007. - №1. – С.38-42
  • 7. Нідзельська І.Гнучкий режим курсоутворення: можливі наслідки для економічного розвитку України / Інна Нідзельська // Банківська справа : Науково-практичне видання. - 2009. - № 1. - С. 45-50
  • 8. Шнипко О. Курсова політика як інструмент впливу на конкурентоспромож­ність економіки / О. Шнипко // Вісник НБУ. — 2002. ? № 5. ? С. 36?39.
  • 9. Шевчук В. Платіжний баланс і макроекономічна рівновага в трансфор­маційних економіках: досвід України. Монографія / В. Шевчук. – Львів: Каменяр, 2001. – 495 с.
  • 10. Петрик О. Історія монетарної політики в Україні / О. Петрик // Вісник НБУ.–2007. - №1. – С. 2-16
  • 11. Шевчук В. Міжнародна економіка: теорія і практика. Підручник. — 2-ге вид., перероб. і доп. – Львів:Знання, 2008. – 663 с.
  • 12. Жаліло Я. Особливості соціально-економічного розвитку України в 2004 ? першій половині 2005 р. / Я. Жаліло, Я. Белінська // Україна: Стратегічні пріоритети. Аналітичні оцінки ? 2005 / О. Власюк (ред.). ? К.: Знання України, 2006 ? С. 22?36.
  • 13. Береславська О. Курсова політика в умовах припливу іноземного капіталу / О. Береславська // Вісник НБУ.– 2008. - №3. – С.12
  • 14. Владимир О. Динаміка валютного курсу національної грошової одиниці України та її вплив на розвиток економіки вцілому / О. Владимир // Вісник ТАНГ.- 2005. - №4
  • 15. Петрик О. Недооцінка гривні та її наслідки для монетарної політики / О. Петрик // Вісник НБУ.–2005. - №2. – С. 3-5
  • 16. Шумська С. Інфляція чи ревальвація: яке з двох лих менше? / С. Шумська // Економіка і прогнозування. – 2005. - №3. – С. 127-146
  • 17. Пустовойт О. Кількісна і якісна складові економічного розвитку України: управлінські аспекти // Економіка України. – 2006 – С.20-26
  • 18. Вахненко Т. Роль науково-технічної і промислової політики держави у формуванні нової моделі національної конкурентоспроможності / Т. Вахненко // Економіка і прогнозування. – 2006. - №1. – С. 52-61
  • 19. Меламед М. Відтворювальна структура ВВП та її вплив на економічний розвиток України / М. Меламед // Вісник НБУ. - 2005 ? № 12. ? С. 8?18.
  • 20. Гальчинський А. Ревальвація гривні – крок у перспективному напрямку / А. Гальчинський // Дзеркало тижня. – 2008. - №19. – 24-30 травня
  • 21. Крючкова І. Анатомія гальмування / І. Крючкова // Дзеркало тижня. ? 2005. - № 46. ? 26 листопада
  • 22. Скрипник А.. Вплив валютно-курсової політики на інфляційні процеси в Україні. / А. Скрипник, Г. Варваренко // Вісник НБУ. – 2007. - №1. – С. 40-48
  • 23. Нідзельська І. Вплив валютного регулювання на розвиток вітчизняної економіки / І. Нідзельська // Фінанси України.- 2010.-№2.- С.83-88.
0
Ваша оценка: Нет
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.