facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

ВПЛИВ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ 2008-2009 РОКІВ НА ФОРМУВАННЯ ГЛОБАЛЬНИХ ДИСБАЛАНСІВ МІЖ КРАЇНАМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ УСУНЕННЯ.

Автор Доклада: 
Курасова М. Г.
Награда: 
ВПЛИВ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ 2008-2009 РОКІВ НА ФОРМУВАННЯ ГЛОБАЛЬНИХ ДИСБАЛАНСІВ МІЖ КРАЇНАМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ УСУНЕННЯ.

УДК 339.926 (083)

ВПЛИВ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ 2008-2009 РОКІВ НА ФОРМУВАННЯ ГЛОБАЛЬНИХ ДИСБАЛАНСІВ МІЖ КРАЇНАМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ УСУНЕННЯ.

Курасова М. Г., студент

Національний авіаційний університет

 

Стаття описує вплив наслідків світової кризи на економічне положення країн в світі та певних способів їх уникнення. Досліджено виникнення економічної нерівності між різними групами країн. Виявлено можливі шляхи розвитку та покращення економік країн, а також способи, направлення та масштаби державного врегулювання і оздоровлення післякризового стану економіки.

Ключові слова: глобалізація, державна політика, дисбаланс, інвестування, криза, рецесія.

Article describes the impact of the global financial crisis on the economic situation of the countries in the world and some ways of escaping them. There is studied the economic inequality between different groups of countries. There are indetified possible ways of developing and improving the economies of countries and also measures, activities and scope of the government regulation and post-crisis state of the economy.

Key words: globalization, public policy, imbalance, investment, crisis, recession.

 

Глобалізація є двигуном зростання і економічного процвітання в багатьох країнах в останні 30 років. Тим не менш, деякі з найбідніших країн у світі наприкінці 70-х не домоглися навіть і незначного прогресу або подолання економічного спаду в деяких з них. Більшість цих країн знаходяться на африканському континенті. Проте, навіть у багатьох успішних країнах за рахунок розширення інтеграції не все ділиться порівну. Майже всюди, процес глобалізації привів до посилення нерівності багатих і бідних. Деякі країни, а також певні соціально-економічними групи всередині країн, виключили глобалізацію з переваг розвитку.

Після глибокого спаду світової економіки, економічний ріст виявився позитивним, оскільки цілий ряд програмних заходів надає підтримку попиту і зменшує невизначеність та системні ризики на фінансових ринках. Тим не менш, відновлення, як і очікувалось, було і залишається повільним. Оскільки фінансові ринки зрушені, необхідно забезпечувати заходи стимулювання не в надто віддаленому майбутньому, а в домашніх господарствах у країнах, які найбільше постраждали від кризи. Слід відновити заощадження, борючись з високим рівнем безробіття. Світове економічне зростання в 2010 році, було повільним з урахуванням темпів відновлення, які так і не були остаточно невизначеними. Після падіння на 2,2 % за оцінками 2009 року світового виробництва прогнозувалось зростання на 2,7 і 3,2 % в 2010 і 2011, відповідно. [1]

В результаті фінансової кризи і глобального економічного спаду знову з’явились деякі зі старих глобальних дисбалансів. Наприклад, в США споживання продукції домашніх господарств впало як і її частка від доходу, а китайські державні витрати по відношенню до ВВП збільшилися. Тим не менше, економічні потрясіння можуть привести до нових моделей глобальних дисбалансів.

Уряди мають можливість і потребу забезпечити відновлення ефективної роботи банків і податково-бюджетного стимулювання, які часто залежать від розміру їх фінансового прибутку та розміру державного боргу, а не від величини попередніх глобальних дисбалансів, які необхідно виправити. Навантаження від національних спадів, а також пов'язані з ними зміни обсягів торгівлі та руху капіталу, мають залежати від експорту, виробництва енергії та потенціалу колишніх фінансових правил в країнах з різним ступенем залежності.

Ці розходження можуть генерувати нові диспропорції між країнами з відносно великими і відносно малими фінансовими та сировинними секторами, країнами, що виробляють і що споживають сировину, а також між країнами з порівняно відкритою і закритою економікою. [2, рис. 1]

Поточний рахунок дисбалансів

Рис. 1 Поточний рахунок дисбалансів

У світовій торгівлі відбувається уповільнення внутрішнього попиту і різке скорочення доступу до зовнішнього фінансування ринку, яке різко знизилось до 1,5% в 2009 році, порівняно з 6,1% в 2008 році. Слабкі темпи зростання спостерігаються з 1990 року.

Хоча криза почалась у багатьох країнах, найбільш небезпечною вона є для країн, що розвиваються, через торговельні і фінансові канали ринку.

Загалом, країни з низьким рівнем доходу були менш схильні до впливу фінансової кризи, але уповільнення експорту і зниження цін на експорт сировини все більше впливали на перспективи економічного зростання в 2009 році. Економічне зростання в країнах Африки на південь від Сахари, наприклад, знизилось до 1,7% з 5,5% в 2008 році.

Фіскальні позиції країн, що розвиваються, слабшають через уповільнення внутрішнього доходу, збільшення витрат на соціальні програми у відповідь на кризу та погіршення умов торгівлі для експортерів сировинних товарів.

Глобальна економічна криза торкнулася країн, що розвиваються, перш за все за рахунок різкого уповільнення глобальної активності через раптове скорочення інвестиційних програм виробництва товарів тривалого попиту, а також посилення зусиль по скороченню запасів в умовах невизначеності майбутніх умов. Падіння попиту на експорт, цін на сировинні товари і потоків капіталу, погіршили й продовжили спад.

Серед країн, що розвиваються, країни Європи та Центральної Азії, найбільше страждають від кризи: зниження їх ВВП в середньому 6,2% (тільки в Росії - 8,7%). Основними причинами є зниження цін на нафту (Росія) і труднощі з фінансуванням, великий дефіцит рахунку поточних операцій в несприятливих умовах.

Економічне зростання у Східній Азії і Тихоокеанському регіоні (особливо в Китаї), а також у Південній Азії (особливо в Індії) було стійким, через масові стимулюючі заходи в Китаї та вміле управління на макроекономічному рівні в Індії. В період 2008-2009 років, зростання у Східній Азії і Тихоокеанському регіоні, за оцінками, збільшилося лише на 1,2%, тоді як в країнах Південної Азії зростання залишилося стабільним на рівні 5,7%. Темпи зростання ВВП в Китаї знизилися з 9% у 2008 році до 8,4% в 2009 році.

Ці події знайшли своє відображення у світовому промисловому виробництві, що різко скоротилося в післякризовий період. У лютому 2009 р. світове промислове виробництво падає на 27% річного темпу, але до початку квітня-травня, виробництво почало відновлюватись, спочатку під керівництвом прискорення економічного зростання в Китаї після впровадження $575 млрд. (протягом п'яти кварталів) податково-бюджетного стимулюючого пакета. Підвищення попиту на імпорт з Китаю швидко поширилося на інші країни з промисловим виробництвом. Зареєстроване позитивне зростання в країнах, що розвиваються (за винятком Китаю) у березні 2009 року.

У країнах з високим рівнем доходів невеликий економічний зріст відбувся у травні 2009 року. Коли переваги від заходів стимулювання та поповнення інвентаризації пішли на спад, темпи промислового зростання виробництва стали помірними. Це є сигналом переходу до уповільнення економічного зростання, у відповідністю з основною структурою попиту і початком її подвійного падіння, і багато в чому буде залежати в певній мірі від споживачів і ділового попиту в найближчі місяці. Рівень доходу високорозвинутих країн в 2009 році, скоротився на 3,3%, вперше з 1960 року сукупний ВВП цих країн скоротився. Промислове виробництво та торговельні потоки у країнах з високим рівнем доходів стали особливо проблемними, вони зазнали зниження понад 20% у таких країнах, як США, Великобританія, Німеччина і Японія.

У країнах з високим рівнем доходу Європи, ВВП скоротився на 3,9% в 2009 році і збільшився тільки на 1,0% в 2010 році. Посилення фіскальної та монетарної політики для підтримки внутрішнього попиту, а також підвищення світового попиту, швидше за все продовжать зростати в регіоні. Тим не менш, поточні проблеми балансу євробанків регіону, ймовірно, залишаться залежними від умов фінансування. Поки що комерційні банки мало зробили для порятунку урядів, крім того уряд до сих пір не змінив планів виходу з кризи. Як результат обмеження кредитування, які залежатимуть від капітальних видатків. Згідно з даними Огляду фінансової стабільності (2009) Європейського центрального банку, тільки 2/3 потенційних збитків у великих європейських банках були передбачені або списані до сих пір, але інші збитки у розмірі 187 млрд. євро ще потрібно вирішити.

Результати виконання рятівної політики в Німеччині були ключовими подіями в Єврозоні. Німецька економіка виросла за рік кризи на 2,9% вже в третьому кварталі 2009 року, це зростання в значній мірі обумовлено корпоративними інвестиціями та будівництвом, в той час як особисте споживання зменшилося. Високі темпи зростання іноземних замовлень на продукцію обробної промисловості показують, що чистий експорт буде продовжувати зростати. Окрім цього зростанню державних капітальних витрат надавалась підтримка діяльності і в другій половині 2009 року, а з 2010 вона ще більше розширилась. Тим не менш, зростання безробіття все ж впливатиме на особисте споживання.

У Франції у 2009 року рівень зростання експорту та приватних витрат залишився незмінним, але інвестиції в основний капітал продовжували знижуватися. Загалом, Франція, постраждала менше, ніж в інші розвинуті країни, тому що вона не була ні великим постачальником міжнародних кредитів, ні заложником запозичень, а коли раптово зник приватний попит, втрутився французький уряд.

Рецесія в Сполученому Королівстві була глибше, ніж це спочатку очікувалося. Прогнозували відновлення позитивного зросту ВВП в четвертому кварталі 2009 року, тим самим поклавши край шести послідовним кварталам падіння ВВП.

Економіка Японії виросла на 1,3% у третьому кварталі 2009 року. Відновлення обумовлено головним чином стимулами, всередині країни і закордоном. Податкові пільги, а також винагороди за програми з купівлі екологічно чистої продукції, є обнадійливими для японських споживачів, щоб перейти до зниження рівня автомобільних викидів та застосування енергозберігаючих приладів. У той же час, розміри обсягів експорту ґрунтувалися на зростанні попиту на японські товари закордоном, такі як автомобілі і супутні товари в Сполучених Штатах і електронні товари в Китаї. [3]

Література:

0
Ваша оценка: Нет

The analysis

Report of different depth and comprehensive analysis.
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.