facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

Ризик-менеджмент в контексті впливу територіальних катастроф на сталий розвиток економіки

Автор Доклада: 
Каленик В.А.
Награда: 
Ризик-менеджмент в контексті впливу територіальних катастроф на сталий розвиток економіки

УДК 519.846.5

РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТ В КОНТЕКСТІ ВПЛИВУ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ КАТАСТРОФ НА СТАЛИЙ РОЗВИТОК ЕКОНОМІКИ

Каленик В.А., аспірант

Європейський університет

 

В роботі розглянуто методику оцінювання ризиків, створено програма розрахунково-експериментального визначення екологічних ризиків з метою моніторингу та управління ризиками, які є серйозною перешкодою сталого економічного розвитку. Показано ефективність застосування методу оцінки ризиків за варіаціями значень індикаторів ризику. Проведена кількісна оцінка ймовірності ризиків на прикладі моніторингу водних об’єктів, розроблено варіант комп’ютерної програми для оперативного розрахунку основних показників оцінки екологічного ризику у випадку виникнення техногенної аварії або надзвичайних ситуацій.

Ключові слова: сталий розвиток, ризик-моніторинг, еколого-економічні ризики, ймовірність ризику, метод оцінки ризику за варіаціями значень індикаторів ризику.

The method of evaluation of risks is in-process considered; it is created program calculation-experimental determination of ecological risks with the purpose of monitoring and management risks which are the serious obstacle of steady economic development. Efficiency of application of method of estimation of risks is rotined after variations of values of risk indicators. The quantitative estimation of probability of risks is conducted on the example of monitoring of water objects, the variant of the computer program is developed for the operative calculation of basic indexes of estimation of ecological risk in the case of origin of technogenic failure or extraordinary situations.

Key words: steady development, risk-monitoring, ecological-economical risks, risk probability, method of risk estimation, is after variations of values of risk indicators.

 

Серйозною перешкодою для стійкого розвитку економіки країн є природні та техногенні небезпеки. Заходи щодо зниження ризиків й помякшення катастроф повинні стати елементом державного планування соціально-економічного розвитку країн. Внаслідок диспропорцій у розміщенні продуктивних сил, які допускалися протягом багатьох років у командно-адміністративній економіці, територія України зазнала значних техногенних навантажень на природне середовище, що у 4-5 разів перевищують показники розвинутих держав. Значне техногенне навантаження ускладнює функціонування техносфери і супроводжується посиленням антропогенної дії на природне середовище. Крім того, у складі техносфери України значну частку складають потенційно небезпечні виробництва, до яких належать такі об’єкти, на яких відносно раптове порушення технологічних систем може супроводжуватися важкими соціально-економічними й екологічними наслідками для населення, навколишнього середовища та економіки країни.

Одним з аспектів формування сталого розвитку економіки України є екологізація економічного розвитку галузей та підприємств, оцінка стратегічних ризиків на екологічному та економічному рівнях, моделювання складних систем для прогнозування їх стійкості [1].

Ризик-менеджмент – це управління та подолання наслідків еколого-економічних катастроф на основі їх прогнозування, нагляду, регулювання, планування, інформування, експертизи, програмування, досліджень, контролю та інших видів природоохоронної діяльності.

Аналіз робіт [2-3] показує, що при вирішенні низки питань, пов’язаних з оцінкою ймовірності еколого-економічних ризиків набув практичного втілення підхід, який базується на поняттях та математичному апараті теорії надійності. Ці методи дозволяють кількісно оцінити стійкість екосистем до антропогенних навантажень.

Перехід від застосування математичного апарату теорії стійкості до аналізу і кількісних розрахунків екологічних ризиків ґрунтується на положенні, що поняття відмови екосистеми та екологічного ризику досить близькі. Під останнім розуміються зміни в навколишньому середовищі, що мають небажані наслідки. Аналізуючи такі зміни в контексті відмови екосистеми, увага зосереджується передусім на факті та механізмі цих подій, тоді як при сприйнятті їх як екологічних ризиків – на їх наслідках. Таким чином, вважають, що поняття екологічного ризику виникає у разі аналізу відмови екосистеми, центрованого на певний суб’єкт. Як такий суб’єкт може виступати: 1 – природне середовище, 2 – господарство, 3 – людина. Такий підхід дозволяє кількісно оцінити зміни природних екосистем та антропогенні збитки.

Розрахунковий метод оцінки ймовірності ризику по варіації значень його індикатора виходить із наступних припущень. При цьому відмітимо, що індикатор ризику це характеристика екосистеми та її складових, за значенням яких роблять висновки про ймовірність виникнення і розмір ризику. Наприклад, хімічні, біологічні показники якості води.

За допомогою методу оцінки ймовірності екологічного ризику в основу якого покладено математичний апарат теорії надійності проведена кількісна оцінка екологічних ризиків зумовлених антропогенними забрудненнями водних об’єктів України (на прикладі регіону р. Дніпро):

 

 

  • запропоновано алгоритм оперативного проведення кількісної оцінки екологічних ризиків при забрудненні водних обєктів;

  • розрахована ймовірність ризику забруднення регіону ріки Дніпро за конкретними індикаторами для вибраних пунктів спостереження;

  • розроблено варіант компютерної програми для оперативних розрахунків основних показників якості води для оцінки екологічного ризику при забрудненні водних обєктів у випадку виникнення техногенної аварії;

  • показано, що на основі застосування методу варіації значень індикаторів ризику можливо проводити локальний та регіональний ризик-моніторинг та визначати відхилення від норм антропогенних навантажень на водні об’єкти, що ефективно вирішує ряд важливих проблем у сфері природокористування.

Запропонований метод оцінки ймовірності ризику є універсальним тому, що в якості індикаторів ризику можливо використовувати різні елементи, які характеризують навколишню техносферу та визначати різні типи ризиків територій, виявлення проблем безпеки і основних еколого-економічних загроз. Оскільки ризик є математичне очікування величини збитку, то всі методи управління ризиком використовують до зниження ймовірності (зниження ризику) або зменшення збитків (пом’якшення наслідків), що є основою стабільного розвитку найважливіших сфер соціально-економічного розвитку країни. З позицій управління техногенно-природною безпекою, ризик-менеджмент є однією із функціональних процедур її реалізації, мета якої є випереджуюча оцінка ймовірності виникнення і розвитку надзвичайних ситуацій на основі багатовимірного аналізу причин та джерел, котрі сприяють їх виникненню.

 

Література:

    • Кожушко Л.Ф., Скрипчук П.М. Екологічний менеджмент.– К.: Видавничий центр „Академія”, 2007. – 430 с

    • Гродзинський М.Д. Стійкість геосистем до антропогенних навантажень – К.: Лікей, 1995.

    • Барлоу Р. Прошан Ф. Статистическая теория надежности испытания на безотказность. – М.: Наука, 1984.

0
Ваша оценка: Нет
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.