facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

ПРОБЛЕМА ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ ІНДИВІДУАЛЬНОСТІ ЯК ОЗНАКИ ЖУРНАЛІСТСЬКОГО ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ

Автор Доклада: 
Дяченко М. Д.
Награда: 
ПРОБЛЕМА ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ ІНДИВІДУАЛЬНОСТІ ЯК ОЗНАКИ ЖУРНАЛІСТСЬКОГО ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ

ПРОБЛЕМА ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ ІНДИВІДУАЛЬНОСТІ ЯК ОЗНАКИ ЖУРНАЛІСТСЬКОГО ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ

Дяченко М. Д., кандидат наук із соціальних комунікацій

Класичний приватний університет (м. Запоріжжя)

У статті здійснено спробу розкрити сутність поняття „творча індивідуальність журналіста”, доведено важливість і необхідність формування творчої індивідуальності майбутнього журналіста у процесі професійної освіти.

Ключові слова: журналіст, особистість, професійна освіта, розвиток, самовдосконалення, самореалізація, творча індивідуальність.

The article accomplishments an attempt to disclose of concept journalist creative individuality, provides of importance and need of the forming of creative individuality of future journalists in the process of the professional education.

Key words: journalist, personality, professional education, development, perfect oneself, self-realization, creative individuality.

На зламі XX– XXІ ст., в умовах інтеграції України в європейський комунікаційний і освітній простір постійно зростає роль засобів масової інформації, ефективність роботи яких залежить від професіоналізму журналістів. У галузі професійної освіти, в тому числі і журналістської, протягом двох останніх десятиліть сталися серйозні зрушення: змінилися її мета, зміст і спрямованість (на формування творчої індивідуальності, здатної до саморозвитку, мобільності, творчої ініціативи, конкурентоспроможності), самі„сучасні реалії потребують активізації розвитку особистості, її творчого потенціалу” [1, с. 47].

Сукупність рис журналістського професіоналізму завжди привертала і продовжує привертати увагу науковців (А. Бобкова, Р. Бухарцева, В. Горохова, С. Корконосенка, К. Маркелова, І. Михайлина, В. Олешка, Є. Прохорова, В. Учонової тощо). У пострадянському просторі активізувалися дослідження журналістської творчості (О. Дорощук, В. Здоровега, М. Кім, О. Нерух, О. Самарцев, Л. Світич, Ю. Шаповал та ін.).

Специфіку творчої індивідуальності пояснювали А. Асмолов, М. Бахтін, В. Бєлов, І. Кон, В. Міріманов, В. Шадриков; гуманістичні концепції розуміння розвитку особистості як необхідної умови для максимальної творчої самореалізації розробили А. Деркач, Л. Коханович, Н. Кузьміна, А. Маслоу, Л. Мітіна, Г. Олпорт, К. Роджерс, А. Сущенко тощо.

Багато журналістикознавців (В. Здоровега, Я. Засурський, В. Демченко, І. Лубкович, І. Михайлин, Дж. Пулітцер, В. Різун, Н. Сидоренко) – прихильники думки, що професійна журналістська творчість потребує спеціальної підготовки, а високий рівень професіоналізму забезпечується здібностями, розвинутими під час професійної освіти.

Але, на наш погляд, ще недостатньо уваги приділяється дослідженню самого процесу формування й розвитку творчої індивідуальності студента-журналіста, збагачення його професійно значущими рисами й ознаками та підготовки до реалізації власного творчого потенціалу під час майбутньої професійної діяльності. Сьогодні успішним у своїй професійній діяльності може бути лише той журналіст, який є творчою особистістю, здатною до саморозвитку й самовдосконалення, особистістю, яка відчуває себе потрібною людям.

Журналіст – це особлива, необхіднадля цивілізованогосуспільства, професія зі своєріднимивимогамидо особистості фахівця. Окремі вчені „успіхотворчим чинником” у професійній діяльності журналіста називають його харизму [2], інші вказують на те, що „одна з найголовніших ознак журналіста – мати певний хребет, себто характер” [3, с. 216]; наголошується на фаховій обдарованості [4], на таланті і професійному покликанні (В. Аграновський, В. Здоровега, Я. Засурський, Г. Лазутіна, І. Михайлин). Жодна професія не потребує більшої особистої посвяти, як фах журналістський, що вимагає великою мірою жертовного ідеалізму та високих моральних засад [5, с. 145].

Для здійснення свого професійного призначення журналіст повинен володітинабором знань, умінь, навичок, здібностей, професійних іособистіснихрис. „Зовнішній прошарок”, який скріплює весь світ особистості журналіста, за словами Є Прохорова, становить сфера відповідальності за професійно-творчу самореалізацію, за самовдосконалення і розвиток особистості, самовіддача у служінні суспільству” [6, с. 332].

На думку С. Корконосенка, „перш, ніж стати журналістом за посадою, треба стати журналістом за світовідчуттям, способом сприйняття навколишнього життя, професії й себе у професійному середовищі” [7, с. 3]. Учений акцентує на важливості „творчої своєрідності, індивідуальності майстра, вміння ламати звичні норми і створювати нові”, оскільки професіоналізм „передбачає оволодіння майстерністю” [7, с. 7].

Журналістика майбутнього, стаючи одночасно масовою і високопрофесійною, вимагає нових форм підготовки студентів-журналістів, адже сучасну українську журналістику називають періодом творчого, енергетичного, архітектурного моделювання [8].

В умовах розбудови нової формації в Україні дедалі гострішою стає потреба в журналістах-універсалах, здатних вирішувати професійно-творчі завдання на високому рівні. Але слід зауважити, що практика системи ЗМІ свідчить про недостатню підготовленість журналістів до вирішення поставлених завдань на рівні професіоналізму, високої моральної і творчої культури, а „творчанекомпетентність журналіста приводитьдо труднощів у розумінні його масовоюаудиторією, до неможливостідосягненняефективного результатупрофесійноїдіяльності” [9, с. 4].

Проблема формування творчої індивідуальності майбутнього журналіста, набуває все більшої актуальності, щопідкреслюється зростаючою потребою особистості в розвитку своєї індивідуальності, унікальності й цілісності, а також посиленою соціальною необхідністю у творчих людях, які представляють журналістику ХХІ століття.

Як зауважує М. Нечиталюк спеціальність „журналістика” вимагає особливого підходу до формування особистості майбутнього фахівця (вироблення у неї особливих рис характеру журналіста, здатного забезпечувати потреби інформаційної служби в пресі, на радіо й телебаченні [10].

Сучасний журналіст – творча особистість з яскраво вираженою індивідуальністю, з високим рівнем професійної культури та комунікативності, це – особистість із творчим стилем фахової діяльності і творчим мисленням. Журналіст – цехудожник-реаліст, який відображаєреальний світ через призму своєї індивідуальності. „У творчоїлюдининавіть погляд на життя зовсім інший. Такий журналіст можепобачити те, що ніхто ніколине помітить. А фантазія у такоїлюдиниможе сягнути далеко за межівсесвітуйпридуматитакі ідеї, які вголову іншій людині ніколи не прийдуть. Такі журналісти завжди потрібні читачам [11, с. 7].

Творча індивідуальність журналіста, на наше переконання, – це натхненна особистість, для якої творчість є життєвою необхідністю і сенсовою цінністю, її головним стимулом і найважливішим регулятивом, єдино можливим способом життя, світосприйняття, самоствердження й самореалізації; це особистість, наділена творчою уявою і фантазією, здатна створювати не лише щось якісно нове, оригінальне, неповторне, але й самобутнє, унікальне, одиничне, космічно індивідуальне, одухотворене, інколи – сокровенно-сакральне.

Творча індивідуальність постійно прагне до духовного саморозвитку і самовдосконалення у власній (в тому числі – професійній) діяльності, до перетворення інших у процесі творчої взаємодії; вона не лише відчуваєпотребу в новаторській діяльності, має здібності до новацій, але й певним чином впливає на хід подій суспільного життя.

Процес формування журналістської індивідуальності відбувається на тлі творчості, що є однією з обов’язкових ознак професіоналізму журналіста. Творчість – це істиннасутністьлюдини, джерело розвитку і прогресу суспільства. Вільна творча самореалізація особистості є запорукою її успішної адаптації та інтеграції, здійснення нею свого призначення.

Формуванню творчого досвіду майбутніх журналістів сприятиме введення до навчального плану індивідуальної роботи викладача зі студентами та дотримання „творчої пропорції” [12], конструювання спеціальних педагогічних ситуацій, які створюють умови для творчого підходу до їх вирішення, стимулюють творче мислення, адже навчання творчості відбувається головним чином на проблемах, уже вирішених суспільством; творча співпраця студентів і викладачів, створення майстер-класів, відкриття творчих лабораторій, експериментальних майданчиків; розробка системи нестандартних методів навчання, зокрема ділових ігор, під час яких кожен студент-журналіст міг би розвивати власний творчий потенціал, формувати свою творчу індивідуальність, саморозвиватися і самовдосконалюватися, що особливо важливо для майбутньої професійної діяльності у журналістиці.

Не зважаючи на появу нових інформаційних технологій, журналістика все ж таки залишається творчою професією, відтак однією з основних функцій професійної підготовки журналістів має стати формування й розвиток творчої індивідуальності майбутнього фахівця. Така точка зору ніяким чином не торкається питання меншовартості значення новітніх технологій у підготовці майбутніх журналістів, навпаки – інновації і творчість повинні знаходитися в органічному, гармонійному, взаємозбагачувальному зв’язку.

Праця журналіста-професіонала, на наше переконання, це, насамперед, – творчість, а потім уже, певною мірою, – ремесло, в цьому контексті особливо актуальною є думка І. Михайлина про те, що„поки спеціальність „журналістика” не буде визнана творчою професією, очікувати на істотні зрушення в журналістській освіті марно” [12, с. 73].

Отже, процес формування творчої індивідуальності майбутнього журналіста під час професійної підготовки у вищому навчальному закладінаразі є однією з найактуальніших проблем, оскільки сучасний рівень суспільно-економічного розвитку України вимагає від фахівців ЗМІ справжнього професіоналізму, однією з ознак якого є яскраво виражена творча індивідуальність журналіста. Щоби стати справжнім професіоналом у галузі журналістики, необхідно володіти комплексом професійних здібностей, як загальних (комунікативних, ділових, емоційно-вольових), так і спеціальних (творче мислення, мовленнєва обдарованість, аналітичні та літературні здібності), а також здатністю творчо реагувати на зміни в усіх сферах життя, і особливо – у професійній.

Без творчого підходу до підготовки майбутніх журналістів неможливо очікувати, що серед них з’явиться справжній професіонал, адже здатність до творчості – одна з основних рис журналістського професіоналізму.

 

Література:

  • 1. Сіверс З. Ф. Феномен творчості як базова складова акмеологічного розвитку особистості / З. Ф. Сіверс // Освіта і управління. — 2008. — № 1, С. 47–55.
  • 2. Левкова О. Харизма журналіста як успіхотворчий чинник / О. Левкова // Вісник Львівського університету. Серія : Журналістика. Вип. 21. —2001. —С. 235 – 240.
  • 3. Шаповал Ю. Г. Феномен журналістики: проблеми теорії / Ю. Г. Шаповал. —Рівне : Роса, 2005.—248 с.
  • 4. Лизанчук В. В./ http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article.
  • 5. Борковський О., Сірополко С. Українська журналістика на тлі доби: Історія, демократичний досвід, нові завдання / За ред. К. Костева, Г. Комаринського. —Мюнхен, 1993. — 204 с.
  • 6. Прохоров Е. П. Введение в теорию журналистики. Учебник / Е. П. Прохоров —М.: Аспект Пресс, 2003. —367 с.
  • 7. Основы творческой деятельности журналиста: Учебник для студ. вузов по спец. „Журналистика” / Редактор-составитель С. Г. Корконосенко. — СПб.: Знание, СПбИВЭСЭП, 2000. —272 с. ISBN507320-0539-0.
  • 8. Житарюк, М. Соціокультурна модель журналістики: традиції і новаторство / М.Житарюк. — Львів, 2008. — 416 с.
  • 9. Дорощук Е. С. Системно-целевая индивидуализация обучения студентов-журналистов культуре творческой деятельности: дисс... д.п.н.: 13.00.01 / Дорощук Е. С. — Казань, 2007.— 480 с.
  • 10. Нечиталюк М. Ф. Бібліографічна підготовка журналістських кадрів /Нечиталюк М. Ф. // Теоретичні та організаційні проблеми формування репертуару української книги та періодики: Доповіді і повідомлення Міжнародної наукової конференції 25–26 серпня 1995 р. / Редкол.: Л. І. Крушельницька (відп. ред.) та ін. —Львів, 1997. —468 с.
  • 11. Сосновская А. М.Журналист: личность и профессионал (психология идентичности). СПб.: Роза мира, 2005. 206 с.ISBN 5-85574-025-0.
  • 12. Михайлин І. Л. Журналісьська освіта і наука: підручник / І. Л. Михайлин. — Суми: Університетська книга, 2009. — 336 с. ISBN978-666-680-459-7.
9
Ваша оценка: Нет Средняя: 9 (1 голос)

Тема достаточно интересна, но

Тема достаточно интересна, но и раскрытие вопроса может быть несколько щекотливым, а именно: творческие люди передают воспринимаемую и принятую информацию несколько искаженно, т.е. субъективно, в связи с этим возникает вопрос; - как не утратить объективность передачи информации в СМИ?

The analysis

Report of different depth and comprehensive analysis.
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.