facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

ТЕХНІКА ТА ТЕХНОЛОГІЯ ЯК НЕОБХІДНА ПЕРЕДУМОВА ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА

Автор Доклада: 
Авраменко О.Б.
Награда: 
ТЕХНІКА ТА ТЕХНОЛОГІЯ ЯК НЕОБХІДНА ПЕРЕДУМОВА ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА

УДК 378

ТЕХНІКА ТА ТЕХНОЛОГІЯ ЯК НЕОБХІДНА ПЕРЕДУМОВА ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА

Авраменко О., к.п.н., доцент кафедри техніко-технологічних дисциплін

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

В статті розглядається взаємозв’язок техніки, технології, виробництва та економіки  як необхідна передумови розвитку суспільства. Аналізується поняття наукової картини світу.

Ключові слова: техніка, технологія, виробництво, економіка, картина світу.

In paper the interconnection of technics, production engineering, manufacture and economy as necessary preconditions of development of a society is observed. It is analysed concepts of a scientific picture of the world.

Keywords: technics, production engineering, manufacture, economy, a world picture.

Відомо, що в процесі матеріального виробництва виникають і формуються дві системи відносин - техніко-технологічна і економічна. Обидві системи відносин не просто пов'язані, але і взаємопроникають одна в одну, і таким "проникаючим" елементом поряд з людиною є техніка, яка займає гідне місце і в соціальному, і в економічному, і в технологічному розвитку.

Техніка є найдавнішим соціальним феноменом. Відомий німецький філософ Ернст Капп, у своїй книзі «Основи філософії техніки»ще у 1877 році, висловив думку, що вся історія людства при ретельному розгляді зводиться в кінцевому рахунку до історії винаходу все кращих знарядь праці.

У первинному, давньогрецькому варіанті під технікою (від "техне") розуміли мистецтво, майстерність, уміння. З часом поняття "техніка" відмежували від такого безмежно широкого значення. Техніку відділили також і від мистецтва, і від моралі, які спрямовані відповідно на красу і на добро. Різниця між технікою та мистецтвом виявляється і в тому, що їх носії або суб'єкти, тобто технік і художник, оперують у своїй діяльності різними предметами: перший «оперує з самою дійсністю», тоді як другий «оперує з уявними відображеннями дійсності». Таким чином, за технікою залишили створені людьми засоби для здійснення процесів матеріального виробництва та обслуговування духовних, побутових та інших невиробничих потреб суспільства.

Проблемами взаємозв'язку наукового, економічного і технічного, або філософського і технічного знання займалися багато видатних вітчизняних та зарубіжних вчених: К.Маркс, Л.Мемфорд, Р.Мертон, Ж.Еллюль, В.І.Бєлозєрцев, Я.У.Сазонов, В.П.Каширін, А.М.Розін, В.Г.Горохов та багато інших.

Основоположники марксизму розглядали техніку як один з найважливіших чинників, що формують людське суспільство. "Капітал", "Походження сім'ї, приватної власності і держави", "Анті-Дюрінг"[6; 7; 8] - праці, що зображають картину підпорядкування майже всього життя людства взаємодії науки і техніки.

На відміну від марксистського розуміння техніки і її місця в системі соціальних та економічних відносин технологічний детермінізм, навпаки, надає техніці і технічної діяльності абсолютний статус як підстави функціонування та розвитку суспільства.

Отже, з техніки, нехай і примітивної, почалася людина, у технічній творчості проявляється унікальна здатність людини матеріалізувати своє мислення, у своїй технічній творчості людина не просто копіює природу, а створює такі артефакти (від лат. Artebactum - штучно зроблене), які не мають аналогів в природі, починаючи з колеса і кінчаючи лазером.

В.І. Белозерцев  і Я.В. Сазонов [1] розглянули зміст і структуру філософських проблем технічних наук, проблему об'єкту технічних наук, дослідили діалектику розвитку техніки і технічного знання. Вони виділили основні стадії розвитку техніки: ручна техніка; техніка, що включає людину; і автоматична техніка. Ця схема дозволяє розглянути відношення людини і техніки. Аналізується місце технічних наук у системі наукового знання - показується, що академічна наука пов'язана з практикою через технічні науки. Так само розглядається виникнення технічних закономірностей і методології технічних наук. Доводиться, що цілісність технічного пристрою визначається його функціонуванням.

У монографії "Соціальні, гносеологічні і методологічні проблеми технічних наук" під редакцією М.А. Парнюка розглядаються проблеми технічної творчості, гносеологічних засобів науково-технічного пізнання [10]. Вводяться поняття технічного об'єкту, технічної ідеї, розмежовуються технічна проблема і технічне завдання, виявляється специфіка технічного пізнання.

В.П. Каширін розглядає техніку і технологію як вид руху. Розглядається техніка з моменту становлення людини, проводиться аналіз її відмінності від біотехнології тварин, досліджується відмінність між технікою і технологією. Розглядаються навіть штучні матеріали, які можна визначити як природну речовину, перетворену цільовим характером соціальної діяльності. Він наголошує, що розуміння генезису техніки неможливе без загальносоціологічних теорій. Розглядається і зародження технічних наук: фактичне знання стає науковим, коли воно заздалегідь цілеспрямовано і взаємодіє із спеціальними формами соціальної діяльності, наприклад, навчанням [4].

Не можна не погодитись з думкою В.Н. Князєва [5], який технологію розглядає як продукт людської діяльності та її передумову, а техніку - як результат опредметнення наукових законів.

В.С. Стьопін, В.Г. Горохов, А.М. Розін [11], розглянули проблеми технічної теорії, її розвитку і загальної взаємодії науки і техніки, питання раціонального узагальнення в техніці. Вони виділяють три ступені раціоналізації техніки наукою: ремісниче навчання (в період Нового часу), коли були організовані навчальні заклади для інженерів; поява технічних наук, таких, як нарисна геометрія (початок XIX століття); і третя - як спроба комплексного узагальнення технічних наук.

У підручнику "Філософські проблемі техніки", написаному В.П. Капітоном і В.І. Палагутою [3] у стислій формі подаються основні поняття техніки, розглядаються відносини техніки і культури, наукового пізнання і техніки, співвідношення економічних законів і технологій. Порушуються проблеми формування технічної та природничо-наукової теорій.

Але парадигма техніки та технології, пов'язуючи безліч процесів, повинна спиратися на онтологічні уявлення, сформульовані у вигляді картини світу. Потрібна технічна картина світу. Спробуємо одержати її визначення на основі визначення наукової картини світу, або узагальненої картини. У її межах присутня велика кількість взаємозв'язаних картин світу - наукова картина світу одна з них - "ідеальна модель природи, що включає найбільш загальні поняття, принципи і гіпотези фізики і що характеризують певний історичний етап її розвитку" [9]. Наукова картина світу за допомогою понять і законів, що входять в неї, значною мірою формує сприйняття вченими дійсності.

Наукова картина світу також не монолітна, вона змінюється з часом - і є два основні чинники її поділу. Перший - за тими дисциплінами, що в неї входять. У сучасній науці можна бачити безліч окремих картин світу – економічна, фізична, хімічна, астрономічна і т.п. Другий - за пріоритетністю окремих дисциплін. В перебігу наукового прогресу змінювалися лідери пізнання, коли на основі окремої дисципліни вчені намагалися класифікувати решту наук і, відповідно, загальну наукову картину світу [2].

Революції в окремих науках (фізики, хімії, біології і т. д.), міняючи бачення предметної галузі відповідної науки, постійно породжують мутації природничо-наукової та загальнонаукової картин світу, призводять до перегляду уявлень про дійсність. Проте зв'язок між змінами в картинах реальності і кардинальної перебудовою природничо-наукової та загальнонаукової картин світу не однозначна. Потрібно враховувати, що нові картини реальності спочатку висуваються як гіпотези. Гіпотетична картина проходить етап обґрунтування і може вельми тривалий час співіснувати поряд з колишньою картиною реальності. Найчастіше вона затверджується не тільки в результаті тривалої перевірки досвідом її принципів, але й завдяки тому, що ці принципи служать базою для нових фундаментальних теорій.

Входження нових уявлень про світ, вироблених в тій чи іншій галузі знання, в загальнонаукових картину світу не виключає, а передбачає конкуренцію різних уявлень про досліджувану реальності.

Отже, технічною картиною світу, ймовірно, можна назвати модель природи, що відображає можливості її використання в людській діяльності. І якщо для вченого природне явище - набір законів, то для інженера воно - потенційний об'єкт технічних перетворень.

Існує безліч гіпотез, що визначають взаємозв'язки наукової, технічної та економічної картин світу, та стосунки між вченим, інженером та економістом. Роль знання у формуванні парадигми техніки можна встановити за тим, наскільки технічна картина світу детермінується  з науковою.

Розвиток парадигми техніки та економіки залежить від двох чинників: власне інженерних інновацій, що створюються в межах технічного знання, та інновацій, заснованих на тому, що принесло в технічне знання елементи наукового знання.

Для забезпечення взаємодії потрібні нові методи, нові онтологічні уявлення. Отже, лише соціальними чинниками неможливо пояснити зміни у відносинах парадигми техніки, економіки і наукової картини світу. Наявність виробництва вже забезпечує якусь експериментально-дослідницьку базу науці, але без методу і інструментів експериментальних досліджень цього недостатньо. Цим і пояснюється характер розвитку техніки.

Отже, саме «Техніка» визначає собою сьогодні всі інші форми людської діяльності, всю так звану «людську технологію» і всі громадські структури, як, наприклад, економіку, політику (держава), освіту, охорону здоров'я, мистецтво, спорт і т.д.

Може  бути, у наш час технологія не так важлива, як економіка? Але ж у житті усе взаємозалежно! Не буде технології - не буде і виробництва, а без виробництва немає ніякої економіки!

 

Література:

  1. Белозерцев В.И., Сазонов Я.В. Философские проблемы развития технических наук. - Саратов: Издательство Саратовского Университета, 1983. -144 с.
  2. Бляхер Е.Д. Волынская Л.М. Соотношение общей картины мира и картин мира частных наук. // Научная картина мира. Логико-гносеологический аспект. - К.: Наукова Думка, 1983. - С.43-51.
  3. Капитон В.П., Палагута В-.І. Філософські проблеми техніки. - Дніпропетровськ.: ДметАУ, 1997. - 80с.
  4. Каширин В.П. Философские вопросы технологии. - Томск.: Издательство Томского университета, - 1988. - 283с.
  5. Князев В.Н. Человек и технология (социально-философский аспект). - К.: Либидь, 1990. - 173с.
  6. Маркс К. Капитал. Критика политической экономии: В 4 т. - М.: Политиздат, 1978. - Т.1. - 907с.
  7. Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения // Ф. Энгельс "Анти-Дюринг", - М.:Госполитиздат, 1961. - Т.20 - С.5-342.
  8. Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. // Ф. Энгельс Происхождение семьи, частной собственности и государства - М.: Издательство политической литературы, 1961. - Т. 21 - С.23-178 
  9. Мостепаненко М.В. Философия и физическая теория. - М.: Вышейшая школа, 1967. - 358с.
  10. Социальные, гносеологические и методологические проблемы технических наук. Под ред. М.А.Парнюка. - Киев: Наукова думка, 1978. - с.347.
  11. Степин В.С., Горохов В.Г., Розин А.М. Философия науки и техники. - М.: ИФ РАН, - 297с. - Режим доступу: www.philosophy.ru\library\fnt\00.html
0
Ваша оценка: Нет

The analysis

Scientific research is ascertaining the nature. Findings are adequate. Report deserves the attention of scientists and practitioners.
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.