facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО ДІАЛОГУ В УКРАЇНІ

Автор Доклада: 
Люблін В.Д.
Награда: 
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО ДІАЛОГУ В УКРАЇНІ
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО ДІАЛОГУ В УКРАЇНІ

УДК 349.2

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО ДІАЛОГУ В УКРАЇНІ
Люблін В.Д., к.ю.н., доцент,  завідувач кафедри правознавства
Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького

У статті розглядається правове регулювання соціального діалогу в Україні із визначенням основних понять та існуючих дискусійних питань.
Ключові слова: соціальна держава, соціальний діалог, суб’єкти соціального діалогу, трипартизм, порушення законодавства про соціальний діалог.
The article considers the legal regulation of social dialogue in Ukraine from the definition of key concepts and existing disputes.
Key words: social state, social dialogue, the subjects of social dialogue, tripartite, the violation of laws on social dialogue.


Відповідно до ст. 1 Конституції Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.
Соціальна держава існує в різних проявах: 1) як ідея та її розвиток у соціально-політичних концепціях; 2) як конституційний принцип, закріплений в основних законах більшості країн; 3) як реальна практика діяльності державних інститутів у напрямі вирішення соціальних проблем суспільства, соціальних груп і окремих особистостей [1, с. 679].
Соціально-економічний стан України вимагає гармонізації інтересів різних соціальних груп та державних органів у безконфліктний спосіб, що повинна забезпечити ефективна державна соціальна політика.
За даними Федерації професійних спілок України упродовж 2010 року відбулось 26 страйків та 48 акцій соціального протесту, в яких взяли участь 19,6 тис. працівників 54 підприємств, установ та організацій. Найбільша кількість акцій соціального протесту відбулась на підприємствах машинобудування, міськелектротранспорту, будівництва та житлово-комунального господарства, хімічної промисловості [2].
Також необхідно звернути увагу на соціальне напруження населення України, яке викликане обговоренням Трудового кодексу України, зміною пенсійного забезпечення найманих працівників та ін.
В сучасний період функціонування держави України неабиякої актуальності, у розрізі понняття «соціальна держава», набуває правова регламентація «соціального діалогу» між представниками органів виконавчої влади, роботодавців (підприємства, установи, організації усіх форм власності) та найманої робочої сили, тобто працівників.
Соціальний діалог – це процес, що включає всі типи переговорів, консультацій та обміну інформацією між представниками урядів, роботодавців та працівників з питань, що становлять взаємний інтерес і пов’язані з соціально-економічною політикою [3, с. 373].
Підвалини правового регулювання соціального діалогу були закладені Указом Президента України від 29.12.2005 р. «Про розвиток соціального діалогу в Україні», згідно якого  з метою підвищення  ролі  професійних  спілок  і  організацій роботодавців   та   їх   об’єднань  у  формуванні  економічної  та соціальної політики держави, дальшого розвитку соціального діалогу як одного з головних    чинників   забезпечення   соціальної стабільності,  розвитку  громадянського  суспільства,  запобігання суспільним  конфліктам було утворено при Президентові України Національну тристоронню соціально-економічну раду як
консультативно-дорадчий орган [4].
Поряд з тим безперечно соціальний діалог потребував врегулювання на законодавчому рівні, що і було реалізовано Верховною Радою України 23.12.2010р. шляхом прийняття Закону України «Про осціальний діалог» № 2862-VI.
Даний законодавчий акт визначає, що соціальний  діалог - це  процес  визначення   та   зближення позицій, досягнення спільних домовленостей та прийняття узгоджених
рішень сторонами соціального діалогу, які представляють інтереси працівників,  роботодавців  та  органів виконавчої влади і органів місцевого  самоврядування,  з  питань  формування  та   реалізації державної   соціальної   та   економічної   політики,  регулювання
трудових, соціальних, економічних відносин [5, ст.1].
Соціальний діалог повинен грунтуватись на наступних принципах: законності та верховенства права; репрезентативності і правоможності сторін та їх  представників;      незалежності та рівноправності сторін; конструктивності та взаємодії; добровільності та прийняття реальних зобов’язань; взаємної поваги та пошуку компромісних рішень;      обов’язковості розгляду пропозицій сторін; пріоритету узгоджувальних процедур;      відкритості та гласності; обов’язковості дотримання досягнутих домовленостей;      відповідальності за виконання прийнятих зобов’язань [5, ст.3].
Закон України «Про соціальний діалог» врегульовує питання, які стосуються рівнів та сторін соціального діалогу (на національному рівні, на галузевому рівні, на територіальному рівні, на локальному рівні); репрезентативності, тобто можливості бути суб’єктом соціального діалогу на різних рівнях; форми здійснення соціального діалогу (обмін інформацією; консультацій; узгоджувальних процедур; колективних переговорів  з  укладення колективних договорів і угод); органи соціального діалогу (Національна тристороння соціально-економічна рада та територіальні тристоронні соціально-економічні ради) та їх компетенція і повноваження та ін.
Беручи до уваги положення Закону України «Про соціальний діалог» можна прийти до висновку про  існування в Україні класичної моделі соціального діалогу – трипартизму Міжнародної Організації Праці.
Трипартизм становить собою активну взаємодію уряду, роботодавців та працівників (через їх представників) як рівних і незалежних партнерів у прагненні знайти рішення  для питань, що становлять взаємний інтерес [3, с. 407].
У більшості країн Європейського Союзу  діють головний національний тристоронній орган і кілька аналогічних органів, які працюють над окремими питаннями. Роль тристороннього органу переважно консультативна і дорадча, тільки в окремих випадках він має повноваження приймати рішення (Латвія, Литва, Польща, Словаччина, Угорщина, Чеська Республіка) [6, с. 24].
Національна тристороння соціально-економічна рада, яка діє в Україні,  відповідно до покладених на неї завдань виконує дорадчі,  консультативні та узгоджувальні  функції  шляхом вироблення спільної позиції та надання рекомендацій і пропозицій
сторін соціального діалогу щодо: формування і реалізації державної економічної  та  соціальної політики, регулювання трудових, економічних, соціальних відносин; проектів законодавчих  та  інших  нормативно-правових актів з питань соціальної та економічної  політики  і  трудових  відносин, державних  програм  економічного  та  соціального розвитку,  інших державних цільових програм; державних соціальних стандартів та рівня оплати праці та ін.
Поряд з беззаперчечним позитивом, який приніс у правове регулювання соціального діалогу Закон України «Про соціальний діалог» слід відзначити певні дискусійні питання.
У відповідності до ст.19 вищенаведеного Закону контроль за  виконанням  прийнятих  рішень  та  досягнутих домовленостей  здійснюється  безпосередньо  сторонами  соціального
діалогу. Особи,  винні в  порушенні  законодавства  про  соціальний діалог, несуть відповідальність згідно із законом.
Запропонована правова конструкція не регламентує чітко процедуру притягнення суб’єктів соціального діалогу до відповідальності, а вказує на «відповідальність згідно з законом», що в майбутньому може привести до проблем при практичному застосуванні.
Також, слід звернути увагу, що в даному Законі не визначено самого поняття «порушення законодавства про соціальний діалог».
Соціальний діалог є одним із головних факторів, який характеризує розвиток громадянського суспільства і діяльність суб’єктів соціального діалогу у запобіганні соціальним конфліктам. Реалізація Закону України «Про соціальний діалог» на всіх рівнях суб’єктами соціального діалогу дасть можливість уникнути страйків, акцій соціального протесту  найманих працівників у процесі обговорення Трудового кодексу України, реформи пенсійного законодавства, проблем з виплатою та існуючою заборгованістю по заробітній платі, скорочення робочих місць, підняття вартості житлово-комунальних послуг.

Література:

  • 1. Політологічний словник : Навч посібник для студ. вищ. навч. закл. / [ за ред. М.Ф. Головатого та О.В. Антонюка]. – К. : МАУП, 2005. – 792 с.
  • 2. Яким був стан соціально-трудових відносин у грудні 2010 року? [Електронний ресурс] // Офіційний веб-портал Федерації професійних спілок України. – Режим доступу : http://www.fpsu.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=4145... &catid= 63%3A2009-07-30-20-03-36&Itemid=34&lang=uk
  • 3. Глосарій із трудового права та соціально-трудових відносин (з посиланням на досвід Європейського Союзу). – К.: ВД «Стилос», 2006. – 431 с.
  • 4. Указ Президента України «Про розвиток соціального діалогу в Україні» від 29.12.2005 р. №1871/2005 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 52. – Ст. 3271.
  • 5. Про соціальний діалог: Закон України від 23.12.2010р. № 2862-VI // Офіційний вісник України. – 2011. –  № 3. – Ст. 168.
  • 6. Надія Крещенко Соціальний діалог з позиції країн ЄС / Крещенко Надія // Віче. – 2010. – №18. – С. 23-26.
0
Ваша оценка: Нет
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.