facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ ТА НЕОБХІДНІСТЬ ЇЇ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ

Автор Доклада: 
Шаповал В.М.
Награда: 
РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ ТА НЕОБХІДНІСТЬ ЇЇ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ
РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ ТА НЕОБХІДНІСТЬ ЇЇ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ

РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ ТА НЕОБХІДНІСТЬ ЇЇ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ

Шаповал В.М., к.е.н., доцент

Державний вищий навчальний заклад «Національний гірничий університет»

У статті проаналізовано основні проблеми формування та перспективи розвитку соціальної відповідальності бізнесу в Україні. Зокрема виявлено ряд негативних чинників, що стримують формування соціально відповідальної поведінки; обґрунтовано найбільш імовірні сценарії розвитку соціальної відповідальності бізнесу в майбутньому та необхідність її державної підтримки в умовах України. Окреслено завдання основних акторів процесу реалізації соціальної відповідальності бізнесу в Україні, які ураховують не лише завдання держави та бізнес-співтовариства, але й окремих індивідів, як членів суспільства, оскільки лише комплексне вирішення сформульованих завдань сприятиме підвищенню рівня соціальної відповідальності українського бізнесу.
Ключові слова: соціальна відповідальність бізнесу, проблеми, чинники, вплив, державна підтримка, завдання, розвиток.

Main problems of creation and perspectives of social responsibility of business in Ukraine are analysed. Negative factors which hold back of stimulation of social responsible behaviouris indicated; there are substantiated the most probable scenarios of social responsibility development in future and necessity of its governmental support in Ukraine. The tasks for main actors of social responsibility realization in Ukraine are identified. They take into account not only tasks for government and business associations, but also interests of individuals as a members of society, because only complex solution of formulated tasks will favour increase of social responsibility level.
Key words: social responsibility of business, problems, factors, influence, governmental support, tasks, development.

Як відомо, потрапляючи у ситуацію соціальної безвиході, людина вимушена реалізувати усі наявні у неї об’єктивні і суб’єктивні ресурси для стабілізації свого становища. Те ж саме відноситься і до поведінки підприємців, які для досягнення рентабельності і навіть простого виживання змушені звертатися до тіньових схем. Зарубіжний досвід доводить значимість соціальних чинників у стимулюванні підприємницької прозорості і поступової прихильності принципам соціальної відповідальності і соціального бізнес-партнерства з державою. Оскільки в соціальних проблемах розвитку сучасної України виявляються усі проблемні чинники, тому становлення розвинутої економіки у нашій країні безпосередньо пов’язане із формуванням соціальної відповідальності бізнесу, із зміною соціальної політики взагалі.

Категорією «соціальна відповідальність бізнесу» в Україні почали оперувати з тих пір, як 16 грудня 2005 року в Києві був підписаний Меморандум про соціальну відповідальність бізнесу в Україні, який визначає принципи і завдання соціально відповідального бізнесу. Під документомпоставили підписи представники різних підприємницьких структур, міжнародних і громадських організацій. Тоді ж було оголошено про початок всеукраїнського руху – так званого Форуму соціальної відповідальності бізнесу в Україні [1; 2].

Організатори цього руху виходили з того, що відповідальне ставлення компанії до своєї продукції чи послуг, до споживачів, персоналу, партнерів, її активна соціальна позиція як співтовариства «корпоративних громадян», які беруть участь у вирішенні гострих соціальних проблем, є нагальною вимогою часу. У свою чергу, прагнення до таких високих суспільних ідеалів неодмінно позначиться на іміджі компанії і, відповідно, підвищить її конкурентоспроможність на ринках товарів і послуг, що, зрештою, призведе до підвищення конкурентоспроможності як окремих регіонів, так і суспільства у цілому.

Як показує досвід останніх років, вплив на становлення соціальної відповідальності вітчизняного підприємництва справляють не лише національні й історичні традиції, що склалися в країні, політична, й економічна ситуація, але і відсутність єдиних орієнтирів соціальної політики, зокрема:

– відсутність у країні ідеології соціально відповідального підприємництва (взагалі, відсутність вірного розуміння самого терміну «соціальна відповідальність бізнесу», оскільки ця проблема для України відносно нова і, відповідно, відсутність розуміння того, що соціальна відповідальність для бізнесу вигідна, і, як наслідок, відсутність налагодженого механізму реалізації соціальної відповідальності бізнесу);

– відсутність сформованого і впливового сектору громадянського співтовариства, який би цілеспрямовано просував принципи соціальної відповідальності бізнесу у країні, а також спеціалістів, здатних розвивати цей напрямок, що пояснюється, насамперед, особливостями та рівнем свідомості громадян України, а також економічним положенням населення;

– відсутність чітких правових меж реалізації соціальних бізнес-інвестицій, розвитку соціального партнерства взагалі, відповідно до цього, вимушений характер, зокрема під тиском влади, соціальної відповідальності бізнесу, поширення на усіх рівнях державної влади практики маніпулювання, використання бізнесу (як великого, так і середнього, і малого) для здійснення одноразових, не завжди стратегічних і соціально важливих цілей;

– відсутність економічної зацікавленості вітчизняних підприємств (компаній) у реалізації принципів соціальної відповідальності, що пов’язано, насамперед, з характером чинного законодавства і роллю держави;

– значна варіативність форм соціальної діяльності на різних підприємствах (на жаль, кожне вітчизняне підприємство шукає власний баланс між економічною ефективністю і соціальною необхідністю);

– відсутність прозорих процедур розробки соціальної політики, залежність форм і методів соціальної діяльності підприємств від особистих здібностей й інтересів керівників і власників;

– висока диференціація соціальних корпоративних пільг, які, як правило, орієнтовані лише на окремих працівників підприємства;

– відсутність системи соціальної (нефінансової) звітності на підприємствах і, як наслідок, відсутність інформації про соціальну діяльність бізнес-співтовариства;

– значний розрив між бізнесом і державою щодо розуміння пріоритетів соціальної відповідальності;

– відсутність комплексних досліджень соціальної відповідальності вітчизняного бізнесу (на жаль, вивчаються лише окремі її аспекти – благодійність, спонсорство).

Багато з цих чинників, які негативно позначаються не лише на формуванні соціально відповідальної поведінки, але й на розвиткові підприємництва взагалі, пояснюється тим, що останнім часом в Україні зростає протистояння держави і підприємницьких кіл. Свідоцтвом цього є і динаміка зміни індексу економічної свободи (Index of Economic Freedom 2010)(табл. 1).

Таблиця 1

Місця окремих країн за індексом економічної свободи у 2003–2010 рр.

Країна

2003 р.

2004 р.

2005 р.

2006 р.

2007 р.

2008 р.

2009 р.

2010 р.

Естонія

8

10

14

14

11

12

13

16

Литва

27

18

23

21

21

26

30

29

Чехія

36

35

47

40

39

37

37

34

Латвія

44

33

39

37

38

38

45

50

Польща

66

80

77

84

90

83

82

71

Казахстан

122

135

117

76

83

76

83

82

Молдова

74

94

84

87

82

89

120

125

Росія

129

122

131

128

131

134

146

143

Білорусь

151

146

145

145

148

150

167

150

Україна

128

114

101

110

135

133

152

162

Примітка. Складено на підставі даних Index of Economic Freedom.

 

За рівнем економічних свобод у 2010 році Україна посіла 162-е місце із 179 країн світу. Серед колишніх республік СРСР гірші показники лише у Туркменії. У Росії, наприклад, 143 місце, у Білорусі – 150, у Молдови – 125. Досить стійкі позиції в рейтингу займають країни Балтії та Східної Європи: Естонія (16), Литва (29), Чехія (34), Латвія (50), Польща (71). Це також найгірший результат у Європі: серед усіх європейських країн Україна посіла 43-є місце, тобто останнє.

Варто зазначити, що показники України знижуються п’ятий рік поспіль. Лише за останній рік в країні зменшилися сім із десяти свобод. До найбільших проблем відноситься корупція, недосконалість фінансової системи, бюрократичні перешкоди, які ускладнюють комерційні операції і створення бізнесу. Неефективними й обтяжливими лишаються регуляторні і правові межі. Майже не спостерігається прогресу в залученні іноземних інвестицій: зарубіжних інвесторів лякає корупція, яка, на жаль, поширилася серед усіх верств суспільства і рівнів влади, а також проникла в усі сфери економіки. Через бюрократичні бар’єри іноземним інвесторам недоступна значна кількість секторів економіки, а укладені з ними угоди не завжди захищені правовою системою, якій не вистачає незалежності і повноважень. Усе це свідчить про те, що Україна лишається позаду інших, насамперед європейських, країн у сфері створення сприятливого середовища для розвитку підприємництва та боротьби з корупцією. Звичайно, така ситуація не може не впливати на становлення соціальної відповідальності українського бізнесу.

Як уже зазначалося, в Україні відсутня державна політика щодо розвитку соціальної відповідальності бізнесу. На жаль, влада сприймає соціальну відповідальність бізнесу досить однобічно, як «соціальне партнерство», «соціальний діалог», «благодійність». Результатом цього є недостатня підтримка соціальних програм і проектів підприємств органами державної влади, відсутність відкритого діалогу щодо розробки належних стимулів для бізнесу, який прагне у своїй діяльності реалізувати принципи соціальної відповідальності.

Сьогодні соціальна відповідальність бізнесу сприймається українськими підприємцями скоріше за все як маркетингова або PR-технологія, обмежується соціальними акціями і, відповідно, у такому вигляді не може сприяти сталому розвитку як на мікро-, так і на макрорівні, а також підвищенню конкурентоспроможності вітчизняних підприємств у довгостроковій перспективі. Зокрема, увага до таких акцій підвищується, як правило, перед виборчими кампаніями. Такі передвиборні пожертвування здійснюються з метою одержання певних політичних чи економічних дивідендів. Але мало хто з представників бізнесу замислюється про те, що, зрештою, такий підхід не завжди виправдовує надії й очікування зацікавлених сторін і може негативно позначитися на репутації бізнесу.

Крім того, багато вітчизняних підприємств не бажають відкрито заявляти про те, що вони займаються соціальною відповідальністю, тим більше не лише з моральних причин, але й для покращення свого іміджу та з чисто бізнесових інтересів. Така ситуація обумовлена наступним. По-перше, вона віддзеркалює в цілому негативне ставлення громадян до бізнесу в українському суспільстві. По-друге, здійснення будь-яких соціальних заходів може бути розцінене як ознака того, що вони приховують свій прибуток. Українські компанії намагаються уникнути публічності соціально відповідальної діяльності, щоб не привертати увагу податкових органів та органів місцевої влади, які можуть бути зацікавлені у примусовому їх залученні до вирішення соціальних проблем окремого регіону чи країни у цілому.

На жаль, перелічені проблеми і суперечності значно посилилися в умовах кризи. Сьогодні уже можна констатувати, що українська криза виявилася самою складною як на території країн СНД, так і в центральній і східній Європі. Як показують результати дослідження, це викликано і проблемами передкризового розвитку, і структурними дисбалансами, які накопичувалися в Україні протягом тривалого періоду, і відсутністю чіткого плану реформ. На жаль антикризова політика виявилася також неефективною. Це призвело до наступного. Деякі бізнесмени, для яких соціальна відповідальність була чимось на кшталт моди, почали розглядати її не як інструмент підвищення конкурентоспроможності, а як певний тягар і, відповідно, скоротили свої програми, а також соціальні інвестиції. Інші компанії перенесли заплановані проекти на більш пізній період і зосередилися на закріпленні існуючих результатів і підтримці уже перевірених проектів, які добре себе зарекомендували. Окремі компанії, в яких принципи, процедури та інструменти соціальної відповідальності є частиною їх стратегій, можливо, деякою мірою лише модифікують їх разом з іншими елементами своїх стратегій. А самі сміливі і стійкі компанії планують нові заходи і програми у сфері соціальної відповідальності бізнесу.

Варто підкреслити, що криза, створюючи досить серйозні проблеми, має певні властивості, які дозволяють говорити про неї як про істотний ресурс розвитку. Що стосується соціальної відповідальності, то, по-перше, криза дає можливість відмовитися від неефективних програм і проектів; по-друге, обумовлює прозорість проектування соціальних програм, що зрештою передбачає перехід від одноразових проектів до довгострокової стратегії. Крім того, криза може допомогти соціальній відповідальності перестати бути допоміжним PR-ходом і надасть можливість компаніям (тим, які ще цього не зробили) усвідомити всю важливість ведення бізнесу на принципах соціальної відповідальності. А також, за необхідності, об’єднати зусилля і ресурси та шукати креативні форми співпраці, у тому числі використовувати нефінансові ресурси компаній: технології, знання, волонтерів.

Проведені дослідження дають можливість зробити припущення щодо можливих сценаріїв розвитку соціальної відповідальності в майбутньому.

Перший варіант – інерційний, за якого соціальна відповідальність бізнесу перейде на новий етап з накопиченим «спадком» попередніх років, тобто з тими ж проблемами, суперечностями і недоліками. Як уже зазначалося, головна проблема соціальної відповідальності бізнесу в Україні та, що вона, на жаль, ще не стала функцією стратегічного управління компаніями і цілеспрямованого забезпечення сталого розвитку.

Другий варіант – «оптимістичний», отримає розвиток, якщо криза надасть сильний імпульс діалогу і взаємодії компаній із зацікавленими сторонами. У цих умовах, як концепція, так і практика соціальної відповідальності бізнесу піднімуться на новий, більш високий змістовний та інструментальний рівень, який в подальшому забезпечить сталий розвиток.

Третій варіант – «песимістичний». Відповідно до цього сценарію, дискусія, пов’язана із соціальною відповідальністю бізнесу, девальвується, буде віддана суспільному остракізму як малоефективна, далека від реальної практики форма позиціонування компаній у зовнішньому діловому та соціальному середовищі. У цьому випадку доведеться витрачати досить багато зусиль і часу на те, щоб відновити рівень соціальної відповідальності бізнесу, який є на даний момент.

Можна припустити ще один шлях або рух соціальної відповідальності бізнесу, пов’язаний з кризою. Це – четвертий сценарій (або більш розвинутий другий), який, можливо, буде пов’язаний з певним переусвідомленням термінології, змісту, завдань щодо соціальної відповідальності бізнесу. У межах даного сценарію соціальна відповідальність бізнесу буде більш тісно співвідносити дії компаній з їх реальними завданнями і можливостями, а також із зобов’язаннями, які компанії взяли на себе перед зацікавленими сторонами: персоналом, місцевим співтовариством, державою.

Як бачимо, світова економічна криза загострила питання відповідальності бізнесу у суспільстві. Вибір інструментів і засобів, які використовуються задля виходу із кризового стану, набуває особливого значення, торкаючись життєво важливих інтересів бізнесу, держави і громадян, підвищуючи ціну економічних і соціальних наслідків рішень і дій, що ухвалюються для їх реалізації. Необхідною умовою успішного подолання кризових явищ стає ухвалення і реалізація бізнесом зважених і узгоджених рішень з урахуванням інтересів усіх зацікавлених сторін. Будь-які соціально спрямовані дії у межах внутрішніх (орієнтованих на персонал) і зовнішніх програм повинні бути скоординовані із стратегічними завданнями бізнесу. Варто дуже чітко визначати основні параметри політики, оптимізувати управлінські схеми (включаючи моніторинг, контроль, оцінку результатів, попередження негативних наслідків). Саме тому фактори ефективності стають сьогодні вирішальними, а до соціальної відповідальності, як до частини загальної стратегії компанії, висуваються надзвичайно високі вимоги.

Викладене вище дає нам підстави зробити висновок про те, що в умовах, які склалися в Україні, на державі лежить важлива відповідальність створення сприятливих умов для реалізації соціальної відповідальності бізнесу, зокрема стимулювання соціальної відповідальності та полегшення її реалізації за допомогою відповідних інструментів. Серед інструментів, які, на нашу думку, будуть сприяти цьому процесові, варто виділити наступні: програми економічної мотивації (субсидування зарплати, податкові пільги тощо); регулятивні програми (соціальні пункти в державних тендерах, укладання угод між державою і приватним сектором, соціальні пункти в колективних договорах, які дозволять, наприклад, створювати робочі місця для осіб з обмеженою працездатністю та ін.), програми примушення (обов’язкове надання відповідної інформації, схеми сертифікації та звітності тощо), програми переконання (поширення загальноприйнятих норм і цінностей ), програми залучення в суспільну діяльність (адміністративна допомога компаніям, які зацікавлені в реалізації програм соціальної відповідальності).

Разом з тим, для активізації соціальної відповідальності в Україні та для налагодження повноцінного діалогу між владою і бізнесом як держава, так і бізнес-співтовариство повинні зробити ряд важливих кроків. Так, компанії повинні: чесно і у повному обсязі виконувати соціальні зобов’язання, визначені чинним законодавством; прийняти і підтримувати можливе посилення державного контролю за дотриманням обов’язкових норм; розширювати коло зацікавлених сторін (стейкхолдерів), крім держави, власників та персоналу, на яких в основному спрямовані соціальні дії, належну увагу необхідно приділити також місцевим співтовариствам, громадським організаціям, діловим партнерам та ін.; розглянути шляхи формалізації розкриття інформації щодо своїх соціальних дій, які б сприяли формуванню сприятливої громадської думки стосовно українського бізнесу, давали можливість висвітлити внесок тієї чи іншої компанії у розвиток економіки країни, і таким чином залучати потенційних інвесторів. Відповідно, з боку держави, крім створення належної законодавчої бази, необхідно:забезпечувати ефективний контроль за дотриманням усіма суб’єктами господарювання соціальних і інших фіскальних зобов’язань, визначених чинним законодавством;державним структурам усіх рівнів необхідно відмовитися від методів як прямого, так і опосередкованого примушення бізнесу виконувати соціальні зобов’язання понад законодавчо визначеного рівня, як це відбувається сьогодні;усіляко сприяти формуванню сприятливої громадської думки щодо вітчизняного бізнесу та його ролі у суспільно-економічному розвитку країни. Не менш важливі завдання стоять і перед кожним членом суспільства, які насамперед полягають у зміні менталітету, тобто в усвідомленні того, що соціальна захищеність кожного індивіда забезпечується не лише особистими можливостями і здатностями, але й особистою участю у формуванні навколишнього середовища, тобто бізнесу, держави, природи. Керівники і власники компаній повинні більш активно використовувати внутрішньоособистісний механізм підвищення соціальної відповідальності.

 

Література:

  • 1. Создано принципиально новое общественное движение – «Форум социально ответственных бизнесов Украины» [Электронный ресурс]. – Режим доступа:http://www.tnk-bp.com.ua/press/media/2005/12/851/.
  • 2. Офіційний сайт Центру розвитку КСВ в Україні. – Режим доступу: http://www.csr-ukraine.org.
10
Ваша оценка: Нет Средняя: 10 (1 голос)

Очевидно, что оптимальный

Очевидно, что оптимальный вариант обобщенной социальной ответственности бизнеса станет реальностью лишь в условиях наличия адекватной социальной ответственности власти. Поскольку последняя, что хорошо известно, оставляет жалеть лучшего, любые интенсивные методы привлечения бизнеса к ответственному поведению, будет иметь форму чрезмерно ассиметричной репрессивности.
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.