facebook
twitter
vk
instagram
linkedin
google+
tumblr
akademia
youtube
skype
mendeley
Wiki
Global international scientific
analytical project
GISAP
GISAP logotip

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ІНФРАСТРУКТУРИ ІНВЕСТИЦІЙНО-БУДІВЕЛЬНИХ КОМПЛЕКСІВ УКРАЇНИ

Автор Доклада: 
Корецька В.А.
Награда: 
СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ІНФРАСТРУКТУРИ ІНВЕСТИЦІЙНО-БУДІВЕЛЬНИХ КОМПЛЕКСІВ УКРАЇНИ

УДК 69.003.13 (477)

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ІНФРАСТРУКТУРИ ІНВЕСТИЦІЙНО-БУДІВЕЛЬНИХ КОМПЛЕКСІВ УКРАЇНИ

Корецька В.А., аспірант
Донбаська національна академія будівництва і архітектури

У статті обґрунтовано роль інфраструктури у розвитку регіонів країни та інвестиційно-будівельного комплексу (ІБК). Досліджено досвід та тенденції розвитку інфраструктури регіонів світу. Визначено стан та ознаки, які характеризують сучасну інфраструктуру ІБК в Україні та проблеми стримуючі її подальший розвиток. Розроблено принципи та етапи створення інфраструктури ІБК, яка відповідає сучасним вимогам.
Ключові слова: інфраструктура, розвиток регіону, інвестиційно-будівельний комплекс, інвестиційні привабливість, трансакційні витрати, приватно-державне партнерство.

The article deals with the infrastructure role in development of regions of the country and investment building complex (IBC) is proved. Experience and tendencies of development of an infrastructure of regions of the world is investigated. Conditions and signs which characterize a modern infrastructure (IBC) of Ukraine and problems constraining its further development are defined. Principles and stages of creation of an infrastructure (IBC) which meets modern requirements are developed.
Key words: an infrastructure, the regional growth, investment construction sector, investment attraction, investment building complex, transaction expenses, the private state partnership.

З розвитком економіки в країні змінюється і модель її інфраструктури, яка визначає ефективність управління економікою в цілому. Роль інфраструктури в розвитку регіонів залежить від дієвості механізму її функціонування, який дозволяє досягати потрібних результатів в умовах наявності значного економічного, інтелектуального і ресурсного потенціалів.

Наскільки ефективна система, що діє, залежить від рівня її розвитку і здатності адекватно реагувати на зміни зовнішніх умов. Для пожвавлення процесів в регіонах необхідний постійний розвиток, у тому числі і інфраструктурний. Сутність інфраструктурного підходу до розвитку інвестиційно-будівельного комплексу регіону базується на взаємоузгодженості інтересів та дій учасників інвестиційно-будівельного процесу. Особливість такої форми управління полягає в широкому використанні горизонтальних зв’язків між суб’єктами інфраструктури, які створюють умови, необхідні для подальшого розвитку будівництва. Розвиток ІБК регіону дозволить підвищити кількість високоприбуткових підприємств, створити нову матеріально-технічну базу, підвищити рівень науково-технічного прогресу. Все це створюватиме сприятливі умови для збільшення обсягів інвестицій, подальшого розвитку та підвищення рівня життя населення.

Питання функціонування та розвитку інфраструктури регіонів досліджується в роботах таких вітчизняних та зарубіжних вчених, як П.Ю. Бєлєнький, М.І. Бєлявцев, С.В. Богачов, В.М. Василенко, В.І. Відяпін, Н.І. Гомольська, І.П. Колот, М.П. Комаров, Е. Лозова, Л.О. Потравка, Т.В. Уманець, О.О. Ципліцька, Л.В. Шестопалова та інші. Проте процес вивчення механізму інфраструктурного розвитку регіонів ще не можна вважати завершеним. Сучасний перехід економіки України від моделі з високим рівнем державного регулювання до ринкової, потребує змін в інфраструктурі регіонів. Більшість робіт не враховують специфіку функціонування окремих галузей економіки і носять загальнотеоретичний характер, однак кризові явища в інвестиційно-будівельному комплексі потребують обґрунтування нових форм та методів його розвитку.

Метою статті є визначення стану та сучасних тенденцій розвитку інфраструктури інвестиційно-будівельних комплексів України.

Досвід економічно розвинутих країн свідчить, що необхідною умовою оновлення та розвитку економіки є створення високорозвинутої інфраструктури. В Україні інфраструктура регіонів, у тому числі і ІБК має низький рівень розвитку, оскільки відсутній системний підхід до формування її елементів. Про це свідчить недостатня кількість та ефективність функціонування підприємств інфраструктури ІБК регіонів, відсутність стабільної законодавчої бази, яка визначає умови функціонування суб’єктів. В Україні сьогодні діють безліч інфраструктурних підприємств, проте їх діяльність не відповідає соціально-економічним потребам регіону або галузі. У зв’язку з цим необхідно запроваджувати нові засоби розвитку інфраструктури, які не поступаються іноземним.

Якщо сформувати високо розвинуту інфраструктуру та в майбутньому підтримувати її рівень, то це надасть можливість підтримувати стабільне економічне зростання економіки регіонів протягом тривалого періоду. Ця думка знаходить відображення в роботах Д. Ашауера, М.П. Комарова та представників кейнсіанської теорії. Багато програм економічного розвитку будуються на мультиплікаційному ефекті, який можливий при високій інтегрованості економіки. Тобто для проведення дієвих ринкових перетворень необхідне формування основ ринкового механізму, у т.ч. створення інфраструктури, яка відповідає вимогам ринку. Високий рівень розвитку інфраструктури забезпечує необхідний розмір інвестицій у регіон, прихід кваліфікованої робочої сили. Усі ці фактори прискорюють економічний розвиток, як ІБК так і регіону в цілому, підвищення рівня життя людей [1].

За ступенем розвитку інфраструктури виділяють три групи країн:

  • до першої групи належать країни, де рівень розвитку інфраструктурних складових випереджає рівень розвитку інфраструктури (США);
  • до другої групи відносять країни, які мають однакові темпи розвитку інфраструктури і матеріального виробництва (країни Західної Європи);
  • у третій групі представлені країни, де рівень розвитку інфраструктури, значно відстає від рівня розвитку матеріального виробництва (країни колишнього СРСР) [2].

Головною тенденцією розвитку інфраструктури регіонів світу останнім часом є зростання кількості приватних підприємств у цій сфері. Це дозволяє залучати додаткові інвестиції, створювати нові стимули. Країни, що розвиваються широко використовують концесійні договори, створюють системи координуючих органів. Наприклад, приватизація підприємств в сфері телекомунікацій в Чілі, Угорщині та Росії призвела до підвищення конкуренції: обсяг послуг виріс, а ціни знизилися [3]. В Єкатеринбурзі важливу роль в процесі формування інформаційної інфраструктури відіграють Центри трансферу технологій, створені за підтримкою міністерства освіти РФ та американського фонду CRDF. Ці структури є достатньо перспективними. Вони забезпечують своєчасну інформацію про ринок послуг, інноваційних продуктів та проектів, проблеми підприємств регіону. В свою чергу органи місцевої влади використовують цю інформацію для оцінки потенціалу регіону та визначення пріоритетних напрямів розвитку. Розвиток фінансової складової інфраструктури, забезпечується завдяки створенню венчурних фондів та керуючих компаній на основі залучення приватних інвестицій через спеціально організовані інститути.

Державні органи різних країн у різному ступені використовують для фінансування інфраструктури іноземні джерела. Як свідчать дані Всесвітнього Банку, за останні 10 років збільшилися обсяги офіційної допомоги на розвиток інфраструктури, і в 2007 році вона досягла майже 24 млрд. доларів, що в середньому становить близько 12 % загального обсягу інвестиційних ресурсів у цій галузі [4]. Переважна більшість цих коштів направлялася на енергетику й транспорт. Зовнішнє фінансування використовують у більшості випадків при імпорті необхідного обладнання, оскільки більша частина послуг інфраструктури не піддається експорту.

Розвитку економіки Китаю, США сприяли комплексні зусилля спеціальних наукових та регуляторних інститутів. Їх скоординована діяльність забезпечила приріст економіки на 10% щорічно. В ролі регуляторного інституту виступала інфраструктура, яка забезпечувала професійну допомогу, консультації, вирішення проблем, вивчення ринку, потенційних споживачів, виробників, інвесторів та ін. [5].

Слід зазначити, що сучасний стан розвитку інфраструктури в Україні є незадовільним. Проблеми розвитку інфраструктури розподіляються, в основному, на дві групи:

  • Проблеми, пов'язані з економічним підходом до розвитку (залишковий принцип у підході до розвитку).
  • Проблеми, пов'язані з багатогалузевим складом (не скоординоване управління й експлуатація об'єктів інфраструктури).

Інфраструктура регіонів характеризується наступними ознаками:

  • створюється в результаті процесу виробництва матеріальних благ;
  • вона є відображенням економічної ситуації;
  • її зміст визначається функціональним призначенням.

Важливим моментом є рівномірність розвитку кожного з видів інфраструктури ІБК регіону. У протилежному випадку, деякі її складові, будуть отримувати низький рівень фінансування, і як наслідок – утримання розвитку ІБК. Тому при формуванні заходів щодо розвитку інфраструктури необхідно планувати поступове розширення кожного з її видів.

В умовах конкурентного середовища інфраструктура виступає фактором залучення внутрішніх резервів для підвищення темпів економічного зростання ІБК регіонів України. Основним напрямом розвитку інфраструктури має бути визначення основних механізмів забезпечення взаємопогодженого функціонування маркетингової, кредитно-фінансової, інформаційно-консультативної та будівельної підсистем інфраструктури ІБК регіону [6]. Розбудова інфраструктури ІБК регіону має здійснюватися, з одного боку, на основі розвитку кооперації будівельних підприємств, а з іншого, шляхом посилення взаємодії учасників інфраструктури.

При формуванні програм розвитку інфраструктури слід ураховувати той факт, що кожна окрема її складова здійснює непрямий вплив на розвиток ІБК та економіки регіону в цілому. Наприклад, зростання середнього рівня освіти робочої сили на один рік призводить до зростання ВВП на 9%. Це є дійсним протягом перших трьох років навчання. Таким чином, трирічна освіта забезпечує ВВП, на 27% вищий, ніж за цілковитої неписьменності робочої сили

При розробці заходів, спрямованих на формування і розвиток інфраструктури ІБК регіонів слід враховувати наступні принципи:

  • гнучкість, яка полягає у адаптації складу інфраструктури до сучасних економічних перетворень;
  • стабільність та послідовність політики інфраструктурного розвитку;
  • функціональне призначення, кожен елемент інфраструктури повинен здійснювати вплив на розвиток ІБК регіону;
  • комунікативність, тобто усі елементи інфраструктури повинні бути взаємопов’язані між собою.

Етапи створення сучасної інфраструктури ІБК регіонів:

  1. цілеспрямований розвиток та формування елементів інфраструктури;
  2. практична реалізація функцій інфраструктури;
  3. забезпечення ефективного використання інфраструктурних зв’язків;
  4. аналіз результатів функціонування інфраструктури;
  5. формування планів подальшого розвитку інфраструктури.

Особливість впливу інфраструктури на розвиток ІБК регіону полягає в тому, що її ефективність виявляється не у власному виробництві, а за її межами, тобто в галузях, які вона обслуговує. У нашому дослідженні ІБК регіону. Вплив діяльності інфраструктури ІБК на розвиток регіону показаний на рис. 1.

Вплив діяльності інфраструктури ІБК на розвиток регіону

Рис. 1 Вплив діяльності інфраструктури ІБК на розвиток регіону

Рисунок 1 показує, що інвестиції в інфраструктуру призводять до зниження трансакційних витрат, це створює сприятливі умови для подальшого залучення інвестицій в регіон та ІБК. Сучасний стан розвитку інфраструктури не є задовільним, тому використання даного механізму забезпечить значний резерв економії коштів. Все це свідчить, що найголовнішим завданням інфраструктурного розвитку ІБК регіону є активізація діяльності його суб’єктів.

Розвиток інфраструктури повинен відбуватися як на національному, так і на регіональному рівні за відповідними ланками. Реформування вдосконалення кожної ланки інфраструктури у відповідності до вимог ринку, їх сумісність, взаємозалежність та взаємодія забезпечать розвиток всієї держави [7].

Значним чином впливає на забезпечення регіонів сучасною інфраструктурою ступінь державного регулювання. Сьогодні засади державного регулювання розвитку інфраструктури полягають у встановленні відносин власності, визначенні джерел фінансування з метою створення конкурентного середовища, реалізації конкурентних переваг для національних товаровиробників, найбільш ефективному використанні коштів та досягненні соціального ефекту.

В Україні з метою підтримки інвестора та прискорення економічного розвитку регіонів був прийнятий закон «Про державно-приватне партнерство». Цей закон визначає організаційно-правові засади взаємодії державних партнерів з приватними партнерами та основні принципи державно-приватного партнерства на договірній основі[8]. Він є першим кроком на шляху до створення сприятливих відношень між бізнесом та державою, забезпеченні умов інфраструктурного розвитку регіонів, у тому числі ІБК. Державно-приватне партнерство є формою інфраструктурного розвитку, яке дозволить вирішити одвічну проблему фінансування, пов’язану з формою його забезпечення (державне або приватне) та ефективно стимулювати усіх учасників інвестиційно-будівельного процесу.

Таким чином, досвід розвинутих країн показує, що в умовах глобальної конкуренції на ринку виграє той, хто має сучасну інфраструктуру, яка забезпечує ефективну діяльність регіону. Ефективність функціонування ІБК залежить від інфраструктури регіону, тому що вона є основним інструментом, невід’ємною складовою розвитку регіонів та ІБК. Формування сучасної інфраструктури ІБК, яка здатна оперативно реагувати на зміни середовища, забезпечує конкурентноздатність та розвиток інвестиційно-будівельних підприємств регіону.

 

Література:

  1. Комаров М.П. – Инфраструктура регионов мира: Учебник. – СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 2000. – 347с.
  2. Бєлявцев М.І., Шестопалова Л.В. Інфраструктура товарного ринку. – Київ: Центра навчальної літератури, 2005
  3. Ципліцька Е.А. Опыт реформирования социыально-экономический инфраструктуры в странах мира
  4. Всемирный банк. Годовой отчет - 2007. Всемирный Банк. Вашингтон, округ Колумбия 20433
  5. Якубовский Н., Щукин В., Инфраструктура – фактор ускорения инновационного развития промышленности // Экономика Украины. – 2007. - № 2. – с. 27-38
  6. Потравка Л.О. Розвиток інфраструктури аграрного ринку Південного регіону. авт. на здоб канд.ек. наук – 08.00.04 – економіка і управління діяльності підприємствами (за видами економічної діяльності) державний агроекологічний університет, Житомир 2008
  7. Бєлєнький П.Ю., Гомольська Н.І. Ринкова інфраструктура і проблеми економічного розвитку в умовах формування конкурентного середовища // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Інвестиції і реструктуризація економіки регіону: Щорічник наук. паць. – НАН України. Інститут регіональних досліджень. – Львів. – Вип. ХІ. – 2000. – с.8-21
  8. Закон України «Про державно-приватне партнерство» від 1.07.2010 р. № 2404 - VI
1
Ваша оценка: Нет Средняя: 1 (1 голос)

The analysis

Report of different depth and comprehensive analysis.
Партнеры
 
 
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Would you like to know all the news about GISAP project and be up to date of all news from GISAP? Register for free news right now and you will be receiving them on your e-mail right away as soon as they are published on GISAP portal.